«Покоління без кордонів»

                Молодість – це особлива пора, коли людина відчуває в собі невичерпну силу й енергію. Лише в молоді роки для нас немає нічого неможливого, а кожен новий день приносить надію, розвиток, сміливі мрії та радість життя. Від того, якою є молодь, залежить майбутнє кожної держави – недарма в будь-якому суспільстві молодим відведено роль ентузіастів, ідеалістів та реформаторів, тобто, по суті, прогресивної рушійної сили.
                Міжнародний день молоді (International Youth Day) було затверджено ще 1999 року Генеральною Асамблеєю ООН за ініціативи Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (проведена у Лісабоні у 1998 році). Вперше його святкування відбулося у 2000 році. В Україні, як і в усьому світі, розуміють важливу роль юнаків та дівчат, тому їм присвячується особливий день, який раніше відзначали кожного року в останню неділю червня, а з 2022 року згідно указу Президента України від 1 січня 2022 року День молоді України об’єднали з Міжнародним днем молоді.

                До цього дня в читальному залі ЦМБ ім. І. П. Котляревського бібліотекарями підготовлено та оформлено книжкову виставку «Покоління без кордонів», де представлено шикорий спектр актуальної та нової літератури, яка стане в нагоді для молодих людей. Деякі видання, представлені у добірці, отримані бібліотекою від Українського інституту книги.

«Калі траш: історія ромського геноциду»

                Калі Траш (Чорний жах) – день пам’яті голокосту ромів. Під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено майже 20 тисяч осіб ромської національності, проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах гетто. Загалом на території України існує понад дві тисячі поховань жертв масових убивств ромів. На увічнення пам’яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів.
               Бібліотекарі читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготували книжково-ілюстративну виставку «Калі траш», де представили літературу з теми.

«Ті, що пережили пекло...»

                Верховна Рада України прийняла Постанову про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, реєстр. №10188.
                Постановою 28 липня офіційно встановлено Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
                Цей День запровадила Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.
                Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
                З метою увічнення громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, а також зміцнення національної єдності та почуття патріотизму в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлена книжкова виставка «Ті, що пережили пекло...», а також постійно діє та оновлюється патріотична книжкова виставка «Славимо відважних».
                Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

«День Хрещення Русі: тисячолітня спадщина»

                15 липня, в день Святого Володимира Великого, відзначається День Хрещення Київської України-Русі. Прийняття християнства – найвизначніше досягнення князя Володимира. Ще до визнання християнства державною релігією, воно проникло в українське суспільство і було визнане князями Аскольдом, Ігорем, Святославом, княгинею Ольгою та їх оточенням. У суспільстві з’явилася сила, яка надавала йому духовної та культурної єдності, та впливала на все соціально-економічне життя. Піднісся авторитет самого князя. Потужний поштовх до розвитку отримала давньоруська культура. Київська Русь стала в ряд провідних християнських держав Європи, забезпечивши собі рівноправні та взаємовигідні стосунки з ними. 

                Діяльність Володимира Святославовича сприяла розвитку Київської держави й зміцненню її міжнародного авторитету. У XIII столітті Руська православна церква визнала його святим і рівноапостольним.

                З цієї нагоди у читальному залі всі охочі матимуть змогу ознайомитись з книжковою виставкою. На виставці представлені наукові та науково-популярні видання з історії християнства, матеріальної й духовної культури України-Русі, колективні монографії, часописи, альбоми з фондів книгозбірні.

                Понад тисячу років тому наш народ вибрав для себе християнський шлях розвитку, що базується на принципах справедливості, милосердя, добра, правди та любові. 

«Українські миротворці на захисті миру»

