Котляревка

Сайт Ізмаїльської центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського

Сторінки

  • Головна сторінка
  • Наша бібліотека
  • Виставки та інсталяції
  • ЗМІ про бібліотеку
  • Історія бібліотеки
  • В колі друзів
  • «Ти як?»
  • Юнацький клуб «Контакт»
  • Забути неможливо
  • Міжнародні програми
  • ПДГ
  • Творчість наших співробітників
  • Інтернет-ресурси
  • ПЄІ

01 вересня 2026

Великі вчені - наші земляки (Вип. 2)

Історія людства свідчить про те, що без використання досягнень науки неможливий успішний економічний, соціальний та технічний розвиток, підвищення рівня життя. У сучасних умовах значення науки у житті суспільства лише зростає. Історія складається не лише з дат, подій та фактів. Час роблять люди. Епоха як мозаїка складається з людських справ. Також справа і з наукою. Наука існує і розвивається завдяки зусиллям вчених та винахідників. Серед відомих науковців є наші земляки. Людям, чиїми справами пишаються співвітчизники, присвячено Інформ-досьє «Великі вчені-наші земляки». Пропонуємо познайомитеся з відомими діячами науки - нашими земляками, вченими, які народилися на Бессарабії, понад сотні. Кожен вчений народився в Південній Бессарабії – на території, що відома під різними історичними назвами –
Буджак, Українське Подунав’я. Нині це південна частина Одеської області, представлена Ізмаїльським, Ренійським, Кілійським, Болградським, Татарбунарським, Саратським, Арцизьким, Тарутинським, частково Білгород-Дністровським районами. Бессарабські вчені зробили чимало значних відкриттів у різних галузях знань. ********************************************************************* Араме (Телеуце) Олена Севастьянівна народилася 22 березня 1949 року в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області. Доктор хабілітат в галузі права, професор університету. Перша жінка в Республіці Молдова, яка отримала ступінь доктора хабілітату з юридичних наук. (Доктор хабілітат (лат. doctor habilitatus, скорочено Dr. habil.) – це вища академічна кваліфікація, яку отримують після проходження процедури хабілітації. Хабілітований лікар отримує право: Претендувати на посаду професора чи приват-доцента у вищому навчальному закладі. Займати керівні посади: завідувати кафедрою, лабораторією чи відділом. Здійснювати наукове керівництво дослідницькою діяльністю).
У 1963–1967 роки – вчилася та закінчила педагогічний коледж у Кагулі (Молдова), спеціальність – вчитель початкових класів. З 1968–1973 рр. — студентка юридичного факультету Державного університету Молдови (Кишинів), закінчила з Дипломом відзнаки за спеціальністю «право», кваліфікація — юрист. 1973–1976 – аспірантура на кафедрі історії держави та права Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Захистила кандидатську дисертацію «Соціальна та державна організація Молдови у XVII столітті» 28 січня 1977 року у Москві. Диплом доктора в галузі права видано 22 червня 1977 року. У 1992 - захистила докторську дисертацію (доктор хабілітат) «Еволюція державно-правових інститутів середньовічної Молдови (XV–XVIII ст.)» 1 липня 1992 року в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечнікова. Диплом доктора хабілітату в юридичних науках видано 26 лютого 1993 року. У 2004-му році – наукове стажування в Університеті Монесько (Бордо, Франція) та Університеті Памплони (Іспанія) для розробки європейської магістерської програми. Кар'єра 1967–1970 – вчителька початкових класів у селі Велень, Вулканештський район. 1977–1982 – викладач (лектор) кафедри «Державні дисципліни» юридичного факультету Державного університету Молдови. 1982–1995 – доцент тієї ж кафедри. 1993–2010 – завідувач кафедри теорії та історії права Державного університету Молдови.
