Вшануй пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання

Соціальна реклама

До Дня пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність - 29.08.

                29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх Українських Героїв, які віддали своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
                Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

                Вшануй пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання щодня о 9:00.

Віддай данину пошани полеглим Героям

Соціальна реклама

До Дня пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність - 29.08.

                29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх Українських Героїв, які віддали своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
                Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

                Вшануй пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання щодня о 9:00.

Вшануй пам'ять, зупинись!

Соціальна реклама

До Дня пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність - 29.08.

                29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх Українських Героїв, які віддали своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
                Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

                Вшануй пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання щодня о 9:00.

«Ті, що пережили пекло...»

                Верховна Рада України прийняла Постанову про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, реєстр. №10188.
                Постановою 28 липня офіційно встановлено Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
                Цей День запровадила Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.
                Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
                З метою увічнення громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, а також зміцнення національної єдності та почуття патріотизму в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлена книжкова виставка «Ті, що пережили пекло...», а також постійно діє та оновлюється патріотична книжкова виставка «Славимо відважних».
                Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

Всеукраїнська акція пам’яті «Героям Слава»

 Онлайн-інформування

До Дня Героїв - 23.05.

                Вже 85 років в Україні та в українських поселеннях закордоном патріотична громадськість відзначає День Героїв. З ініціативи Організації Українських Націоналістів починаючи з 1941 року 23 травня проголошено Днем Героїв. Свято було присвячене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття», - Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.
                Особливого значення День Героїв набув з початком широкомасштабного вторгнення російського агресора в Україну. Тисячі українських героїв присвятивши своє життя боротьбі за свободу та незалежність України знайшли свій спочинок у рідній українській землі.
                День Героїв – це день пам’яті полеглих і величі духу українського народу.
                Всеукраїнська акція пам’яті «Героям Слава» є щорічним заходом, спрямованим на вшанування подвигу загиблих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні та учасників збройної боротьби за волю України минулих періодів.
                Акція приурочена до Дня Героїв (23 травня) представляє собою урочисте покладання квітів та запалення лампадок на могилах Героїв у населених пунктах України.
                Мета: виховання поваги до борців за незалежність України, формування національної свідомості молоді та консолідація громади.
                Детальніше про Акцію у Положенні за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1_v9YCK5gydiUpFAChqXRfNBNa67ob9DE/view?usp=sharing

До 145-річчя з дня народження Симона Петлюри

Інформаційні матеріали

до відзначення 145-річчя від дня народження Симона Петлюри  та вшанування 100-річчя від дня його загибелі 

22 травня 2026 року виповнюється 145 років від дня народження Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри. Також 25 травня цього року виповнюється 100 років від дня його загибелі. 

В умовах екзистенційної Війни за Незалежність України гідне вшанування пам’яті Симона Петлюри, належне визнання та популяризація його внеску у творення українських держави, культури та війська, мають особливо важливе значення. З метою формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв, Верховна Рада України 18 грудня 2025 року ухвалила Постанову № 4748-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» з Додатком № 3 «Про заходи зі вшанування пам’яті Симона Петлюри», яким визначено: враховуючи винятковий внесок Симона Петлюри в опір російській агресії, в українське державотворення початку XX століття у травні 2026 року провести на державному рівні заходи до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри. 

Крім того, планом заходів, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 травня 2026 р. № 427-р, передбачено проведення урочистостей, тематичних виставок, наукових конференцій, круглих столів, меморіальних, інформаційно-просвітницьких та інших заходів, присвячених постаті Симона Петлюри.

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до ідеології та змістового наповнення відповідних тематичних заходів.

Ключові повідомлення

Наприкінці травня Україна вшановує пам’ять Симона Петлюри – 22 травня виповнюється 145 років від дня його народження, а 25 травня – 100 років з часу загибелі від рук московського агента.

Симон Петлюра є символом українського національно-визвольного руху. Як очільник української держави, організатор українських збройних сил часів Української революції, Головний отаман військ і флоту УНР він здійснив винятковий внесок в українське державотворення початку XX століття та опір російській агресії періоду Української революції 1917-1921 років. 

