Stop Violence Against Women

 Віртуальний бібліотечний квілт

В рамках всеукраїнської кампанії "16 днів проти насильства" (25.11.-10.12.)

та до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (25.11.)

                Щороку 25 листопада світ згадує про одну з найболючіших і найменш видимих проблем - насильство щодо жінок. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками, аби привернути увагу до порушення прав, які є базовими та невід’ємними для кожної людини.
                У цей же день стартує міжнародна акція «16 днів проти насильства», започаткована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Її мета - підсилити голоси постраждалих, донести до суспільства масштаби проблеми, говорити про рівність, безпеку та повагу як про норми, а не винятки.

                Насильство не приватна справа, а суспільна проблема

                Щороку тисячі жінок у світі стикаються із сексуальним, психологічним, економічним та фізичним насильством. У багатьох випадках трагедії лишаються непоміченими - жінки бояться говорити, соромляться, залежать від кривдника або просто не знають, де шукати допомогу.
                За статистикою, близько 10 000 українських жінок щороку гинуть від домашнього насильства. Це більше, ніж від ДТП і пограбувань разом узятих. Лише половина постраждалих наважуються звертатися по допомогу. Символом боротьби з усіма формами насильства є біла стрічка, яку у ці дні носять у всьому світі.

Проблеми стають гострішими під час війни

                Повномасштабна війна, розпочата росією, поглибила багато соціальних проблем, зокрема й домашнє насильство. Люди в умовах стресу, переїздів, втрат та нестабільності стають ще більш вразливими. Постраждалі часто обмежені у пересуванні, не мають приватного простору або ресурсів, аби звернутися по допомогу.

                1 листопада 2022 року для України набула чинності Стамбульська конвенція, яка гарантує комплексний захист постраждалих, пріоритет людської безпеки та обов’язок держави створювати умови для фізичного, психологічного та соціального відновлення жертв насильства.

  Куди звернутися по допомогу

                В Україні працюють центри підтримки постраждалих, однак допомогти можуть лише тим, хто звернувся. Якщо ви, ваші знайомі чи сусіди стали свідками або жертвами домашнього насильства — не мовчіть.

Цілодобово та безкоштовно працює короткий номер 15-47

Це національна гаряча лінія з питань:

• протидії домашньому насильству

• насильства за ознакою статі

• насильства щодо дітей

• торгівлі людьми

• психологічної та юридичної допомоги

• консультацій щодо безпеки

• підтримки громадян, які переживають наслідки війни

                Фахівці на лінії допоможуть знайти безпечне місце, подати заяву, отримати консультацію або просто підтримають у критичний момент.

                Ми разом створюємо простір без насильства!

Стоп насильству!

    Домашнє насильство — одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі.

     Ми часто чуємо про насильство в сім'ї, знущання з жінок і дітей.                      Але є ще одна категорія людей, які теж зазнають домашнього насильства, потребують захисту, але від скарг, яких багато хто часто відмахується.

    Йдеться про людей похилого віку.

Згідно з визначенням, прийнятим Організацією Об'єднаних Націй, насильство над людьми старшого віку – це «поодинока чи повторювана дія, яка відбувається в рамках будь-яких відносин, де існує передумова довіри та турботи, що завдає шкоди або стресу літній людині».

    У статті 1 Загальної Декларації правами людини (1948 рік) говориться: «Усі народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах». Водночас рівність перед законами заборона дискримінації за ознакою статі визнається у всіх міжнародних договорах з прав людини, а дискримінація за ознакою віку в явному вигляді згадується лише у Міжнародній конвенції про права трудящих мігрантів та членів їхніх сімей. Дискримінація за віком прямо не визнається у регіональних документах з прав людини, за винятком Хартії основних прав Європейського союзу (2007 р.) та двох прийнятих документів, присвячених правам людей похилого віку: Міжамериканської конвенції про захист прав людини Літніх людей (2015 рік) та

 набула чинності у січні 2017 року, та Протоколу до Африканської

хартії прав людини та народів про права людей похилого віку в Африці, який був прийнятий у 2016 році, але ще не набрав чинності, оскільки не ратифікований необхідним кількістю держав.

    У деяких країнах немає законодавства, що забороняє дискримінацію за ознакою віку у будь-якій сфері життя, в інших країнах існує законодавство, яке забороняє дискримінацію за віком у обмежених сферах життя.

     Навіть у тих випадках, коли дискримінація за ознакою віку та статі заборонена законом, не завжди можливо, щоб жінки похилого віку могли пред'являти претензії за обома ознаками, оскільки вони старші і тому, що вони є жінками.

    Існування проблеми насильства в сім'ї в Україні офіційно та публічно було визнано лише останніми роками. Позитивні зрушення, як у законодавстві, і у доступі до послуг, були досягнуті завдяки жіночим організаціям. Але питання про різні форми насильства щодо людей похилого віку ігноруються, незважаючи на існуюче міжнародне законодавство, покликане забезпечити безпеку та гідність цієї групи людей.

    Тим не менш, організації, які працюють з людьми похилого віку, згодом дійшли переконання, що насильство щодо літніх людей має місце в країні.

    Домашнє насильство в Україні тривалий час залишалося проблемою, про яку не було прийнято говорити.

     Винуватцями насильства щодо людини старшого віку найчастіше стають ті члени сім'ї, які перебувають у тісному контакті з нею, несуть відповідальність щодо забезпечення людини старшого віку всіма життєве важливими засобами  (Лікарськими препаратами, засобами особистої гігієни, продуктами харчування, медичною технікою та ін.).     Люди старшого віку найчастіше зазнають насильства з боку інтимного партнера та (або) дорослих дітей.

    Пік припав на період коронавірусних обмежень.

«Свобода від насильства: діймо разом!»

 Онлайн-бібліомікс 

До Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – 25.11.

                25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Його оголосила Генеральна Асамблея ООН ще 1999 року. Відтоді уряди багатьох країн світу та різноманітні організації привертають увагу до цієї проблеми з метою боротьби проти такого явища як насильство.

            Тематичну літературу, представлену на виставці, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. 

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

"Ігри, в які грають люди"

Віртуальна виставка

         Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні стартувала днями – 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
           Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

           Цьогоріч девіз кампанії «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: Покоління рівності виступає проти зґвалтувань». Головна мета кампанії – привернути увагу до чутливої теми гендерного насильства, а також об’єднати суспільство у боротьбі з ним.

           Ми також приєднуємося до заходів в рамках цієї акції заради об’єднуючої мети – створення соціального простору, вільного від насильства, збільшення у громадян розуміння та обізнаності щодо форм насильства та шляхів подолання його наслідків.