З 1995 року по теперішній час – професор кафедри теорії та історії права юридичного факультету Державного університету Молдови. Вчене звання професора надано 23 лютого 1995 року. Наукова та викладацька діяльність Олена Араме спеціалізується на теорії та історії права, історії політичних та правових навчань, конституційному праві. Її наукові інтереси охоплюють історію румунського права, державно-правові інститути середньовічної Молдови, а також сучасні проблеми правничий та держави. Вона — автор та співавтор понад 20 монографій, підручників та навчальних посібників, а також понад 120 наукових публікацій (загалом понад 180 робіт). Під її керівництвом захищено 19 докторських дисертацій та 2 дисертації доктор хабілітат в галузі права. З 1993 по 2010 рік, будучи завідувачем кафедри, вона ініціювала оновлення навчальних програм, запровадила спеціальні курси щодо будівництва правової держави та демократизації суспільного життя. Вона була віце-головою Спеціалізованої наукової ради з присудження вчених ступенів доктора та доктора хабілітату з права при юридичному факультеті ГУМ, а також входила до редколегії ряду наукових журналів, включаючи «Revista Națională de Drept» (Кишинів) і «Romanian Review of Law. (Тімішоара). У період з 1993 по 2010 рік, очолюючи кафедру, вона ініціювала оновлення навчальних програм і запровадила спецкурси, присвячені розбудові правової держави та демократизації суспільного життя. Нагороди та відзнаки Заслужена особа (Om Emerit) — 2006. Орден «Слава праці» (Gloria Muncii) — 2010. Медаль Дмитра Кантеміра — 2018. Медаль Ніколая Мілеску Спатару — 2019 Л-ра: Арамэ Елена. Эволюция государственно-правовых институтов средневековой Молдовы (XV-XVIII вв.): Автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук: (12.00.01) / Одес. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. - Одесса, 1992. - 51 с.
Арику Акуліна Миколаївна народилася 11 червня 1959 року в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області. Хімік. Доктор хімічних наук. Лауреат Державної премії Республіки Молдова.(1991) у галузі науки й техніки та двічі лауреат премій А. Н. Молдова у галузях науки (1991, 2008). Після закінчення середньої школи (1976 р.) вона вступила на хімічний факультет Кишинівського державного університету, який закінчила у 1981 році. Того ж року вона почала працювати інженером-хіміком у лабораторії хімії терпеноїдів Інституту хімії Академії наук МРСР. З 1986 року вона обіймала посаду молодшого наукового співробітника, з 1991 року — старшого наукового співробітника, а з 2013 року — головного наукового співробітника Інституту хімії Академії наук МРСР. З 2002 року він обіймає посаду заступника директора з наукової роботи Інституту хімії Академії наук МРСР. У 2012 році вона захистила докторську дисертацію на тему «Структурний і стереоселективний синтез сполук ряду дриману та норладану» в Інституті хімії Академії наук МРСР. Основні біографічні та професійні дані: • Інститут хімії Державного університету Молдови (Institutul de Chimie) у Кишиневі. У різні роки займала посади заступника директора з наукової роботи та виконувала обов'язки директора інституту. • Лабораторія: Керує лабораторією біонеорганічної хімії та нанокомпозитів. • Громадська діяльність: Обіймала посаду секретаря Молдавського хімічного товариства. Наукові досягнення та сфера інтересів:
Професор Акуліна Арику присвятила свою діяльність дослідженню хімії природних сполук. Хімія терпеноїдів: Основна частина її робіт пов'язана з цілеспрямованим синтезом, трансформацією та вивченням вищих терпеноїдів (зокрема, лабданових дитерпеноїдів та сесквітерпеноїдів). • Створення біоактивних речовин: Розробляє нові азотовмісні та гетероциклічні органічні сполуки на основі рослинної сировини, які мають виражені антибактеріальні та протигрибкові властивості для застосування в медицині та сільському господарстві. • Публікації: Є автором та співавтором понад 150 великих наукових праць у міжнародних та національних профільних журналах (таких як «Успіхи хімії», «Известия АН. Серія хімічна», Chemistry Journal of Moldova), а також ряд патентів на винаходи. Багато фундаментальних досліджень проводила спільно з академіком Павлом Владом, у тому числі й двох монографій. • Протягом 16 років А. Н. Арику була вченим секретарем із захисту кандидатських та докторських дисертацій з органічної та біоорганічної хімії. • Вона є вченим секретарем редколегії журналу Chemisty Journaol of Moldova. (Хімічний журнал Молдови). Нагороджена медаллю: «Дмитро Кантемир» - найвища нагорода Академії Наук Молдови в галузі науки (2017 р.).
