«Покоління без кордонів»

                Молодість – це особлива пора, коли людина відчуває в собі невичерпну силу й енергію. Лише в молоді роки для нас немає нічого неможливого, а кожен новий день приносить надію, розвиток, сміливі мрії та радість життя. Від того, якою є молодь, залежить майбутнє кожної держави – недарма в будь-якому суспільстві молодим відведено роль ентузіастів, ідеалістів та реформаторів, тобто, по суті, прогресивної рушійної сили.
                Міжнародний день молоді (International Youth Day) було затверджено ще 1999 року Генеральною Асамблеєю ООН за ініціативи Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (проведена у Лісабоні у 1998 році). Вперше його святкування відбулося у 2000 році. В Україні, як і в усьому світі, розуміють важливу роль юнаків та дівчат, тому їм присвячується особливий день, який раніше відзначали кожного року в останню неділю червня, а з 2022 року згідно указу Президента України від 1 січня 2022 року День молоді України об’єднали з Міжнародним днем молоді.

                До цього дня в читальному залі ЦМБ ім. І. П. Котляревського бібліотекарями підготовлено та оформлено книжкову виставку «Покоління без кордонів», де представлено шикорий спектр актуальної та нової літератури, яка стане в нагоді для молодих людей. Деякі видання, представлені у добірці, отримані бібліотекою від Українського інституту книги.

«Калі траш: історія ромського геноциду»

                Калі Траш (Чорний жах) – день пам’яті голокосту ромів. Під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено майже 20 тисяч осіб ромської національності, проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах гетто. Загалом на території України існує понад дві тисячі поховань жертв масових убивств ромів. На увічнення пам’яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів.
               Бібліотекарі читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготували книжково-ілюстративну виставку «Калі траш», де представили літературу з теми.

«Ті, що пережили пекло...»

                Верховна Рада України прийняла Постанову про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, реєстр. №10188.
                Постановою 28 липня офіційно встановлено Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
                Цей День запровадила Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.
                Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
                З метою увічнення громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, а також зміцнення національної єдності та почуття патріотизму в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлена книжкова виставка «Ті, що пережили пекло...», а також постійно діє та оновлюється патріотична книжкова виставка «Славимо відважних».
                Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

«День Хрещення Русі: тисячолітня спадщина»

                15 липня, в день Святого Володимира Великого, відзначається День Хрещення Київської України-Русі. Прийняття християнства – найвизначніше досягнення князя Володимира. Ще до визнання християнства державною релігією, воно проникло в українське суспільство і було визнане князями Аскольдом, Ігорем, Святославом, княгинею Ольгою та їх оточенням. У суспільстві з’явилася сила, яка надавала йому духовної та культурної єдності, та впливала на все соціально-економічне життя. Піднісся авторитет самого князя. Потужний поштовх до розвитку отримала давньоруська культура. Київська Русь стала в ряд провідних християнських держав Європи, забезпечивши собі рівноправні та взаємовигідні стосунки з ними. 

                Діяльність Володимира Святославовича сприяла розвитку Київської держави й зміцненню її міжнародного авторитету. У XIII столітті Руська православна церква визнала його святим і рівноапостольним.

                З цієї нагоди у читальному залі всі охочі матимуть змогу ознайомитись з книжковою виставкою. На виставці представлені наукові та науково-популярні видання з історії християнства, матеріальної й духовної культури України-Русі, колективні монографії, часописи, альбоми з фондів книгозбірні.

                Понад тисячу років тому наш народ вибрав для себе християнський шлях розвитку, що базується на принципах справедливості, милосердя, добра, правди та любові. 

«Українські миротворці на захисті миру»

                15 липня Україна відзначає День миротворців – офіційне свято учасників миротворчих організацій. Професійне свято саме українських миротворців було запроваджено Верховною Радою України 21 травня 2013 року, враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди в зонах військових конфліктів.
                Забезпечення миру зі зброєю в руках. Розведення непримиримих ворогів. Супровід гуманітарних конвоїв. Евакуація та захист мирних мешканців. Ці та інші завдання більше 30 років виконували українські миротворці. На землі і в повітрі. Від Балкан до іракської пустелі та африканських джунглів. Ризикуючи власним життям задля порятунку чужих.
                Участь України в миротворчих місіях є проявом її міжнародної відповідальності та прагнення до миру і стабільності у світі. Це також спосіб української держави виявити свою підтримку принципам і цілям Організації Об’єднаних Націй. Українські миротворці зробили значний внесок у зусилля з врегулювання конфліктів і допомоги постраждалому населенню. Їхня участь сприяла сприянню встановленню миру, зниженню насильства та створенню умов для стабільного розвитку суспільства в постконфліктних регіонах.
                Попри російську агресію до повномасштабного вторгнення Україна продовжувала брати участь у міжнародних миротворчих операціях. З 2014 до 2022 року українці були задіяні у восьми миротворчих місіях.
                Після вторгнення росії 24 лютого 2022 року Президент України підписав указ про повернення всіх миротворців. У цей час в операціях ООН за межами країни брали участь 308 громадян України.
                Останній миротворчий контингент був повернутий у травні 2022 року з Малі. Тоді в Україну повернулися шість вертольотів Мі-8 з екіпажами.
                За роки незалежності понад 45 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України виконували завдання з підтримання миру й безпеки у більш ніж 25 міжнародних операціях у різних регіонах планети та у 18 різних країнах світу.

