«Хвилюючи серцем і віршом…»

«Поезії дивнії чари»

               Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.

               Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурно му різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

               Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.

               Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

               Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.

«Поезія як усмішка душі»

                20 березня в ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшла поетична година, приурочена до Всесвітнього дня поезії, який традиційно відзначають 21 березня. Її підготувала та провела завідувачка читальним залом Ольга Чебан, насамперед відзначивши, що український народ багатий на літературні таланти і придунайський край в цьому не виняток. На заході перед нами постали справжні майстри пера й віртуози українського магічного слова: Михайло Василюк, Валерій Виходцев, Таміла Кібкало, Галина Лиса, Володимир Рева, Володимир Сімейко…

                В нашій бібліотеці є багато книжок цих поетів, з якими можна ознайомитися на книжковій виставці в читальному залі. Але найбільшу увагу привертає до себе книга « Поміж Дунаєм і Дністром», перша колективна збірка віршів найяскравіших україномовних поетів південної Одещини. Саме вона і стала зіркою програми. Студенти І курсу Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права мали змогу не лише послухати життєвий і творчий шлях митців нашого краю, а й безпосередньо стати учасниками поетичної години. Валерія Пушкова, Ніколь Арабулова, Денис Корольчук, Любов Гуслякова, Микола Солдатов, Андрій Штефанов та Давид Логінов продекламували найяскравіші поезії. Звучали також цікаві факти з біографії поетів, доречні цитати та архівні відео- та аудіоматеріали живого поетичного слова.

                 Наостанок бібліотекарями читального залу на згадку про цю теплу та атмосферну зустріч студентам було подаровано кілька найяскравіших збірок поетів, чиє слово та чий голос звучав на поетичній годині.
                Багата історія Бессарабії, різноцвіття культур, унікальна природа - все це надихає на творчість. Антологія «Поміж Дунаєм і Дністром» відкриває перед широким колом читачів унікальну грань національної культури в її багатстві та розмаїтті. Кожний вірш унікальний, кожен відображає характер людського досвіду, тягу до творчого начала.

Люби і знай свій рідний край,

Буджацький степ, ріку Дунай,

Сріблясто – голубі лимани,

Осінні вранішні тумани,

Гаїв смарагдовий розмай….

Люби свій Придунайський край!

Таміла Кибкало

«А завтра будуть сонце і весна»: конкурс оптимістичної поезії про віру та світло

Портал Експеримент разом з видавництвом «Жорж» оголошують літературний конкурс «А завтра будуть сонце і весна».

Цей конкурс – про внутрішню силу людини. Про здатність бачити обрій, навіть коли небо затягнуте хмарами. Про світло, яке ми носимо в собі й передаємо іншим через рядки.

Нам важливо, щоб у текстах віршів пульсувала віра в краще, у словах розквітала радість, а в образах народжувалася впевненість: завтра обов’язково буде!

Конкурсна поезія має стати вогником, який підтримає у складні моменти, ковтком повітря, який поверне сили та бажання жити, промінням, що розсіє темряву.

«А завтра будуть сонце і весна» – це не лише назва. Це настрій. Це обіцянка. М’який, але впевнений голос, який каже: життя триває, і в ньому завжди є місце для світла, віри, любові й добра.

Умови конкурсу

Що ми чекаємо?

Ми чекаємо поезію, що звучить оптимістично, що надихає жити, мріяти, триматися й рухатися вперед. Вірші, у яких відчувається подих весни, шепіт надії, ніжність кохання.

Тема: оптимістична поезія про весну, кохання, мрії, радість, добро, взаємопідтримку, сподівання тощо.

Вимоги: вірш має бути написаний українською мовою, без використання обсценної (ненормативної) лексики.

Важливо: текст вірша повинен бути унікальним і раніше ніде не опублікованим.

• Термін подачі робіт: до 31 березня 2026 року.
• Голосування триватиме до 28 квітня 2026 року.
• Оголошення переможців: 30 квітня 2026 року.

Максимальна кількість творів від однієї людини – один вірш.

Увага! Якщо відправляєте вірші кількох учасників, будь ласка, надсилайте їх окремими листами, тобто в одному листі – один вірш-колискова.

Авторське право на твори належить виключно авторам.

Вік авторів не обмежується!

Надсилаючи вірш на конкурс «А завтра будуть сонце і весна», автори дають згоду на публікацію матеріалу на порталі Експеримент.

Спосіб подачі: надіслати вірш у форматі Word або txt електронною поштою на адресу: mo.eksperiment@gmail.com з позначкою А завтра будуть сонце і весна (без цієї позначки роботи не приймаються).

