«BOOK-сховище: випуск 1»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського презентує новий книжковий проєкт «BOOK-сховище», ми говоритимемо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У першому випуску знайомимося з книгою Тараса Прохаська «Так, але...». 

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Ти як?» Буде нудно і корисно: що таке rawdogging boredom?

«Ти як?» Струси з себе напругу: 3 вправи для легкості в тілі

«Крути: і сум, і біль, і вічна слава…»

 Віртуальна експрес-виставка

До Дня пам'яті Героїв Крут - 29.01.

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

"На порох стерти,

перебити!" —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

 Микола Луків

                29 січня Україна вшановує День пам’яті Героїв Крут. Для українського народу цей день став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
                Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну самостійність. На державному рівні День пам’яті Героїв Крут почали відзначати з 2003 року.
                Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх та нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї Вітчизни.

                29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами.

                На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

                Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

                24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

                Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

«Вічний вогонь української волі»

                29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
                Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.