Радіодиктант національної єдності - 2026

                 27 жовтня, у День української писемності та мови, в читальному залі Центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського відбулося традиційне щорічне написання Радіодиктанту національної єдності – 2026. Це всеукраїнська акція єднання навколо рідної мови, до якої приєднуються усі бажаючі з різних регіонів нашої держави та з інших країн світу уже 27-ий рік поспіль.

                До написання Радіодиктанту долучилися заступники Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов і Катерина Татаринцева, начальниця Управління культури і туризму Ізмаїльської міської ради Людмила Головльова, а також директори та заступники директорів закладів і установ культури міста та всі охочі.

                Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Його назва - "Лист, який не закінчується". Читали текст Радіодиктанту в прямому ефірі вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва. 

                В межах Радіодиктанту національної єдності Суспільне Мовлення долучилось до збору на проєкт «Дронопад» фонду «Повернись живим», щоб разом підтримати тих, хто захищає Україну від ворожих дронів. 

                Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі. 

                У четвер, 29 жовтня, об 11:00 на платформах Суспільного оприлюднено текст Радіодиктанту національної єдності, щоб кожен зміг перевірити свій текст самостійно.

«Одещина українська: мова та національна ідентичність»

                21 жовтня відбувся форум «Одещина українська: мова та національна ідентичність», який об’єднав представників влади, освітян, діячів культури, молодь, ветеранів, громадських активістів і представників національних спільнот. Ізмаїльська ЦБС для дорослих також мала змогу доєднатися до цього заходу, який організувала Ізмаїльська райдержадміністрація у співпраці з територіальними громадами району.

                Головна мета – обговорення актуальних питань утвердження державної мови, збереження національної пам’яті, розвитку української національної та громадянської ідентичності, а також об’єднання зусиль задля зміцнення українського суспільства.

                У межах заходу централізованими бібліотечними системами для дітей і дорослих було розгорнуто тематичні книжкові виставки «Поміж Дунаєм і Дністром» (ЦБС для дітей) та «Етнічне розмаїття Придунав'я» (ЦБС для дорослих).

                «Українська мова єднає покоління й громади. Національна пам’ять зберігає правду про наше минуле. Громадянська ідентичність визначає нашу відповідальність за майбутнє», – зазначають організатори форуму.

«Хотіла б я піснею стати...»: вистава друга

                Продовжуючи серію вистав з нагоди 155-річного ювілею від дня народження Лесі Українки, який відзначають у 2026 році, в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася друга театралізована вистава «Хотіла б я піснею стати...», підготовлена Зразковим дитячим театром «Сонячний промінчик» Музичної школи ім. Михайла Чембержі під керівництвом Луїзи Єрмакової.
                Леся Українка - поетеса, перекладачка, мислителька, жінка незламної сили. Вона не просто писала, вона творила майбутнє, загартовуючи дух нації словом, що стало зброєю і світлом водночас. Вступне слово традиційно сказала завідувачка читальним залом Ольга Чебан. Бібліотекарями підготовлено та оформлено книжкову виставку «Геній української літератури», присвячену життєвому та творчому шляху Лесі Українки. До уваги учнів 9-х класів Ізмаїльської гімназії № 2 з початковою школою були надзвичайно чуттєві сцени: тут і уривки з життя Лесі Українки, і цитати з творів, і багато цікавих фактів, які не могли залишити байдужим нікого.

                Леся Українка - це не лише сторінка історії. Це подих свободи, це сміливість бути собою, це натхнення, яке живе в українському слові й у серці кожного, хто любить свою країну.

«Час обирати здоров'я»

                20 жовтня - Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. До цієї важливої дати в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського усі охочі мали змогу прослухати лекцію, присвячену профілактиці раку молочної залози. Це найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку понад півмільйона жінок у всьому світі помирає через цю недугу. Однак хворіють на рак грудей і чоловіки. Лекцію прочитала лікар-епідеміолог Дунайського басейнового відділу Відокремленого підрозділу санітарної охорони територій та на видах транспорту ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Лариса Бурячковська. З вступним словом виступила завідувачка читальним залом Ольга Чебан. 