                15 липня Україна відзначає День миротворців – офіційне свято учасників миротворчих організацій. Професійне свято саме українських миротворців було запроваджено Верховною Радою України 21 травня 2013 року, враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди в зонах військових конфліктів.
                Забезпечення миру зі зброєю в руках. Розведення непримиримих ворогів. Супровід гуманітарних конвоїв. Евакуація та захист мирних мешканців. Ці та інші завдання більше 30 років виконували українські миротворці. На землі і в повітрі. Від Балкан до іракської пустелі та африканських джунглів. Ризикуючи власним життям задля порятунку чужих.
                Участь України в миротворчих місіях є проявом її міжнародної відповідальності та прагнення до миру і стабільності у світі. Це також спосіб української держави виявити свою підтримку принципам і цілям Організації Об’єднаних Націй. Українські миротворці зробили значний внесок у зусилля з врегулювання конфліктів і допомоги постраждалому населенню. Їхня участь сприяла сприянню встановленню миру, зниженню насильства та створенню умов для стабільного розвитку суспільства в постконфліктних регіонах.
                Попри російську агресію до повномасштабного вторгнення Україна продовжувала брати участь у міжнародних миротворчих операціях. З 2014 до 2022 року українці були задіяні у восьми миротворчих місіях.
                Після вторгнення росії 24 лютого 2022 року Президент України підписав указ про повернення всіх миротворців. У цей час в операціях ООН за межами країни брали участь 308 громадян України.
                Останній миротворчий контингент був повернутий у травні 2022 року з Малі. Тоді в Україну повернулися шість вертольотів Мі-8 з екіпажами.
                За роки незалежності понад 45 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України виконували завдання з підтримання миру й безпеки у більш ніж 25 міжнародних операціях у різних регіонах планети та у 18 різних країнах світу.

«Тернистий шлях державотворення»

Бібліовайб: №2, липень 2026 р.

Бібліотечний вісник

                    Бібліотека - це не просто книгосховище, а простір з особливою енергетикою, затишок у світі цифрового шуму. Багато інформації ми висвітлюємо онлайн, ділимося порадами, думками та враженнями з тієї чи іншої теми. Але життя вирує, і воно сповнене прекрасних миттєвостей, проведених офлайн. Ви можете відчути це, лише прийшовши до бібліотеки та взявши в руки паперову книгу. Справжнє - поза межами екрану.

                Вісник «Бібліовайб» - періодичне щоквартальне електронне видання, створене Ізмаїльською міською бібліотекою ім. І.П. Котляревського задля висвітлення "офлайнового" життя відділів обслуговування бібліотеки. Воно вміщує в себе інформацію про найцікавіші масові заходи, найактуальніші книжкові виставки та багато іншої корисної та цікавої інформації про бібліотечні будні, читачів, черги за книгами та інше. Варто розуміти, що в умовах обмежень воєнного стану, постійних повітряних тривог та відключень електрики бібліотечне життя набуло більш статичного характеру. Але наша бібліотека відкрита для користувачів, захоплених читанням, літературою, якимись науковими або краєзнавчими пошуками та творчими натхненнями.

                Запрошуємо до нас!

«Книжкові відкриття: Погляд на нові публікації»

«Чисте довкілля – здорова нація»

«Діти: безневинні жертви війни»

                В Україні 4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Пам’ятний день було встановлено постановою Верховної Ради України 2021 року.
                Міжнародний день невинних дітей відзначають щорічно 4 червня. Цей пам’ятний день запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН на одному зі спеціальних засідань з питань про Палестину у 1982 році. Він надає можливість звернути увагу світової спільноти на проблему агресії та насильства, з якими стикаються діти по всьому світу.
                Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук, куль, розірваних ракет і бомб ворога. Сльози, відчай, біль, злість і ненависть! Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується нація. Знищується основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це незгоєні довічні рани України.
                Сьогодні день пам’яті – це протест проти насильства та війни! Діти мають жити в мирі!

На горизонті - новинки від УІК!

                Друзі, приємна новина!

                Нові книги в бібліотеці - радість для всіх: і для бібліотекарів, і для читачів. Адже кожна нова книга - це завжди подія та нове знайомство. Це яскраві видання на будь-який смак. Завдяки Українському інституту книги наша бібліотека отримала низку цікавих видань. До вашої уваги новинки на різну тематику.
                Кожна нова книга – це завжди нове знайомство, нові герої, нові імена. Кожен читач знайде собі захоплюючу, нову книгу для читання. Запрошуємо всіх любителів книг до читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського ознайомитися з новинками та обрати книгу до душі. Сподіваємось, вони подарують вам радість і задоволення від читання.
                Чекаємо вас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41!

«Свіжий погляд: огляд сучасної літератури»

«Етнічне розмаїття Придунав’я»

                27 грудня 2024 року Указом Президента України за № 883/2024 встановлено «День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття», який щорічно відзначається 21 травня. У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.

                Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності. Тут мешкають представники понад 130 національних спільнот, включаючи українців як основний корінний народ, та численні національні меншини.

