19 травня 2026

«Книжкові тренди: жіноча проза»

     Сьогодні літературу неможливо уявити без прекрасної половини людства. Багато творів письменниць стають бестселерами, отримують престижні нагороди та відмінні відгуки від критиків, входять до шкільних та вузівських програми.

    Говорячи про жіночу літературу ще кілька років тому, багато дослідників запитували: чи не надто жінки-письменниці зациклюються на минулому? Читаючи такі твори, можна побачити, що багато авторів звертаються до історичних сюжетів, ніби намагаючись зцілити рани предків.

    У 2026 році жіночі голоси значно голосніше говорять про справжнє, ніж раніше. Літературний світ збагатився великою кількістю нових імен та нових голосів.

      За роки незалежності сучасна українська жіноча література вийшла на новий рівень: у вітчизняному літературному світі з'являється все більше молодих, талановитих імен.

    Основна тематика жіночої прози охоплює проблеми сім'ї,

контрасту дитинства та дорослого життя, теми «втраченого раю», пошуку сенсу життя, зв'язку особистості та суспільства, проблеми «маленького людини».

     У цій добірці–  найпомітніші зразки жіночої прози, видані останнім часом.

    Пропонуємо вам познайомитися з найкращими представницями сучасної української жіночої літератури та їх творами.

     Вашій увазі огляд нових книг «Книжкові тренди: жіноча проза».     Література різноманітна, на будь який смак. Книги отримані від Українського інституту книги, за Державною програмою

      До Вашої уваги авторка книг із яскравими характерами, глибокими емоціями та неочікуваними сюжетними поворотами Волинську Олену. Книги Олени Волинської охоплюють різноманітні теми – від кохання та внутрішньої сили до філософських роздумів про долю.

 

      Волинська Олена (справжнє ім'я – Тюпіна Олена Володимирівна) (25 липня 1984, Звягель) – українська письменниця-прозаїк.  Раніше друкувалася під псевдонімом Елен Тен. Народилася 25 лютого 1984 року у місті Звягелі. Закінчила Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колелдж (спеціальність «Діловодство») та Міжнародний економіко-гуманітарний університет (спеціальність «Українська філологія»).  Олена за освітою філолог, мешкає в місті Звягель на Житомирщині. Працює асистентом вчителя інклюзивного класу Ліцею № 4 Звягельської міської ради. Є учасницею Львівського жіночого літературного клубу. Входить до Львівського жіночого літературного клубу.

   Волинська, Олена.  «Мармурова жінка»[Текст] : [повість про Олену Пчілку] / Олена Волинська. – Брустури: Дискурсус, 2025. – 250 с.

     «Мармурова жінка» є унікальною книгою, бо це перша художня книга про Олену Пчілку, її повна біографія. Написана ніжно та з великою повагою і водночас із ґрунтовністю наукової праці.

    «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки–  видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.

    На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.

     Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.

     «Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

     Пропонуємо до Вашої уваги художні репортажі про життя, голоси та гідність сучасних ромських громад України.

      Райська Єва – журналістка і письменниця, яка спеціалізується на репортажах про соціально значущі теми, зокрема життя меншин та культурні спільноти.

     Маріанна Максимова (більш відома як Єва Райська, нар. 9 вересня 1991) – журналістка, письменниця, культурна менеджерка, радіоведуча, перекладач з французької мови, проромська активістка, спів засновниця «Радіо Котермак». Учасниця мистецьких резиденцій в Україні та Франції, літературних фестивалів, мистецьких проектів. Дружина знаного дрогобицького митця Олександра Максимова; є однією із дрогобицьких організаторів першого джазового фестивалю «Jazz Bez» (2016) у Дрогобичі; координаторка фестивалю «Місяць авторських читань» у Львові. Фіналістка літературного конкурсу «Кримський інжир» (2018).

      Райська, Єва. Бахтало. Історії українських ромів [Текст] / Єва Райська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 190 с.

    Збірка містить реальні історії представників ромських громад України. Авторка досліджує життя людей, які, попри стереотипи та соціальну стигму, зберігають свою ідентичність і людяність.

     До вашої уваги художні репортажі про ромські спільноти України — передусім про конкретних людей, які є частиною цих громад і, попри тривалу стигматизацію, суспільні стереотипи та складні життєві обставини, зберігають у собі людяність, щирість і відкритість до світу.

    Це багатогранна й цілісна робота, що відкриває читачеві сучасних українських ромів як особистостей, відданих своїй справі, складних, суперечливих, іноді наївних, але завжди живих і справжніх. Видання буде цікавим не лише тим, хто досліджує національні меншини України, а й усім, хто цікавиться довколишнім життям і цінує жанр художнього репортажу.

    Книжка також торкається урбаністичних контекстів: її герої живуть у містах, віддалених географічно й культурно, вони — військові, правозахисники, дослідники, письменники, а також «звичайні» роми, які самотужки долають життєві виклики. Це мозаїка голосів та історій, що має потенціал змінити суспільне сприйняття ромів в Україні.

     Тисячі українських родин уже роками живуть  у стані очікування – коли близька людина на фронті, у госпіталі або в полоні.        Про переживання, які рідко озвучують уголос, але які проживають щодня, розповідається у книжці Сеньовської Надії «Дружина героя: посібник з виживання».

   Надія Сеньовська народилася 21 липня 1982 року в Хмельницькій області – письменниця, голова ГО «Патріотичні й небайдужі», дружина військовослужбовця, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

15 травня 2026

А у нас новинки від УІК!

                Друзі, приємна новина!
                Пропонуємо вашій увазі книжкові видання, які надійшли до нашої бібліотеки. Літературні новинки від Українського інституту книги очікують на зустріч зі своїми читачами у відділі абонементу ЦМБ ім. І.П. Котляревського. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

14 травня 2026

Ти як? Книги, які допоможуть відповісти собі чесно

Патронат над дитиною: що важливо знати?

                13 травня в стінах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшов інформаційний інтенсив, який, попри обмеження воєнного стану, зібрав широке коло зацікавлених. Тема інтенсиву - «Патронат над дитиною: що важливо знати?» - вкрай актуальна для України зараз. Фахівець Ізмаїльського міського центру соціальних служб Алла Дехтеренко доступно та змістовно окреслила головні аспекти та важливість цього питання, юридичні моменти та умови. 
               Щороку в Україні тисячі дітей залишаються без батьківського піклування і потрапляють до будинків дитини та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Порятунком, допомогою у вирішенні цього питання може стати патронатний вихователь, який тимчасово замінить дитині сім’ю, оточить любов’ю і турботою, дасть шанс на щасливе майбутнє. Патронат - це «швидка сімейна допомога». Це професійна послуга, коли дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, тимчасово проживає в сім’ї патронатного вихователя, а не в інтернатному закладі. Патронат вирішує одне з найскладніших завдань держави – надати дитині можливість зростати у сприятливому сімейному середовищі.
                У відділах обслуговування користувачів бібліотеки ви можете знайти буклети з детальною інформацією з цього питання. Розвиток патронатного виховання як норми дозволить суспільству більш впевнено перейти від інституційної опіки до всебічної підтримки сімейних зв'язків. І це - найкраще для благополуччя дітей.