                Під час лекції слухачі заповнили Анкету про обізнаність щодо раку молочної залози та отримали інформаційні буклети «Раннє виявлення раку молочної залози» та «Раннє виявлення раку шийки матки». Бібліотекарями читального залу до цієї дати також оформлено тематичну книжкову виставку «Жіноче здоров'я: на що варто звернути увагу».

                Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря-мамолога - не рідше одного разу на 1-2 роки; жінкам старше 50 років - щодва роки здійснювати мамографічні обстеження.

                Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії - у 95% жінок, на II стадії - у 80%, на III стадії - у 50% жінок. 

                 Також усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря! Бережіть себе, не нехтуйте совоїм здоров'ям!

«Хотіла б я піснею стати...»: вистава перша

                У 2026 році відзначаємо ювілей Лесі Українки: 155 років від дня народження. Феномен її таланту в тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах: поезія, проза, драматургія, публіцистика. З цієї нагоди в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася театралізована вистава «Хотіла б я піснею стати...», підготовлена Зразковим дитячим театром «Сонячний промінчик» Музичної школи ім. Михайла Чембержі під керівництвом Луїзи Єрмакової.
                Вступне слово сказала завідувачка читальним залом Ольга Чебан, акцентувавши увагу гостей на книжковій виставці «Геній української літератури», присвяченій життєвому та творчому шляху Лесі Українки, яку підготували бібліотекарі читального залу. До уваги студентів І курсу Ізмаїльського коледжу економіки і права були надзвичайно чуттєві сцени: тут і уривки з життя Лесі Українки, і цитати з творів, і багато цікавих фактів, які не могли залишити байдужим нікого.
                Захід відбувся в умовах відключення світла та з урахуванням обмежень воєнного стану, попри це атмосфера була комфортною та навіть камерною. І твори Лесі Українки, і її життя – це приклад мужності й гідності, жертовності й відданості Україні. Чистий, ніжний і сумний, суворий і гнівний – звучить і сьогодні неповторними акордами голос великої доньки нашої країни – Лесі Українки. Логічним завершенням стало жваве обговорення побаченого та почутого та ознайомлення з літературою на книжковій виставці. 

Бібліовайб: №3, жовтень 2026 р.

Бібліотечний вісник

                    Бібліотека - це не просто книгосховище, а простір з особливою енергетикою, затишок у світі цифрового шуму. Багато інформації ми висвітлюємо онлайн, ділимося порадами, думками та враженнями з тієї чи іншої теми. Але життя вирує, і воно сповнене прекрасних миттєвостей, проведених офлайн. Ви можете відчути це, лише прийшовши до бібліотеки та взявши в руки паперову книгу. Справжнє - поза межами екрану.

                Вісник «Бібліовайб» - періодичне щоквартальне електронне видання, створене Ізмаїльською міською бібліотекою ім. І.П. Котляревського задля висвітлення "офлайнового" життя відділів обслуговування бібліотеки. Воно вміщує в себе інформацію про найцікавіші масові заходи, найактуальніші книжкові виставки та багато іншої корисної та цікавої інформації про бібліотечні будні, читачів, черги за книгами та інше. Варто розуміти, що в умовах обмежень воєнного стану, постійних повітряних тривог та відключень електрики бібліотечне життя набуло більш статичного характеру. Але наша бібліотека відкрита для користувачів, захоплених читанням, літературою, якимись науковими або краєзнавчими пошуками та творчими натхненнями.

                Запрошуємо до нас!

В ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася зустріч, присвячена ролі бібліотек у житті громади

                В Ізмаїльській центральній міській бібліотеці імені Івана Котляревського 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, відбулася зустріч, присвячена ролі бібліотек у житті громади, силі книги та значенню читання у сучасному світі.
                До розмови долучилися бібліотекарі, старшокласники, представники сфери культури та освіти, медіа.
                Директорка бібліотеки Галина Дойкова говорила про те, як змінюються бібліотеки разом із суспільством. Особливого значення їхня робота набуває в умовах повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну: бібліотеки залишаються не лише місцями збереження знань і культурної спадщини, а й просторами спілкування, підтримки, волонтерської допомоги та соціальної стійкості громади.
                У час, коли війна щодня змінює життя українців, бібліотеки допомагають зберігати зв’язок поколінь, українську історичну пам’ять і нашу культурну ідентичність. Тут можна знайти потрібну інформацію, поспілкуватися, зустріти однодумців, просто побути серед людей і відчути підтримку.
                Вже другий рік поспіль в цей день кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця Національної академії педагогічних наук України, завідувачка сектору науково-аналітичної обробки та поширення інформації НАПН України, головна редакторка газети «Освіта і суспільство» Лідія Ткаченко передає до бібліотечного фонду монографії вчених НАПН України. Цього року це праці академіків Володимира Мельниченка та Георгія Філіпчука, члена-кореспондента НАПН України Василя Ткаченка. Серед видань — дослідження з історії України, культури, освіти та постаті Тараса Шевченка.
                Такі зустрічі вже стають доброю традицією. Минулого року фонд бібліотеки поповнили п’ятитомне видання вибраних праць академіка Василя Кременя, близько десяти книжок Володимира Мельниченка та колективна монографія про Григорія Сковороду.
                Говорили й про читання в час стрімкого розвитку цифрових технологій та штучного інтелекту. Адже інформацію сьогодні можна отримати за секунди, але глибоке читання залишається важливим для формування власного мислення, вміння аналізувати, осмислювати й робити висновки.
                І сьогодні, говорячи про мирне життя громади, про можливість працювати, навчатися, читати книги та зустрічатися у бібліотеці, ми маємо пам’ятати, кому завдячуємо цією можливістю.
                Щира вдячність нашим Силам безпеки та оборони України — військовим, правоохоронцям, рятувальникам, усім, хто щодня захищає Україну, Ізмаїл і кожного з нас. Саме завдяки їхній мужності ми можемо берегти своє місто, культуру, освіту, бібліотеки та наше звичайне життя.
                Дякую нашим бібліотекарям за щоденну працю, любов до книги та людей. Дякую всім, хто підтримує Ізмаїльську бібліотеку і допомагає поповнювати її фонди.
                Разом – до Перемоги!

Джерело

Бібліотека запрошує читачів!

                Вересень. Початок золотої осені. Початок навчального року.
                ​Для нашої бібліотеки вже стало доброю традицією збирати у своїх стінах допитливу молодь, влаштовувати пізнавальні екскурсії та відкривати перед читачами безмежний світ друкованого слова. Ми з радістю розповідаємо про розмаїття наших фондів, сучасні електронні ресурси, архівні періодичні видання та презентуємо нові тематичні виставки, оформлені у відділах обслуговування читачів (абонементі та читальному залі). У нас справді є на що подивитися!
                ​Цього тижня коло наших юних користувачів поповнилося новими обличчями. 16-17 вересня в стінах ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулися ознайомчі екскурсії для першокурсників. У різні дні до нас завітали студенти Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права та Придунайської філії ПрАТ «ВНЗ «МАУП». Юні, натхненні та повні енергії, вони з цікавістю розглядали високі книжкові стелажі та затишні куточки для читання. І це не дивно, адже бібліотека - це справжня скарбниця мудрості. Тут кожен знайде щось своє: від рідкісного довідника до захопливого роману.
                Це місце, де можна знайти і наукові книги, і художню літературу. Місце, де можна взяти книги та прочитати їх вдома або в читальному залі. Звичайно, й вибір літератури у нас чималий. Тут можна повчитися, попрацювати та відпочити з цікавою книгою.

                Чекаємо на вас з понеділка по пʼятницю з 10:00 до 17:00 за адресою: вул. Національної гвардії України, 41. Бережіть себе та читайте книги!

«Визнані світом»

                Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

                З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

                У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

                Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

                У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

                В 2026 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

«І.П. Котляревський: діалог через століття»

                Люди, пам’ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними й яскравими. Ми хочемо нагадати вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 9 вересня 1769 року. З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.