У листі ОБОВ'ЯЗКОВО вкажіть ваше ім'я та прізвище (або псевдонім) у називному відмінку. Ім'я та прізвище не пишіть повністю заголовними літерами (тобто верхнім регістром / капслоком / Caps Lock)! Такі роботи розглядатися не будуть.

Наприклад, пишемо Тетяна Іванець, а не ТЕТЯНА ІВАНЕЦЬ.

Важливо! Твори розміщуються на порталі Експеримент на постійній основі. Не видаляються. Автори, котрі надсилають свої матеріали, погоджуються з цією умовою.

Призи

Буде обрано чотирьох переможців.

Кожен переможець отримає сертифікат на 1 000 грн на придбання книжок від видавництва «Жорж».

Двох переможців обере редакція порталу «Експеримент», двох – читачі сайту найбільшою кількістю переглядів і вподобайок.

Ми чекаємо на вірші, що дарують надію, пробуджують серце й нагадують: попереду – новий день, новий шанс і сподівання.

Нехай кожне слово стане кроком до весни!

Ознайомитися з усіма учасниками конкурсу «А завтра будуть сонце і весна» можна за посиланням: https://md-eksperiment.org/category/konkursy/a-zavtra-budut-sontse-i-vesna

З Ювілеєм, Ліно Василівно!

                19 березня в Центральній міській бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбувся літературно-музичний круїз «95 років під вітрилами долі», присвячений 95-річчю з дня народження Ліни Костенко. Ведучою заходу виступила бібліотекар відділу абонементу Олена Костенко, яка розповіла гостям про нелегкий життєвий та творчий шлях цієї геніальної постаті. Її вважають однією з найповажніших українських митців, яку багато хто називає «совістю нації».

                Здійснити поетичний «круїз» мали змогу студенти і магістранти Ізмаїльського державного гуманітарного університету, студенти Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права та їхні викладачі. Привітала гостей свята викладачка ІДГУ, професор Галина Райбедюк, наголосивши, що творчість Ліни Костенко поза часом. Ліну Костенко вважають живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.
                На поетичній зустрічі органічно переплелися музичні композиції на слова Ліни Костенко та поетичні твори. Вірші декламували вихованці Дитячої театральної студії «Емоція» (режисер Валерія Мазуріна): Аріна Граматик, Анна Ратнюк, Софія Пєткова, Марія Ткачук, Кароліна Константинова. Бібліограф Валентина Семенова прочитала вірш «Страшні слова, коли вони мовчать...» Особливої атмосфери заходу додали сучасні романси у виконанні викладачки Музичної школи ім. Михайла Чембержі Аліни Чабан, концертмейстер Вікторія Первушина.
                Бібліотекарями читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського до 95-річчя від дня народження Ліни Костенко підготовлено та оформлено книжкову виставку «Дивовижний світ поезії», наповнену творчими здобутками та критичними статтями з теми.
                Творчість Ліни Костенко – це історія України, її культура, інтелект, безкомпромісність, таїна людського буття. Це приклад шляхетного служіння літературі. Її вірші захоплюють та примушують зупинитися, замислитися, знаходять відгук у серці й назавжди залишаються в душі. Ліну Костенко називають класиком української літератури. Її твори друкуються мовами багатьох народів світу: англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою. Творчість Ліни Костенко вражає своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, торкається серця кожного, по-справжньому хвилює та змушує замислитись про сенс життя. Сьогодні, у день народження поетеси, гості та учасники літературно-музичної зустрічі мали змогу доторкнутися до її цілющого слова.
                Вітаємо з ювілеєм, Ліно Василівно!

Бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Невтомний шукач свободи і щастя»

Віртуальна виставка-біографія

До 130-річчя від дня народження Максима Рильського – 19.03.

«Витязь молодої української поезії»

 Віртуальна ювілейна виставка

До 90-річчя від дня народження Василя Симоненка – 08.01.

        8 січня народився Василь Симоненко — журналіст, поет та дисидент з Полтавщини. Відомо, що Олесь Гончар вважав Василя «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом із Шевченкових долин». А Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Лицар нескореного покоління»

            8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали «поетом без каменю за душею». Передусім Симоненка вирізняє трагічна історія. Народившись в мініатюрних Біївцях на Полтавщині, значну частину життя він провів студентом в Києві та журналістом в Черкасах. За життя Симоненко встиг видати лише одну поетичну збірку і помер, не доживши до свого 29-річчя декілька тижнів. Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України. 

            До ювілею поета у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову виставку-одкровення «Лицар нескореного покоління», де представлено різноманітну літературу та періодичні видання, що яскраво висвітлюють як життєвий, так і творчий шлях Василя Симоненка.

            «Для пісні своєї, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він – за прикладом наших кращих поетів – відплатив їй синівською вірністю, чистим горінням душі», – так ємно сказав про поета Василя Симоненка та його творчість письменник Олесь Гончар.

            Любов до України – наскрізна тема всієї творчості Василя Симоненка. На вірші Василя Симоненка створено десятки пісень. Їх виконують і кобзарі, і поп-виконавці, і метал-гурти, їх співає молодь під гітару. Вітер часу не остудив творчі послання Симоненка, тому вогнем душі, синівською любов’ю і турботою жаріють вони і сьогодні.

Рядки, що змушують замислитися: #мовавільних

Флешмоб

                До Дня української писемності та мови Міністерство культури та стратегічних комунікацій України запрошує всіх охочих взяти участь у флешмобі #мовавільних. Долучаємося до ініціативи з наступними поетичними рядками ↓

«Поети рідного краю»

 Віртуальна краєзнавча виставка

До Всесвітнього дня поезії – 21.03.

            Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. 

            Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Тому сьогодні пропонуємо ознайомитись з поетичною творчістю митців Придунав'я.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Великий, як народ»

 Віртуальна ювілейна виставка

До 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка – 09.03.

             9 березня минає 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Остап Вишня колись сказав про Шевченка, що це людина, яка урятувала цілу націю. Тарас Григорович завжди буде жити в серцях українців, а його невмирущий дух витати над Україною. Тож сьогодні презентуємо віртуальну ювілейну виставку, аби нагадати важливість цієї геніальної постаті для українського народу. 

Підготувала: бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

"Тихо, тихо Дунай воду несе…"

Люби і знай свій рідний край –

Буджацький степ, ріку Дунай,

сріблясто-голубі лимани,

осінні вранішні тумани,

гаїв смарагдовий розмай…

Люби свій Придунайський край!

м’якому плюскоті хвиль сивого Дунаю.

Т. Кібкало

      Бібліографічний огляд поезії, ознайомить  Вас з творами ізмаїльських поетів, у яких оспівується великий Дунай.

    У нашій величезній країні під гарною назвою Україна у кожного з нас є своя маленька батьківщина: батьківський будинок, який нам такий близький і дорогий. Рідний край - це чудове і дивовижне місце на землі. Найкрасивіша природа – тільки тут, тут найцікавіші казки, а також найдобріші та найкрасивіші люди. А все тому, що тут все рідне, своє, улюблене. Місто, улиця, будинок, річка, стежка, знайома до болю, - ось вона наша батьківщина. Кожна людина має знати історію та культуру свого рідного краю. Наші з вами куточки ми називаємо «малою батьківщиною». У кожної людини вона своя. Наш рідний край – це Бессарабія.

    Сьогодні ми познайомимо вас з творами поетів нашого краю, у  яких оспівується велика ріка Дунай.

     Дунай — ріка, яка є частиною української історії від часів Трипільскої доби до наших днів.

    Дунай! Голубий Дунай! Тихо і повільно плинуть його води повз зелені – то  круті, то розлоги – береги. Ріка, в басейні якої проживає понад 70 мільйонів людей, яка протікає землями десяти держав, ніби самою природою створена, щоб вічно служити мирним посередником між народами. Чарівна ріка всією своєю величчю і красою, своїми незліченними багатствами, скарбами, своїм оновленим життям ніби промовляє всьому світові, людям всіх країн і мов: «Хай усюди буде мир і спокій на землі!»                                                                                                                                                                                 

     У легендах краю річка Дунай представлена як самостійна «жива істота», якій  притаманні людські переваги та недоліки. І щоразу цей образ відкривається перед нами по-різному. Постає перед нами прекрасний Дунай: красивий, сильний, норовливий, іноді хитрий.

    Ріка тут не просто «природний постійний водний потік» в словниках, а сила караюча або милуюча. Вона уособлення сили, здатної подолати ворога, що напав на нашу рідну землю і як символ свободолюбства та волелюбності.                                           Часто  могутня річка Дунай згадується  і в сучасній  літературі.

     В історії культури нашого Бессарабського краю є ціла плеяда талановитих творців, чудових майстрів слова, що зробило величезний внесок у розвиток літератури. Але поряд з нами жили і живуть самобутні письменники та поети, чия творчість маловідома широкому колу читачів, але їхня творчість особливо цінна для їхніх земляків.

    Прекрасні вірші  про великий Дунай можете зустріти в творах поетів нашого  краю : Є.Андреєвої, М.Бажанової, М.Василюка, Т.Кібкало, С.Левіна Т. Бошкової та ін.

«Поет від Бога»

 Віртуальна виставка-персоналія

До 65-річчя від дня народження Ігоря Римарука - 04.07.

Мелодії літа

   Ось воно і прийшло – святкове – зелене літо! Так захотілося поринути у красу літнього пейзажу, відчути запахи та аромати соковитого молодого листя, пряні запахи трав та квітів; так захотілося ввібрати в себе всю веселку почуттів від літніх чарівних картин природи, наповнитись освіжаючою енергетикою сонця, лісу, ріки, літнього дощу!

    Природа влітку у віршах ізмаїльських поетів багата соковитими зеленими фарбами та благородним літнім настроєм. Вірші про літо у їх творчості передають красу природи, спів птахів та благодать погожого літнього дня. Вірші насичені теплом літньої краси та сповнені любові до рідної природи. Влітку все вище піднімається сонце, все спекотне повітря. Жива природа тріумфує на підступах до піку світла. Дивовижні види на кожному кроці. Запашні трави, скромні польові квіти, стіною піднялася хлібна нива, яскраве пекуче сонце – все це прикмети літа.

   А взагалі літо у віршах наших поетів пахне та цвіте. Літній настрій, як і вірші, то спекотний і жаркий, то рвучкий і грозовий. Літо наповнене фарбами та запахами, повними гармонії з природою, чергуючись сонячними днями з раптовими дощовими примхами, наче нитки чарівних рядків, такі різні, у віршах про природу.

    Літо в розпалі, отже, саме час для нової добірки віршів. Цього разу вона насичена сонцем і запахом літнього дощу, гудінням бджіл, ароматом солодких ягід, шелестом колосків та солоним смаком моря, адже це поезія літа. Ловіть колекцію поезій, присвячених літу, від майстрів поетичного слова Ізмаїльського краю.

    Давайте з вами, дорогі друзі, перечитаємо вірші чудових ізмаїльських поетів- про літо і наповнимося яскравим сонячним настроєм, позитивом та радістю від можливості споглядати цю дивовижну літню красу. 

    Придунав'я багате на літературні традиції. Ми повинні знати творчість людей, що мешкають поруч із нами.

«Поетичні відлуння»

Віртуальна виставка-натхнення

До Всесвітнього дня поезії - 21.03.

«Шевченко довіку насущний»

Віртуальна експрес-виставка

До дня народження Тараса Шевченка - 09.03.

«Час для кохання»

 Віртуальний поетичний зорепад

До Дня закоханих - 14.02

«Снігове слово зими»

 Ізмаїльська ЦБС для дорослих

ЦМБ ім. І. П. Котляревського

«Снігове слово зими»

 Інформаційно – бібліографічний відділ

 

   Зима - час особливий. Це час нових надій, нових прагнень, нових мрій. Все довкола настільки перетворюється, що у казку починають вірити навіть дорослі.

    Зимовий час займає особливе почесне місце у поезії наших земляків.    Навряд чи ви знайдете хоч одного нашого поета, який би не захоплювався зимовим оздобленням природи, хрещенськими морозами та ясними зимовими світанками.

    Пори року знайшли своє відображення в прозі та поезії. І все ж зима - на особливому становищі. Вона оспівана у багатьох творах.

      Вірші про зиму у легкій, цікавій формі передають усю казкову атмосферу зимових веселощів та новорічних свят.

     Пропонуємо до вашої уваги вірші про зиму з величезної скарбниці краєзнавчої поезії.  Кожен із придунайських художників слова побачив у зимовій природі щось особливе, своє.

    Ми сьогодні пропонуємо вам, дорогі друзі, поринути в зимову красу природи, насолодитися дивовижними видами зимових картин і прочитати вірші про зиму.

Кибкало, Тамила. (Ізмаїл)

     Ім'я Тамілі Кібкало добре відоме мешканцям нашого міста та Придунайського краю. Педагог, поетеса, наставник юних талантів, громадський діяч. 2002 року Таміла Олексіївна стала переможцем у конкурсі «Жінка року», у 2010 названа людиною року у номінації «Громадсько – політична діяльність, благодійність» як жінка, яка віддає частку свого серця нашим дітям.

 

В Ізмаїл  прийшла зима

В Ізмаїл прийшла зима,

Ой, яка розумниця!

Білим килимом покрила

Дитсадок і вулицю.

Хоч з’явилась на хвилинку,

Налякала не на жарт:

Тануть білії сніжинки

на долонях у малят.

"Про рідне місто з любов'ю"

Віртуальний поетичний зорепад

До Дня міста Ізмаїл