                Українське Придунав'я — унікальний поліетнічний та полікультурний регіон, де на невеликій території тривалий час взаємодіють десятки етносів, утворюючи «природну лабораторію». Цей край характеризується високою строкатістю населення, де проживають українці, болгари, молдовани, гагаузи, албанці та інші народності.
                Найбільшими етнічними групами, окрім українців, є болгари, молдовани та гагаузи, що робить регіон унікальним для України. Багато етносів взаємодіють тут у середовищі, де вони не контактують у своїх основних ареалах, утворюючи полімовне та полікультурне середовище згідно з цими матеріалами.
                 В читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено та оформлено краєзнавчу книжкову етновиставку «Етнічне розмаїття Придунав’я», де представлено широкий спектр літератури з фондів читального залу, пров’язаних з темою. Використано також видання, отримані від Державної установи «Український інститут книги». На телевізорі поряд з виставкою постійно демоструються фільми-дослідження про еноси Одещини, опубліковані на Ютуб-каналі Суспільне.Одеса під назвою “Сімейний портрет”. Загалом фільмів 12, і вони чудово доповнюють книжкову виставку, додаючи їй завершеності та фундаментальності. Яскравим елементом став також вишитий рушник в кольорах виставки.

Вишиванка єднає українців: Дню вишиванки 20 років!

                У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та півоній, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні. Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь. Традиційно Всесвітній день вишиванки відзначають у третій четверг травня. Отже, цьогоріч йдеться про 21 число. В цей день працівники бібліотек Ізмаїльської ЦБС для дорослих долучилися до святкування, традиційно вбравшись у національний одяг. Також в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського та бібліотеки-філії №4 було розгорнуто книжкові виставки та інсталяції. Бібліотекарі філії №3 доєдналися до міської акції, зробивши знімок біля фотозони.  

                Як і в попередні роки, головною традицією стане одягання вишиванок. Але, мабуть, найзворушливішим є те, як День вишиванки набув особливого значення в часи випробувань. У складні моменти історії вишита сорочка стала не просто символом, а оберегом, бронею духу, вірою у перемогу. Її одягають на передову, її передають як материнську любов та підтримку. У світі, де панують технології та глобалізація, вишиванка залишається тим міцним коренем, що живить нашу ідентичність, нагадує про те, хто ми є і звідки наше родове дерево.

                А починалось все як? Колись, у стінах Чернівецького національного університету, промайнула ідея – одягнути вишиту сорочку, не як сценічний костюм чи музейний експонат, а як живу частку себе, як видимий код нації. Ініціаторкою цієї чудової традиції стала студентка Леся Воронюк у 2006 році. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки того дня став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший спонтанний флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея виявилася настільки сильною, що швидко поширилася Україною та світом.
                Тож нехай у цей день кожен відчує тепло вишитої нитки на своєму серці. Нехай барвистий орнамент стане символом нашої незламності, нашої краси та нашої вічної України. Бо вишиванка – це не просто одяг. Це душа народу, виткана на полотні часу.

«Читаємо українське: кращі новинки»

«Книжкові тренди: жіноча проза»

     Сьогодні літературу неможливо уявити без прекрасної половини людства. Багато творів письменниць стають бестселерами, отримують престижні нагороди та відмінні відгуки від критиків, входять до шкільних та вузівських програми.

    Говорячи про жіночу літературу ще кілька років тому, багато дослідників запитували: чи не надто жінки-письменниці зациклюються на минулому? Читаючи такі твори, можна побачити, що багато авторів звертаються до історичних сюжетів, ніби намагаючись зцілити рани предків.

    У 2026 році жіночі голоси значно голосніше говорять про справжнє, ніж раніше. Літературний світ збагатився великою кількістю нових імен та нових голосів.

      За роки незалежності сучасна українська жіноча література вийшла на новий рівень: у вітчизняному літературному світі з'являється все більше молодих, талановитих імен.

    Основна тематика жіночої прози охоплює проблеми сім'ї,

контрасту дитинства та дорослого життя, теми «втраченого раю», пошуку сенсу життя, зв'язку особистості та суспільства, проблеми «маленького людини».

     У цій добірці–  найпомітніші зразки жіночої прози, видані останнім часом.

    Пропонуємо вам познайомитися з найкращими представницями сучасної української жіночої літератури та їх творами.

