«Книжкові тренди: жіноча проза»

     Сьогодні літературу неможливо уявити без прекрасної половини людства. Багато творів письменниць стають бестселерами, отримують престижні нагороди та відмінні відгуки від критиків, входять до шкільних та вузівських програми.

    Говорячи про жіночу літературу ще кілька років тому, багато дослідників запитували: чи не надто жінки-письменниці зациклюються на минулому? Читаючи такі твори, можна побачити, що багато авторів звертаються до історичних сюжетів, ніби намагаючись зцілити рани предків.

    У 2026 році жіночі голоси значно голосніше говорять про справжнє, ніж раніше. Літературний світ збагатився великою кількістю нових імен та нових голосів.

      За роки незалежності сучасна українська жіноча література вийшла на новий рівень: у вітчизняному літературному світі з'являється все більше молодих, талановитих імен.

    Основна тематика жіночої прози охоплює проблеми сім'ї,

контрасту дитинства та дорослого життя, теми «втраченого раю», пошуку сенсу життя, зв'язку особистості та суспільства, проблеми «маленького людини».

     У цій добірці–  найпомітніші зразки жіночої прози, видані останнім часом.

    Пропонуємо вам познайомитися з найкращими представницями сучасної української жіночої літератури та їх творами.

     Вашій увазі огляд нових книг «Книжкові тренди: жіноча проза».     Література різноманітна, на будь який смак. Книги отримані від Українського інституту книги, за Державною програмою

      До Вашої уваги авторка книг із яскравими характерами, глибокими емоціями та неочікуваними сюжетними поворотами Волинську Олену. Книги Олени Волинської охоплюють різноманітні теми – від кохання та внутрішньої сили до філософських роздумів про долю.

 

      Волинська Олена (справжнє ім'я – Тюпіна Олена Володимирівна) (25 липня 1984, Звягель) – українська письменниця-прозаїк.  Раніше друкувалася під псевдонімом Елен Тен. Народилася 25 лютого 1984 року у місті Звягелі. Закінчила Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колелдж (спеціальність «Діловодство») та Міжнародний економіко-гуманітарний університет (спеціальність «Українська філологія»).  Олена за освітою філолог, мешкає в місті Звягель на Житомирщині. Працює асистентом вчителя інклюзивного класу Ліцею № 4 Звягельської міської ради. Є учасницею Львівського жіночого літературного клубу. Входить до Львівського жіночого літературного клубу.

   Волинська, Олена.  «Мармурова жінка»[Текст] : [повість про Олену Пчілку] / Олена Волинська. – Брустури: Дискурсус, 2025. – 250 с.

     «Мармурова жінка» є унікальною книгою, бо це перша художня книга про Олену Пчілку, її повна біографія. Написана ніжно та з великою повагою і водночас із ґрунтовністю наукової праці.

    «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки–  видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.

    На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.

     Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.

     «Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

     Пропонуємо до Вашої уваги художні репортажі про життя, голоси та гідність сучасних ромських громад України.

      Райська Єва – журналістка і письменниця, яка спеціалізується на репортажах про соціально значущі теми, зокрема життя меншин та культурні спільноти.

     Маріанна Максимова (більш відома як Єва Райська, нар. 9 вересня 1991) – журналістка, письменниця, культурна менеджерка, радіоведуча, перекладач з французької мови, проромська активістка, спів засновниця «Радіо Котермак». Учасниця мистецьких резиденцій в Україні та Франції, літературних фестивалів, мистецьких проектів. Дружина знаного дрогобицького митця Олександра Максимова; є однією із дрогобицьких організаторів першого джазового фестивалю «Jazz Bez» (2016) у Дрогобичі; координаторка фестивалю «Місяць авторських читань» у Львові. Фіналістка літературного конкурсу «Кримський інжир» (2018).

      Райська, Єва. Бахтало. Історії українських ромів [Текст] / Єва Райська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 190 с.

    Збірка містить реальні історії представників ромських громад України. Авторка досліджує життя людей, які, попри стереотипи та соціальну стигму, зберігають свою ідентичність і людяність.

     До вашої уваги художні репортажі про ромські спільноти України — передусім про конкретних людей, які є частиною цих громад і, попри тривалу стигматизацію, суспільні стереотипи та складні життєві обставини, зберігають у собі людяність, щирість і відкритість до світу.

    Це багатогранна й цілісна робота, що відкриває читачеві сучасних українських ромів як особистостей, відданих своїй справі, складних, суперечливих, іноді наївних, але завжди живих і справжніх. Видання буде цікавим не лише тим, хто досліджує національні меншини України, а й усім, хто цікавиться довколишнім життям і цінує жанр художнього репортажу.

    Книжка також торкається урбаністичних контекстів: її герої живуть у містах, віддалених географічно й культурно, вони — військові, правозахисники, дослідники, письменники, а також «звичайні» роми, які самотужки долають життєві виклики. Це мозаїка голосів та історій, що має потенціал змінити суспільне сприйняття ромів в Україні.

     Тисячі українських родин уже роками живуть  у стані очікування – коли близька людина на фронті, у госпіталі або в полоні.        Про переживання, які рідко озвучують уголос, але які проживають щодня, розповідається у книжці Сеньовської Надії «Дружина героя: посібник з виживання».

   Надія Сеньовська народилася 21 липня 1982 року в Хмельницькій області – письменниця, голова ГО «Патріотичні й небайдужі», дружина військовослужбовця, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Stop Violence Against Women

 Віртуальний бібліотечний квілт

В рамках всеукраїнської кампанії "16 днів проти насильства" (25.11.-10.12.)