«Великий голландець»

                15 липня 1606 року народився геніальний голландський художник, яскравий представник епохи бароко Рембрандт Харменс ван Рейн. 

                Картини майстра пензля займають почесне місце в найпрестижніших галереях і музеях світу. Видатний художник писав чудові твори майже у всіх жанрах живопису: портрети, натюрморти, пейзажі, жанрові сцени, картини на історичні, біблійні, міфологічні теми, був неперевершеним майстром малюнку та офорту. Художника цікавили таємна суть явищ, складний внутрішній світ зображених ним людей, з усім багатством їх душевних переживань.

                Насправді майстра пензля звали Рембрандт Харменс ван Рейн, але він підписував свої картини одним лише ім’ям. Прізвище «ван Рейн» означає дослівно «з Рейну», тобто з річки Рейн, де у прадідів Рембрандта стояли млини.Рембрандт писав у досить оригінальній манері, починаючи з заднього плану. Більшість художників спочатку працюють над переднім планом, або відразу охоплюють все полотно цілком.

Бібліовайб: №2, липень 2026 р.

Бібліотечний вісник

                    Бібліотека - це не просто книгосховище, а простір з особливою енергетикою, затишок у світі цифрового шуму. Багато інформації ми висвітлюємо онлайн, ділимося порадами, думками та враженнями з тієї чи іншої теми. Але життя вирує, і воно сповнене прекрасних миттєвостей, проведених офлайн. Ви можете відчути це, лише прийшовши до бібліотеки та взявши в руки паперову книгу. Справжнє - поза межами екрану.

                Вісник «Бібліовайб» - періодичне щоквартальне електронне видання, створене Ізмаїльською міською бібліотекою ім. І.П. Котляревського задля висвітлення "офлайнового" життя відділів обслуговування бібліотеки. Воно вміщує в себе інформацію про найцікавіші масові заходи, найактуальніші книжкові виставки та багато іншої корисної та цікавої інформації про бібліотечні будні, читачів, черги за книгами та інше. Варто розуміти, що в умовах обмежень воєнного стану, постійних повітряних тривог та відключень електрики бібліотечне життя набуло більш статичного характеру. Але наша бібліотека відкрита для користувачів, захоплених читанням, літературою, якимись науковими або краєзнавчими пошуками та творчими натхненнями.

                Запрошуємо до нас!

«Діти: безневинні жертви війни»

                В Україні 4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Пам’ятний день було встановлено постановою Верховної Ради України 2021 року.
                Міжнародний день невинних дітей відзначають щорічно 4 червня. Цей пам’ятний день запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН на одному зі спеціальних засідань з питань про Палестину у 1982 році. Він надає можливість звернути увагу світової спільноти на проблему агресії та насильства, з якими стикаються діти по всьому світу.
                Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук, куль, розірваних ракет і бомб ворога. Сльози, відчай, біль, злість і ненависть! Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується нація. Знищується основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це незгоєні довічні рани України.
                Сьогодні день пам’яті – це протест проти насильства та війни! Діти мають жити в мирі!

«Без бар’єрів у серці та просторі»

Інформаційна кампанія

В межах Національного тижня безбар'єрності (25.05.-31.05.)

                25 травня розпочався Національний тиждень безбар’єрності, в рамках якого в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського бібліографом Валентиною Семеновою проводиться інформаційна кампанія «Без бар’єрів у серці та просторі», покликана підвищити обізнаність населення з теми безбар'єрності.

