Бібліовайб: №2, липень 2026 р.

Бібліотечний вісник

                    Бібліотека - це не просто книгосховище, а простір з особливою енергетикою, затишок у світі цифрового шуму. Багато інформації ми висвітлюємо онлайн, ділимося порадами, думками та враженнями з тієї чи іншої теми. Але життя вирує, і воно сповнене прекрасних миттєвостей, проведених офлайн. Ви можете відчути це, лише прийшовши до бібліотеки та взявши в руки паперову книгу. Справжнє - поза межами екрану.

                Вісник «Бібліовайб» - періодичне щоквартальне електронне видання, створене Ізмаїльською міською бібліотекою ім. І.П. Котляревського задля висвітлення "офлайнового" життя відділів обслуговування бібліотеки. Воно вміщує в себе інформацію про найцікавіші масові заходи, найактуальніші книжкові виставки та багато іншої корисної та цікавої інформації про бібліотечні будні, читачів, черги за книгами та інше. Варто розуміти, що в умовах обмежень воєнного стану, постійних повітряних тривог та відключень електрики бібліотечне життя набуло більш статичного характеру. Але наша бібліотека відкрита для користувачів, захоплених читанням, літературою, якимись науковими або краєзнавчими пошуками та творчими натхненнями.

                Запрошуємо до нас!

Чарівна палітра: художники-ювіляри 2026 року

«Книжкові відкриття: Погляд на нові публікації»

Шлях до успіху

«BOOK-сховище: випуск 5»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського пропонує книжковий проєкт «BOOK-сховище», де ми говоримо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У п'ятому випуску знайомимося з книгою Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку»**.

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.
** У фондах Ізмаїльської ЦБС для дорослих даної книги немає, але вона все одно варта вашої уваги.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Чисте довкілля – здорова нація»

Проєкт «BRAMA» - захисти інформаційний простір України!

Волонтерами за координації Кіберполіції України підтримується проєкт «BRAMA», створений для боротьби з дезінформацією та незаконним контентом в медіапросторі.

Основні цілі проєкту:

•  Знищення російських осередків в Інтернеті

•  Зменшення рівня булінгу та цькування в мережі

•  Протидія наркотикам та шахрайству

•  Навчання та тренінги з кібергігієни

•  Просвіта населення щодо інформаційної гігієни

•  Залучення та мотивація громадян до активної громадянської позиції

Долучайтеся до проєкту «BRAMA» (https://linktr.ee/brama_online) та разом зробимо наш інформаційний простір безпечнішим!

Управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту

кіберполіції Національної поліції України 

«Діти: безневинні жертви війни»

                В Україні 4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Пам’ятний день було встановлено постановою Верховної Ради України 2021 року.
                Міжнародний день невинних дітей відзначають щорічно 4 червня. Цей пам’ятний день запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН на одному зі спеціальних засідань з питань про Палестину у 1982 році. Він надає можливість звернути увагу світової спільноти на проблему агресії та насильства, з якими стикаються діти по всьому світу.
                Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук, куль, розірваних ракет і бомб ворога. Сльози, відчай, біль, злість і ненависть! Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується нація. Знищується основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це незгоєні довічні рани України.
                Сьогодні день пам’яті – це протест проти насильства та війни! Діти мають жити в мирі!

«Ти як?» Що робити, якщо ти підліток чи його важливий дорослий?

                Емоції, думки, твої почуття мають значення. Особливо, якщо ти у підлітковому віці 🫂

                Тож всі, хто був там, знають: підтримка дорослих мегаважлива.

                У дописі зібрані матеріали з платформи «Ти як?», що допоможуть підліткам потурбуватися про себе. І дорослим — піклуватися про близьких, майже дорослих дітей 🤲

«Хвилюючи серцем і віршом…»

«Без бар’єрів у серці та просторі»

Інформаційна кампанія

В межах Національного тижня безбар'єрності (25.05.-31.05.)

                25 травня розпочався Національний тиждень безбар’єрності, в рамках якого в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського бібліографом Валентиною Семеновою проводиться інформаційна кампанія «Без бар’єрів у серці та просторі», покликана підвищити обізнаність населення з теми безбар'єрності.