та до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (25.11.)

                Щороку 25 листопада світ згадує про одну з найболючіших і найменш видимих проблем - насильство щодо жінок. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками, аби привернути увагу до порушення прав, які є базовими та невід’ємними для кожної людини.
                У цей же день стартує міжнародна акція «16 днів проти насильства», започаткована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Її мета - підсилити голоси постраждалих, донести до суспільства масштаби проблеми, говорити про рівність, безпеку та повагу як про норми, а не винятки.

                Насильство не приватна справа, а суспільна проблема

                Щороку тисячі жінок у світі стикаються із сексуальним, психологічним, економічним та фізичним насильством. У багатьох випадках трагедії лишаються непоміченими - жінки бояться говорити, соромляться, залежать від кривдника або просто не знають, де шукати допомогу.
                За статистикою, близько 10 000 українських жінок щороку гинуть від домашнього насильства. Це більше, ніж від ДТП і пограбувань разом узятих. Лише половина постраждалих наважуються звертатися по допомогу. Символом боротьби з усіма формами насильства є біла стрічка, яку у ці дні носять у всьому світі.

Проблеми стають гострішими під час війни

                Повномасштабна війна, розпочата росією, поглибила багато соціальних проблем, зокрема й домашнє насильство. Люди в умовах стресу, переїздів, втрат та нестабільності стають ще більш вразливими. Постраждалі часто обмежені у пересуванні, не мають приватного простору або ресурсів, аби звернутися по допомогу.

                1 листопада 2022 року для України набула чинності Стамбульська конвенція, яка гарантує комплексний захист постраждалих, пріоритет людської безпеки та обов’язок держави створювати умови для фізичного, психологічного та соціального відновлення жертв насильства.

  Куди звернутися по допомогу

                В Україні працюють центри підтримки постраждалих, однак допомогти можуть лише тим, хто звернувся. Якщо ви, ваші знайомі чи сусіди стали свідками або жертвами домашнього насильства — не мовчіть.

Цілодобово та безкоштовно працює короткий номер 15-47

Це національна гаряча лінія з питань:

• протидії домашньому насильству

• насильства за ознакою статі

• насильства щодо дітей

• торгівлі людьми

• психологічної та юридичної допомоги

• консультацій щодо безпеки

• підтримки громадян, які переживають наслідки війни

                Фахівці на лінії допоможуть знайти безпечне місце, подати заяву, отримати консультацію або просто підтримають у критичний момент.

                Ми разом створюємо простір без насильства!

«Свобода від насильства: діймо разом!»

 Онлайн-бібліомікс 

До Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – 25.11.

                25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Його оголосила Генеральна Асамблея ООН ще 1999 року. Відтоді уряди багатьох країн світу та різноманітні організації привертають увагу до цієї проблеми з метою боротьби проти такого явища як насильство.

            Тематичну літературу, представлену на виставці, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. 

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

15 жовтня - Всесвітній день сільських жінок

Віртуальна виставка

     Сільські жінки складають більше, ніж чверть населення земної кулі. Вони відіграють провідну роль у виробництві продовольства, у развитку стабільності сільських районів. Але через якусь причину їх життєво важливий вклад у суспільне життя залишається невидимим...

     Всесвітній день сільських жінок принаймні, один раз на рік покликаний нагадати суспільству, наскільки воно зобов`язано сільським жінкам, наскільки є цінний їх праця!

      Ідея проведення Всесвітнього дня сільских жінок була запропонована на 4-й Жіночій конференції ООН, що пройшла у 1995 році в Пекині. Проведення цього дня розглядалося як практичний шлях отримання суспільного визнання й підтримкии різнобічної ролі сільських жінок. Наприкінці було вирішено, що Всесвітній день сільських жінок святкуватиметься щорічно 15 жовтня.

Котляревський І. П. Наталка Полтавка. – К.: Дніпро, 1983. – 91 с.

Вічний конфлікт кохання і соціальної нерівності – ось головна ідея п’єси Івана Котляревського „Наталка-Полтавка”. Дівчина з бідної родини заради сімейного благополуччя і щастя рідних готова пожертвувати чистим почуттям до коханого і вийти заміж за нелюба – представника вищої соціальної верстви. Красива, чуйна, чесна і роботяща – невже Наталка не заслуговує на особисте щастя? Відповідь на це питання можна дізнатись зі сторінок п’єси, яка веде нас за героями і дає зрозуміти, чого ж насправді варте людське щастя. Цей твір вражає своєю чуттєвістю і силою слова – силою, яка здатна викликати в душі читача незабутні враження.

Коцюбинський М. Дорогою ціною: Для серед. та старш. шк. віку. – К. : Школа, 2006. – 270 с.

Повість „Дорогою ціною” називають пригодницько-романтичним твором, і ця характеристика вдало відображає його специфіку. Автор пропонує нам поринути у далеке 18 століття, коли нащадки волелюбних козаків намагалися позбутися кріпацького гніту. До таких поборників свободи належали прості селяни Остап і Соломія. Крізь вогонь і воду довелося пройти їм на шляху до бажаної волі. На сторінках твору ми бачимо сильного і цілеспрямованого Остапа та його дружину – взірець мужності, сміливості та відданості. Ця жінка віддала життя заради коханого і волі. Волі, яка дісталась дуже дорогою ціною.