Чарівна бібліотека у стилі Хогвартсу

Інформаційно-бібліографічний відділ

Чарівна бібліотека у стилі Хогвартсу

Бібліограф інформує.

 

 

 

 

    

 

     Для багатьох шанувальників історії про Гаррі Поттера стало традицією перед Новим роком переглядати фільми із пригодами юного чарівника. У Китаї ж пішли далі і побудували «чарівну» бібліотеку — із справжнім замком і картинами, що говорять.

     Відвідувачі вже прозвали її бібліотекою в стилі Хогвартсу завдяки фантастичному оформленню: різьбленим гвинтовим сходам, книжковим полицям, що світяться, безлічі тематичних залів, широким сферам і казковій стелі зі скелетом дракона. Будівля знаходиться в місті Сянгао, провінція Цзянсі.

      Бібліотека робить фурор у соціальних мережах і приваблює безліч туристів завдяки своїй архітектурі та атмосфері, які порівнюють із реальною школою чарівництва та чарівництва Хоґвортс.

    Вона розташована поряд з мальовничим районом міста Сянгао (Китай), бібліотека Уюань Тянькен - це не просто місце для зберігання книг, а й шедевр архітектурного дизайну. Цілком на відміну від традиційних читальних залів, які зазвичай тихі та спокійні, вона відкриває чарівний вимір, переносячи відвідувачів у містичний світ.

     Найяскравіша особливість, це художній ефект мильних бульбашок на екрані. З високої просторої стелі м'яко падають нитки мильних бульбашок, що ширяють і відбивають світло, створюючи мерехтливий ефект по всьому читальному залу.

     Завдяки вишуканому поєднанню культури читання та розваг, бібліотека Уюань Тянькен швидко стала одним із найпопулярніших місць для відвідування. Вийшовши за рамки звичайної бібліотеки, вона стала ідеальним місцем для мрійників, які прагнуть повноцінного досвіду: насолоди сторінками гарної книги і зануренню в чарівний простір, що наче зійшов зі сторінок казки.

Матеріал підготувала завідувачка

інформаційно-бібліографічним відділом

Людмила Семеріна

Жовтень 2026 року.

Незвичайна бібліотека

Інформаційно-бібліографічний відділ

Незвичайна бібліотека

Бібліограф інформує

     У Китаї у місті Ченду відкрито незвичайну бібліотеку, яка включає амфітеатр, зонами для відпочинку, фонтаном для медитацій.

     Бібліотека Zhiye (розташована у Східному новому районі Ченду, поряд із Фінансовим творчим центром).

 Відкрито у середині 2022 року.

      Проект розроблено Південно-Західним інститутом архітектурного проектування та досліджень Китаю. Будівля має мінімалістину круглу форму без колон, з використанням 40 зігнутих сталевих труб та панорамного скління.

      Особливості простору:

             У центрі будівлі знаходиться круглий світловий люк. 

 Обладнано амфітеатр для проведення культурних заходів та виставок.

Є водна інсталяція (водна завіса) та простір для медитацій.    

Концепція будується навколо ідеї «читання всім» (reading for all).

 

Матеріал підготувала завідувачка

інформаційно-бібліографічним відділом

Людмила Семеріна

Жовтень 2026 р.

Секретна бібліотека Єгипту

Інформаційно-бібліографічний відділ.

Бібліограф інформує.

Секретна бібліотека Єгипту.

    Вже багато століть навколо Сфінкса існує безліч міфів.

    Єгипет - це незвичайна цивілізація, яка приваблює своєю загадковістю. Щось незвичайне є у цих величних пірамідах, великому Сфінксі та величезних силах світобудови. Багато вчених припускають, що велика Єгипетська бібліотека, яку вже багато століть шукають усі впливові люди світу, і величезна кількість археологів знаходиться під статуєю Сфінкса.  

     В одній із легенд говориться, що десь під лапами Сфінкса є вхід до лабіринту, що веде до секретної бібліотеки Єгипту.

    Вчені припускають, що саме вхід можеть вести до потаємних кімнат та тунелів. Вони розповіли, звідки взялися порожнечі усередині Сфінкса. Припускають, що велику скульптуру зроблено над бібліотекою.

    Спочатку було збудовано приміщення, в якому зберігалася бібліотека. Близько 2630 до н.е. Будівлю бібліотеки могли забудувати зовні, створивши Сфінкс.

