«Визнані світом»

                Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

                З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

                У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

                Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

                У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

                В 2026 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

«Екранізація творів Івана Франка»

 Віртуальна виставка-кінотеатр

До 170-річчя від дня народження Івана Франка – 27.08.

                        27 серпня 1856 року народився Іван Франко. Коли, як не в цей день пригадати екранізації за його творами. Тож розповідаємо про фільми та серіали, зняті за мотивами творів Івана Франка.

Підготувала:

бібліограф І категорії

ЦМб ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Визнані світом»

                13 вересня відзначаємо День українського кіно – національне професійне свято працівників кінематографії, яке відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня. День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році.  

                Українська кіногалузь на сьогодні одна з небагатьох, що вселяє надію й оптимізм, демонструючи якісно нові зміни і результати, які говорять самі за себе: з кожним роком кількість українських фільмів зростає. З кожним роком український кінопродукт стає все більш затребуваним як вітчизняним кіноглядачем, так і на престижних міжнародних кінофестивалях.

                До цієї дати в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського була оформлена книжкова виставка «Визнані світом», яка містить видання про історію вітчизняного кінематографа, його творців, про найвідоміші стрічки минулого та сучасності, якими пишаємось і надихаємось. Тож якщо бажаєте дізнатись більше цікавої інформації про таких легендарних кіномитців як Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Іван Миколайчук та інших – запрошуємо до читання!

«Провідні українські кінорежисери»

Віртуальна виставка-персоналія

До Дня українського кіно – 13.09.

                Український кінематограф пройшов довгий та непростий шлях від німих стрічок початку ХХ століття до сучасних фільмів, що здобувають визнання на міжнародних фестивалях.

Олександр Довженко: поетичний геній українського кіно

                Олександр Довженко — режисер, письменник і художник, чиє ім'я стало синонімом українського поетичного кіно. Народжений на Чернігівщині в селянській родині, він пройшов непростий шлях від вчителя до всесвітньо визнаного митця. Довженко створив унікальний кіностиль, де поєднувалися фольклорні мотиви, філософська глибина та вишукана візуальна естетика. Його "земельна трилогія" — "Звенигора", "Арсенал" і "Земля" — заклала основи українського кіномистецтва та вплинула на розвиток світової кінематографії. ЮНЕСКО включила "Землю" до десятки найкращих фільмів усіх часів, а режисер Сергій Ейзенштейн назвав Довженка "поетом кіно". Попри складні часи сталінізму та ідеологічні обмеження, митець зберіг свою національну ідентичність та створив неповторну художню мову, яка продовжує надихати нові покоління кінематографістів.

Сергій Параджанов: бунтівник і візіонер

                Сергій Параджанов — унікальна постать в історії українського та світового кіно, чия творчість вражає сміливістю та візуальною досконалістю. Вірменин за походженням, він став одним із найяскравіших представників українського поетичного кіно, поєднуючи у своїх роботах карпатський фольклор, міфологічні мотиви та авангардні художні прийоми. Фільм "Тіні забутих предків" став справжньою революцією в кіномистецтві та викликом радянській системі, за що режисер поплатився роками ув'язнення та забороною знімати. Параджанов створював не просто фільми, а візуальні поеми, в яких кожен кадр нагадував живописне полотно, наповнене символами та метафорами. Його непокірний характер, відмова від соцреалізму та експериментальна кіномова зробили його культовою фігурою для незалежного кінематографа. Після звільнення з тюрми він створив ще кілька шедеврів, що продовжують вражати глядачів своєю самобутністю та художньою силою.

«З книжкових сторінок на великий екран»

 Віртуальна літературна кінодегустація

До Дня українського кіно – 14.09.

            Українська культура насичена яскравими літературними творами, які залишають незабутні враження. І коли такі твори екранізують, виходить неймовірне поєднання слова та образу. Саме такі фільми та серіали створюють атмосферу, яку неможливо передати в книгах. До дня українського кіно підготували добірку українських фільмів за мотивами книг, які здатні занурити вас у світ незабутніх емоцій та вражень, які лише книга може дати.

                 

«Спіймати Кайдаша» (2020)

український серіал, що переосмислює класичний твір Нечуя-Левицького. Події в повісті відбуваються в сучасності, але й сьогодні залишаються актуальними сімейні труднощі, конфлікти поколінь та родинні скандали. До подій, вигаданих класиком, творці додають президентські вибори, кризу в країні та війну. Тож недивно, що серіал так зайшов глядачам, що вони передивляються його та намагаються знайти в гуглі «українські серіали, схожі на Кайдашів».

Жанр: телесеріал

Актори: Тарас Цимбалюк, антоніна хижняк, григорій бакланов, федина дарина…

Країна: Україна

Тривалість: 1 сезон, 12 серій 

Захар Беркут (2019)

Американсько-український фільм за однойменною історичною повістю Івана Франка. 1241 рік. Монгольська орда дійшла до Карпатських гір, де їй прийшлось зупинитись. Саме там місцеві мисливці брати Беркути намагаються дати їм відсіч.

Жанр: Історичний екшен

Актори: Роберт Патрік, Томмі Фленаган, Роккі Маєрс, Поппі Дрейтон

Країна: Україна

Тривалість: 104 хв.