Саме у протистоянні із більшовицькою Росією Симон Петлюра став для українства уособленням ідеї свободи, а для ворогів – бандитом, ім’ям якого назвали цілі поколінні послідовників. Петлюрівці, як і мазепинці, і бандерівці, вселяли у росіян страх і ненависть, адже волелюбність, завзятість і незламність в українцях пробудили якраз такі потужні особистості, як Мазепа, Петлюра, Бандера.

У наукових виданнях, підручниках і словниках СРСР «петлюрівщина» визначалася як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни, очолюваний одним із ватажків дрібнобуржуазної націоналістичної партії українських соціал-демократів Петлюрою». Участь у «петлюрівщині», тобто в боротьбі за незалежну Україну, ще довго залишалася приводом для звинувачень в СРСР. Петлюрівців зображували винятково в негативних контекстах, їм надавали непривабливі епітети та неприємну зовнішність. Образ петлюрівців як шкідників, зрадників і противників нової совєтської влади швидко ввійшов у совєтський побут. 

Упродовж життя Симон Петлюра боровся за українську незалежність не лише зброєю, а й словом: як журналіст, арткритик, редактор провідних українських журналів. У найсуворіші часи російської цензури організовував нелегальні друкарні. Навіть на еміграції лідер УНР продовжив видавничу справу – заснував журнали «Табор», «Тризуб», інші, які перетворювали слово на зброю в боротьбі за вільну Україну.

У 1921 році Симон Петлюра вимушено покинув терени України. Проте не відмовився від політичної боротьба за незалежність УНР. Совєтські ж спецслужби не полишали Петлюру в спокої, узяли собі за мету знеславити і зганьбити ім’я Симона Петлюри та його прихильників.

Вбивство Симона Петлюри справило неабияке враження на українську еміграцію. Член уряду УНР, дипломат Олександр Шульгин згадував, що подія об’єднала до того розрізнені кола української еміграції. Симон Петлюра своїм життям і своєю смертю засвідчив, що тільки в єдності українці здатні вистояти та перемогти.

Минуло 100 років від дня смерті Симона Петлюри, але він лишається символ боротьби за вільну Україну. На його честь в населених пунктах називають об’єкти топоніміки, зводять пам’ятники, пишуть мурали. А головне – пам’ять про Симона Петлюри увічнена в сучасному українському війську.

Вояки Армії УНР і сам Головний отаман носили на однострої нарукавний тризуб. Продовжуючи петлюрівські традиції, тризуб став частиною військової айдентики Сил оборони України. З 2017 року він став частиною однострою українських воїнів. 152-га окрема єгерська бригада здобула почесне найменування – імені Симона Петлюри. Військовослужбовці бригади захищають нашу країну на різних напрямках російсько-українського фронту.

  

Історична довідка

Козацького роду

22 травня 1879 року в родині з історією, що сягає кількох століть, народився Симон Петлюра. Симонів прапрадід – Остап Петлюра був отаманом Платнірівського куреня. Після розорення Січі 1775 року за наказом імператриці Катерини ІІ, за дослідженням полтавського краєзнавця Анатолія Чернова, Остап «зумів перебратися дніпровськими плавнями до Самарського монастиря. Остапів син Омелько малював ікони Самарського запорозького собору». Після заснування в Павлограді кінного заводу Омелько Петлюра влаштувався туди на роботу. Згодом народився син Павло – дід Симона Петлюри. Той перебрався до Полтави, де організував візницьке підприємство, а його син Василь успадкував родинну справу та розширив її. Василь Петлюра помер 1909 року.

Бабуся по батьковій лінії – Ганна Петлюра, у дівоцтві Чоловська, походила зі священицького роду. Після смерті чоловіка постриглася в черниці та стала ігуменею Топловського жіночого монастиря в Криму. Згодом у тому самому монастирі стала черницею і Симонова сестра Єфросинія, яка трагічно загинула 1918 року.

