Котляревка: травня 2019

27 травня 2019

Запрошуємо!

24 травня 2019

«У затишку садів та парків Європи» (до Європейського Дня парків)

У кожного міста є велике зелене серце: сади і парки, в яких потопають старі маєтки. Ці затишні оазиси ховаються у центрі міста та віддалених районах, щоб відкритись людям, які цінують красу природи.

Це витвір людських рук і фантазії, а також те місце, де можна знайти душевний спокій, вдихнути аромат квітів, почути щебетання птахів, подих свіжого вітру.
Це середовище, яке заспокоює вашу душу. Ранкова прогулянка там – справжнє благословення і натхнення на цілий день.
Ці місця створені людьми, для того щоб відчувати красу природи і повною мірою насолоджуватися нею. Запрошуємо на екскурсію по цих затишних та фантастично красивих місцях. Отже, представляємо вам найкрасивіші сади і парки Європи.

Королівський парк тюльпанів Кекенхоф, Голландія

Кекенхоф, або «Сад Європи», – це казкове парково-квіткове королівство, яке розкинулося на площі в 32 га в околицях містечка Ліссе, між Амстердамом і Гаагою. Незважаючи на те, що Кекенхоф відкритий для відвідування всього два місяці в році, приблизно з 20 березня по 20 травня, щорічно його відвідує більше мільйона чоловік.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ.

Карнавал судьбы Ирины Муравьёвой

Бывают артисты кино, которых знают все, но о которых нельзя сказать, что их любят все. А вот актриса Ирина Муравьева относится именно к той редкой категории народных любимиц - её все знают, все любят и до сих пор с удовольствием снимают, несмотря на то, что актрисе недавно исполнилось 70 лет.

Она - одна из известнейших актрис кинематографа в СССР, признанная народная артистка, лауреат Государственной премии СССР и обладательница ордена «За заслуги перед Отечеством».

70-летию Ирины Муравьёвой посвятили литературно-музыкальную встречу в видеосалоне «Ретро встречи» библиотекари читального зала Центральной городской библиотеки им. Ивана Котляревского.

Лекционно-повествовательную часть мероприятия взяла на себя Елена Мяхкова, а видеоинформацию подготовила Наталья Скоробреха.

Читатели библиотеки и приглашённые гости - ветераны педагогического труда, члены клуба по интересам «Вечная молодость» - почерпнули для себя интересные сведения из биографии актрисы и узнали подробнее о её работе над самыми яркими ролями в кино - «Чисто английское убийство», «Москва слезам не верит», «Карнавал», «Самая обаятельная и привлекательная», «Китайская бабушка» и другими.

Оказывается, сегодня Ирину Муравьеву по-прежнему зовут в кино, но глубоких ролей, интересных персонажей, которых хотелось бы вывести на экран, Ирина Вадимовна пока не видит. Разве что снялась в несколько комичной роли мамы главной героини в сериале «Не родись красивой» - потому что хранительница очага и настоящая мама подошла ей по духу.

Теперь же Муравьева больше времени отдает Малому театру, где задействована сразу в нескольких постановках, ведь благодаря своему истинному таланту, она может выступать в абсолютно любой роли.

На встрече в «Ретро-салоне» члены клуба «Вечная молодость» выступали с вокальными номерами, читали стихи, играли на фортепиано. Встреча получилась интересной и разноплановой. Спасибо библиотекарям за интересную форму работы с читателями.

Оксана КАРТЕЛЬЯН

23 травня 2019

Как начиналось кино

(к 100-летию со дня возникновения «Одесской киностудии»)

Где родилось кино? Говорят, в Париже, в 1895 году, когда братья Люмьер впервые продемонстрировали "живые картинки". А знаете ли Вы, что история кино зарождалась далеко не во Франции, а в просторах милой Одессы?