      Відомий дослідник Стародавнього Єгипту Метт Гроулінг вважає, що ці двері знаходяться між лапами Сфінкса, що підтверджує старий малюнок. Але як би ретельно Археологи не намагалися отримати дозвіл на розкопки, влада Єгипту навідріз відмовляє їм у цьому.

     У бібліотеці знаходяться всі знання стародавніх людей, і дізнавшись про ці знання, ми змінимо своє уявлення про нашу планету.

За легендою, лабіринт, який знаходиться під Сфінксом, тягнеться на тисячі кілометрів.

     Коріння найсміливіших припущень сягає середньовіччя, до праць арабського історика Такі ад-Дін аль-Макризі, який записав місцеве переказ про потаємні ходи і просторі зали, приховані під Сфінксом.

    Згідно з цими легендами, у цих підземних покоях зберігаються не так матеріальні скарби, скільки безцінні сакральні знання, залишені мудрецями далекої епохи. Ця ідея була підхоплена у ХІХ столітті спіритами та езотериками, які наповнили її новим змістом, пов'язавши з міфічною Атлантидою. Вони говорили про «Зал Літописів» чи «Бібліотеку Тота», де ніби зберігаються сувої зі знаннями загиблої цивілізації.

      На Заході цю теорію з неймовірною силою популяризував американський «ясновидець» Едгар Кейсі, який у 1930-х роках зробив конкретне передбачення: зал з архівами Атлантиди буде виявлений під правою лапою Сфінкса між 1996 і 1998 роками, що підштовхнуло величезний інтерес.

     Знайти вхід у цей лабіринт археологи мріють уже кілька десятиліть, але місцева влада не дає їм свого дозволу на розкопки. Деякі вчені вважають, що влада Єгипту вже давно знайшли вхід і бібліотеку і прочитали її, а закон придумали для відведення очей.

 

Запрошуємо на Вас до Центральній міський бібліотеці

імені І.П. Котляревського

за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України,41.

 

Матеріал підготувала завідувачка

інформаційно-бібліографічним відділом

Семеріна Людмила Семенівна.

Вересень 2026 року

В ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася зустріч, присвячена ролі бібліотек у житті громади

                В Ізмаїльській центральній міській бібліотеці імені Івана Котляревського 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, відбулася зустріч, присвячена ролі бібліотек у житті громади, силі книги та значенню читання у сучасному світі.
                До розмови долучилися бібліотекарі, старшокласники, представники сфери культури та освіти, медіа.
                Директорка бібліотеки Галина Дойкова говорила про те, як змінюються бібліотеки разом із суспільством. Особливого значення їхня робота набуває в умовах повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну: бібліотеки залишаються не лише місцями збереження знань і культурної спадщини, а й просторами спілкування, підтримки, волонтерської допомоги та соціальної стійкості громади.
                У час, коли війна щодня змінює життя українців, бібліотеки допомагають зберігати зв’язок поколінь, українську історичну пам’ять і нашу культурну ідентичність. Тут можна знайти потрібну інформацію, поспілкуватися, зустріти однодумців, просто побути серед людей і відчути підтримку.
                Вже другий рік поспіль в цей день кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця Національної академії педагогічних наук України, завідувачка сектору науково-аналітичної обробки та поширення інформації НАПН України, головна редакторка газети «Освіта і суспільство» Лідія Ткаченко передає до бібліотечного фонду монографії вчених НАПН України. Цього року це праці академіків Володимира Мельниченка та Георгія Філіпчука, члена-кореспондента НАПН України Василя Ткаченка. Серед видань — дослідження з історії України, культури, освіти та постаті Тараса Шевченка.
                Такі зустрічі вже стають доброю традицією. Минулого року фонд бібліотеки поповнили п’ятитомне видання вибраних праць академіка Василя Кременя, близько десяти книжок Володимира Мельниченка та колективна монографія про Григорія Сковороду.
                Говорили й про читання в час стрімкого розвитку цифрових технологій та штучного інтелекту. Адже інформацію сьогодні можна отримати за секунди, але глибоке читання залишається важливим для формування власного мислення, вміння аналізувати, осмислювати й робити висновки.
                І сьогодні, говорячи про мирне життя громади, про можливість працювати, навчатися, читати книги та зустрічатися у бібліотеці, ми маємо пам’ятати, кому завдячуємо цією можливістю.
                Щира вдячність нашим Силам безпеки та оборони України — військовим, правоохоронцям, рятувальникам, усім, хто щодня захищає Україну, Ізмаїл і кожного з нас. Саме завдяки їхній мужності ми можемо берегти своє місто, культуру, освіту, бібліотеки та наше звичайне життя.
                Дякую нашим бібліотекарям за щоденну працю, любов до книги та людей. Дякую всім, хто підтримує Ізмаїльську бібліотеку і допомагає поповнювати її фонди.
                Разом – до Перемоги!