     Вашій увазі огляд нових книг «Книжкові тренди: жіноча проза».     Література різноманітна, на будь який смак. Книги отримані від Українського інституту книги, за Державною програмою

      До Вашої уваги авторка книг із яскравими характерами, глибокими емоціями та неочікуваними сюжетними поворотами Волинську Олену. Книги Олени Волинської охоплюють різноманітні теми – від кохання та внутрішньої сили до філософських роздумів про долю.

 

      Волинська Олена (справжнє ім'я – Тюпіна Олена Володимирівна) (25 липня 1984, Звягель) – українська письменниця-прозаїк.  Раніше друкувалася під псевдонімом Елен Тен. Народилася 25 лютого 1984 року у місті Звягелі. Закінчила Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колелдж (спеціальність «Діловодство») та Міжнародний економіко-гуманітарний університет (спеціальність «Українська філологія»).  Олена за освітою філолог, мешкає в місті Звягель на Житомирщині. Працює асистентом вчителя інклюзивного класу Ліцею № 4 Звягельської міської ради. Є учасницею Львівського жіночого літературного клубу. Входить до Львівського жіночого літературного клубу.

   Волинська, Олена.  «Мармурова жінка»[Текст] : [повість про Олену Пчілку] / Олена Волинська. – Брустури: Дискурсус, 2025. – 250 с.

     «Мармурова жінка» є унікальною книгою, бо це перша художня книга про Олену Пчілку, її повна біографія. Написана ніжно та з великою повагою і водночас із ґрунтовністю наукової праці.

    «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки–  видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.

    На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.

     Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.

     «Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

     Пропонуємо до Вашої уваги художні репортажі про життя, голоси та гідність сучасних ромських громад України.

      Райська Єва – журналістка і письменниця, яка спеціалізується на репортажах про соціально значущі теми, зокрема життя меншин та культурні спільноти.

     Маріанна Максимова (більш відома як Єва Райська, нар. 9 вересня 1991) – журналістка, письменниця, культурна менеджерка, радіоведуча, перекладач з французької мови, проромська активістка, спів засновниця «Радіо Котермак». Учасниця мистецьких резиденцій в Україні та Франції, літературних фестивалів, мистецьких проектів. Дружина знаного дрогобицького митця Олександра Максимова; є однією із дрогобицьких організаторів першого джазового фестивалю «Jazz Bez» (2016) у Дрогобичі; координаторка фестивалю «Місяць авторських читань» у Львові. Фіналістка літературного конкурсу «Кримський інжир» (2018).

      Райська, Єва. Бахтало. Історії українських ромів [Текст] / Єва Райська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 190 с.

    Збірка містить реальні історії представників ромських громад України. Авторка досліджує життя людей, які, попри стереотипи та соціальну стигму, зберігають свою ідентичність і людяність.

     До вашої уваги художні репортажі про ромські спільноти України — передусім про конкретних людей, які є частиною цих громад і, попри тривалу стигматизацію, суспільні стереотипи та складні життєві обставини, зберігають у собі людяність, щирість і відкритість до світу.

    Це багатогранна й цілісна робота, що відкриває читачеві сучасних українських ромів як особистостей, відданих своїй справі, складних, суперечливих, іноді наївних, але завжди живих і справжніх. Видання буде цікавим не лише тим, хто досліджує національні меншини України, а й усім, хто цікавиться довколишнім життям і цінує жанр художнього репортажу.

    Книжка також торкається урбаністичних контекстів: її герої живуть у містах, віддалених географічно й культурно, вони — військові, правозахисники, дослідники, письменники, а також «звичайні» роми, які самотужки долають життєві виклики. Це мозаїка голосів та історій, що має потенціал змінити суспільне сприйняття ромів в Україні.

     Тисячі українських родин уже роками живуть  у стані очікування – коли близька людина на фронті, у госпіталі або в полоні.        Про переживання, які рідко озвучують уголос, але які проживають щодня, розповідається у книжці Сеньовської Надії «Дружина героя: посібник з виживання».

   Надія Сеньовська народилася 21 липня 1982 року в Хмельницькій області – письменниця, голова ГО «Патріотичні й небайдужі», дружина військовослужбовця, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

«Кримські татари: роки поневірянь і надії»

Віртуальний перегляд літератури

До Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу – 18.05.