«Етнічне розмаїття Придунав’я»

                27 грудня 2024 року Указом Президента України за № 883/2024 встановлено «День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття», який щорічно відзначається 21 травня. У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.

                Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності. Тут мешкають представники понад 130 національних спільнот, включаючи українців як основний корінний народ, та численні національні меншини.

                Українське Придунав'я — унікальний поліетнічний та полікультурний регіон, де на невеликій території тривалий час взаємодіють десятки етносів, утворюючи «природну лабораторію». Цей край характеризується високою строкатістю населення, де проживають українці, болгари, молдовани, гагаузи, албанці та інші народності.
                Найбільшими етнічними групами, окрім українців, є болгари, молдовани та гагаузи, що робить регіон унікальним для України. Багато етносів взаємодіють тут у середовищі, де вони не контактують у своїх основних ареалах, утворюючи полімовне та полікультурне середовище згідно з цими матеріалами.
                 В читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено та оформлено краєзнавчу книжкову етновиставку «Етнічне розмаїття Придунав’я», де представлено широкий спектр літератури з фондів читального залу, пров’язаних з темою. Використано також видання, отримані від Державної установи «Український інститут книги». На телевізорі поряд з виставкою постійно демоструються фільми-дослідження про еноси Одещини, опубліковані на Ютуб-каналі Суспільне.Одеса під назвою “Сімейний портрет”. Загалом фільмів 12, і вони чудово доповнюють книжкову виставку, додаючи їй завершеності та фундаментальності. Яскравим елементом став також вишитий рушник в кольорах виставки.

Вишиванка єднає українців: Дню вишиванки 20 років!

                У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та півоній, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні. Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь. Традиційно Всесвітній день вишиванки відзначають у третій четверг травня. Отже, цьогоріч йдеться про 21 число. В цей день працівники бібліотек Ізмаїльської ЦБС для дорослих долучилися до святкування, традиційно вбравшись у національний одяг. Також в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського та бібліотеки-філії №4 було розгорнуто книжкові виставки та інсталяції. Бібліотекарі філії №3 доєдналися до міської акції, зробивши знімок біля фотозони.  

                Як і в попередні роки, головною традицією стане одягання вишиванок. Але, мабуть, найзворушливішим є те, як День вишиванки набув особливого значення в часи випробувань. У складні моменти історії вишита сорочка стала не просто символом, а оберегом, бронею духу, вірою у перемогу. Її одягають на передову, її передають як материнську любов та підтримку. У світі, де панують технології та глобалізація, вишиванка залишається тим міцним коренем, що живить нашу ідентичність, нагадує про те, хто ми є і звідки наше родове дерево.

                А починалось все як? Колись, у стінах Чернівецького національного університету, промайнула ідея – одягнути вишиту сорочку, не як сценічний костюм чи музейний експонат, а як живу частку себе, як видимий код нації. Ініціаторкою цієї чудової традиції стала студентка Леся Воронюк у 2006 році. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки того дня став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший спонтанний флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея виявилася настільки сильною, що швидко поширилася Україною та світом.
                Тож нехай у цей день кожен відчує тепло вишитої нитки на своєму серці. Нехай барвистий орнамент стане символом нашої незламності, нашої краси та нашої вічної України. Бо вишиванка – це не просто одяг. Це душа народу, виткана на полотні часу.

«Обрядові хліби - спадщина Чушмелія»

                30 квітня в бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбувся Культурний форум «Обрядові хліби - спадщина Чушмелія». 17 лютого 2023 року до Національного переліку нематеріальної спадщини України Міністерство культури та інформаційної політики додало новий елемент, а саме - «Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до дня св. Георгія с. Криничне». завдяки зусиллям Тетяни Дукової традиційний обрядовий хліб став одним із 5 продуктів Української Бессарабії, які увійшли до першої частини Атласу продуктів, що зникають, «Ковчег Смаку України».