Джерело

Ізмаїльська ЦБС для дорослих взяла участь у тренінгу з міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії

                10 вересня в Ізмаїлі пройшов тренінг «Волонтерство та міжкультурний діалог: інструменти підтримки національних спільнот» в рамках проєкту «Мови Придунав’я: освіта, діалог, єдність», спрямований на підтримку національних спільнот, який реалізовує громадська організація «Ромська організація "KXAMOPO"» (голова - Степан Чеботар) за підтримки Ради Європи. Його основна мета - сформувати в учасників практичні навички міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії з представниками національних спільнот, а також ознайомити їх з інструментами, які допомагають створювати безпечне, інклюзивне та взаємоповажне середовище. 

                Ізмаїльська ЦБС для дорослих також долучилась до тренінгу. Директорка Галина Дойкова та заступниця директорки Алла Димитрова успішно пройшли тренінг та отримали сертифікати учасника. Тренером на заході виступив Юрій Берлінський, а до складу проєктної команди увійшли: Чеботар С.А. - вчитель ромської мови; ​Кожокару В.В. - вчитель румунської мови; ​Сідєй Н.М. - вчитель болгарської мови. Зустріч була наповнена корисною інформацією, жвавими дискусіями та груповою роботою. Придунав'я - це унікальний багатонаціональний регіон, де мовне та культурне розмаїття є нашим спільним багатством, тому теми міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії з представниками національних спільнот набувають все більшої актуальності. Вони допомагають вибудовувати довіру між різними етнічними групами, руйнувати стереотипи та створювати інклюзивне суспільство.

З Ювілеєм, Галино Анатоліївно!

                Є люди, чия праця непомітна для стороннього ока, але без неї не буде ні тиші читальних залів, ні шелесту сторінок, ні того особливого відчуття дому, яке дарує бібліотека. Саме такою людиною є Галина Дойкова – директор Ізмаїльської централізованої бібліотечної системи для дорослих.
                Двадцять років тому, у 2006 році, кермо Ізмаїльської ЦБС для дорослих прийняла Галина Анатоліївна Дойкова. Роками під її керівництвом бібліотека залишається не просто книгозбірнею, а живим осередком культури, знань і людського тепла. Це місце, куди приходять за мудрістю класиків і за підтримкою в буремні часи, за тишею для роздумів і за спільнотою однодумців. У цьому – заслуга керівника, який вміє поєднувати відповідальність адміністратора з душею справжнього хранителя слова.
                За цей час установа не просто зберегла себе як осередок книги, а й перетворилася на живий, багатогранний простір, де чуйно вловлюють подих часу й сміливо йдуть у ногу з ним, органічно поєднуючи повагу до традиції з відкритістю до нового, впроваджуючи цифрові технології та сучасні сервіси, розширюючи формати спілкування з читачем далеко за межі звичних книжкових полиць. Інноваційність стала не даниною моді, а природним продовженням тієї відданості справі, яка завжди вирізняла бібліотеку. Усе це – плід щоденної, часто непомітної роботи керівника, який вміє поєднувати адміністративну мудрість із щирою відданістю справі. Під керівництвом Галини Анатоліївни бібліотека залишається місцем, куди ізмаїльці приходять не лише за книгою, а й за спокоєм, знанням і живим людським словом.
                У день ювілею щиро бажаємо Галині Анатоліївні міцного здоров'я, невичерпної енергії, натхнення на нові звершення і вдячних читачів на довгі роки. Нехай кожен задум знаходить втілення, а бібліотека й надалі сяє світлом знань для рідного Ізмаїла!

Бібліотеки регіону у фокусі: виклики, досягнення, тенденції розвитку

                7 квітня директорка Ізмаїльської ЦБС для дорослих Галина Дойкова, бібліотекарі ЦМБ ім. І.П. Котляревського та завідувачки бібліотек-філій взяли участь в обласному онлайн-семінарі «Бібліотеки регіону у фокусі: виклики, досягнення, тенденції розвитку», що об’єднав на платформі ZOOM фахівців бібліотечної сфери всієї Одещини.