                Кампанія включає комплекс заходів. Бібліографом оформлено онлайн-інформування «Без бар’єрів у серці та просторі», яке висвітлює основні принципи та засади безбар'єрності. Також акцентовано увагу на тому, що в бібліотеці наявний апаратно-програмний комп'ютерний тифлокомплекс із синтезом мови. За запитами користувачів бібліотекарі проводять короткі інформ-тайми, детальніше розповідаючи про Національний тиждень безбар'єрності, добираючи потрібну літературу та наголошуючи, що кожна людина має право жити, вчитися, працювати, спілкуватися, отримувати інформацію й бути почутою без усіляких обмежень. Бібліотекарями читального залу підготовлено відкритий книжковий огляд «Разом створюємо безбар'єрне середовище», де представлено широкий вибір різнопланової тематичної літератури, інфографіки та роздруківок. 

                У Центральній міській бібліотеці ім. І.П. Котляревського ми продовжуємо робити простір доступнішим для всіх: людей з порушеннями зору, слуху, користувачів на кріслах колісних, людей старшого віку та всіх, кому потрібна підтримка й комфорт. Нині бібліотека оснащена інформаційними спеціалізованими тактильними вивісками з назвою приміщень, адміністративною вивіскою, «До укриття», вказівними мнемосхемою і табличкою, «Кнопкою виклику» тощо. Ми ще в процесі змін, але цей шлях важливий для кожного. Адже безбар’єрність - це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.

                Безбар’єрність - це про те, щоб ці базові права були доступними для кожного і кожної. 

                Безбар’єрність - це про гідність і можливості, доступні кожному й кожній. 

                Це коли всі відчувають, що їх чують і що вони є частиною суспільства.

                І так - безбар’єрність стосується всіх. Бо ми всі у різних життєвих ситуаціях потребуємо трохи більше зручності, розуміння чи підтримки. І ми всі можемо її дати - своїм рішенням, дизайном, мовою, діями.

Бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Найкраще місто на Землі»

                З метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства VI з’їзд Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 року, прийняв рішення про встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства та його щорічне відзначення 28 травня.
                Щоб відзначити рідне місто та показати все багатство його краси та історії, в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського оформлено краєзнавчу книжкову виставку «Найкраще місто на Землі», де представлено різножанрову літературу: від поетичних збірок до наукових праць, так чи інакше пов’язаних з містом Ізмаїл.
                Ізмаїл - мальовниче місто на Дунаї, яке заслужено вважають перлиною українського Придунав'я завдяки поєднанню охайності, культури та історії. Однією з головних особливостей Ізмаїла є його доглянуті зелені зони. Парки та сквери регулярно прибираються, озеленюються та оновлюються.

На горизонті - новинки від УІК!

                Друзі, приємна новина!

                Нові книги в бібліотеці - радість для всіх: і для бібліотекарів, і для читачів. Адже кожна нова книга - це завжди подія та нове знайомство. Це яскраві видання на будь-який смак. Завдяки Українському інституту книги наша бібліотека отримала низку цікавих видань. До вашої уваги новинки на різну тематику.
                Кожна нова книга – це завжди нове знайомство, нові герої, нові імена. Кожен читач знайде собі захоплюючу, нову книгу для читання. Запрошуємо всіх любителів книг до читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського ознайомитися з новинками та обрати книгу до душі. Сподіваємось, вони подарують вам радість і задоволення від читання.
                Чекаємо вас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41!

«Етнічне розмаїття Придунав’я»

                27 грудня 2024 року Указом Президента України за № 883/2024 встановлено «День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття», який щорічно відзначається 21 травня. У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.

                Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності. Тут мешкають представники понад 130 національних спільнот, включаючи українців як основний корінний народ, та численні національні меншини.

                Українське Придунав'я — унікальний поліетнічний та полікультурний регіон, де на невеликій території тривалий час взаємодіють десятки етносів, утворюючи «природну лабораторію». Цей край характеризується високою строкатістю населення, де проживають українці, болгари, молдовани, гагаузи, албанці та інші народності.
                Найбільшими етнічними групами, окрім українців, є болгари, молдовани та гагаузи, що робить регіон унікальним для України. Багато етносів взаємодіють тут у середовищі, де вони не контактують у своїх основних ареалах, утворюючи полімовне та полікультурне середовище згідно з цими матеріалами.
                 В читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено та оформлено краєзнавчу книжкову етновиставку «Етнічне розмаїття Придунав’я», де представлено широкий спектр літератури з фондів читального залу, пров’язаних з темою. Використано також видання, отримані від Державної установи «Український інститут книги». На телевізорі поряд з виставкою постійно демоструються фільми-дослідження про еноси Одещини, опубліковані на Ютуб-каналі Суспільне.Одеса під назвою “Сімейний портрет”. Загалом фільмів 12, і вони чудово доповнюють книжкову виставку, додаючи їй завершеності та фундаментальності. Яскравим елементом став також вишитий рушник в кольорах виставки.