                Кампанія включає комплекс заходів. Бібліографом оформлено онлайн-інформування «Без бар’єрів у серці та просторі», яке висвітлює основні принципи та засади безбар'єрності. Також акцентовано увагу на тому, що в бібліотеці наявний апаратно-програмний комп'ютерний тифлокомплекс із синтезом мови. За запитами користувачів бібліотекарі проводять короткі інформ-тайми, детальніше розповідаючи про Національний тиждень безбар'єрності, добираючи потрібну літературу та наголошуючи, що кожна людина має право жити, вчитися, працювати, спілкуватися, отримувати інформацію й бути почутою без усіляких обмежень. Бібліотекарями читального залу підготовлено відкритий книжковий огляд «Разом створюємо безбар'єрне середовище», де представлено широкий вибір різнопланової тематичної літератури, інфографіки та роздруківок. 

                У Центральній міській бібліотеці ім. І.П. Котляревського ми продовжуємо робити простір доступнішим для всіх: людей з порушеннями зору, слуху, користувачів на кріслах колісних, людей старшого віку та всіх, кому потрібна підтримка й комфорт. Нині бібліотека оснащена інформаційними спеціалізованими тактильними вивісками з назвою приміщень, адміністративною вивіскою, «До укриття», вказівними мнемосхемою і табличкою, «Кнопкою виклику» тощо. Ми ще в процесі змін, але цей шлях важливий для кожного. Адже безбар’єрність - це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.

                Безбар’єрність - це про те, щоб ці базові права були доступними для кожного і кожної. 

                Безбар’єрність - це про гідність і можливості, доступні кожному й кожній. 

                Це коли всі відчувають, що їх чують і що вони є частиною суспільства.

                І так - безбар’єрність стосується всіх. Бо ми всі у різних життєвих ситуаціях потребуємо трохи більше зручності, розуміння чи підтримки. І ми всі можемо її дати - своїм рішенням, дизайном, мовою, діями.

Бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

Сонячний календар кам'яного віку кидає виклик науці

«Найкраще місто на Землі»

                З метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства VI з’їзд Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 року, прийняв рішення про встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства та його щорічне відзначення 28 травня.
                Щоб відзначити рідне місто та показати все багатство його краси та історії, в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського оформлено краєзнавчу книжкову виставку «Найкраще місто на Землі», де представлено різножанрову літературу: від поетичних збірок до наукових праць, так чи інакше пов’язаних з містом Ізмаїл.
                Ізмаїл - мальовниче місто на Дунаї, яке заслужено вважають перлиною українського Придунав'я завдяки поєднанню охайності, культури та історії. Однією з головних особливостей Ізмаїла є його доглянуті зелені зони. Парки та сквери регулярно прибираються, озеленюються та оновлюються.

«BOOK-сховище: випуск 4»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського пропонує книжковий проєкт «BOOK-сховище», де ми говоримо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У четвертому випуску знайомимося з книгою Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»**.

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.
** Книгу ви можете знайти у фонді відділу абонементу ЦМБ ім. І.П. Котляревського.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

На горизонті - новинки від УІК!

                Друзі, приємна новина!

                Нові книги в бібліотеці - радість для всіх: і для бібліотекарів, і для читачів. Адже кожна нова книга - це завжди подія та нове знайомство. Це яскраві видання на будь-який смак. Завдяки Українському інституту книги наша бібліотека отримала низку цікавих видань. До вашої уваги новинки на різну тематику.
                Кожна нова книга – це завжди нове знайомство, нові герої, нові імена. Кожен читач знайде собі захоплюючу, нову книгу для читання. Запрошуємо всіх любителів книг до читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського ознайомитися з новинками та обрати книгу до душі. Сподіваємось, вони подарують вам радість і задоволення від читання.
                Чекаємо вас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41!

Промоція здоров'я

                Промоція здоров’я являє собою процес, що дозволяє людям підвищити контроль над здоров’ям і покращати стан свого здоров’я. Зміцнення (промоція) здоров'я населення - передумова для всебічного розвитку життєдіяльності людини, досягнення активного довголіття та повноцінного виконання соціальних функцій, для активної, трудової, громадської, сімейно-побутової, дозвільної формах життєдіяльності. 