                Зустріч перетворилася на своєрідний майданчик для обміну ідеями, досвідом і натхненням. Експерти обласних методичних центрів проаналізували діяльність бібліотек за минулий рік та окреслили нові орієнтири розвитку. Заслухали доповідь директорки Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського Ю. Амельченко "Сучасні бібліотеки: центр громад та перспективи розвитку". Завідувачка відділу соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського О. Нагорнюк зосередила увагу на поповненні фондів публічних бібліотек в сучасних реаліях. Головний методист Одеської обласної бібліотеки для юнацтва К. Благодар здійснила аналіз діяльності бібліотек області для юнацтва та молоді. Н Маловік, завідувачка науково-методичного відділу Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського, виступила з доповіддю на тему: "Бібліотеки Одещини: аналіз статистики за 2025 рік". 

                Особливу цінність становив практичний досвід бібліотек області у сфері міжкультурного діалогу, розвитку цифрових освітніх хабів і створення безбар’єрного простору, що був презентований як бібліотечними установами громад, так і експертами з інклюзії.

                Щиро дякуємо організаторам за цікаві, змістовні доповіді, корисні консультації та обмін досвідом. Отримані знання та напрацювання стануть важливою основою для підвищення якості обслуговування користувачів.

Всеукраїнський день бібліотек - ще один привід для поповнення книжкових фондів

                В рамках святкування Всеукраїнського дня бібліотек, що традиційно відзначають 30 вересня, до Центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського завітала гостя з Києва - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка сектору науково-аналітичної обробки та поширення інформації Національної академії педагогічних наук України, головний редактор газети "Освіта і суспільство" Лідія Ткаченко.

                Вона поділилася теплими спогадами, наголосила на унікальній ролі бібліотек у суспільстві та презентувала видання, передані Національною академією педагогічних наук України. Видання мають не лише історичну, а й націєтворчу цінність.

                Серед них – п’ятитомне зібрання вибраних праць академіка НАН України, академіка НАПН України, міністра освіти і науки України (2000-2005) Василя Кременя, що відображає розвиток української освіти від 1997 року й до сьогодення. «Ці книги – не лише для фондів бібліотек. Вони будуть корисними історикам, освітянам і студентам, адже містять цінні наукові розвідки та інтерв’ю, що допомагають зрозуміти розвиток нашої держави», – зазначила Лідія Ткаченко. 

                Окремо були презентовані видання академіка Володимира Мельниченка – монографії про Шевченка, Грушевського, а також бібліографічне видання «Сім років після 70». Дослідник створив унікальні праці, що висвітлюють роль українських учених у розвитку науки й культури XIX-ХХ століть. Особливо цінною є колективна монографія про Григорія Сковороду, підготовка якої тривала понад десять років, що висвітлює розвиток науки та культури XVII-XVIII століть на теренах України, видану університетом Григорія Сковороди в Переяславі. 

                Українська книга зараз - справжній оберіг нашої нації. Вона підтримує у важкі часи, надихає, зміцнює віру в Перемогу і в майбутнє України.

Знайомство з бібліотекою!

                Вересень. 

                Початок навчального року. 

                Уже стало традиційним для нашої бібліотеки проводити зустрічі зі студентами, знайомити їх з правилами користування бібліотекою, послугами, які вона надає, та робити огляд наявних у відділах обслуговування користувачів (на абонементі та у читальному залі) книжкових виставок. А їх у нас багато.

                Коло наших читачів сьогодні збільшилось. Цього разу до нас прийшли студенти першого курсу Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права. Вони, ще вчора школярі, дуже уважно слухали та роздивлялися все навколо. Й справді, бібліотека - це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Місце, де можна знайти і наукові книги, і художню літературу. Місце, де можна взяти книги та прочитати їх вдома або в читальному залі. Звичайно, й вибір літератури у нас чималий. Тут можна повчитися, попрацювати та відпочити з цікавою книгою. 

                 

                Чекаємо на Вас з понеділка по пʼятницю з 10:00 до 17:00 за адресою: вул. Національної гвардії України, 41. Бережіть себе та читайте книги!

«Цікаві факти про Олександрійську Бібліотеку»

ІНФОРМАЦІЙНО – БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ

 

Бібліограф інформує.

                                        

«Цікаві факти про Олександрійську Бібліотеку»

 

    У Олександрії колись розташовувалася одна з найбільших і найбільш значних бібліотек стародавнього світу. Вона була надбанням науково-дослідного інституту в Єгипті під назвою Олександрійського мусейону.

