Бібліоогляд #3: «Таємниці цивілізації»

 Випуск #3

          Центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського пропонує нову багатосерійну рубрику «Бібліоогляд», де ви зможете коротко ознайомитися з цікавими виданнями сьогодення, наявними у фондах бібліотеки. 

          Карл Саган свого часу писав, що "ми зроблені з зоряного пилу". Хтозна, чи це правда, чи ні, проте питання залишається актуальним: хто ми, звітки, хто наші предки... Міф чи реальність? Спробуймо розібратися у сьогоднішньому випуску, присвяченому неймовірно цікавій книзі "Таємниці цивілізації" Герберта Генцмера та Ульріха Хелленбранда. Ласкаво просимо до перегляду!

        Матеріал до випуску підготували бібліотекар читального залу Анна Павленко та бібліограф Валентина Титаренко.

«У витоків слов’янської писемності»

Історична мандрівка

До Дня слов’янської писемності та культури - 24.05

      Щорічно 24 травня в усіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. У цей день православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які були православними ченцями і створили слов’янську абетку у грецькому монастирі.

     В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 р. і відзначається щорічно 24 травня.

     Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

Матеріал підготували бібліограф Титаренко Валентина та бібліотекар відділу абонементу Драганова Інна.

«Вишиванка цвіте над Україною»

 Віртуальний калейдоскоп

До Всесвітнього дня вишиванки - 20.05

«Ми не забудемо»

Онлайн-інформування

До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 18.05

      18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті підготував  матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

         11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

       Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

«Українці-рятівники»

Онлайн-інформування

До Дня пам’яті українців, які рятували євреїв 

під час Другої світової війни - 14.05

        14 травня Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Пам’ятну дату цього рокузапровадила Верховна Рада України своєю постановою, яка була ухвалена 2 лютого.

         Інститут національної пам’яті повідомив, що станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими. Тут подано інформацію щодо місця проживання рятівників та місця порятунку (за тогочасним та сучасним адміністративним поділом), а також щодо національної, релігійної та соціальної приналежності Праведника, дати його народження та дати присудження почесного звання. 

           Детальніше його можна переглянути за посиланням.

          14 травня – це день, коли в 1948 році була проголошена незалежність Ізраїлю як єврейської держави. Через те, що в Ізраїлі широко використовують власний традиційний календар, святкування річниць цієї події (5-й день місяця іяра) в різні роки припадає на різні дати за григоріанським календарем.

«Без права на забуття»

  Онлайн-інформування

До Дня памяті жертв політичних репресій - 16.05

          День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
          Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
           Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.  
           Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
           Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».
          «Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 
              Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

«Європа на книжковій полиці»

Віртуальна книжкова виставка-мандрівка

До Дня Європи - 15.05

           З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цікаво, що Україна - єдина держава, де цей день відмічають на державному рівні. У 2020 році День Європи припадає на 15 травня.

           Для українців цей день, безперечно, особливий. Ще з давніх-давен Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Тож це свято є гарним привідом вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

Пам’ятаймо, що Європа починається не десь за кордоном, а в серці кожного з нас. 

«Василь Стефаник: бунтар, письменник, гуманіст»

 Віртуальна книжкова виставка-персоналія

До 150-річчя з Дня народження Василя Стефаника (14.05)

Женщины-Герои

 Измаильская ЦБС для взрослых

Библиотека им. И. П. Котляревского

Женщины-Герои.

 

Выставка-портрет

    «На войне труднее всего приходится женщине» - это слова из фильма «Битва за Севастополь». Их произносит отец Людмилы Павличенко, знаменитой женщины-снайпера времен Второй мировой войны, Героя Советского Союза.

      В разные годы Второй мировой войны в рядах армии СССР сражались, по разным оценкам, от 490 тыс. до 1 млн женщин. Среди них были и изначально военнообязанные (медики, служащие гражданской авиации и другие), и те, кого мобилизовали после громадных потерь 1941—1942 годов.

