Котляревка
Сайт Ізмаїльської центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського
14 вересня 2026
Ізмаїльська ЦБС для дорослих взяла участь у тренінгу з міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії
10 вересня в Ізмаїлі пройшов тренінг «Волонтерство та міжкультурний діалог: інструменти підтримки національних спільнот» в рамках проєкту «Мови Придунав’я: освіта, діалог, єдність», спрямований на підтримку національних спільнот, який реалізовує громадська організація «Ромська організація "KXAMOPO"» (голова - Степан Чеботар) за підтримки Ради Європи. Його основна мета - сформувати в учасників практичні навички міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії з представниками національних спільнот, а також ознайомити їх з інструментами, які допомагають створювати безпечне, інклюзивне та взаємоповажне середовище.
Ізмаїльська ЦБС для дорослих також долучилась до тренінгу. Директорка Галина Дойкова та заступниця директорки Алла Димитрова успішно пройшли тренінг та отримали сертифікати учасника. Тренером на заході виступив Юрій Берлінський, а до складу проєктної команди увійшли: Чеботар С.А. - вчитель ромської мови; Кожокару В.В. - вчитель румунської мови; Сідєй Н.М. - вчитель болгарської мови. Зустріч була наповнена корисною інформацією, жвавими дискусіями та груповою роботою. Придунав'я - це унікальний багатонаціональний регіон, де мовне та культурне розмаїття є нашим спільним багатством, тому теми міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії з представниками національних спільнот набувають все більшої актуальності. Вони допомагають вибудовувати довіру між різними етнічними групами, руйнувати стереотипи та створювати інклюзивне суспільство.
11 вересня 2026
«Ознаки добра і зла. Забобони: Історія забобонних звичаїв»
Віртуальний бенефіс книги
До Дня «Не піддавайся забобонам» - 13.09.
13 вересня проводиться День «Не піддавайся забобонам». Ці вересневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Забобони — це віра в явища, які неможливо пояснити логічно або науково. Вони суперечать фактам і перевіреним теоріям науки та філософії. Протягом століть вони стримували розвиток суспільства, гальмували прогрес і заважали ефективному використанню технологій.
День «Не піддавайся забобонам» нагадує нам про силу раціонального мислення та важливість перевіряти інформацію. Це нагода задуматися: що в нашому житті справді залежить від нас, а що — лише від старих страхів і забобонів? Рекомендуємо з даної теми цікаву книгу «Ознаки добра і зла. Забобони: Історія забобонних звичаїв» Арі Турунена*, яку наша бібліотека отримала завдяки Українському інституту книги.
*Арі Турунен, автор книги, має наукові ступені з політології і соціальних наук. У своїй науковій діяльності вивчав питання світогляду та проблеми сприйняття у різних культурах. Протягом 20 років працював науковим редактором для багатьох організацій та засобів масової інформації. Написав дев’ять книг про звичаї, забобони, пихатість, брехню, опір, історію алкоголю тощо, які перекладені 12 різними мовами. Ці книги сповнені яскравими історіями про причини поведінки людей, є дуже інформативними і разом з тим розважальними, аналізують цікавинки західної культурної історії.Підготувала:
бібліограф І категорії
ЦМБ ім. І.П. Котляревського
Валентина Семенова
«Визнані світом»
Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.
Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.
З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.
У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».
Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.
У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.
В 2026 році День українського кіно припадає на 12 вересня.
09 вересня 2026
«І.П. Котляревський: діалог через століття»
Люди, пам’ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними й яскравими. Ми хочемо нагадати вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 9 вересня 1769 року. З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.
Декілька цікавих фактів з життя українського письменника:
- «Енеїда» Котляревського була в бібліотеках найвідоміших людей того часу. Навіть у бібліотеці Наполеона.
- Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.
- Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила.
- Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.
- Був директором Полтавського вільного театру.
- Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».
- Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.
- Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.
До дати народження письменника, драматурга, перекладача, просвітителя, першого класика нової української літератури відділ читального залу презентує книжкову виставку «І. П. Котляревський: діалог через століття», на якій представлені твори письменника, біографічні спогади та цитати письменника і про письменника. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Іван Котляревський написав небагато творів, зате яких! Безсмертні, вони стали для українців майже народними творами. Уривки з них, як пісні, співали кобзарі на вулицях, композитори писали музику, а пісні ставали незабутньою класикою жанру. І нині ці літературні твори займають гідне місце не лише на полицях українських бібліотек, а й в літературному спадку та серцях українців.
Підписатися на:
Дописи (Atom)