Гриценко Павло Юхимович народився 23 вересня 1950, с. Матроска, Ізмаїльська область (тепер Одеської обл.) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1991), професор (1993), директор (2008) Інституту української мови НАН України, чинний член НТШ (1995). Закінчив Одеський державний університет (1973), аспірантуру Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР (1979). З 1987 року — завідувач сектору діалектології Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР, а з 1991 року — відділу діалектології Інституту української мови НАН України. Від 2008 року директор Інституту української мови НАН України. Досліджує українську діалектну мову, проблеми взаємодії діалектів і літературної мови, типології і зв'язків слов'янських діалектних систем, теорії лінгвістичної географії, діалектної текстології й текстографії, історії мовознавства. Автор індивідуальних монографій «Моделювання системи діалектної лексики» (1984), «Ареальне варіювання лексики» (1990). Співавтор «Общеславянского лингвистического атласа», вып. 3, 4а, 4б, 5, 6, 8 (1994—2009). Ініціював дослідження говірок Чорнобильської зони (співавтор видань «Говірки Чорнобильської зони: Тексти» (1996), «Говірки Чорнобильської зони. Системний опис» (1999), а також Українського діалектного фонофонду (співавтор видання «Український діалектний фонофонд» (2004). Керує підготовкою бази Словника українських діалектів. Член міжнародних комісій при Міжнародному комітеті славістів (комісія Загальнослов'янського лінгвістичного атласу та комісія етнолінгвістики), співавтор і член редколегії «Загальнослов'янського лінгвістичного атласу».
Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона» ( Громадська ініціатива «Орден святого Пантелеймона» — українська громадська ініціатива, що проводить акції на підтримку медичних працівників і щороку визначає кращих із них. Від імені ініціативи щороку вручається однойменна відзнака за професіоналізм та милосердя.) Автор понад 500 публікацій з українського та слов'янського мовознавства. Книги Проблеми сучасної ареалогії / Інститут української мови АН України ; Редколегія: Відповідальний редактор Павло Юхимович Гриценко. — Київ: Наукова думка, 1994. — 341 с. Ареальне варіювання лексики / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. — Київ: Наукова думка, 1990. — 269 с. Моделювання системи діалектної лексики. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. — Київ: Наукова думка, 1984. — 227 с. Основні публікації Феномен диалектного явления: онтология и гносеология // Исследования по славянской диалектологии. 17. — М., 2015. — С. 9–59. Загальнослов'янський лінгвістичний атлас — новий етап дослідження слов'янських мов // Вісник НАН України. — 2014. — № 6. — С. 21–30. Українська мова в Росії ХІХ — початку ХХ ст.: шляхи утвердження // Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847—1914). Збірник документів і матеріалів. — К., 2013. — С. XXXIX–LII.
Часова і просторова інтерпретація лексики слов'янських діалектів: сторінками монографії професора Я.Сятковського // Rocznik Slawistyczny. — Том 62. — С. 175—182. ******************************************************** Кемуля Віктор-Марʼян 6 Березня 1902 року у м. Ізмаїл, нині Одеська область— 17. 10. 1985, Варшава)— фахівець у галузі аналітичної хімії, фотохімії та електрохімії. Віктор Кемуля народився в польській родині за межами Польщі, у Бессарабії, оскільки його батько був змушений залишити будинок у Казімежі-Вельці після участі в антиурядових виступах. У рідному Ізмаїлі він закінчив початкову та середню школу з високими оцінками. У школі викладання велося російською мовою, а після переходу регіону під контроль Королівства Румунія 1918 — румунською, тому Віктор володів ними обома. Вдома він додатково вивчав французьку та німецьку мови, навчався грі на піаніно. Після закінчення школи Кемуля вирушив для здобуття вищої освіти до Львівського університету. Водночас, він підробляв грою на піаніно в кінотеатрах, де проходили покази німого кіно, таким чином заробляючи гроші. На другому курсі він отримав місце асистента у лабораторії польського хіміка Станіслава Толлочка, завідувача кафедри неорганічної хімії. У віці 25 років він отримав ступінь доктора філософії за роботу з фотохімії вуглеводнів. Після закінчення навчання Кемуля отримав стипендію на продовження наукової діяльності за кордоном, для чого переїхав до Лейпцигу, влаштовуючись у лабораторію Фріца Вайгерта та Петера Дебая на базі Лейпцизького університету.
