15 листопада 2019

Духовний подвиг Кліментія Шептицького. Монах, який рятував єврейських дітей від нацистів.


17 листопада 1869 - 1 травня 1951 рр.
До 150-річчя від дня народження Кліментія Шептицького

Аристократ і впливовий австрійський політик Казимир Шептицький проміняв багатство графа на аскезу й тихе монаше життя монаха Климентія. Його віру не змогли зламати ані німецька окупація, ані тюрми енкаведистів – отець рятував євреїв від нацистів, а у радянському таборі був таємним єпископом, який висвячував в’язнів.

У 1900 році Казимир Шептицький став депутатом австрійського парламенту. Його політичні погляди вирізнялись прогресивністю. Він вперше на той час підняв питання соціального страхування, намагався вирішити проблему пенсійного забезпечення для тих, хто працював у приватних закладах чи займався власним бізнесом.

У 1911 році, у віці 42-ох років, Шептицький покидає політичну кар’єру – неочікувано для всіх переїжджає до Німеччини і оселяється в бенедиктинському монастирі. Там Казимир почав готуватися до чернечого життя та через рік приніс монаші обіти і отримав церковне ім’я Климентій.

У 1918 році став настоятелем Унівського монастиря, a з 1926 року ігуменом студитів Свято-Успенської Унівської лаври.

В Уневі отець Климентій започатковував дитячий сиротинець. Під час німецької окупації там переховували дітей євреїв.

За різними даними, Шептицькі врятували від кількох сотень до кількох тисяч євреїв – їх переховували в монастирях та церквах, а потім переправляли закордон. Таким чином вдалось вижити і главі МЗС Польщі у 2005 році Адаму Даніелю Ротфельду.

5 червня 1947 Климентія затримали просто в келії під час молитви. Тоді при обшуку знайшли два плакати із зображенням символіки ОУН та літературу про діяльність УПА. Матеріали підкинули самі радянські спецоргани. А на справді Климентій Шептицький писав до Ватикану звіт про утиски церкви, але його перехопили радянські спецслужби.

Після 7-місячного слідства 15 січня 1948 року Климентія Шептицького засудили до 8 років виправно-трудових таборів за «зраду батьківщини» намагаючись вибити з отця зізнання в антирадянській діяльності та зречення від віри.

Шептицький добре розумів, що на волю уже не вийде, але продовжував вести монаше життя – часто молився до вікна, а по неділях пошепки відчитував Службу Божу. Поганий стан здоров’я та тюремні умови пришвидшили кінець. 1 травня 1951 року, о 21:30, у Владимирському централі пролунала звістка про смерть духівника. Відшукати його могилу досі не вдалося.

Журналісти проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK у фільмі «Климентій Шептицький» відкрили маловідомі сторінки з життя Праведника народів світу Блаженного Климентія.


Вперше опублікована наукова «Біографія блаженного Климентія Шептицького», аристократа, архимандрита Студійського уставу Української греко-католицької церкви, екзарха Російської греко-католицької церкви, Праведника народів світу. Книга розвінчує міф про те, що отець Климентій Шептицький був у тіні свого брата – митрополита Андрія. На яких архівних документах базується наукова біографія? Які невідомі сторінки з життя отця описані? Що ще залишається таємницею у біографії блаженного Климентія?

https://www.radiosvoboda.org/a/29663516.html





Використані ресурси:

http://news.ugcc.ua/articles/kliment%D1%96y_sheptitskiy_aristokrat_%D1%96_monah_yakiy_ryatuvav_ievreyskih_d%D1%96tey_v%D1%96d_natsist%D1%96v_86199.html

http://news.ugcc.ua/interview/mi_pragnemo_v%D1%96dkriti_lyudyam_postat_blazhennogo_kliment%D1%96ya_sheptitskogo__o_yustin_boyko_86693.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2540638-na-lvivsini-2019j-progolosili-rokom-septickogo-ta-antonica.html

https://www.radiosvoboda.org/a/29663516.html

Мой толерантный мир


Накануне Международного дня толерантности в Измаильской центральной городской библиотеке им. И. П. Котляревского состоялся урок добра "Мой толерантный мир"

Провела мероприятие библиотекарь читального зала Наталья Белоусова  и главный специалист Измаильского местного центра по предоставлению безоплатной вторичной правовой помощи Анастасия Каплиенко

Каждый из нас живет в кругу друзей, приятелей, знакомых и незнакомых людей. Мы общаемся с разными людьми. Мы все отличаемся по возрасту и опыту, по вкусам и убеждениям. Если мы с другом мало чем отличаемся, то нам с ним проще общаться. Все нам видится одинаково. Но если друг не похож на меня, то разговор становится более сложным, но одновременно и более содержательным. Сегодня Мы будем говорить о том, как находить общий язык с «Другим». «Другой» это человек не похожий на вас, как с ним общаться, какие трудности в понимании привычного вам окружения он испытывает и как их преодолевает? Ведь все мы такие разные. Ведь принимая непохожесть «Другого», мы станем лучше понимать себя.