Вишиванка єднає українців: Дню вишиванки 20 років!

                У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та півоній, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні. Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь. Традиційно Всесвітній день вишиванки відзначають у третій четверг травня. Отже, цьогоріч йдеться про 21 число. В цей день працівники бібліотек Ізмаїльської ЦБС для дорослих долучилися до святкування, традиційно вбравшись у національний одяг. Також в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського та бібліотеки-філії №4 було розгорнуто книжкові виставки та інсталяції. Бібліотекарі філії №3 доєдналися до міської акції, зробивши знімок біля фотозони.  

                Як і в попередні роки, головною традицією стане одягання вишиванок. Але, мабуть, найзворушливішим є те, як День вишиванки набув особливого значення в часи випробувань. У складні моменти історії вишита сорочка стала не просто символом, а оберегом, бронею духу, вірою у перемогу. Її одягають на передову, її передають як материнську любов та підтримку. У світі, де панують технології та глобалізація, вишиванка залишається тим міцним коренем, що живить нашу ідентичність, нагадує про те, хто ми є і звідки наше родове дерево.

                А починалось все як? Колись, у стінах Чернівецького національного університету, промайнула ідея – одягнути вишиту сорочку, не як сценічний костюм чи музейний експонат, а як живу частку себе, як видимий код нації. Ініціаторкою цієї чудової традиції стала студентка Леся Воронюк у 2006 році. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки того дня став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший спонтанний флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея виявилася настільки сильною, що швидко поширилася Україною та світом.
                Тож нехай у цей день кожен відчує тепло вишитої нитки на своєму серці. Нехай барвистий орнамент стане символом нашої незламності, нашої краси та нашої вічної України. Бо вишиванка – це не просто одяг. Це душа народу, виткана на полотні часу.

Патронат над дитиною: що важливо знати?

                13 травня в стінах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшов інформаційний інтенсив, який, попри обмеження воєнного стану, зібрав широке коло зацікавлених. Тема інтенсиву - «Патронат над дитиною: що важливо знати?» - вкрай актуальна для України зараз. Фахівець Ізмаїльського міського центру соціальних служб Алла Дехтеренко доступно та змістовно окреслила головні аспекти та важливість цього питання, юридичні моменти та умови. 

               Щороку в Україні тисячі дітей залишаються без батьківського піклування і потрапляють до будинків дитини та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Порятунком, допомогою у вирішенні цього питання може стати патронатний вихователь, який тимчасово замінить дитині сім’ю, оточить любов’ю і турботою, дасть шанс на щасливе майбутнє. Патронат - це «швидка сімейна допомога». Це професійна послуга, коли дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, тимчасово проживає в сім’ї патронатного вихователя, а не в інтернатному закладі. Патронат вирішує одне з найскладніших завдань держави – надати дитині можливість зростати у сприятливому сімейному середовищі.

                У відділах обслуговування користувачів бібліотеки ви можете знайти буклети з детальною інформацією з цього питання. Розвиток патронатного виховання як норми дозволить суспільству більш впевнено перейти від інституційної опіки до всебічної підтримки сімейних зв'язків. І це - найкраще для благополуччя дітей.

«Невідома відома Європа»

                День Європи в Україні щорічно відзначається 9 травня і є символом започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а й за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

                До цієї дати в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову викладку літератури «Невідома відома Європа». Мета виставки – знайомство з Європою, континентом різних культур, релігійних та правових традицій, популяризація загального європейського культурного надбання, а також формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України.

«Обрядові хліби - спадщина Чушмелія»

                30 квітня в бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбувся Культурний форум «Обрядові хліби - спадщина Чушмелія». 17 лютого 2023 року до Національного переліку нематеріальної спадщини України Міністерство культури та інформаційної політики додало новий елемент, а саме - «Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до дня св. Георгія с. Криничне». завдяки зусиллям Тетяни Дукової традиційний обрядовий хліб став одним із 5 продуктів Української Бессарабії, які увійшли до першої частини Атласу продуктів, що зникають, «Ковчег Смаку України».

                Організаторами форуму були Криничненська сільська рада та Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського. Учасники: Дукова Т., Ковтун Т., Денкова В., Янчева Ол., Трандафілова М., Русанжик Г., Тодорова Д.,  Желяскова М. та Ламбова Н. - завідувачка відділом культури та освіти Криничненської сільської ради. Це люди, зусиллями яких були збережені обряди, традиції та звичаї с. Криничного (старовинна назва Чушмелій) для передачі їх наступним поколінням.