Однак незабаром Толлочко запросив його до Праги, де новими для хімії напрями електрохімічних методів аналізу займався чеський фізикохімік Ярослав Гейровський. Кемуля захопився цією тематикою і в 1932 отримав ступінь доктора наук за дослідження полярографії. 1935 року він повертається до Львова, де у Львівському університеті очолює кафедру фізичної хімії. У середині 1939 року був призначений завідувачем кафедри неорганічної хімії Варшавського університету, проте з початком Другої світової війни німецька окупаційна влада закрила освітні установи, тому Кемуля зміг продовжити діяльність на цій посаді лише після закінчення війни. У 1947-1950 роках він обіймав посаду декана факультету природничих наук. Прихід польських комуністів до влади негативно вплинув на роботу Кемулі. Побувавши у 1949 році у Великій Британії з метою закупівлі обладнання для своїх лабораторій, він був звинувачений польськими спецслужбами у шпигунстві. І хоч самому йому вдалося уникнути реального покарання, за аналогічні звинувачення кількох його колег на хімічному факультеті заарештували. Такі підозри завадили Кемуле у 1951 році стати членом академії наук, незважаючи на повну відповідність критеріям (статус члена йому надали лише у 1956 році). Робота в його лабораторіях не могла розвиватися разом із науковим прогресом, оскільки в тодішній Польщі публікація іноземних професійних статей та видань була критично обмеженою. Виктор Кемуля був Президентом Польского хімічного товариства (1955-1963) і Товариства аналітичної хімії (від 1969). Був головним редактором ммеждународного журнала «Rocznik Chemii»(«Аналітична хімія»). З 1950 року.
Після політичної кризи 1968 року та подальших змін в академічній сфері Кемулю усунули з посади в університеті. Влаштуватися він зміг лише в Інститут фізичної хімії Польської АН, де очолив відділ фізико-хімічних методів аналізу, створений у 1964 році на базі однієї з його лабораторій. У 1981 році, після пом'якшення політичної ситуації, Варшавський університет все ж таки відзначив внесок Віктора Кемулі присвоєнням йому звання Почесного доктора. Наукова робота Кемуля був одним із піонерів у дослідженні фотохімії вуглеводнів у газовій фазі, зокрема радикальних реакцій. Досліджував дію ультрафіолетового світла на алкани та їх хлоропохідні. Відкрив реакцію фотополімеризації ацетилену у бензолі. Проте основний внесок стосується полярографії, яку він розпочав під керівництвом Ярослава Гейровського. Зокрема, їм було розроблено модифікацію методу — висяча ртутна крапля. Під час дослідження цієї теми він також розробив новий метод аналізу – хроматополярографію. Кемуля є автором посібників «Неорганічна хімія» (1947), «Емісійний спектральний аналіз» (1958, спільно С. Толлочко). Загальний науковий потенціал Кемулі складає близько 400 публікацій. Під його керівництвом було захищено понад 30 докторських дисертацій. Нагороди: Премія століття (1965) Jedrzej Śniadecki Medald (1965)( Медаль Єнджея Снядецького) ********************************************************
Каптаренко-Чорноусова Ольга Костянтинівна(8 (20) травня 1899 або 21 травня 1899, с. Іванівка, нині Нова Іванівка Білгород-Дністровський району або Нова Іванівка Болградського району Одеської області — 24 липня 1984, Київ) — українська і радянська геолог, стратиграф-палеонтолог. Заклала основи вивчення стратиграфії та фауни мезозою України. Створила в Україні наукову школу мікро палеонтологів. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Народилася в учительській родині (с. Іванівка), отримала гімназичну освіту. Через важкі матеріальні умови зразу після закінчення середньої школи в 1915 змушена була приступити до вчителювання в початкових класах. У 1919 р. вступила на природниче відділення фізико-математичного факультету щойно започаткованого Кам’янець-Подільського університету, який пізніше було реорганізовано у Інститут народної освіти. У 1923 р. успішно закінчила ІНО і поїхала працювати вчителькою-вихователькою будинку підлітків у м. Біла Церква за місцем роботи чоловіка. Аспірантка П. А. Тутковського з 1924 р. (аспірантура діяла при науково-дослідній кафедрі геології Української академії наук). З 1928 р.– науковий співробітник відділу палеонтології та стратиграфії новозаснованого Українського науково-дослідного геологічного інституту. Працювала в ньому на різних посадах аж до пенсії у 1974. У 1939 р. захистила кандидатську дисертацію, присвячену четвертинним відкладам. Під час війни разом із колективом співробітників ІГН АН УРСР евакуювалася в Заволжя (м. Уфа), деякий час працювала викладачем математики і фізики в середній школі с. Болхуни. В