При встрече с Другим многое нам кажется странным, даже неправильным. Европейская горчица не оправдывает своего названия. Напитки принято наливать до половины стакана. И даже есть обоснование этому. Венгры налитый полностью стакан «прочитывают» как знак нежелательному гостю («Чтоб ты захлебнулся!»). А в Средней Азии желанному гостю в первый раз наливают в пиалу чаю на самое донышко. Им не жалко. Это традиция. Этот знак «прочитывается» так: «Я готов тебе подливать по глоточку, чтоб чай не остывал». А по-украински принято наливать посуду полностью в знак щедрости. Три разных поступка, три разных исторических обоснования. Общение людей из разных культур часто похоже на диалог кошки с собакой. Собака машет хвостом в знак дружбы, а кошка — перед атакой. Представляете, как непросто им договориться. Но, мы же люди. Мы можем спросить и объяснить.
Главный специалист Измаильского местного центра по предоставлению безоплатной вторичной правовой помощи Анастасия Каплиенко
Каждый человек интересен сам по себе, но одновременно он является и представителем группы. Изучая Другого, общаясь с ним, вы лучше поймете не только позицию человека, но и историю его группы. Обычно говорят о важности толерантного, миролюбивого отношения к представителям других национальностей, вероисповеданий, убеждений.

Если мы общаемся с Другим, то диалог зависит от обоих. Простой пример из области гастрономии. Многие выходцы из Азии не переваривают молочные продукты. В прямом смысле. Это свойство организма, а не причуда вкусов. Понятно, что мороженое в качестве угощения им не подходит. Как бы Вы вышли из положения и как разъяснили отличие, если у вас был подобный гость? Есть народы, в кухне которых преобладают острые приправы. Вам такое не осилить, а они это едят. Как бы Вы вышли из положения, если у вас был подобный опыт? То же самое наблюдается и во всех остальных сферах. По-разному «прочитывается» выбор цветов в одежде. По-разному люди сидят и стоят при разговоре со старшим или младшим. Различается распорядок дня, отношение к природе. В каждой культуре существует множество автоматически выполняемых ритуалов. Француз наклоняет стакан, наполняя его. Некоторые народы никогда не путают ножи для мясного, молочного, рыбы и растительных продуктов. Понятно, что общение с «Другим» будет протекать продуктивно, если вы взаимно учитываете межкультурные различия. В одних культурах на пол жилища не ставят посуду, в других вообще сидят на уровне пола. Значит, они по-разному мысленно делят пространство в доме. Босой хиппи, сидящий на полу в почтенном университете, шокировал профессоров (кстати, частенько садившихся во время лекции на стол) не потому что было прохладно, а пол был недостаточно чистый. Это было в июле, и паркет блестел. Просто он нарушил некие невидимые границы. При разговоре одни люди сближаются до 40 сантиметров, а другие отодвигаются метра на полтора. Это может быть, и не связано с шумом вокруг. Просто так принято. Различий много.


11 листопада 2019

І першим було слово…


8 листопада у Центральній міській бібліотеці ім. Івана Петровича Котляревського відбулося літературне свято до Дня української писемності та мови «І першим було слово…».
Цього року День української писемності та мови на офіційному рівні святкують 22-й раз.

Ще у 1997-ому році він був встановлений Президентом України Леонідом Кучмою. 

Дата 9 листопада була обрана невипадково.

Свято писемності та мови приурочене до дня пам’яті Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ». Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій.

Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія – творців слов’янського письма.

Свято «День української писемності та мови» дуже важливе для українців, оскільки мова – це щось більше, ніж спадщина предків. У ній душа нашого народу та багатовікова історія.

Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. Не випадково саме український народ славиться своїм пісенним талантом.
На свято до бібліотеки завітали курсанти 1 курсу Ізмаїльського воєнно-морського ліцею

05 листопада 2019

Измаильское ЛИТО возобновило свою работу

В минувшие два года наблюдалось полнейшее затишье в литературной жизни нашего города. Прекратило свою, и без того вялотекущую, деятельность единственное городское литобъединение (ЛИТО) им. Михаила Василюка. Некоторое время им занималась молодая поэтесса Юлия Радом, затем она передала бразды правления Ренате Суворовой, затем о литобъединении вообще перестали упоминать где-либо, и эта общественная организация практически исчезла.

Можно сказать, что нашему ЛИТО в последний момент повезло: вернулась в Измаил его прежний председатель - поэтесса Марина Копаной, которая озаботилась и прониклась судьбой местных поэтов и прозаиков и решила реанимировать объединение (что за её плечами восемь лет опыта управления им). Более того, она провела предварительные переговоры с представителями городской власти на предмет помощи в издании очередного альманаха «Измаил литературный» (напомню, что всего таких альманахов вышло в нашем городе четыре - с регулярностью 1 сборник в 4-6 лет).