«BOOK-сховище: випуск 3»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського пропонує книжковий проєкт «BOOK-сховище», де ми говоримо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У третьому випуску знайомимося з книгою Олександра Довженка «Зачарована Десна»**.

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.
** Книгу ви можете знайти у фондах відділів обслуговування ЦМБ ім. І.П. Котляревського.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

Svidok.org: ваша історія важлива!

                 Svidok.org – головне сховище спогадів українців про війну, яке ініціювала Фундація AI for Good. На платформі кожен українець може вести власний анонімний щоденник та описувати свій воєнний досвід. Це архів війни, де українці діляться своїми спогадами про війну. Свідчення можна буде використовувати для розголосу, аналізу історії чи притягнення винних до відповідальності.

«BOOK-сховище: випуск 2»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського пропонує книжковий проєкт «BOOK-сховище», де ми говоримо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У другому випуску знайомимося з книгою Юлії Мак «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем»**.

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.
** У фондах Ізмаїльської ЦБС для дорослих даної книги немає, але вона все одно варта вашої уваги.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Добровольці – воїни світла»

Онлайн-бібліомікс

До Дня українського добровольця – 14.03.

                14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

                Тематичну літературу, представлену у відео, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

До четвертої річниці повномасштабного вторгнення Svidok.org запускає збір свідчень про війну

                Розкажіть, як ви пам’ятаєте 24 лютого 2022року, через Svidok.org
                Ранок, який розділив життя на «до» і «після». Перші вибухи, дзвінки близьким, черги на заправках і в магазинах, дорога в невідомість або рішення залишитися. Для кожного цей день має свої звуки, запахи й відчуття — страх, розгубленість, рішучість, турботу про рідних.

Де вас застав той ранок?

Що відчули?

Кому подзвонили першими?

Які рішення довелося приймати вперші години?

Як змінилося ваше життя того дня?

Що запам’яталося найбільше?

                Для цього потрібно перейти на сайт Svidok.org, або скористатись тг-ботом @SvidokNoteBot та записати свідчення, що автоматично перейде на платформу. Також можна зателефонувати на телефонну лінію платформи за номером 0 800 507 480 та розповісти про пережите.
                Персональні свідчення українців представники платформи поширюють закордоном, аби привернути увагу світу до подій в Україні. А факти воєнного злочину разом з прикріпленими фото та відео будуть передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора. 350 свідчень вже долучені до кримінальних справ.
                Більше свідчень – більше доказів воєнних злочинів. Голос кожного – важливий!

«Крим і Україна – єдині»

 Інформаційна хвилина 

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь – 26.02.

«Протидія торгівлі людьми в Україні в період війни»

 Віртуальна інформаційно-просвітницька виставка 

До Дня початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну - 24.02.

День Героїв Небесної Сотні

Інформаційна кампанія

До Дня Героїв Небесної Сотні - 20.02.

                День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
                20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
                20 лютого 2026 року минає 12 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 12 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.
                Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.
                За спостереженням Марсі Шор, професорки Єльського університету (США), сьогодні українці не кажуть «після війни». Вони кажуть «після перемоги». Перемога, вважає польський театральний режисер Кшиштоф Чижевський, має стати частиною нового універсального словника. Префікс pere вказує на перетин меж, зміни або перетворення, а moha означає «я можу». Отже, слово «перемога» буквально говорить про вихід за межі можливого.
                Герої Небесної Сотні стали першими, хто вийшов за межі можливого й засвідчив перед цілим світом стійкість і рішучість громадян України, їхню готовність покласти життя за загальнолюдські цінності, боронячи гідність, свободу та демократію.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2026 році вшановуємо під гаслом:

«ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ».

                Зображення для інформаційної кампанії базується на вже впізнаваному графічному символі Героїв Небесної Сотні – це майданівці з дерев’яними щитами у момент їхньої боротьби. Композиція відсилає до одного з найупізнаваніших візуальних образів перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – світлини, що показує встановлення прапора на Іодзімі. Зображення розроблено українським графіком Олександром Ком’яховим на замовлення Національного музею Революції Гідності і є вільним для використання та поширення.

