Показ дописів із міткою релігійні свята. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою релігійні свята. Показати всі дописи

22 грудня 2025

«Дивосвіт різдвяних свят»

Віртуальна виставка-настрій

До Різдва Христового – 25.12.
                Різдво є одним з найголовніших свят для українського народу. Ми святкуємо його з покоління в покоління, притримуючись традицій та вірувань. Різдвяні традиції глибоко сягають корінням в життя наших пращурів, несучи в собі сакральний та релігійний зміст. Українське Різдво має важливе значення для народу нашої країни. Щороку українці збираються за святковим столом, щоб відзначитися народження Спасителя та привітати один одного. Традиційно накривають ошатний стіл та готують подарунки для дітей та дорослих. 
               Тематичну літературу, представлену у відео, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.
Підготувала:
бібліограф ІІ категорії
ЦМБ ім. І.П. Котляревського
Валентина Семенова

03 травня 2024

«Звичаї нашого роду»: Великдень

Віртуальна етновиставка

До Великодня - 05.05.

              Великдень - це найважливіше у християнському календарі і дуже давнє за походженням свято. Цього дня християни згадують воскресіння Ісуса Христа через 3 дні після його страти на хресті. Дата свята обчислюється за місячним календарем і щороку змінюється. Однак Великдень завжди випадає на неділю - саме цього дня тижня, згідно з Біблією, воскрес Христос.
Звичаї нашого роду: страви української кухні. – Київ:  Генеза, 2019. – 192 с.
Із цієї книжки ви довідаєтеся про найбільші свята — як церковні, так і світські — та обрядові дійства, характерні для них; про страви, якими наші пращури частували гостей і про які нині пам’ятають лише старожили; а також ми розповімо про прикмети, які наші прабатьки, багаторічно спостерігаючи за природою, передавали з уст в уста від покоління до покоління.             Тож запрошуємо вас поринути в чарівний, почасти магічний і дуже смачний світ, зітканий із українських звичаїв і традицій, які ми замірилися хоч і не відновити, то бодай витягнути на світ Божий зі старезних глибочезних скринь і ветхих мудрих книг та інших старожитностей, на які подекуди ще можна натрапити в глибинці.             Українська кухня дійсно самобутня, адже увібрала всі дари щедрої землі й упродовж віків зродила багатющий колорит національних страв. Однією книжкою не охопити величезного багатоманіття нині таких звичних для нас українських страв, рецепти яких сягають сивої давнини. Утім згадаймо бодай дещицю з них, що, попри давню свою історію, і досі нам смакують. Справжньою перевагою рецептів, наведених у цій книжці, є те, що вони не потребують чужоземних див — досить звичайних, усім відомих і доступних продуктів. Будь-яка господиня, скориставшись таким рецептом і доклавши трішки зусиль і часу, зможе приємно здивувати й порадувати свою сім’ю чимось смачненьким.

02 червня 2023

Свята Трійця (П’ятидесятниця)

           Інформаційно – бібліографічний відділ

Дайджест

                                                                День Святої Трійці відзначаємо.

П’ятидесятницею це свято називаємо
Святий Дух на апостолів зійшов
Кожен благословення від Бога знайшов.
Миру, любові та щастя.

   Святкується Трійця — одне з найбільших дванадесятих свят — на 50-ий день після Великодня, у неділю. Саме у цей день на апостолів зійшов Дух святий. Цього року свято Трійці припадає на 4 червня.

   Існує багато версій відносно самої назви — Трійця. Найпоширеніша: триденне свято пов’язане з Богоотцем (неділя), Богосином (понеділок), Богодухом Святим (вівторок).

   Згідно із Біблійним переданням в п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього на апостолів зійшов Святий Дух у вигляді благодатного вогню. Святі апостоли заговорили різними мовами світу, щоб проповідувати і нести слово Боже по всій землі.

    Саме зі сходження Святого Духа на апостолів, починається історія створення святої вселенської  апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на нашій планеті.

10 квітня 2023

Палітра писанок

     Точно невідомо де і коли зародилося мистецтво писанкарства, але воно не могло не зародитися, тим більше коли писанка і взагалі яйця – один з найглибших атрибутів загальнолюдських вірувань про мир і природу. А якщо так, то це мистецтво зародилося цілком інтуїтивно – коли зовсім незнайомі люди, у різних куточках світу, які ніколи не зустрічалися, не перетиналися, раптом почали робити одну й ту саму справу – розмальовувати яйця, писати писанки.

    І ось писанки вже розмальовують стародавні слов'яни, перси, кельти, греки, римляни. Останні вірили, що розбивши таке яйце, можна прогнати злих духів.

    Історія писанки як явища починається з далекого минулого, від язичницького культу, в якому вона була важливим елементом різноманітних обрядів та ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями нашими далекими предками про створення світу, з родючістю та поклонінням йому, з урочистими ритуалами приуроченими до річного циклу відродження природи та оспівування її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відоме було всім народам у давнину таким воно залишилося й донині. Малюнки писанок повторюють мотиви розписної кераміки трипільської культури.

28 лютого 2020

"Масляна іде!"



У четвер, 27 лютого, у бібліотеці ім. І. П. Котляревського пройшло традиційне святкування Масляної. Захід провели бібліотекарі абонементу Вероніка Гончар та Тетяна Пирву. На святкуванні були присутні студенти ІІІ курсу ІМУ. Вони мали змогу дізнатися більше про історію свята, обряди та про те, як його справляють в інших країнах світу. Традиційно восьмий тиждень перед Великоднем вважається Масляним, адже потім розпочинається Великий піст, що триває сім тижнів та завершується Великоднем. Це останній тиждень, коли можна розважитись «від душі». Млинці, які традиційно печуть  протягом усього тижня, символізують сонце та прийдешню весну, дарують тепло. Гостей свята чекали пізнавальні ігри та солодкі гостинці, смачні пироги, млинці зі сметанкою та варенням, що було сприйнято гостями з великим ентузіазмом… 
Масляна іде, зустрічаймо її!
Бібліограф ЦМБ ім. І.П. Котляревського
Валентина Титаренко