«BOOK-сховище: випуск 2»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського пропонує книжковий проєкт «BOOK-сховище», де ми говоримо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У другому випуску знайомимося з книгою Юлії Мак «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем»**.

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.
** У фондах Ізмаїльської ЦБС для дорослих даної книги немає, але вона все одно варта вашої уваги.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

Всесвітній день боротьби з туберкульозом

                Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу. Тому у цей день бібліотекарями читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського оформлено книжкову виставку, на якій представлена література та наочність з цієї актуальної теми.
                Туберкульоз залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних вбивць у світі. За даними ВООЗ щодня близько 4 000 людей втрачають життя від туберкульозу і 28 000 людей хворіють на ТБ.
                У світу не вистачає часу, щоб діяти згідно з зобов’язаннями щодо подолання туберкульозу, взятими світовими лідерами. Це особливо критично в контексті пандемії COVID-19, яка піддає ризику прогрес боротьби з туберкульозом та забезпечення рівного доступу до профілактики та догляду.
                За оцінками, чверть світового населення заражена туберкульозними паличками, більшість з цих людей не є хворими або заразними, але вони мають ризик розвитку захворювання у майбутньому. Це залежить, передусім, від кількох факторів, найважливішим з яких є імунологічний статус людини.
                Тому у Всесвітній день боротьби з туберкульозом увагу світової спільноти привертають до критичних завдань для досягнення глобальних цілей Стратегії боротьби з туберкульозом. Експерти впевнені у тому, що програмний та комплексний підхід до реалізації цієї мети забезпечить виявлення осіб з найвищим ризиком захворювання, тестування на інфекцію та ефективність профілактичних заходів.

"Етнічні спільноти Буджака в національному дискурсі України"

                Шановні користувачі! 

                Пропонуємо до вашої уваги соціологічне анонімне опитування "Етнічні спільноти Буджака в національному дискурсі України". Його проводить ГО «Центр розвитку сучасної культури» спільно з науковою спільнотою ОНУ ім. І. І. Мечникова. 

                Посилання на анкету: https://forms.gle/aQxLtutZ8Fab8cyw5

«Поезії дивнії чари»

               Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.

               Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурно му різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

               Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.

               Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

               Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.

«Поезія як усмішка душі»

                20 березня в ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшла поетична година, приурочена до Всесвітнього дня поезії, який традиційно відзначають 21 березня. Її підготувала та провела завідувачка читальним залом Ольга Чебан, насамперед відзначивши, що український народ багатий на літературні таланти і придунайський край в цьому не виняток. На заході перед нами постали справжні майстри пера й віртуози українського магічного слова: Михайло Василюк, Валерій Виходцев, Таміла Кібкало, Галина Лиса, Володимир Рева, Володимир Сімейко…

                В нашій бібліотеці є багато книжок цих поетів, з якими можна ознайомитися на книжковій виставці в читальному залі. Але найбільшу увагу привертає до себе книга « Поміж Дунаєм і Дністром», перша колективна збірка віршів найяскравіших україномовних поетів південної Одещини. Саме вона і стала зіркою програми. Студенти І курсу Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права мали змогу не лише послухати життєвий і творчий шлях митців нашого краю, а й безпосередньо стати учасниками поетичної години. Валерія Пушкова, Ніколь Арабулова, Денис Корольчук, Любов Гуслякова, Микола Солдатов, Андрій Штефанов та Давид Логінов продекламували найяскравіші поезії. Звучали також цікаві факти з біографії поетів, доречні цитати та архівні відео- та аудіоматеріали живого поетичного слова.

                 Наостанок бібліотекарями читального залу на згадку про цю теплу та атмосферну зустріч студентам було подаровано кілька найяскравіших збірок поетів, чиє слово та чий голос звучав на поетичній годині.
                Багата історія Бессарабії, різноцвіття культур, унікальна природа - все це надихає на творчість. Антологія «Поміж Дунаєм і Дністром» відкриває перед широким колом читачів унікальну грань національної культури в її багатстві та розмаїтті. Кожний вірш унікальний, кожен відображає характер людського досвіду, тягу до творчого начала.

Люби і знай свій рідний край,

Буджацький степ, ріку Дунай,

Сріблясто – голубі лимани,

Осінні вранішні тумани,

Гаїв смарагдовий розмай….

Люби свій Придунайський край!

Таміла Кибкало