Інформаційна кампанія має на меті не лише нагадати про подвиг Героїв Небесної Сотні, утвердити його значущість у сьогоденній боротьбі українців за свободу, а й підтримати в суспільстві віру в перемогу над загарбником у цій війні. Адже ми вже маємо досвід такої перемоги, коли жага українців щодо свободи та справедливості й жертовність героїв дали змогу подолати значно могутнішого ворога.

#ЦеПроСвободу #Бути_гідним 

«Небесна Сотня: пам'ять та шана Героям»

Віртуальна виставка-шана

До Дня Героїв Небесної Сотні – 20.02.

                Щорічно 20 лютого в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші події Революції Гідності – дні масових розстрілів сміливих та мужніх людей.
                Цей день увічнює людську, громадянську та національну самовідданість, силу духу й незламність тих, хто змінив хід історії України в боротьбі за свободу та гідне європейське майбутнє України.
                Як тоді, під час Революції Гідності, так і сьогодні, свободу України виборюють найдостойніші. На жаль, унаслідок повномасштабної воєнної агресії росії, Україна має уже не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо.
                Низько вклоняємося й дякуємо і тим Героям, що полягли, і тим, хто продовжує зі зброєю в руках боронити Україну.
                Вічна пам’ять Небесним Янголам...

               Тематичну літературу, представлену у відео, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«BOOK-сховище: випуск 1»

Віртуальний бібліотечний айстопер*

                Коли за вікном завивають сирени, а стіни здригаються від вибухів, світ кожного з нас стискається до розмірів коридору чи підвалу. Зупиніться. У такі моменти найважче – вгамувати думки, які з неймовірною швидкістю надумують тривожні сценарії розвитку подій. Вдихніть на повні груди. Є сховище, в яке не залетить жодна ракета... Це – книжкові світи, сповнені надії. Видихніть. Звісно, ви не повинні змушувати себе читати, але...

Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну...

Читання стимулює пізнання. Деякі книжки – з історії, філософії, культури та політики – допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів.

                Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського презентує новий книжковий проєкт «BOOK-сховище», ми говоритимемо про художню літературу, що працює як «бронежилет» для психіки, дозволяючи відволіктися від щоденних стресів. У першому випуску знайомимося з книгою Тараса Прохаська «Так, але...»**. 

*Айстопер ("той, що зупиняє погляд") – поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Таким айстопером у нашому проєкті є сама книга-рекомендація.
** В ЦМБ ім. І.П. Котляревського даної книги немає, але вона є у фонді бібліотеки-філії №4.

                Приємного перегляду та читання!

Пам'ятайте: це лише суб'єктивна думка, своїми знахідками діліться в коментарях.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«242 дні, які перетворили людей на "кіборгів"»

                Бої за Донецький аеропорт, одні з найзапекліших у війні на сході України, тривали з травня 2014-го до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ, відстоюючи рідну землю. Оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».

                Оборона Донецького аеропорту увійшла в історію як приклад безпрецедентного героїзму та самопожертви, продемонструвавши світові силу українського духу.

                Вічна пам’ять і слава захисникам України…

«Аеропорт… Пекельна смуга»

 Віртуальна виставка-шана

До Дня вшанування захисників Донецького аеропорту – 20.01.

   Усе розпочалося близько 3-ї години ночі на 26 травня 2014 року, коли на територію аеропорту вдерлися близько 80-ти добре озброєних бойовиків «ДНР», які висунули вимоги щодо виведення українських військових, що на той час охороняли внутрішній периметр ДАПу. Спроби штурму донецького аеропорту  відтоді були регулярними, проте українські військові успішно їх відбивали. Тоді й народилася легенда про «кіборгів». І першими українських бійців так почали називати саме бойовики за надлюдську стійкість в обороні.

Фінальна фаза протистояння в аеропорту розпочалася 13 січня 2015 року. Після масованих артилерійських та танкових обстрілів з боку «ДНР» завалилася диспетчерська вежа аеропорту, яка в народі стала символом його оборони. Того ж дня було висунуто «кіборгам» ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і відтоді зіткнення в аеропорту вже не вщухали.

19 січня бойовики підірвали другий поверх нового термінала, а в ніч на 22 січня бойовики  замінували будівлю й зруйнували її остаточно. Від неї залишився тільки каркас, тож обороняти було більше нічого. Тільки тоді українські військові відійшли до інших будівель аеропорту та навколишніх населених пунктів.