    У давнину Олександрійська бібліотека вважалася одним із семи чудес світу.

     Заснована Олександрія була Олександром Македонським, великим полководцем, якому на короткий термін вдалося створити величезну імперію, що об'єднала схід та захід.

    Різні джерела по-різному оцінюють кількість книг у бібліотеці: число коливається в межах 200-700 тисяч.  Час розквіту - III-II століття до н.

   Олександрійська бібліотека була більш академією, ніж звичайне зібрання книг: тут жили і працювали вчені, які займалися як дослідженнями, так і викладанням.

   При Олександрійській бібліотеці були відкриті зоологічний та ботанічний сади, механічна та фізична майстерня. Тут вивчали філософію, історію, математику та астрономію.

    Найвищого розквіту за часів античності Олександрійська бібліотека досягла за часів правління Птоломея Третього, який мав славу великим шанувальником витончених мистецтв.

    Птоломей також був пристрасним колекціонером рукописів і вирішив зібрати в Олександрійській бібліотеці все, що колись видавалося грецькою мовою.

    Тому він не шкодував коштів і скуповував абсолютно все, віддаючи перевагу оригіналам. Так, наприклад, у фондах Олександрійської бібліотеки з'явилися оригінальні тексти трагедій Есхіла та Софокла.

   Нащадки Птоломея продовжували активно скуповувати книги, а за 200 років їхнього правління в Єгипті в Олександрійській бібліотеці налічувалося близько 700 000 рукописів античних авторів.                                                                                                                                  

    На жаль, Олександрійській бібліотеці судилося загинути вже в античні часи. Ще в 47 році до н. бібліотека була спалена римськими легіонерами, коли Цезар із чотирма легіонами утримував Олександрію.

 

     Ідея відродження стародавньої Олександрійської бібліотеки в сучасну епоху була вперше запропонована у 1974 році, коли Лотфі Довідар був президентом Олександрійського університету.  У травні 1986 року Єгипет звернувся до виконавчої ради ЮНЕСКО із проханням дозволити міжнародній організації провести техніко-економічне обґрунтування проекту.

    Це ознаменувало початок участі ЮНЕСКО та міжнародної спільноти у спробах довести проект до кінця. Починаючи з 1988 року, ЮНЕСКО та ПРООН працювали над підтримкою міжнародного архітектурного конкурсу на найкращий проект бібліотеки. Єгипет виділив чотири гектари землі під будівлю бібліотеки та заснував Національну вищу комісію з Олександрійської бібліотеки.

    Президент Єгипту Хосні Мубарак виявив особистий інтерес до проекту, що значною мірою сприяло його просуванню.  У 1989 році відбувся міжнародний архітектурний конкурс, переможцем якого стала норвезька архітектурна фірма Snøhetta.

   Урочисте відкриття бібліотеки Олександрина відбулося 16 жовтня 2002 року.   Значних розмірів бібліотека може зберігати понад вісім мільйонів книг, а простора читальна зала розпростерлася на 11 рівнях каскадного типу, загальною площею 70 000 квадратних метрів. Олександрійська бібліотека тепер функціонує як сучасна бібліотека та культурний центр, що зберігає пам'ять про оригінальну Олександрійську бібліотеку.

     Відповідно до місії Великої Олександрійської бібліотеки, в Олександрійській бібліотеці також знаходиться Міжнародна школа інформаційних наук, школа для студентів, які готуються до отримання високоспеціалізованих післядипломних ступенів, метою якої є підготовка професійних кадрів для бібліотек в Єгипті та на Близькому Сході.

 

Інтернет ресурси:

    Бібліотека Олександрина в Олександрії [Електронний ресурс] // Весь світ як у долоні. – Режим доступу: http://lifeglobe.net/entry/3702, вільний. - Загл. з екрану.

    Таємниця Олександрійської бібліотеки [Електронний ресурс] // Авторський сайт Бударіна М.Д. – Режим доступу: http://kometa-vozmezdie.ru/196-aleksandriyskaya-biblioteka.html, вільний. - Загл. з екрану.

  

Запрошуємо Вас до

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

за адресою: м. Ізмаїл,

вул. Національної гвардії України, 41

 

Матеріал підготувала завідувачка

інформаційно-бібліографічним відділом

Семеріна Людмила Семенівна.

Серпень 2025 р.