                Організаторами форуму були Криничненська сільська рада та Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського. Учасники: Дукова Т., Ковтун Т., Денкова В., Янчева Ол., Трандафілова М., Русанжик Г., Тодорова Д.,  Желяскова М. та Ламбова Н. - завідувачка відділом культури та освіти Криничненської сільської ради. Це люди, зусиллями яких були збережені обряди, традиції та звичаї с. Криничного (старовинна назва Чушмелій) для передачі їх наступним поколінням.

                Завершився форум дегустаціїєю різних видів домашнього хліба та випічки. Відвідувачі мали змогу скуштувати вироби, оцінити їхній смак і дізнатися особливості приготування кожного продукту.

«Роми України. Як подолати стереотипи та зберегти унікальність цього народу?»

"Етнічні спільноти Буджака в національному дискурсі України"

                Шановні користувачі! 

                Пропонуємо до вашої уваги соціологічне анонімне опитування "Етнічні спільноти Буджака в національному дискурсі України". Його проводить ГО «Центр розвитку сучасної культури» спільно з науковою спільнотою ОНУ ім. І. І. Мечникова. 

                Посилання на анкету: https://forms.gle/aQxLtutZ8Fab8cyw5

До Міжнародного дня корінних народів світу

 Брендбук

Чому важливо висвітлювати Міжнародний день корінних народів світу?

«Ми різні. Ми разом. Ми єдині»

«Українське вбрання – частка українського народу»

Віртуальна етновиставка

До Дня вишиванки – 15.05.

                2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
                Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

                З цікавими книгами, наявними у фондах нашої бібліотеки можете ознайомитись на віртуальній етновиставці «Вишита мудрість поколінь».

                Вишите вбрання у нашій країні мало неабияке значення – за вишивкою жінки проводили майже увесь свій вільний час. Вишивали геть усе: сорочки, рушники, спідниці, жилети, пояса, хоругви, скатертини, подушки… Це був один з найвагоміших показників хазяйновитості та благополуччя родини.

                В українському народному костюмі втілилася історична доля народу, його культура і традиції. Національний одяг зберігає в собі особливості різних культурних епох, тому він є одним з найважливіших історичних джерел вивчення культурних особливостей українського народу.

                Археологічні розкопки свідчать, що український народний костюм з'явився ще в часи Київської Русі. Вже тоді чітко виявлялися регіональні відмінності в одязі. Це, перш за все стосувалося прикрас і орнаментів на сорочках. Аж до кінця XIX століття український костюм зберігав явні регіональні відмінності, і лише на початку XX століття вони злегка розмилися. Дізнатися більше про український національний одяг можете переглянувши перший епізод відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг, втіленому нашою бібліотекою у 2023 році, який отримав символічну назву «Український Всесвіт».

                Бібліотекарями читального залу було підготовлено та оформлено книжкову виставку до цієї дати «Літопис української вишивки», де представлено різноманітну тематичну літературу, а також зразок жіночої вишитої сорочки «Поділля». 

«Ти як?» У чому сила вишиванки?

             Нехай вишиванка буде символом наших сили, єдності й незламності!

«Вишита мудрість поколінь»

Віртуальна етновиставка

До Дня вишиванки - 16.05.

                   Всесвітній день вишиванки відзначають щорічно в третій четвер травня. День вишиванки - подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню. Вишиванка - це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. 

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Звичаї нашого роду»: Великдень

Віртуальна етновиставка

До Великодня - 05.05.

              Великдень - це найважливіше у християнському календарі і дуже давнє за походженням свято. Цього дня християни згадують воскресіння Ісуса Христа через 3 дні після його страти на хресті. Дата свята обчислюється за місячним календарем і щороку змінюється. Однак Великдень завжди випадає на неділю - саме цього дня тижня, згідно з Біблією, воскрес Христос.

«Смачного від Енея»

 Віртуальна виставка однієї серії книг

До 225-річчя із часу видання "Енеїди" Івана Котляревського (1798)

Український Всесвіт: епізод 6

Родовід

      Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність народу. В культурі закарбована пам’ять народу. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи. Культура - це завжди спадщина, яка залишається на майбутнє, тож сьогодні презентуємо шостий епізод нашого відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг.