В 1870—80 гг. одесский физик Краузе сконструировал аппарат для проекции диапозитивов, при помощи которого на экране демонстрировалось изображение движущихся человеческих фигур и экипажей. В 1888 г. Краузе дал жителям Харькова, а затем вы 1889г. В Казани «оптико-физическое представление движущихся художественных «туманных картин». «В трех отделениях программы зрителей пленяли видовые картины о чудесах и тайнах океана, юмористические и фантастические сцены с «движениями и перемещениями».

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ.

21 травня 2019

Книжковий Арсенал

Тисячі книжок, зустрічі з українськими та іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, спеціальні проекти та виставки, ярмарок ілюстраторів та багато іншого. З 22 по 26 травня у Мистецькому арсеналі — IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».

У фокусі цьогорічного Книжкового Арсеналу —тема співжиття, спільного буття на підставі цінностей і домовленостей. Спеціальна програма «Сусідство: відкрите питання» охоплює різні прояви взаємин між культурами, історіями й політиками сусідніх країн: взаємовпливи в літературах, видатні постаті на перетині культур, право на пам’ять і місце в історії, трансформації країн після падіння Берлінського муру та нинішнє переформатування європейського політичного ландшафту. Як вибудовуються внутрішні зв’язки всередині країни? Як відкривати одне одного через подорожі, репортажі, переклади, спільні видавничі й мистецькі проекти? Як змінюється образ української культури в очах сусідів і що впливає на його формування?

«Відповідальність, співпричетність, діалог – ці поняття активно обговорюються в українському суспільстві як ключові для подальшого розвитку країни. Всі вони передбачають іншу сторону, інший голос. Хто ці відомі й невідомі «інші», з якими взаємодіємо в географічних обширах країни, в найближчому прикордонні та в межах новочасних політичних союзів? Де закінчується приватна територія й де починається спільна?

Які образи сусідів, воріженьків, кумів, союзників і зрадників створювала українська культура й кого зображує нині? І як із сучасного погляду ми перепрочитуємо ці образи в текстах Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша чи Івана Нечуя-Левицького?», – про це говорить Віра Балдинюк, кураторка фокус-теми, а також головна редакторка онлайн-видання «Korydor», журналістка, критикиня, що доєдналась до команди Книжкового арсеналу 2018 року.

Джерело

08 травня 2019

Вітаємо!

06 травня 2019

Запрошуємо!

«Леонид Быков. Последний дубль»: в Измаиле говорили о выдающемся актере, кинорежиссере и сценаристе

В Центральной городской библиотеки имени И. П. Котляревского в четверг, 2 мая, прошел сеанс ретро-видеосалона "Забыть невозможно", темой которого стала жизнь известного актера, кинорежиссера и сценариста Леонида Быкова.

В этом году Леониду Быкову исполнился бы 91 год, но его жизнь трагически оборвалась на 50 году жизни. О непростой судьбе актера, о его творчестве и безумной любви к жизни, которая, к сожалению, так нелепо оборвалась рассказали посетителям библиотеки.

Кинематографическая звезда Леонида Федоровича загорелась в далеких 50-ых. С первой съемки на пробах его полюбил внимательный глаз кинокамеры.

Гостям были продемонстрированы отрывки с известных фильмов, в которых снимался Леонид Быков. Среди них: "Судьба Марины", "Максим Перепелица", "Добровольцы" и "В бой идут одни старики".

Жизнь Леонида Федоровича оборвалась на 50 году жизни. 11 апреля 1979 года, примерно в 16.30, когда актер возвращался с дачи, на дорогу выехал трактор с культиватором. На скорости 90 км/ч Леонид Быков пошел на обгон. По встречной полосе шел грузовик. Леонид Быков нажал на тормоза и так не отпустил ноги с педали тормоза до самого столкновения. У него было 22 метра в запасе, чтобы принять решение и уйти с полосы - либо в неглубокий кювет, либо вернуться на свою полосу и отделаться не сильным столкновением с другим автомобилем, - так рассматривают ситуацию на сегодняшний день специалисты.