берегових схилах Волги вивчала мезозойські і кайнозойські відклади. Займалася пошуками мінерально-сировинних ресурсів у Башкирії. У 1947–50 – працювала завідувачем лабобраторії мікрофауни мезокайнозою. Із 1950 до 1970 завідувач відділу геології мезозойських відкладів. У 1970–74 роки – науковий консультант. Доктор наук з 1947. З 1957 — професор. Брала участь у написанні 2–11 томів книжки «Стратиграфія УССР» (Київ, 1963–75), за цю роботу у 1976 стала лауреатом Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Під її керівництвом закладались основи вивчення стратиграфії та фауни мезозою України, розроблялася стратегія комплексного дослідження відкладів із урахуванням відомостей про всі групи макро- і мікрофауни, розпочалося створення перших сучасних схем біостратиграфії мезозою України, придатних для великомасштабного картування і пошуків перспективних на вуглеводні геологічних структур. У 1947 р. разом із Н. Є. Бражніковою і К. Й. Новик палеонтологічно обґрунтувала тріасовий вік строкатих відкладів ДДЗ, які вважалися палеозойськими. Автор понад 200 робіт зі стратиграфії, палеонтології та палеогеографії мезозою-кайнозою України, серед яких превалюють монографії з систематики, монографічного опису форамініфер (18 монографій). Була наставником плеяди дослідників мікрофауни юри і крейди — численної групи кандидатів і докторів наук, виховала багато фахівців-мікропалеонтологів, які опанували різні групи мікрофосилій. Серед її учнів — кандидати геолого-мінералогічних наук Є. Я. Краєва, О. С.
Липник, С. А. Люльєва, Д. М. П'яткова, Л. Ф. Плотнікова, М. М. Пермякова, В. С. Горбунов та багато інших. Член юрської та крейдової комісій Міжвідомчого стратиграфічного комітету (МСК) СРСР і регіонального міжвідомчого стратиграфічного комітету України, член комісії з мікропалеонтології при Відділенні геолого-географічних наук АН СРСР. Публікація: Каптаренко-Чорноусова, Ольга Костянтинівна (1899-). Форамініфери крейди України: Палеонтол. довідник/О.К. Каптаренка-Чорноусова, Л.Ф. Плотнікова, Є.С. Липник. - Київ: наук. думка, 1979. – 257 с.: іл.; 22 см. У надзаг.: АН УРСР, Ін-т геол. наук. - Бібліогр.: с. 234-246. - Указ. латин. назв.: с. 247-256. Каптаренко-Чорноусова, Ольга Костянтинівна. Київський ярус та елементи його палеогеографії [Текст] / О. К. Каптаренко-Чорноусова, д-р геол.-мінерал. наук. - Київ : Вид-во Акад. наук Української РСР, 1951. – 179, XII с., 2 л. карт. : іл.; 22 см. - (Праці Інституту геологічних наук. Серія стратиграфії та палеонтології/ Акад. наук Укр. РСР; Вип. 3). Найвагоміші праці О.К. Каптаренко-Черноусової Наукові напрацювання О.К. Каптаренко-Черноусової стали одним із «каменів фундаменту» сучасної стратиграфії, біостратиграфії і палеогеографії юри, крейди і палеогену платформної України. Уважне перечитування її праць та аналіз накопиченої інформації з позиції сучасних
стратиграфічних уявлень відкриває нам її розробки, що випередили свій час, дозволяє зрозуміти її стратиграфічні побудови й уявлення. Життєвий шлях і досягнення наших земляків доводять, що справжній талант та відданість своїй справі здатні подолати будь-які перепони та розсунути межі пізнання. Наукові здобутки наших земляків вписані в історію світової науки і досі є фундаментом для сучасних досліджень. Різноманітність напрямків. Наш регіон подарував світові першопрохідців у різних областях — від фундаментальної фізики та медицини до гуманітарних наук. Приклад молоді. Життя цих дослідників є найкращим орієнтиром для підростаючого покоління, доводячи, що справи починаються з малої батьківщини. Запрошуємо на Вас до Центральній міський бібліотеці імені І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України,41. Матеріал підготувала завідувачка інформаційно-бібліографічним відділом Семеріна Людмила Семенівна. Серпень 2026р.