                Детальніше про методи та способи зміцнення здоров'я за посиланням (онлайн-тести, різноманітні дайджести та інші матеріали): https://phc.org.ua/promociya-zdorovya

                Промоція здоров’я починається там, де люди живуть, навчаються і зростають - і молодь є ключовою рушійною силою змін. Час обирати здоров'я!

«Свіжий погляд: огляд сучасної літератури»

"Біля витоків слов'янської писемності

 

     24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності та культури. Це свято просвітництва, культури, літератури рідного                              слова. Цього дня згадують творців слов'янського алфавіту Кирила                       та Мефодія. Саме вони стали основоположниками слов'янської писемності. Кожна людина має пишатися та дорожити своєю культурою та історією, повинна знати та зберігати у своїй пам'яті імена перших слов'янських просвітителів.

     Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб.                 У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.                      

     Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.

     Солунські брати Кирило та Мефодій є символами слов'янського письма та культури. Вони створили першу слов'янську мову (кирилицю), яка надалі вплинула на формування літературних мов багатьох слов'янських народів. Цю мову прийнято в науці називати старослов'янською.

     Кирило та Мефодій – слов'янські просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники християнства.  Як відомо, брати походили зі знатного роду та проживали у грецькому місті Солуні. 

     Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – просвітителів,

творців слов'янської писемності та абетки, перших пам'яток слов'янської писемності й старослов'янської мови, яка була створена в IX столітті. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» в честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

    Згідно з однією з афонських легенд, батько братів, Лев, був слов'янином, болгарином, він обіймав посаду «друнгарія під стратигом» (військового вождя), а мати була гречанкою. Мефодій і Костянтин (старший і молодший брати у великій родині) з дитинства добре знали як грецьку, так і слов'янську мови.

     Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.

     У 863 році Кирило і Мефодій розпочали свою місію зі створення слов'янської писемності. Про неї йдеться в «Повісті временних літ»:                        «І раділи слов'яни, що почули про велич Божу своєю мовою». Саме Кирило та Мефодій створили слов'янську абетку, яку ми користуємося донині. Крім того, вони перекладали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир та інші богослужбові книги.

    Паросток православної духовності, прищеплений ними до дерева слов'янської культури, не зів'яв і приніс свої плоди в іншому місці та в інший час: у 865 році учні Костянтин і Мефодій охрестили Болгарію.

    Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського. Кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році.

     Мови слов'янської групи мають унікальну тисячолітню історію, складну географію і безліч подібностей і відмінностей. А коріння                    Дня слов'янської писемності та культури сягає Болгарії, де це свято відзначається з початку XIX століття.

 

    На виставці «Біля витоків слов’янської писемності» представлені книги, що оповідають про історію розвитку мови, легенди, оповіді, а також книги, які дозволяють дізнаватися багато цікавого про життя слів прислів'їв про крилаті висловлювання, про виникнення писемності, цікаві факти про життя Кирила та Мефодія, їхню просвітницьку місію.

    Вона знайомить читача з різноманітними виразами письмової культури, які різняться за використаною в них графікою та мовою, за взятим для письма матеріалом та ін.

    Знайомимо Вас з літературою, що сягає  сивої давнини – це книга  Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ»: Літописні оповіді /Переказ В.С. Близнеця.- 3 Вид. зі змінами.- К.: Веселка. – 2002. – 228 с.: іл

     Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія. Варто відзначити, що саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності».

     Славетна пам’ятка письменства Київської Русі – поема «Слово о полку Ігоревім»./ Махновець І.О. упорядник Лисенко О. – К.:Веселка, 2008. – 134 с.

А/б, ч/з, ф2, ф6.

   є одним із шедеврів світової культури. Безсмертне «Слово о полку Ігоревім» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі.

     Це героїчна поема, яка розповідає про похід князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році.

    «Остроми́рове Євангеліє» –  одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, яка була створена на Русі. Пам'ятка української мови. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови, які стали нормою української літературної мови.

    «Остромирове Євангеліє». В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія.  К.: 1995.

Євангеліє– апракос короткий = Остромирове Євангеліє; Письменник Григорій, диякон Дата видання/створення 1056 – 1057. Обсяг видання 294 л.

містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056 – 1057 роках із болгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира.

    «Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят. Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов'янської мови.

     На відміну від інших пам'яток XI ст. в «Остромировому Євангелії» спостерігається правильна передача редукованих голосних звуків літерами «ъ», «ь».