Вовк, І. Донецький аеропорт. Справжня історія. Частина 1. Новий термінал. / Ірина Вовк. – Харків: Фоліо, 2022. – 416 с.

    Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.

    Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.

    У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.  

«Коляда для захисника 2025–2026»

                 «Коляда для захисника» — це не просто різдвяна традиція. Це символ єдності та вдячності тим, хто сьогодні не має можливості зустрічати свята вдома: військовим на передовій, пораненим у шпиталях, тим, хто продовжує боронити Україну ціною власного здоров’я та спокою.

                Кожна коляда, кожне відеопривітання — це теплий жест, що нагадує Захисникам: Україна їх пам’ятає, цінує й чекає. А зібрані благодійні внески трансформуються в реальну допомогу підрозділам. 

                Офіційний старт акції — 1 грудня 2025 року. Учасники записують відео колядок або різдвяних привітань та публікують їх у соцмережах. Акція триває до завершення зимових свят. Для координації роботи відкрита реєстраційна форма учасників.

Реєстрація учасників: https://forms.gle/u147rYS97Did91pH6

#КолядаДляЗахисника #Коляда_для_Ветерана #КолядуємоДляПеремоги #ДякуємоВоїнам #Різдво_для_Захисника #ДякуємоЗСУ #КолядуйЗСУ #КолядаДляГероя #КолядуємоДляЗахисників #КолядаВоїнам #КолядаЗПодякою #УкраїнськаКоляда #ДякуємоЗахисникам #РазомДоПеремоги #СпіваємоДляПеремоги #КолядаПеремоги #КолядуємоЗаМир #СвітлоДляВоїнів  #ТеплоКоляди #НехайЛунаєКоляда #НашіПісніДляГероїв #ChallengeКолядаДляЗахисника #КолядуємоРазом #Коляда2025_2026 #ChristmasForDefenders #UkrainianCarolsForHeroes

Інструктаж техніки безпеки Всесвітнього дня прибирання

Інструктаж

До Всесвітнього дня прибирання - 20.09.

                Всеукраїнський молодіжний рух Let`s do it Ukraine разом з військовими спеціально до Всесвітнього дня прибирання розробили спеціальні інструкції з мінно-вибухової справи, які важливо знати кожному! Уже 20 вересня 2025 року Україна, разом зі 211 країнами світу, приєднається до Всесвітнього дня прибирання “World Cleanup Day”. Але війна внесла свої корективи, тож Всеукраїнський молодіжний рух Let`s do it Ukraine разом з військовими спеціально до Всесвітнього дня прибирання розробили спеціальні інструкції з мінно-вибухової справи, які важливо знати кожному!

                Ці правила покликані полегшити роботу учасникам і забезпечити оптимальний перебіг Всесвітнього дня прибирання. Інструкції з техніки безпеки мають сприяти ефективному вирішенню будь-яких проблем, які можуть виникнути під час прибирання.
                Правила містять інформацію щодо запобігання та прийняття мір у разі виникнення неприємних ситуацій (або, навіть, нещасних випадків), що можуть мати місце під час прибирання.
                ВАЖЛИВО! Ці інструкції з техніки безпеки необхідно прочитати і засвоїти всім тим, хто бере участь в заходах, організованих під егідою «Let’s do it Ukraine» та після інструктажу пройти письмову реєстрацію учасника.
                Обов’язково:
– дотримуватись соціальної дистанції
– наявність антисептичних засобів на локації
– провести інструктаж техніки безпеки
– провести письмову реєстрацію учасників на локації
                Настанови учасникам перед прибиранням:

• Одягніться в підходящий для прибирання одяг: спортивне зручне взуття, бажано довгі брюки. Забороняється вдягати взуття на підборах, сандалі та пляжні тапочки;
• Одяг учасників прибирання має відповідати погодним умовам, оскільки акція може відбуватися у несприятливу погоду (дощ, вітер, спекотне сонце і т.д.);
• Вранці перед прибиранням рекомендуємо вживати їжу, багату на вітаміни – це дозволить добре перенести фізичні навантаження;
• Рекомендуємо взяти з собою на прибирання воду;
• Кожному учаснику також рекомендуємо взяти з собою шоколад або цукерки.