                Завершився форум дегустаціїєю різних видів домашнього хліба та випічки. Відвідувачі мали змогу скуштувати вироби, оцінити їхній смак і дізнатися особливості приготування кожного продукту.

«Чорнобильська трагедія на сторінках книг»

                26 квітня 2025 року відзначаються 40-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. Це особлива сторінка в історії не лише України, а й світу. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року – найбільша техногенна катастрофа за всю історію енергетики, вона змінила радіаційну обстановку на земній кулі, стала серйозним екологічним викликом, вплинула на долі і здоров’я мільйонів людей.
                Минуло 40 років, а чорний день 26 квітня 1986 року все одно непокоїть людей. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дуже високу ціну. Нехай же це лихо не повториться ніколи, а пам’ять про героїв Чорнобиля вічно житиме в наших серцях.

«Роми: історія, традиції та культура»

                8 квітня у світі відзначається Міжнародний день ромів. Свято започатковане у 1990 році на IV-му Всесвітньому конґресі ромів і приурочене до дати проведення першого такого конгресу, що відбувся 1971-го року. У той день, більше як 50 років тому, вперше за багато століть представники ромської національності оголосили себе самобутнім народом без єдиної території і визначили свої національні символи – прапор і гімн.У цей день світова спільнота звертає особливу увагу на забезпечення прав, свобод і законних інтересів ромів, говорить про обов’язок суспільств подолати будь-яку дискримінацію щодо ромського народу.   Свято має на меті зберегти й розвивати ромську ідентичність. Оскільки роми живуть у більшості країн Європи, Великій Британії, США та інших країнах — цій спільноті доволі важко зберегти самобутність.

                В день свята за традицією роми запалюють на вулицях свічки як символ єдності свого народу та спускають на воду річок вінки, що має символізувати нелегку долю народу без своєї державності.

«Живи активно! Думай позитивно!»

                Всесвітній день здоров'я відзначається щорічно 7 квітня – у день створення Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в системі ООН – спеціалізованої установи, що координує глобальні дії із боротьби з хворобами. У цей день тисячі людей відзначають важливість здоров'я для продуктивного і щасливого життя.
                У цей день традиційно обговорюються найгостріші проблеми охорони здоров’я, що стоять перед людством, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя і приділяти більше уваги профілактиці захворювань.
                Здоров’я – це справжня коштовність, подарована нам природою. Людина зобов’язана берегти своє здоров’я змолоду, адже саме здорова людина формує сильну націю.
                Наша бібліотека сприяє популяризації здорового способу життя серед студентської молоді, прищепленню навичок гігієни, поглибленню знань про основи життєдіяльності людини. З метою формування понять та переконань у необхідності збереження здоров’я за допомогою залучення до здорового способу життя, в читальному залі організована виставка,, Живи активно! Думай позитивно!ʼʼ. Відвідувачі можуть ознайомитися з матеріалами книжково-ілюстративної виставки, поповнити свої знання, як зберегти і зміцнити своє здоров'я. На виставці представлений широкий вибір корисної літератури, у тому числі й книги, які поповнили фонд бібліотеки завдяки Українському інституту книги.

Бібліовайб: №1, квітень 2026 р.

Бібліотечний вісник

                    Бібліотека - це не просто книгосховище, а простір з особливою енергетикою, затишок у світі цифрового шуму. Багато інформації ми висвітлюємо онлайн, ділимося порадами, думками та враженнями з тієї чи іншої теми. Але життя вирує, і воно сповнене прекрасних миттєвостей, проведених офлайн. Ви можете відчути це, лише прийшовши до бібліотеки та взявши в руки паперову книгу. Справжнє - поза межами екрану.

                Вісник «Бібліовайб» - періодичне щоквартальне електронне видання, створене Ізмаїльською міською бібліотекою ім. І.П. Котляревського задля висвітлення "офлайнового" життя відділів обслуговування бібліотеки. Воно вміщує в себе інформацію про найцікавіші масові заходи, найактуальніші книжкові виставки та багато іншої корисної та цікавої інформації про бібліотечні будні, читачів, черги за книгами та інше. Варто розуміти, що в умовах обмежень воєнного стану, постійних повітряних тривог та відключень електрики бібліотечне життя набуло більш статичного характеру. Але наша бібліотека відкрита для користувачів, захоплених читанням, літературою, якимись науковими або краєзнавчими пошуками та творчими натхненнями.

                Запрошуємо до нас!