"Біля витоків слов'янської писемності

 

     24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності та культури. Це свято просвітництва, культури, літератури рідного                              слова. Цього дня згадують творців слов'янського алфавіту Кирила                       та Мефодія. Саме вони стали основоположниками слов'янської писемності. Кожна людина має пишатися та дорожити своєю культурою та історією, повинна знати та зберігати у своїй пам'яті імена перших слов'янських просвітителів.

     Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб.                 У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.                      

     Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.

     Солунські брати Кирило та Мефодій є символами слов'янського письма та культури. Вони створили першу слов'янську мову (кирилицю), яка надалі вплинула на формування літературних мов багатьох слов'янських народів. Цю мову прийнято в науці називати старослов'янською.

     Кирило та Мефодій – слов'янські просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники християнства.  Як відомо, брати походили зі знатного роду та проживали у грецькому місті Солуні. 

     Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – просвітителів,

творців слов'янської писемності та абетки, перших пам'яток слов'янської писемності й старослов'янської мови, яка була створена в IX столітті. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» в честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

    Згідно з однією з афонських легенд, батько братів, Лев, був слов'янином, болгарином, він обіймав посаду «друнгарія під стратигом» (військового вождя), а мати була гречанкою. Мефодій і Костянтин (старший і молодший брати у великій родині) з дитинства добре знали як грецьку, так і слов'янську мови.

     Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.

     У 863 році Кирило і Мефодій розпочали свою місію зі створення слов'янської писемності. Про неї йдеться в «Повісті временних літ»:                        «І раділи слов'яни, що почули про велич Божу своєю мовою». Саме Кирило та Мефодій створили слов'янську абетку, яку ми користуємося донині. Крім того, вони перекладали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир та інші богослужбові книги.

    Паросток православної духовності, прищеплений ними до дерева слов'янської культури, не зів'яв і приніс свої плоди в іншому місці та в інший час: у 865 році учні Костянтин і Мефодій охрестили Болгарію.

    Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського. Кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році.

     Мови слов'янської групи мають унікальну тисячолітню історію, складну географію і безліч подібностей і відмінностей. А коріння                    Дня слов'янської писемності та культури сягає Болгарії, де це свято відзначається з початку XIX століття.

 

    На виставці «Біля витоків слов’янської писемності» представлені книги, що оповідають про історію розвитку мови, легенди, оповіді, а також книги, які дозволяють дізнаватися багато цікавого про життя слів прислів'їв про крилаті висловлювання, про виникнення писемності, цікаві факти про життя Кирила та Мефодія, їхню просвітницьку місію.

    Вона знайомить читача з різноманітними виразами письмової культури, які різняться за використаною в них графікою та мовою, за взятим для письма матеріалом та ін.

    Знайомимо Вас з літературою, що сягає  сивої давнини – це книга  Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ»: Літописні оповіді /Переказ В.С. Близнеця.- 3 Вид. зі змінами.- К.: Веселка. – 2002. – 228 с.: іл

     Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія. Варто відзначити, що саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності».

     Славетна пам’ятка письменства Київської Русі – поема «Слово о полку Ігоревім»./ Махновець І.О. упорядник Лисенко О. – К.:Веселка, 2008. – 134 с.

А/б, ч/з, ф2, ф6.

   є одним із шедеврів світової культури. Безсмертне «Слово о полку Ігоревім» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі.

     Це героїчна поема, яка розповідає про похід князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році.

    «Остроми́рове Євангеліє» –  одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, яка була створена на Русі. Пам'ятка української мови. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови, які стали нормою української літературної мови.

    «Остромирове Євангеліє». В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія.  К.: 1995.

Євангеліє– апракос короткий = Остромирове Євангеліє; Письменник Григорій, диякон Дата видання/створення 1056 – 1057. Обсяг видання 294 л.

містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056 – 1057 роках із болгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира.

    «Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят. Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов'янської мови.

     На відміну від інших пам'яток XI ст. в «Остромировому Євангелії» спостерігається правильна передача редукованих голосних звуків літерами «ъ», «ь».

Всеукраїнська акція пам’яті «Героям Слава»

 Онлайн-інформування

До Дня Героїв - 23.05.

                Вже 85 років в Україні та в українських поселеннях закордоном патріотична громадськість відзначає День Героїв. З ініціативи Організації Українських Націоналістів починаючи з 1941 року 23 травня проголошено Днем Героїв. Свято було присвячене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття», - Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.
                Особливого значення День Героїв набув з початком широкомасштабного вторгнення російського агресора в Україну. Тисячі українських героїв присвятивши своє життя боротьбі за свободу та незалежність України знайшли свій спочинок у рідній українській землі.
                День Героїв – це день пам’яті полеглих і величі духу українського народу.
                Всеукраїнська акція пам’яті «Героям Слава» є щорічним заходом, спрямованим на вшанування подвигу загиблих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні та учасників збройної боротьби за волю України минулих періодів.
                Акція приурочена до Дня Героїв (23 травня) представляє собою урочисте покладання квітів та запалення лампадок на могилах Героїв у населених пунктах України.
                Мета: виховання поваги до борців за незалежність України, формування національної свідомості молоді та консолідація громади.
                Детальніше про Акцію у Положенні за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1_v9YCK5gydiUpFAChqXRfNBNa67ob9DE/view?usp=sharing

«Етнічне розмаїття Придунав’я»

                27 грудня 2024 року Указом Президента України за № 883/2024 встановлено «День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття», який щорічно відзначається 21 травня. У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.

                Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності. Тут мешкають представники понад 130 національних спільнот, включаючи українців як основний корінний народ, та численні національні меншини.

                Українське Придунав'я — унікальний поліетнічний та полікультурний регіон, де на невеликій території тривалий час взаємодіють десятки етносів, утворюючи «природну лабораторію». Цей край характеризується високою строкатістю населення, де проживають українці, болгари, молдовани, гагаузи, албанці та інші народності.
                Найбільшими етнічними групами, окрім українців, є болгари, молдовани та гагаузи, що робить регіон унікальним для України. Багато етносів взаємодіють тут у середовищі, де вони не контактують у своїх основних ареалах, утворюючи полімовне та полікультурне середовище згідно з цими матеріалами.
                 В читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено та оформлено краєзнавчу книжкову етновиставку «Етнічне розмаїття Придунав’я», де представлено широкий спектр літератури з фондів читального залу, пров’язаних з темою. Використано також видання, отримані від Державної установи «Український інститут книги». На телевізорі поряд з виставкою постійно демоструються фільми-дослідження про еноси Одещини, опубліковані на Ютуб-каналі Суспільне.Одеса під назвою “Сімейний портрет”. Загалом фільмів 12, і вони чудово доповнюють книжкову виставку, додаючи їй завершеності та фундаментальності. Яскравим елементом став також вишитий рушник в кольорах виставки.

Вишиванка єднає українців: Дню вишиванки 20 років!

                У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та півоній, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні. Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь. Традиційно Всесвітній день вишиванки відзначають у третій четверг травня. Отже, цьогоріч йдеться про 21 число. В цей день працівники бібліотек Ізмаїльської ЦБС для дорослих долучилися до святкування, традиційно вбравшись у національний одяг. Також в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського та бібліотеки-філії №4 було розгорнуто книжкові виставки та інсталяції. Бібліотекарі філії №3 доєдналися до міської акції, зробивши знімок біля фотозони.  

                Як і в попередні роки, головною традицією стане одягання вишиванок. Але, мабуть, найзворушливішим є те, як День вишиванки набув особливого значення в часи випробувань. У складні моменти історії вишита сорочка стала не просто символом, а оберегом, бронею духу, вірою у перемогу. Її одягають на передову, її передають як материнську любов та підтримку. У світі, де панують технології та глобалізація, вишиванка залишається тим міцним коренем, що живить нашу ідентичність, нагадує про те, хто ми є і звідки наше родове дерево.

                А починалось все як? Колись, у стінах Чернівецького національного університету, промайнула ідея – одягнути вишиту сорочку, не як сценічний костюм чи музейний експонат, а як живу частку себе, як видимий код нації. Ініціаторкою цієї чудової традиції стала студентка Леся Воронюк у 2006 році. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки того дня став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший спонтанний флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея виявилася настільки сильною, що швидко поширилася Україною та світом.
                Тож нехай у цей день кожен відчує тепло вишитої нитки на своєму серці. Нехай барвистий орнамент стане символом нашої незламності, нашої краси та нашої вічної України. Бо вишиванка – це не просто одяг. Це душа народу, виткана на полотні часу.

Оголошення про вступ до ВІТІ 2026

🌟 Вступ до ВІТІ — 2026

Хочеш вирватися в краще майбутнє, а не стояти на місці?

Мати професію, стабільність і повагу?

🌟 ВІТІ імені Героїв Крут — реальний шанс змінити своє життя!

Триває вступна кампанія до ВІТІ імені Героїв Крут — закладу, де формуються офіцери нового покоління:

лідери, аналітики, айтішники, кіберзахисники та командири, які стоять на захисті майбутньої України 🇺🇦

🌟 Чому обирають ВІТІ?

ok підтримка й згуртована курсантська спільнота

✔️ сучасні спеціальності, що підключають військову підготовку та технології

✔️ повне державне забезпечення (житло, форма, навчання)

✔️ чіткі перспективи служби та професійного розвитку після випуску

🌟 Тобі до нас, якщо ти:

💻 кайфуєш від програмування, алгоритмів, даних, штучного інтелекту, мереж і електроніки та хочеш працювати з реальними цифровими й технічними системами, а не лише в теорії;

📡 тобі цікаві кіберзахист, шифрування, розвідка, зв’язок і високоточні технології, і ти хочеш бути серед тих, хто реально впливає на безпеку країни;

🎖 відчуваєш у собі лідера, прагнеш навчитися приймати відповідальні рішення, керувати підрозділами, діяти чітко в складних умовах і нести відповідальність за результат;

🛡 хочеш професійно служити Україні, поєднуючи інтелект, технології та характер, будуючи стабільну кар’єру офіцера з чіткими перспективами та повагою

📞 Хочеш дізнатись більше?

+38 044 323 26 57

+38 067 676 87 64

+38 093 189 07 35

🌟 ВІТІ імені Героїв Крут — місце, де формують майбутнє України.

Стань частиною тих, хто змінює країну не словами, а діями.

Зроби вибір свій. Ми чекаємо на тебе 🇺🇦

Реєструйся за Google-формою

https://forms.gle/9KiL6ERXC7VjbzcSA   

Слідкуй за нами у соцмережах

https://mititkruty.pulse.is