пятница, 7 июня 2019 г.

На крыльях слова...


Не первый год в нашем Городском саду проходят литературно-музыкально-художественные пленэры под открытым небом, которые организуют для измаильчан и гостей города сотрудники Измаильской центральной городской библиотеки им. И. Котляревского.

Один из таких пленэров, посвященный 220-летию со дня рождения Александра Сергеевича "На крыльях слова..." прошёл 6 июня в бывшем Комсомольском сквере и собрал большое количество участников и зрителей.

Конферанс, равно как и сценарий пленэра, взяла на себя библиотекарь отдела абонемента Диана Хаджирадева, которую отличает креативность мышления - все организованные и проведённые ею мероприятия выделяются оригинальностью, изюминкой и всегда проходят с большим успехом!

Нестареющим и неунывающим вальсом открыли пленэр юные танцоры клуба спортивно-эстрадного танца «Конфетти». На выставке-сушке (когда картины вывешивают на верёвку, как для просушки), украшавшей пленэр, можно было увидеть картины юных художников Измаила «Сказки Пушкина».

пятница, 24 мая 2019 г.

«У затишку садів та парків Європи» (до Європейського Дня парків)

У кожного міста є велике зелене серце: сади і парки, в яких потопають старі маєтки. Ці затишні оазиси ховаються у центрі міста та віддалених районах, щоб відкритись людям, які цінують красу природи.

Це витвір людських рук і фантазії, а також те місце, де можна знайти душевний спокій, вдихнути аромат квітів, почути щебетання птахів, подих свіжого вітру.
Це середовище, яке заспокоює вашу душу. Ранкова прогулянка там – справжнє благословення і натхнення на цілий день.
Ці місця створені людьми, для того щоб відчувати красу природи і повною мірою насолоджуватися нею. Запрошуємо на екскурсію по цих затишних та фантастично красивих місцях. Отже, представляємо вам найкрасивіші сади і парки Європи.

Королівський парк тюльпанів Кекенхоф, Голландія


Кекенхоф, або «Сад Європи», – це казкове парково-квіткове королівство, яке розкинулося на площі в 32 га в околицях містечка Ліссе, між Амстердамом і Гаагою. Незважаючи на те, що Кекенхоф відкритий для відвідування всього два місяці в році, приблизно з 20 березня по 20 травня, щорічно його відвідує більше мільйона чоловік.

Карнавал судьбы Ирины Муравьёвой



Бывают артисты кино, которых знают все, но о которых нельзя сказать, что их любят все. А вот актриса Ирина Муравьева относится именно к той редкой категории народных любимиц - её все знают, все любят и до сих пор с удовольствием снимают, несмотря на то, что актрисе недавно исполнилось 70 лет.

Она - одна из известнейших актрис кинематографа в СССР, признанная народная артистка, лауреат Государственной премии СССР и обладательница ордена «За заслуги перед Отечеством».

70-летию Ирины Муравьёвой посвятили литературно-музыкальную встречу в видеосалоне «Ретро встречи» библиотекари читального зала Центральной городской библиотеки им. Ивана Котляревского.

Лекционно-повествовательную часть мероприятия взяла на себя Елена Мяхкова, а видеоинформацию подготовила Наталья Скоробреха.

Читатели библиотеки и приглашённые гости - ветераны педагогического труда, члены клуба по интересам «Вечная молодость» - почерпнули для себя интересные сведения из биографии актрисы и узнали подробнее о её работе над самыми яркими ролями в кино - «Чисто английское убийство», «Москва слезам не верит», «Карнавал», «Самая обаятельная и привлекательная», «Китайская бабушка» и другими.

Оказывается, сегодня Ирину Муравьеву по-прежнему зовут в кино, но глубоких ролей, интересных персонажей, которых хотелось бы вывести на экран, Ирина Вадимовна пока не видит. Разве что снялась в несколько комичной роли мамы главной героини в сериале «Не родись красивой» - потому что хранительница очага и настоящая мама подошла ей по духу.

Теперь же Муравьева больше времени отдает Малому театру, где задействована сразу в нескольких постановках, ведь благодаря своему истинному таланту, она может выступать в абсолютно любой роли.

На встрече в «Ретро-салоне» члены клуба «Вечная молодость» выступали с вокальными номерами, читали стихи, играли на фортепиано. Встреча получилась интересной и разноплановой. Спасибо библиотекарям за интересную форму работы с читателями.

 Оксана КАРТЕЛЬЯН

четверг, 23 мая 2019 г.

Как начиналось кино



(к 100-летию со дня возникновения «Одесской киностудии»)
Где родилось кино? Говорят, в Париже, в 1895 году, когда братья Люмьер впервые продемонстрировали "живые картинки". А знаете ли Вы, что история кино зарождалась далеко не во Франции, а в просторах милой Одессы?
В 1870—80 гг. одесский физик Краузе сконструировал аппарат для проекции диапозитивов, при помощи которого на экране демонстрировалось изображение движущихся человеческих фигур и экипажей. В 1888 г. Краузе дал жителям Харькова, а затем вы 1889г. В Казани «оптико-физическое представление движущихся художественных «туманных картин». «В трех отделениях программы зрителей пленяли видовые картины о чудесах и тайнах океана, юмористические и фантастические сцены с «движениями и перемещениями».

вторник, 21 мая 2019 г.

Книжковий Арсенал

Тисячі книжок, зустрічі з українськими та іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, спеціальні проекти та виставки, ярмарок ілюстраторів та багато іншого. З 22 по 26 травня у Мистецькому арсеналі — IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».

У фокусі цьогорічного Книжкового Арсеналу —тема співжиття, спільного буття на підставі цінностей і домовленостей. Спеціальна програма «Сусідство: відкрите питання» охоплює різні прояви взаємин між культурами, історіями й політиками сусідніх країн: взаємовпливи в літературах, видатні постаті на перетині культур, право на пам’ять і місце в історії, трансформації країн після падіння Берлінського муру та нинішнє переформатування європейського політичного ландшафту. Як вибудовуються внутрішні зв’язки всередині країни? Як відкривати одне одного через подорожі, репортажі, переклади, спільні видавничі й мистецькі проекти? Як змінюється образ української культури в очах сусідів і що впливає на його формування?

«Відповідальність, співпричетність, діалог – ці поняття активно обговорюються в українському суспільстві як ключові для подальшого розвитку країни. Всі вони передбачають іншу сторону, інший голос. Хто ці відомі й невідомі «інші», з якими взаємодіємо в географічних обширах країни, в найближчому прикордонні та в межах новочасних політичних союзів? Де закінчується приватна територія й де починається спільна?

Які образи сусідів, воріженьків, кумів, союзників і зрадників створювала українська культура й кого зображує нині? І як із сучасного погляду ми перепрочитуємо ці образи в текстах Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша чи Івана Нечуя-Левицького?», – про це говорить Віра Балдинюк, кураторка фокус-теми, а також головна редакторка онлайн-видання «Korydor», журналістка, критикиня, що доєдналась до команди Книжкового арсеналу 2018 року.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...