                Декілька цікавих фактів з життя українського письменника:

                - «Енеїда» Котляревського була в бібліотеках найвідоміших людей того часу. Навіть у бібліотеці Наполеона.

                - Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

                - Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила.

                - Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.

                - Був директором Полтавського вільного театру.

                - Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».

                - Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.

                - Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

                До дати народження письменника, драматурга, перекладача, просвітителя, першого класика нової української літератури відділ читального залу презентує книжкову виставку «І. П. Котляревський: діалог через століття», на якій представлені твори письменника, біографічні спогади та цитати письменника і про письменника. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Іван Котляревський написав небагато творів, зате яких! Безсмертні, вони стали для українців майже народними творами. Уривки з них, як пісні, співали кобзарі на вулицях, композитори писали музику, а пісні ставали незабутньою класикою жанру. І нині ці літературні твори займають гідне місце не лише на полицях українських бібліотек, а й в літературному спадку та серцях українців.

«Мови рідної суцвіття»

«Грамотним не народився, а навчився»

Народна мудрість

                Щороку 8 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день грамотності, започаткований ЮНЕСКО у 1966 році. Метою цієї дати є привернення уваги до важливості освіти. Особливої актуальності цей день набуває для України, адже сьогодні знання та освіта є запорукою відновлення держави, її розвитку та зміцнення. Шлях до грамотності розпочинається з любові до рідної мови та з прагнення до досконалого володіння нею. 

                Для України питання письменності вже давно є розв’язаним. Але питання культури мови, застосування української мови в усіх сферах життя залишається актуальним. Знати українську мову для нас тепер ‒ це бути громадянином, читати українською мовою, дбати про українську мову, вивчати українську мову, удосконалювати свою українську мову. 

                До Міжнародного дня грамотності у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського представлено мовознавчу книжкову виставку «Мови рідної суцвіття». Запрошуємо всіх охочих до перегляду за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Будьмо грамотними, покращуймо своє життя і світ навколо!

«Стіл пам’яті 2026»

 

Акція

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - 29.08.

                29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх Українських Героїв, які віддали своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
                Сьогодні Україна переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. Щоб віддати шану полеглим героям, з 25 по 30 серпня ЦМБ ім. І.П. Котляревського доєднується до акції «Стіл пам’яті». В читальному залі «зарезервовано» стіл – місце пошани до полеглих героїв і водночас простір, де ми відчуваємо – наші герої серед нас. Бібліографом розроблена інформаційна листівка, аналогічна офіційній (авторські права належать правовласникам), тематична добірка книг та виконана інсталяція, яка включає в себе добірку картин з символом цього дня – соняхом, наочні матеріали та букет живих квітів. Цей стіл залишається вільним – так ми разом вшановуємо пам’ять людей, які захищають нас на фронті і віддають за це життя. Також в читальному залі постійно діє та оновлюється книжкова патріотична виставка «Славимо відважних».
                Пам’ять – це дія, яку ми творимо разом, наша вдячність, солідарність, турбота. Ми з гордістю говоримо, що пам’ятаємо. І пам’ять – серед нас. Ми в скорботі схиляємо голови перед величним подвигом героїв, які полягли в боях за вільну, незалежну і нескорену Україну. Вічна шана та пам’ять! Ми не забудемо!

«35 років українці разом»

                Щороку в серпні українці вшановують ті дні, коли над нами замайорів синьо-жовтий прапор і Україна заявила на весь світ про свою незалежність. Синьо-жовте знамено стало символом нашої свободи, боротьби та гідності, а день проголошення Незалежності став точкою відліку нової історії нашої країни. Боротьба за незалежність продовжується і сьогодні… Тому ми маємо пам’ятати, якою ціною дістається наша свобода.

                У читальному залі з нагоди цих знаменних державних свят розгорнуто книжкову виставку з елементами інсталяції «35 років українці разом», яка вклучає в себе кілька виставок: «Це нашої історії рядки», «Державні символи України» та «Сміливий народ сміливої країни». В експозиції представлені видання, що розповідають про історію української державності, символіку та традиції України, видатних діячів, які творили українську незалежність, героїзм сучасних захисників та захисниць України, культуру, мову та духовну спадщину нашого народу. Окремим пластом виділено літературу, присвячену героїзму та відвазі українського народу, який протягом всієї історії та досі продовжують боротися за збереження Української Незалежності та Державності.