Дідусь Олексій по материній лінії, овдовівши, теж пішов у чернецтво. Він долучився до заснування Київського Іонинського скиту. Помер у сані ієромонаха. 

Мати Ольга виросла у священицькій родині з козацьким корінням Марченків. Жінка присвятила себе вихованню 9 дітей і веденню господарства. У 1919 році її заарештували більшовики, але коли відпустили, на третій день жінка померла.

 

Брати і сестри

У Симона було 8 сестер і братів. Усі діти здобували початкову освіту в парафіяльній школі. Брати Іван, Федір, Олександр і сам Симон навчалися в Полтавській духовній семінарії. Тільки Іван пішов далі, закінчивши Київську духовну академію. Помер від сухот 1900 року. Федір став агрономом у Кобеляцькому повіті, належав до Революційної української партії. Загинув за нез’ясованих обставин 1907 року. Молодший Олександр став воїном. Дослужився до полковника Армії Української Народної Республіки. Після совєтської окупації українських земель опинився в Канаді, де спочив 1951 року.

Долі сестер Петлюр склалися по-різному. Тетяна стала дружиною власника свічкового заводу. Марина і Феодосія все життя мешкали в Полтаві. У 1924 році їх вперше заарештували чекісти, але відпустили. У 1927 році сестрам вдалося повернути націоналізований раніше батьківський будинок. У 1937 році сестер знову заарештували, а разом із ними й племінника Сильвестра Скрипника – Маріанниного сина, брата патріарха Київського і всієї України

Української автокефальної православної церкви Мстислава (Степана Скрипника). 19 листопада того ж року всіх трьох розстріляли за рішенням «трійки». 

«Небесна Сотня: герої не вмирають»

                Щороку 20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні. Цей день встановлено Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69 задля вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

                У 2026 році ми відзначаємо 12-і роковини розстрілу активістів у центрі Києва, які стали трагічною, але водночас героїчною сторінкою нашої історії.

                День Героїв Небесної Сотні — це про боротьбу за гідне життя та свободу. Це про героїзм і самовідданість, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. Саме чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця стали тими якостями, що гідні наслідування. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір — виборювати свободу та гідність навіть ціною життя, загинувши за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.

День Героїв Небесної Сотні

Інформаційна кампанія

До Дня Героїв Небесної Сотні - 20.02.

                День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
                20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
                20 лютого 2026 року минає 12 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 12 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.
                Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.
                За спостереженням Марсі Шор, професорки Єльського університету (США), сьогодні українці не кажуть «після війни». Вони кажуть «після перемоги». Перемога, вважає польський театральний режисер Кшиштоф Чижевський, має стати частиною нового універсального словника. Префікс pere вказує на перетин меж, зміни або перетворення, а moha означає «я можу». Отже, слово «перемога» буквально говорить про вихід за межі можливого.
                Герої Небесної Сотні стали першими, хто вийшов за межі можливого й засвідчив перед цілим світом стійкість і рішучість громадян України, їхню готовність покласти життя за загальнолюдські цінності, боронячи гідність, свободу та демократію.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2026 році вшановуємо під гаслом:

«ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ».

                Зображення для інформаційної кампанії базується на вже впізнаваному графічному символі Героїв Небесної Сотні – це майданівці з дерев’яними щитами у момент їхньої боротьби. Композиція відсилає до одного з найупізнаваніших візуальних образів перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – світлини, що показує встановлення прапора на Іодзімі. Зображення розроблено українським графіком Олександром Ком’яховим на замовлення Національного музею Революції Гідності і є вільним для використання та поширення.

Інформаційна кампанія має на меті не лише нагадати про подвиг Героїв Небесної Сотні, утвердити його значущість у сьогоденній боротьбі українців за свободу, а й підтримати в суспільстві віру в перемогу над загарбником у цій війні. Адже ми вже маємо досвід такої перемоги, коли жага українців щодо свободи та справедливості й жертовність героїв дали змогу подолати значно могутнішого ворога.