Но он или не смог, или не захотел. На полной скорости грузовик врезался в стоящую поперек полосы "Волгу". И только сердце, которое умело так сильно любить и которое так страдало из-за несуразностей жизни - единственное, что осталось после этой страшной аварии целым.

Анастасия Шишман

«Безпечний рух – це життя»

До глобального тижня безпечного дорожнього руху

«Політика збереження життя та здоров’я людей – це те, що повинен робити кожен представник влади» - акцентує народний депутат від фракції «Об’єднання «Самопоміч», голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху профільного парламентського комітету Ігор Діденко.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на автошляхах у всьому світі щорічно гине 1,2 млн. учасників дорожнього руху, ще майже 50 млн. осіб травмуються. Через стурбованість таким станом на дорогах планети Генеральною Асамблеєю ООН було оголошено Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2011-2020 р. В рамках цього рішення з метою привернення уваги до проблем травматизму та смертності на дорогах, особливо серед дітей, та поліпшення дорожньої безпеки з 6-12 травня 2019 року Україна долучиться до проведення 5-го Глобального Тижня безпеки дорожнього руху ООН, цьогорічне гасло якого «Лідерство в галузі безпеки дорожнього руху».

Питання безпеки дорожнього руху є дуже актуальним у нашій країні, оскільки щодня ми втрачаємо на дорогах України більш як 10 людей і сотні людей травмуються. Нажаль, відповідно до аналізу аварійності, одними з найпоширених причин скоєння ДТП в Україні є перевищення швидкісного режиму та порушення Правил дорожнього руху пішоходами.

«Зростаюча кількість аварій є результатом відсутності комплексної системної роботи, спрямованої на зменшення ДТП протягом багатьох років, але наразі є всі шанси змінити цю сумну статистику та зберегти життя і здоров’я наших людей», – зауважує Ігор Діденко.

Далі – інтерв’ю з депутатом з питань безпеки автодорожнього руху профільного парламентського комітету Ігорем Діденко.

Що є важливим у питанні забезпечення безпеки на дорогах?

По-перше: відбувається автомобілізація населення, а це означає, що кількість автомобілів буде зростати. По-друге: з будівництвом нових доріг питання безпеки на дорогах стає ще більш актуальним. Бо будуючи нові дороги та купуючи авто, важливо не забувати та обов’язково враховувати, що дороги не повинні нести небезпеку для учасників руху і потребують виконання стандартів безпеки під час їх будівництва.

Чому така висока аварійність на дорогах, особливо з тяжкими наслідками?

Питання безпеки на дорогах є комплексним і потребує скоординованої та налагодженої роботи багатьох міністерств та відомств. Безпека на дорогах – це не лише інфраструктура і дороги, це і свідомі водії і пішоходи та відповідна культура, це виховання наших дітей з дитсадків, це ефективний контроль і ефективна державна політика і так далі.

Концепція «нульової смертності» зараз йде по всьому світу. Кінцевою метою державної політики у сфері безпеки дорожнього руху є ухвалення концепції нульової смертності. П’ятсот міст в Європі декларують нульову смертність і виконують її.

У чому полягає ця концепція?

Мова про зміну психології безпеки дорожнього руху. Завжди говорять, що водій винен у всьому. Але водій – це людина, людина має право на похибку. Державна система, концепція нульової смертності та інфраструктура повинні бути налаштовані таким чином, що навіть якщо трапляється ДТП, то воно не повинно бути фатальним або мати тяжкі наслідки. Звідси – інфраструктура, яка думає за водія, нові концептуальні методи зупинки, безпека автомобілів.

Які першочергові кроки повинні бути зроблені найближчим часом на державному рівні?

· облаштування та освітлення пішохідних переходів на державному та місцевому рівнях;

· усунення 100 найбільших місць концентрації ДТП на дорогах державного значення;

· усунення у КОЖНОМУ місті та кожній області 25 місць концентрації ДТП;

· запуск автоматичної фіксації порушень ПДР (у місцях концентрації ДТП);

· контроль Дорожньою поліцією дотримання правил дорожнього руху (особливо водіїв у стані сп’яніння), перевищення швидкісних режимів, використання пасків безпеки та дитячих автокрісел;

· просвітницькі кампанії серед населення щодо швидкісних режимів, наслідків керування авто у стані сп’яніння, використання мобільного телефона під час керування авто.