                Настанови учасникам під час прибирання:

• Торкайтеся сміття лише у рукавичках;
• Не торкайтеся об’єктів, які несуть потенційну небезпеку:

– гострі предмети
– токсичні речовини
– шматки фанери або інших матеріалів, що знаходяться в нестійкому положенні і можуть спровокувати падіння купи сміття;

• Не наражайте себе на небезпеку – зокрема не ризикуйте життям на крутих схилах;
• Піклуйтеся про команду, частиною якої Ви є.
• Ми не прибираємо опале листя, гілки, шини (за винятком команд які попередньо узгодили ці фракції з місцевим муніципалітетом і домовились заздалегідь за їх вивіз)

                Учасникам суворо забороняється:

• долучатися до акції у стані алкогольного сп’яніння. Учасники акції не повинні вживати алкоголь мінімум за 12 годин до початку та під час акції. У разі порушення цього правила організатори мають право усунути учасника від прибирання;
• вживати галюциногенні препарати за 24 години до та під час прибирання. Організатори мають право усунути від участі в акції людину або цілу команду, що порушила це правило;
• використовувати упереджені та образливі формулювання, грубо поводитися по відношенню до координатора прибирання, його помічників та учасників акції;
• піддавати себе ризику;
• пошкоджувати транспортні засоби та інше майно, що використовується під час проведення акції.

                Інші положення:
                У разі інциденту або нещасного випадку волонтери повинні повідомити координатора локації про ситуацію, що склалася. При цьому, незалежно від складності інциденту, учасники мають поставитися до нього з усією серйозністю, оскільки навіть найменша загроза може мати важкі наслідки.
                Можливі інциденти:
• у разі виявлення людського тіла учасники повинні зателефонувати на номери екстрених служб 102 та 103 і повідомити про знахідку координатора локації;
• у разі вияву вибухонебезпечних речовин (бомб, артилерійських снарядів і т.д.) учасники повинні відійти на значну відстань і викликати екстрену службу 102; за жодних обставин не можна нічим торкатись цих предметів;
• у разі нещасного випадку з людиною, учасники акції повинні повідомити координатора локації та викликати екстрену службу 103. Бажано, щоб координатор прибирання мав антисептичні засоби – бинт, перекис водню, вату, пластир;
• У разі складних травм учасники прибирання повинні негайно викликати екстрену службу 103. Наголошуємо, що надавати першу медичну допомогу уповноважений лише кваліфікований медичний персонал! Окрім того, за законом України у всіх місцях масового зібрання людей мають чергувати швидка та поліція!
                У разі знаходженні вибухонебезпечного предмету:
1. В жодному разі не чіпайте його. Негайно повідомте про виявлений предмет підрозділам ДСНС (101) або поліції (102);
2. Не підходьте до предмету, не торкайтесь і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;
3.Припиніть всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4.Не користуйтесь засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекайтесь прибуття фахівців; вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
                Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
                Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, якщо вибуховий пристрій встановлено зловмисно, то вони часто встановлюються парами, щоб, через деякий час після вибуху першого з них, пролунав другий вибух. Це розраховане на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
                ОТЖЕ:
– не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
– виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
– не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
                Відповідальність:
Неповнолітній учасник може брати участь у прибиранні, але відповідальність за нього мають взяти на себе дорослі учасники.
Усі учасники прибирання повинні ознайомитися з правилами техніки безпеки та засвоїти всі їх пункти.
Команда організаторів «Let’s do it Ukraine» не несе відповідальності за нещасні випадки, які можуть виникнути в результаті незнання правил техніки безпеки або їх порушення учасниками акції.


                Що є вибухонебезпечним предметом: 

«Нам пам'ять дивиться у вічі»

 Віртуальна виставка-пам’ять

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – 29.08.

                Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

                Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

                Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року

                До цього року, безперечно, втрат стало більше. На жаль, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

                Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна. 

                Пропонуємо невелику добірку тематичної літератури, яка допоможе зрозуміти, тим самим вшановуючи пам'ять героїв:

Герої і час: Ігор Момот

Енциклопедична стаття

До 60-річчя від дня народження Ігоря Момота - 18.08.

Бібліографічний опис: 

Момот Ігор Федорович / Р. В. Пилипчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77700. 