#ЦеПроСвободу #Бути_гідним 

«Небесна Сотня: пам'ять та шана Героям»

Віртуальна виставка-шана

До Дня Героїв Небесної Сотні – 20.02.

                Щорічно 20 лютого в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші події Революції Гідності – дні масових розстрілів сміливих та мужніх людей.
                Цей день увічнює людську, громадянську та національну самовідданість, силу духу й незламність тих, хто змінив хід історії України в боротьбі за свободу та гідне європейське майбутнє України.
                Як тоді, під час Революції Гідності, так і сьогодні, свободу України виборюють найдостойніші. На жаль, унаслідок повномасштабної воєнної агресії росії, Україна має уже не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо.
                Низько вклоняємося й дякуємо і тим Героям, що полягли, і тим, хто продовжує зі зброєю в руках боронити Україну.
                Вічна пам’ять Небесним Янголам...

               Тематичну літературу, представлену у відео, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Аеропорт… Пекельна смуга»

 Віртуальна виставка-шана

До Дня вшанування захисників Донецького аеропорту – 20.01.

   Усе розпочалося близько 3-ї години ночі на 26 травня 2014 року, коли на територію аеропорту вдерлися близько 80-ти добре озброєних бойовиків «ДНР», які висунули вимоги щодо виведення українських військових, що на той час охороняли внутрішній периметр ДАПу. Спроби штурму донецького аеропорту  відтоді були регулярними, проте українські військові успішно їх відбивали. Тоді й народилася легенда про «кіборгів». І першими українських бійців так почали називати саме бойовики за надлюдську стійкість в обороні.

Фінальна фаза протистояння в аеропорту розпочалася 13 січня 2015 року. Після масованих артилерійських та танкових обстрілів з боку «ДНР» завалилася диспетчерська вежа аеропорту, яка в народі стала символом його оборони. Того ж дня було висунуто «кіборгам» ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і відтоді зіткнення в аеропорту вже не вщухали.

19 січня бойовики підірвали другий поверх нового термінала, а в ніч на 22 січня бойовики  замінували будівлю й зруйнували її остаточно. Від неї залишився тільки каркас, тож обороняти було більше нічого. Тільки тоді українські військові відійшли до інших будівель аеропорту та навколишніх населених пунктів.

Вовк, І. Донецький аеропорт. Справжня історія. Частина 1. Новий термінал. / Ірина Вовк. – Харків: Фоліо, 2022. – 416 с.

    Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.

    Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.

    У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.  

«Нам пам'ять дивиться у вічі»

 Віртуальна виставка-пам’ять

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – 29.08.

                Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

                Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

                Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року

                До цього року, безперечно, втрат стало більше. На жаль, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

                Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна. 

                Пропонуємо невелику добірку тематичної літератури, яка допоможе зрозуміти, тим самим вшановуючи пам'ять героїв:

Герої і час: Ігор Момот

Енциклопедична стаття

До 60-річчя від дня народження Ігоря Момота - 18.08.

Бібліографічний опис: 

Момот Ігор Федорович / Р. В. Пилипчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77700. 

Також енциклопедія наявна у фонді читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського.

Шануємо та пам'ятаємо кожного!

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Нескорений острів Ахілла»

                День звільнення острова Зміїний відзначається 30 червня. У цей день у 2022 році російські війська покинули острів після потужних ударів Збройних Сил України. До цієї дати у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову виставку «Нескорений острів Ахілла», де представлено різноманітну літературу та періодичні видання, що яскраво висвітлюють тематику.
                Острів Зміїний у Чорному морі росіяни окупували у перший день вторгнення 24 лютого 2022 року. Острів захопили після бою. Частина його захисників потрапила в полон. Декого вже вдалося звільнити внаслідок обмінів. Зокрема, за даними Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця, на початок квітня 2023 року додому повернулися 40 захисників Зміїного. Втім частина оборонців острова все ще у полоні.
                Острів Зміїний був окупованим 126 днів. Операція з його визволення тривала близько двох місяців.
                Планувати операцію з деокупації Зміїного почали в середині березня 2022-го. З кінця квітня й до кінця червня українські військові завдавали ударів по острову, знищуючи судна, склади з боєприпасами та протиповітряну оборону ворога.
                Про операцію розповідає документальна стрічка Артема Шевченка «Море. Битва за острів Зміїний», яка також демонструється на виставці. У фільмі є кадри десантування з вертольотів 8 травня 2022 року спецпризначенців ГУР Міноборони й «Альфа» СБУ та їхнього бою на острові. Розповідається, як на Зміїний літали вертольоти, щоб завдавати вогневого ураження ворогу.
                Звільнення Зміїного дало змогу відкрити судноплавство гирлом Бистре та розблокувати шлях до українських дунайських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.

«Квітки у полі, там, де Крути…»

Віртуальна виставка-пам’ять

До Дня пам’яті Героїв Крут – 29.01.

                29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.

                Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія, як відомо, повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

                Тематичну літературу, представлену на виставці, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Сила духу гартується в єдності»

Віртуальна виставка-відвага

До Дня Збройних сил України – 06.12.

                Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. 6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі.

            Тематичну літературу, представлену на виставці, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. 

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Славні сини України»

Віртуальна патріотична виставка

До Дня Героїв – 23.05.

              Щорічно 23 травня українці відзначають неофіційне свято - День Героїв України. Цього дня Україна вшановує пам'ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність і просто зараз ведуть боротьбу за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято - багато українських героїв розплатилися життям заради своєї країни, пам'ятаймо їхній подвиг.

           Всю використану літературу можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. 

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

Україна: острів Зміїний

Кінорекомендація

         Головне управління розвідки України презентувало другу серію з циклу документальних фільмів Артема Шевченка «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» – «Море. Битва за острів Зміїний».
         Російські війська захопили острів Зміїний у перший день повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого. Спочатку з'явилася інформація про те, що після обстрілу Зміїного з кораблів та авіації рф була зруйнована інфраструктура на острові, а зв'язок із прикордонниками втрачено. 28 лютого Військово-морські сили Збройних сил України повідомили, що морські піхотинці та прикордонники, яких узяли в полон російські окупанти на острові Зміїний, живі. Їх повернули з полону в листопаді. 30 червня українські військові повністю звільнили Зміїний та змусили загарбників залишити його. Міноборони рф підтвердило втечу своїх військових, назвавши це «жестом доброї волі».

«Їх прийняло небо...»

У четвер, 20 лютого, в бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбулася година патріотизму.
Згідно з указом Президента України від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» 20-того лютого відзначають День героїв Небесної сотні. Ця дата встановлена на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє України. Ці трагічні події увійшли у новітню історію України як символ всенародного супротиву злочинній владі, тому дуже важливо прищеплювати молодому поколінню повагу до тих, чиї імена назавжди залишаться на наших устах та у наших серцях.
Провела захід бібліотекар Анна Павленко. Присутні на цій годині патріотизму були різного віку, роду діяльності та особистих вподобань: учні середніх та старших класів ЗОШ № 4, студенти Ізмаїльського технікуму економіки та права, вихованці воєнно-морського ліцею та просто небайдужі. Вони мали змогу пізнати героїв Небесної сотні з іншого боку, дізнатися, чим вони займалися по життю, яким вбачали майбутнє не лише своєї сім`ї, а й всієї нації, вшанувати п`амять загиблих хвилинною мовчання.
На сучасному етапі вийшло багато статей, книг і кінофільмів, присвячених тим страшним подіям. У мережі представлено документальний фільм «Небесна сотня», кадри з якого були продемонстровані присутнім. Історія тих, хто загинув за свободу і за власну державу, за наше спільне майбутнє без кровопролиття, не залишила байдужим, напевно, нікого.
Гасло, сповнене гіркоти та приправлене сльозами матерів, дружин та дітей, сльозами усього народу: «Герої не вмирають!», адже горе не має меж, воно згуртовує людей. Майдан став символом нашої свободи, збережімо її разом!

Бібліограф ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Титаренко