Що важливо знати кожному громадянину?

Кожен з нас, у тому числі і наші діти, є учасниками дорожнього руху – ми використовуємо авто, громадський транспорт, переходимо дороги тощо.

Державний механізм – це велика система, яка, на жаль, діє не миттєво. І до того часу, коли цей механізм почне працювати, нам з вами важливо бути свідомими.

Тому ми звертаємось до кожного з нас, як учасника дорожнього руху, а саме:

до ВОДІЇВ – не поспішайте! Поспішаючи, можна зробити дуже велику помилку в своєму житті. 5 чи 10 хвилин, які ви намагаєтесь надолужити, можуть вартувати вашого життя чи життя іншої людини. При швидкості понад 60 км/год авто вбиває пішохода, а при швидкості 120 км/год у разі аварії дуже низька ймовірність вижити водієві чи пасажирові.

Не намагайтеся «проскочити» на жовтий сигнал світлофора, тому що з іншого боку може бути такий же водій, який хоче «проскочити», або пішохід, який закінчує перехід. Особливо це стосується водіїв маршруток, вщент заповнених людьми. Проблема з перевезенням пасажирів є дуже актуальною, і важливо налаштувати систему так, щоб водій розумів всю відповідальність і не мав можливості порушувати правила дорожнього руху.

Не сідайте за кермо напідпитку, рівень концентрації суттєво знижується, і у разі небезпечної ситуації ви не зможете адекватно відреагувати. Саме водії напідпитку, за статистикою, є одними із причин ДТП з тяжкими наслідками.

Обов’язково використовуйте паски безпеки. Не варто вірити історіям, що без пасків можна вижити. За статистикою, саме використання пасків безпеки зберігає життя.

Бережіть своїх дітей – використовуйте дитячі автокрісла та для більш дорослих дітей обов’язково паски безпеки на задньому сидінні.

Не використовуйте телефон під час керування авто. Наразі саме мобільний телефон стає одним із вбивць за кермом;

до БАТЬКІВ – пам’ятайте, що своїм прикладом ви вчите, як жити вашим дітям.

Навчайте дітей переходити дорогу у встановлених місцях. Розказуйте їм про небезпеку, яку несе автомобіль. Переходячи з дитиною, візьміть її за руку і усвідомте, що автівка зупинилася і пропускає вас;

до ПІШОХОДІВ – переходьте дорогу тільки у встановлених для цього місцях, краще на регульованих пішохідних переходах. Додатково озирніться про всяк випадок. На жаль, поки що відсутній контроль водіїв, які не пропускають пішоходів. Але це буде, і до тих пір поки це буде, перестрахуйтесь.

Не використовуйте мобільний телефон чи навушники, коли переходите дорогу.

Ніколи не перебігайте дорогу у невстановлених місцях! Водій, навіть якщо швидко загальмує, не зможе зупинитися. На швидкості водій взагалі може не побачити пішохода.

Дуже важливо! Якщо одна з автівок зупинилася на пішохідному переході, щоб вас пропустити, водій іншої автівки може вас не бачити, тому погляньте зайвий раз за авто, яке зупинилося, і переконайтеся, що там не летить якийсь несвідомий водій.

У темну пору доби намагайтеся використовувати світловідбивні елементи на одязі або переконайтеся, що водієві вас буде видно, тому що темний одяг є однією із причин того, що водій не бачить людину.

Бережімо одне одного і не забуваймо, що життя людини – це найвища цінність.

Ось так, у Франції вирішили провчити пішоходів, які переходять дорогу на червоне світло, і показати наглядно. Гадаємо, вони більше не захотять переходити дорогу на червоний після такого експерименту.