                Незалежність – не просто слово. Це наша відповідальність, наша боротьба, наші дії сьогодні. Нехай любов до України завжди живе в наших серцях, а синьо-жовтий прапор гордо майорить над вільною землею!

«Покоління без кордонів»

                Молодість – це особлива пора, коли людина відчуває в собі невичерпну силу й енергію. Лише в молоді роки для нас немає нічого неможливого, а кожен новий день приносить надію, розвиток, сміливі мрії та радість життя. Від того, якою є молодь, залежить майбутнє кожної держави – недарма в будь-якому суспільстві молодим відведено роль ентузіастів, ідеалістів та реформаторів, тобто, по суті, прогресивної рушійної сили.
                Міжнародний день молоді (International Youth Day) було затверджено ще 1999 року Генеральною Асамблеєю ООН за ініціативи Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (проведена у Лісабоні у 1998 році). Вперше його святкування відбулося у 2000 році. В Україні, як і в усьому світі, розуміють важливу роль юнаків та дівчат, тому їм присвячується особливий день, який раніше відзначали кожного року в останню неділю червня, а з 2022 року згідно указу Президента України від 1 січня 2022 року День молоді України об’єднали з Міжнародним днем молоді.

                До цього дня в читальному залі ЦМБ ім. І. П. Котляревського бібліотекарями підготовлено та оформлено книжкову виставку «Покоління без кордонів», де представлено шикорий спектр актуальної та нової літератури, яка стане в нагоді для молодих людей. Деякі видання, представлені у добірці, отримані бібліотекою від Українського інституту книги.

«Калі траш: історія ромського геноциду»

                Калі Траш (Чорний жах) – день пам’яті голокосту ромів. Під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено майже 20 тисяч осіб ромської національності, проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах гетто. Загалом на території України існує понад дві тисячі поховань жертв масових убивств ромів. На увічнення пам’яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів.
               Бібліотекарі читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготували книжково-ілюстративну виставку «Калі траш», де представили літературу з теми.

«Ті, що пережили пекло...»

                Верховна Рада України прийняла Постанову про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, реєстр. №10188.
                Постановою 28 липня офіційно встановлено Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
                Цей День запровадила Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.
                Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
                З метою увічнення громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, а також зміцнення національної єдності та почуття патріотизму в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлена книжкова виставка «Ті, що пережили пекло...», а також постійно діє та оновлюється патріотична книжкова виставка «Славимо відважних».
                Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

«День Хрещення Русі: тисячолітня спадщина»

                15 липня, в день Святого Володимира Великого, відзначається День Хрещення Київської України-Русі. Прийняття християнства – найвизначніше досягнення князя Володимира. Ще до визнання християнства державною релігією, воно проникло в українське суспільство і було визнане князями Аскольдом, Ігорем, Святославом, княгинею Ольгою та їх оточенням. У суспільстві з’явилася сила, яка надавала йому духовної та культурної єдності, та впливала на все соціально-економічне життя. Піднісся авторитет самого князя. Потужний поштовх до розвитку отримала давньоруська культура. Київська Русь стала в ряд провідних християнських держав Європи, забезпечивши собі рівноправні та взаємовигідні стосунки з ними. 

                Діяльність Володимира Святославовича сприяла розвитку Київської держави й зміцненню її міжнародного авторитету. У XIII столітті Руська православна церква визнала його святим і рівноапостольним.

                З цієї нагоди у читальному залі всі охочі матимуть змогу ознайомитись з книжковою виставкою. На виставці представлені наукові та науково-популярні видання з історії християнства, матеріальної й духовної культури України-Русі, колективні монографії, часописи, альбоми з фондів книгозбірні.

                Понад тисячу років тому наш народ вибрав для себе християнський шлях розвитку, що базується на принципах справедливості, милосердя, добра, правди та любові.