Також енциклопедія наявна у фонді читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського.

Шануємо та пам'ятаємо кожного!

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«2000 метрів до Андріївки»: новий фільм Мстислава Чернова

Кінорекомендація

                Другу повнометражну стрічку українського режисера та лауреата "Оскара" Мстислава Чернова "2000 метрів до Андріївки", міжнародний трейлер якої вийшов днями, можна буде подивитися у кіно вже цього літа. Про це йдеться у пресрелізі наданому Суспільне Культура.
                В український прокат фільм виходить 28 серпня. Дистриб'ютор — компанія "Артхаус Трафік". Також з'явився міжнародний трейлер стрічки.
                Американські покази "2000 метрів до Андріївки" розпочнуть 25 липня у Нью-Йорку, кінотеатр Film Forum, а за тиждень фільм покажуть у Лос-Анджелесі, кінотеатр Laemmle Monica, як повідомляє Deadline. Після цього стрічка вийде у національний прокат.
                Світова прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі "Санденс" у США, де Мстислав Чернов отримав нагороду за "Найкращу режисерську роботу" в програмі World Cinema Documentary.
                В Україні стрічку вперше побачили глядачі Docudays UA. Фільм отримав три нагороди: головний приз "Docu/Світ", відзнаку "Rights Now!" та Приз глядацької симпатії.

                Днями Мстислав Чернов також представив кінокартину на престижному кінофестивалі у Карлових Варах, Чехія.

«Живі, поки пам'ятаємо»

 Верховна Рада України встановила День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні

                Верховна Рада України прийняла Постанову про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, реєстр. №10188.

                Постановою 28 липня офіційно встановлено Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

                Цей День запровадила Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.

            Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.

            Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України

            З метою увічнення громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, а також зміцнення національної єдності та почуття патріотизму в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову виставку-шану «Живі, поки пам'ятаємо».

«Нескорений острів Ахілла»

                День звільнення острова Зміїний відзначається 30 червня. У цей день у 2022 році російські війська покинули острів після потужних ударів Збройних Сил України. До цієї дати у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову виставку «Нескорений острів Ахілла», де представлено різноманітну літературу та періодичні видання, що яскраво висвітлюють тематику.
                Острів Зміїний у Чорному морі росіяни окупували у перший день вторгнення 24 лютого 2022 року. Острів захопили після бою. Частина його захисників потрапила в полон. Декого вже вдалося звільнити внаслідок обмінів. Зокрема, за даними Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця, на початок квітня 2023 року додому повернулися 40 захисників Зміїного. Втім частина оборонців острова все ще у полоні.
                Острів Зміїний був окупованим 126 днів. Операція з його визволення тривала близько двох місяців.
                Планувати операцію з деокупації Зміїного почали в середині березня 2022-го. З кінця квітня й до кінця червня українські військові завдавали ударів по острову, знищуючи судна, склади з боєприпасами та протиповітряну оборону ворога.
                Про операцію розповідає документальна стрічка Артема Шевченка «Море. Битва за острів Зміїний», яка також демонструється на виставці. У фільмі є кадри десантування з вертольотів 8 травня 2022 року спецпризначенців ГУР Міноборони й «Альфа» СБУ та їхнього бою на острові. Розповідається, як на Зміїний літали вертольоти, щоб завдавати вогневого ураження ворогу.
                Звільнення Зміїного дало змогу відкрити судноплавство гирлом Бистре та розблокувати шлях до українських дунайських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.

«Діти, які ніколи...»

Віртуальна виставка-пам’ять 

До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України – 04.06.

                4  червня кожного року світ відзначає Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії. Діти найбільш вразливі під час виникнення збройних конфліктів. Вони не лише втрачають радість дитинства через довгі і складні процеси вирішення конфліктів мирним шляхом, а ще й стають жертвам таких правопорушень і злочинів як: вербування і використання у військових діях, вбивства, сексуальне насильство, викрадення, напади на школи і лікарні та відмова в наданні гуманітарного доступу до дітей.

                Питання захисту дітей, що стали жертвами агресії, для України є дуже актуальним, починаючи з 2014 року. 

                4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України. Відповідну постанову №5343, якою встановили пам’ятну дату, 1 червня 2021 року підтримала Верховна Рада України. 

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова