Показ дописів із міткою добірка віршів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою добірка віршів. Показати всі дописи

20 березня 2026

«Поезії дивнії чари»

Віртуальний поетичний вернісаж До Всесвітнього дня поезії
               Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
               Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурно му різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
               Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.
               Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.
               Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.
я спалив собі мозок об тебе я горів і не раз і не два я тепер безвідмовний як небо і порожня моя голова  я тепер – наче попіл від снігу я тепер – мов із попелу сніг я втомився від дикого бігу скільки зміг – за тобою пробіг  за тобою проповз наче вуж я половину зміїних доріг ти мені опиралася мужньо не пустивши й на крок за поріг  і тепер я – практично ніколи і тепер я – практично ніде білий попіл на білому полі по якому ніхто не іде  я спалив собі мозок об тебе я спалився на тобі і вмер і відтóді безмовний як небо над тобою я – тут і тепер. Юрій Іздрик
Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами.  Ви як любов, що весни не зазнала і як вечірня зоря одсіяла. Айстри задумані, квіти останії, осені пізньої сльози багрянії… Володимир Сосюра
Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.  Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.  Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати.  Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.  Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні,  Лопотіли крилати і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям.  Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові.  Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені.  Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.  Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.  За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата.  І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі.  Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть.  Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко

29 жовтня 2024

16 червня 2023

Мелодії літа

   Ось воно і прийшло – святкове – зелене літо! Так захотілося поринути у красу літнього пейзажу, відчути запахи та аромати соковитого молодого листя, пряні запахи трав та квітів; так захотілося ввібрати в себе всю веселку почуттів від літніх чарівних картин природи, наповнитись освіжаючою енергетикою сонця, лісу, ріки, літнього дощу!
    Природа влітку у віршах ізмаїльських поетів багата соковитими зеленими фарбами та благородним літнім настроєм. Вірші про літо у їх творчості передають красу природи, спів птахів та благодать погожого літнього дня. Вірші насичені теплом літньої краси та сповнені любові до рідної природи. Влітку все вище піднімається сонце, все спекотне повітря. Жива природа тріумфує на підступах до піку світла. Дивовижні види на кожному кроці. Запашні трави, скромні польові квіти, стіною піднялася хлібна нива, яскраве пекуче сонце – все це прикмети літа.
   А взагалі літо у віршах наших поетів пахне та цвіте. Літній настрій, як і вірші, то спекотний і жаркий, то рвучкий і грозовий. Літо наповнене фарбами та запахами, повними гармонії з природою, чергуючись сонячними днями з раптовими дощовими примхами, наче нитки чарівних рядків, такі різні, у віршах про природу.
    Літо в розпалі, отже, саме час для нової добірки віршів. Цього разу вона насичена сонцем і запахом літнього дощу, гудінням бджіл, ароматом солодких ягід, шелестом колосків та солоним смаком моря, адже це поезія літа. Ловіть колекцію поезій, присвячених літу, від майстрів поетичного слова Ізмаїльського краю.
    Давайте з вами, дорогі друзі, перечитаємо вірші чудових ізмаїльських поетів- про літо і наповнимося яскравим сонячним настроєм, позитивом та радістю від можливості споглядати цю дивовижну літню красу. 
    Придунав'я багате на літературні традиції. Ми повинні знати творчість людей, що мешкають поруч із нами.