«Кіно — це правда 24 кадри за секунду»

Віртуальна виставка-кіносеанс

До Дня українського кіно - 11.09

                        Від «Людини з кіноапаратом» Дзиґи Вертова до «Племені» Мирослава Слабошпицького: в багатолітню історію українського кіно, на підґрунті якої стоїть сучасний національний кінематограф, вписані й світове визнання, і численні нагороди, і велика любов глядача. Щиро вітаємо зі святом українського кіно усіх, хто не уявляє без нього свого життя!

«Людина з кіноапаратом», 1929

«Людина з кіноапаратом» — український радянський німий документальний фільм (Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ), 1929 р.), режисер Дзиґа Вертов, оператор Михайло Кауфман.

Фільм є одним із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Британський кіноінститут (BFI) оприлюднив кінорейтинг, у якому стрічку «Людина з кіноапаратом» визнано найвизначнішим документальним фільмом усіх часів.

Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Задум стрічки належить брату і колезі Вертова — оператору Михайлу Кауфману, який запропонував Дзизі Вертову створити «щоденник кінооператора».

Прем'єра «Людини з кіноапаратом» відбулася 6 січня 1929 року в Києві, 9 квітня в Москві та 12 травня в США.

12 вересня - День українського кіно

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

В 2020 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

На честь цього пропонуємо вам добірку українських фільмів.

1. Моя бабуся Фані Каплан

«Моя бабуся Фані Каплан» — український драматично-історичний фільм режисерки Олени Дем'яненко. У серпні 2017 року фільм було включено до лонг-листа премії Європейської кіноакадемії.

В основі фільму — журналістське розслідування, яке відбувається в наші дні. В паризькому передмісті Сент-Женев'єв де Буа, в Російському домі доживає останні дні стара, яка володіє щоденником своєї бабці — Фані Каплан.
Із цього щоденника київська журналістка Марина дізнається пронизливу історію «сліпого» кохання Фані Каплан до чоловіка на ім'я Віктор Гарський.

Доведено, що Гарський двічі використовував закохану в нього дівчину Фейгу (Фані Каплан) в своїх політичних іграх. В перший раз, ще до революції, вона відбула за нього десятилітню каторгу, де осліпла і серйозно підірвала здоров'я. В другий раз — опинилась на місці, де він призначив їй побачення — 30 серпня 1918 року. Навряд чи було збігом, що це місце розташовувалося поряд з заводом Міхельсона, де стався замах на Леніна. Паралельна сюжетна лінія — роман Фані Каплан з братом Володимира Леніна Дмитром.

Найкращі екранізації української класики

Ці фільми нагадують українським глядачам, що наша література може з геніальною легкістю опинитись на великих екранах та спонукати до перечитування видатних творів. Найкращі фільми на основі творів української класики — у нашій добірці.

1. Тіні забутих предків (режисер Сергій Параджанов)

«Тіні забутих предків» — український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії ім. Олександра Довженка. Це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Режисер про кінострічку говорив так:
«Фільм не з’явився на порожньому місці… Був великий класик Коцюбинський. Вражений красою Карпат, він створив своїх Ромео і Джульєтту, поетичну притчу про кохання. Пам’ятаєте картину Тіціана, на якій зображені дві жінки — „Любов земна і Любов небесна“. У моєму фільмі це — Марічка і Палагна».
Зйомки кінострічки здійснювалися у справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Івано-Франківської області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість.

2. Наталка Полтавка (режисер Родіон Юхименко)

«Наталка-Полтавка» — телефільм-опера відзнятий у 1978 році. Екранізація опери Миколи Лисенка, яку композитор написав, натхненний однойменною музичною драмою Івана Котляревського.
Основна дія кіноопери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерельною базою фільму є життя українського суспільства на початку XIX ст. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим та одруження з немилим. Твір «Наталка-Полтавка» вже давно став класикою української літератури, музики, театру, кіно.

3. Україна в огні (режисер Олександр Довженко)

Фільм створено за мотивами кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні», яку було заборонено Сталіним у 1944 році. Саме після виходу цього фільму у Довженка почалися серйозні ідеологічні проблеми з владою.
Режисер, створюючи багатогранну панораму історичних подій, не прикрашує дійсності. Він прямо говорить про існування героїзму, сили духу та патріотизму, про людей з дріб’язковими душами, боягузів та псевдопатріотів: «Душі у людей були маленькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя».

4. Камінний хрест (режисер Леонід Осика)

За основу фільму взято прообраз Івана Дідуха, котрий залишав по собі камінний хрест. Саме це і зобразив Василь Стефаник в однойменному творі, спираючись на реальні факти та розповіді очевидців тих страшних і сумних подій в історії нашої країни.
У фільмі не дається ніякого пояснення, тим більше не робиться ніяких моральних висновків із цієї історії. Але досить чітко показано, як головний герой фільму трансформується із миролюбної людини у справжнісінького ката. Сценарій написав Іван Драч.

5. Чорна рада (режисер Микола Засєєв-Руденко)

І завершує нашу п’ятірку український художній фільм «Чорна Рада», який знятий за однойменним романом письменника Пантелеймона Куліша. На екрани вперше вийшов навесні 2001 року. Фільм складається з 9-ти серій, його загальна тривалість становила 485 хвилин. З невідомих причин фільм обрізали і тепер тривалість становить 144 хвилин.
Основні події фільму розгортаються у тяжкі для України історичні часи. Після смерті Богдана Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким. Кульмінацією запеклої політичної ворожнечі стає Чорна рада 1663 року. У фільмі присутні масштабні батальні сцени, мальовничі національні костюми. Відомі й улюблені актори роблять фільм привабливим для широкого кола глядачів.

Джерело