     Хотя женщины встречались и в войсках других стран, только в СССР они принимали участие в боевых действиях на массовой основе: пикировали на бомбардировщиках, водили танки, создавали огненную завесу в ПВО, ходили в разведку, были моряками и снайперами. 80 тыс. из них стали офицерами. Когда началась война, чуть ли не каждая вторая добровольческая заявка была подана женщиной. Но массовый призыв начался только весной 1942 года. Изначальной целью добровольной мобилизации было заменить мужчин на тех местах, где их можно заменить (например, связисты, механики и водители), чтобы те, в свою очередь, смогли отправиться на поле боя.

     Появились уникальные боевые формирования: женская добровольческая стрелковая бригада, женская рота моряков и многие другие. В их числе знаменитый 46-й гвардейский ночной бомбардировочный полк, созданный легендарной Мариной Расковой, в котором все должности: от механиков и техников до штурманов и пилотов — были заняты женщинами.

     Немцы прозвали 46-й гвардейский «ночными ведьмами»: все боевые вылеты проводились после заката, и для дальнейшей маскировки заходящие на цель пилоты выключали моторы своих По-2. Шум планирующего биплана ассоциировался с «шуршанием ведьминой метлы». И даже на войне они оставались прекрасны.

     За всю историю существования наивысшей награды - Герой Советского Союза – звание присваивалось 12 776 раз. Среди награжденных женщины. Около 100 женщин получили звание Героя Советского Союза, большинство посмертно.

      Информационно – библиографический отдел Измаильской центральной городской библиотеки им. И. П. Котляревского представляет вам ко Дню победы над нацизмом во Второй мировой войне выставку портретов женщин — Героев Советского Союза.

                                         Герой Советского Союза

Мария Сергеевна БОРОВИЧЕНКО

В военных донесениях 13-й гвардейской стрелковой дивизии не раз упоминалось имя санинструктора Марии Боровиченко как особо отличившейся на передовой...

Ее военная биография началась под Киевом: 10 августа 1941 года ученица 9-го класса поселка Мышеловка Маша Боровиченко перешла линию оборо­ны наших войск и передала ценные сведения о расположении противника. Через несколько дней она спасла раненого команди­ра, убив двух гитлеровпев, которые пытались захватить совет­ского офицера. В самый критический момент боя на южном берегу Сейма благодаря находчивости Маши, которая помогла пулеметчику выбрать удачную позицию и точно скорректирова­ла его огонь, была парализована переправа противника через реку и тем самым решен исход боя. В июле 1943 года в сражении под Обоянью девушка подорвала гранатой фашистский танк. В этом же бою 18-летняя киевлянка погибла. Имя героини носят улица в ее родном поселке Мышеловка и школа где она училась.

«Уклін живим, загиблим - слава»

  Віртуальна книжкова виставка-пам’ять

До Дня пам’яті та примирення (08.05) 

і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (09.05)

Частина ІІ.

         Великий день переможної весни 1945 року все далі від нас в часі. І, на жаль, все менше живих серед тих, хто виборов для нас Перемогу в тій страшній війні. А скільки ж їх так і не повернулося… Їх подвиг є яскравим символом непохитної мужності й стійкості нашого народу, прикладом вірності й відданості своїй Батьківщині.

        Пропонуємо вашій увазі книги про Другу світову війну, трагедію й подвиг нашого народу. Представлені на цій виставці документальні та художні видання про події тих років – це ніби підручник з історії, написаний не датами та мапами, а життями та переживаннями людей. Запрошуємо вас до знайомства  з книгами минулих років та новими виданнями з фондів нашої бібліотеки, що розкривають історичну правду про трагічні дні війни, змальовують образи учасників воєнних подій.

       Вшануймо ж світлу пам’ять воїнів, що віддали життя, визволяючи рідну землю від фашистських поневолювачів!

«Уклін живим, загиблим - слава»

Віртуальна книжкова виставка-пам’ять

До Дня пам’яті та примирення (08.05) 

і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (09.05)

Частина І.

          8 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення, який символізує перемогу над нацизмом та присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. У цей день важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ті роки.
         День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

         Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років. Найтяжчі — людські втрати, які оцінюють у 8-10 мільйонів осіб.