    Тема сьогоднішнього епізоду - родовід. "…Що ми?.. Чиї сини? Яких батьків?" — в останнє десятиріччя українці почали ставити собі ці хрестоматійні Шевченкові питання значно частіше. Вони хочуть знати історію своєї країни та свого роду. Свідчення цього — збільшення попиту на історичну літературу, розвиток генеалогічних спільнот, бум звернень до архівів у пошуках документів про предків.

Приємного перегляду!

«Звичаї нашого роду»: Івана Купайла

 Віртуальна етновиставка

До Івана Купала - 07.07.

Український Всесвіт: епізод 5

Народні іграшки

      Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність народу. В культурі закарбована пам’ять народу. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи. Культура - це завжди спадщина, яка залишається на майбутнє, тож сьогодні презентуємо п’ятий епізод нашого відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг.

    Тема сьогоднішнього епізоду - народні іграшки. Українські народні іграшки роблять з різних матеріалів, переважно природніх -  з глини, тіста, дерева, соломи, лози, паперу та інших. Усе розмаїття навіть складно перерахувати: це свищики, мотанки, іграшковий посуд, човники, візочки, коники з вершниками, дзиги, вітрячки, деркачі, фуркала, всілякі цяцьки з кори, дерева, глини, соломи, з овочів, квітів, трави тощо. Дуже часто діти виготовляли їх самі (для себе або молодших братів і сестер).

Приємного перегляду!

Український Всесвіт: епізод 4

Міфологія

      Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність народу. В культурі закарбована пам’ять народу. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи. Культура - це завжди спадщина, яка залишається на майбутнє, тож сьогодні презентуємо четвертий епізод нашого відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг.

    Тема сьогоднішнього епізоду - міфологія. Міфологія - сукупність міфів того чи іншого народу. Міфологія українців бере свої початки в добу первісно-общинного ладу, в той час, коли людина почала осмислювати явища навколишньої дійсності, та пройшла шлях трансформації у світогляді. Українські міфи унікальні тим, що вони надзвичайно природні, пов’язані з хліборобським або пастушим побутом наших предків.

Приємного перегляду!

Український Всесвіт: епізод 3

Національна кухня

      Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність народу. В культурі закарбована пам’ять народу. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи. Культура - це завжди спадщина, яка залишається на майбутнє, тож сьогодні презентуємо третій епізод нашого відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг.
    Тема сьогоднішнього епізоду - кухня. Не секрет, що українська кухня популярна у всьому світі. Вона відображає характер нашого народу. В українській кухні є традиційні страви, завдяки яким її упізнають. А якщо заглибитися в кулінарні традиції, то знайдуться такі назви і рецепти, які вас приємно здивують.

Приємного перегляду!

Український Всесвіт: епізод 1

Національний одяг

      Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність народу. В культурі закарбована пам’ять народу. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи. Культура - це завжди спадщина, яка залишається на майбутнє, тож сьогодні презентуємо перший епізод нашого нового відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг.
    Тема сьогоднішнього епізоду - національний одяг. У національному одязі кожної країни відображена національна свідомість нації, її естетичний ідеал, прагнення та цінності. В цьому сенсі український національний костюм є багатогранним явищем. В його образі поєднані такі риси, як слов’янська душа, східна любов до яскравих кольорів та західна нотка витонченої елегантності.

Приємного перегляду!

Український Всесвіт: трейлер

   Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність народу. Система культури – це живий процес, який постійно рухається, розвивається, видозмінюється. Мало яка сфера суспільного життя в Україні була останніми роками настільки успішною, як культура – нові театральні постановки, фестивалі, що відроджували депресивні міські простори, виставки, нові художні та документальні фільми, що збирали повні зали глядачів та призи фестивалів – імпульс, який дав Євромайдан, призвів до справжнього культурного буму.

     В культурі закарбована пам’ять народу. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи. Культура - це завжди спадщина, яка залишається на майбутнє, тож сьогодні анонсуємо наш новий відеопроєкт - проєкт про українську культуру на сторінках книг.

Підготувала: бібліограф ІІ категорії Титаренко Валентина