«Допоможи першим»

Інформаційно – бібліографічний відділ

«Той, хто не бажає підняти того, хто впав,

                                      нехай боїться впасти сам, бо коли

він упаде, ніхто не простягне йому руку»

 Сааді – (перський поет, мислитель,

представник практичного,

життєвого суфізму).

 

«Допоможи першим»: лекція-інструктаж.

 

    Надавати першу допомогу має право будь-яка людина, слід не плутати термін першої медичної допомоги, швидкої медичної допомоги та першої долікарської допомоги, для надання якої потрібна ліцензія.

    Співробітники деяких професій, таких як співробітники поліції та пожежної служби, медичні працівники, присутні на місці події, зобов'язані надати першу допомогу.

   Лекція-інструктаж призначена для вивчення та повторення теоретичних основ надання першої допомоги та містить необхідну інформацію про те, як діяти при нещасному випадку.

     Нерідко бувають ситуації, коли життя людини в певних обставинах може залежати від тих, хто знаходиться поряд.  Норматив часу приїзду своєчасно викликаної бригади швидкої медичної допомоги - до 20 хвилин по місту, але часом лише 3-5 хвилин відокремлюють людину від смерті, коли за відсутності дихання настає смерть головного мозку.

     Саме ці дорогоцінні хвилини мають ті, хто знаходиться поруч із постраждалим, щоб провести первинні реанімаційні дії та повернути людину до життя. Для цього потрібні вміння та сміливість, внутрішня готовність до дії. Знання теоретичних основ надання першої допомоги дозволяє врятувати життя людини. Саме тому курс тактичної медицини є одним із напрямків базової підготовки.

    Перша допомога - це комплекс термінових заходів, спрямованих на порятунок життя людини. Нещасний випадок, різкий напад захворювання, отруєння — у цих та інших надзвичайних ситуаціях потрібна грамотна перша допомога.

    Відповідно до закону, перша допомога не є медичною — вона надається до прибуття медиків чи доставки постраждалого до лікарні.

     Першу допомогу може надати будь-яка людина, яка перебуває у критичний момент поруч із постраждалим.

 

ПЕРЕЛІК ситуацій, при яких надається перша допомога:

1. Відсутність свідомості.

2. Зупинка дихання та (або) кровообігу.

3. Порушення прохідності дихальних шляхів чужорідним тілом та інші загрозливі для життя та здоров'я

порушення дихання.

4. Зовнішні кровотечі.

5. Травми, поранення та ураження, спричинені механічними, хімічними, електричними, термічними вражаючими факторами, впливом випромінювання.

6. Отруєння.

7. Укуси чи вжалювання отруйних тварин.

8. Судомні стани, що супроводжуються втратою свідомості.

9. Гострі психологічні реакції на стрес

Чи знаєте Ви, як створювалась перша медична допомога?

    Перша медична допомога пройшла довгий шлях розвитку та стала невід'ємною частиною нашого життя. Про першу допомогу відомо з давніх-давен.        Більш ніж за 2500 років до нашої ери в Єгипті жреці для іммобілізації кінцівок при травмах застосовували пов'язки, виготовлені з пальмового листя, про що свідчать знайдені малюнки та записи в папірусах.

     Великий давньогрецький лікар Гіппократ писав безліч трактатів з надання медичної допомоги при вивихах, переломах та інших ушкодженнях. Крім наукових праць перша медична допомога згадувалася у грецьких віршованих поемах, у творах давньоримських письменників та у біблійних легендах.

    Відома притча про милосердного самаритянина, у якій підкреслюється гуманне ставлення до людини, що виявляється у наданні допомоги пораненому противнику. Ще середньовічних арміях створювалися санітарні дружини, звані самаритянськими.

    З епохи середньовіччя відома ідея створення організацій, що надає першу допомогу стражденним. У 1080 році в Єрусалимі лицарями-ченцями, які володіють медичними навичками, було засновано Орден Госпітальєрів (звідси походить міжнародно слово «шпиталь»), який заснував у Єрусалимі шпиталь Святого Іонна Милостивого метою якого було надання допомоги та турбота про незаможних, хворих або поранених мандрівників у Святій землі.

    Крім цього було відкрито цілу мережу притулків і лікарень як на Сході, а й у західноєвропейських країнах.

    Пізніше після завоювання Єрусалима хрестоносцями у 1099 році ці лицарі заснували окремий орден Св. Іоанна, який діє до теперішнього часу, на який було покладено функцію захисту та надання медичної допомоги паломникам.

    Цікавий досвід з надання медичної допомоги, зокрема невідкладної,  мала Київська Русь. Уже наприкінці Х ст. лікарі оголошувалися  людьми вільними і на них не поширювалася юрисдикція світської влади. «Руська правда» Ярослава Мудрого закріплює за монастирями будівництво лікарень і принцип безоплатної медичної допомоги.    Вводиться норма, за якою, людина, котра нанесла шкоду здоров’ю іншій людині, має сплатити штраф у скарбницю держави та оплатити лікування постраждалому.

    В одній з найпопулярніших книг XI ст.  «Ізборник Святослава» надається опис діяльності лічців-різальників, які  робили ампутації кінцівок та інших частин тіла,  лікувальні припікання розпеченим залізом.  У XIII- XV  століттях медицина уже  «виходить» з монастирів. В українських містах – Львів, Київ, Луцьк, Кам’янець-Подільський  лікувальну практику перехоплюють  доморослі лікарі: зубодери, костоправи, травники, ворожки, ведуни, потворними, повитухи. Провідне місце серед середньовічних лікарів посідають цирульники. Вони проходять навчання протягом шести років в цехах цирульників.  Уміють надавати першу допомогу при травмах, пораненнях, кровотечах,  займаються дуже популярним у ті часи кровопусканням.