at 10:21
Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіПоділитися в XОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest
Хештеги: інформ-досьє, Інформаційно - бібліографічний відділ, краєзнавство, наука, науковці

Немає коментарів:

Дописати коментар

Новіша публікація Старіша публікація Головна сторінка
Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)

Шановні користувачі! Під час повітряної тривоги бібліотека не працює.

Час обслуговування читачів на період воєнного стану:

Понеділок – пʼятниця:
 з 10:00 до 17:00

Вихідні дні: субота, неділя

Останній день місяця - санітарний

Рекомендована публікація:

«Ти як?» Як підготувати дитину до школи?

      Скоро до школи, і в реаліях сьогодення з’являється значно більше пунктів, про які треба подбати. Найважливіший з них — безпека дітей. ...


Архів сайту:

  • ▼  2026 (136)
    • ▼  вересня (2)
      • Перелік матеріалів про Богдана Гаврилишина
      • Великі вчені - наші земляки (Вип. 2)
    • ►  серпня (20)
    • ►  липня (23)
    • ►  червня (7)
    • ►  травня (27)
    • ►  квітня (14)
    • ►  березня (16)
    • ►  лютого (13)
    • ►  січня (14)
  • ►  2025 (172)
    • ►  грудня (8)
    • ►  листопада (17)
    • ►  жовтня (10)
    • ►  вересня (9)
    • ►  серпня (25)
    • ►  липня (24)
    • ►  червня (14)
    • ►  травня (18)
    • ►  квітня (15)
    • ►  березня (12)
    • ►  лютого (5)
    • ►  січня (15)
  • ►  2024 (175)
    • ►  грудня (8)
    • ►  листопада (14)
    • ►  жовтня (19)
    • ►  вересня (20)
    • ►  серпня (16)
    • ►  липня (13)
    • ►  червня (12)
    • ►  травня (17)
    • ►  квітня (13)
    • ►  березня (20)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (14)
  • ►  2023 (178)
    • ►  грудня (24)
    • ►  листопада (16)
    • ►  жовтня (15)
    • ►  вересня (21)
    • ►  серпня (6)
    • ►  липня (12)
    • ►  червня (17)
    • ►  травня (15)
    • ►  квітня (16)
    • ►  березня (12)
    • ►  лютого (11)
    • ►  січня (13)
  • ►  2022 (53)
    • ►  грудня (6)
    • ►  листопада (9)
    • ►  жовтня (6)
    • ►  вересня (6)
    • ►  серпня (2)
    • ►  липня (3)
    • ►  червня (2)
    • ►  травня (2)
    • ►  квітня (4)
    • ►  березня (1)
    • ►  лютого (7)
    • ►  січня (5)
  • ►  2021 (105)
    • ►  грудня (5)
    • ►  листопада (4)
    • ►  жовтня (6)
    • ►  вересня (9)
    • ►  серпня (9)
    • ►  червня (13)
    • ►  травня (11)
    • ►  квітня (12)
    • ►  березня (13)
    • ►  лютого (15)
    • ►  січня (8)
  • ►  2020 (127)
    • ►  грудня (7)
    • ►  листопада (10)
    • ►  жовтня (8)
    • ►  вересня (11)
    • ►  серпня (8)
    • ►  липня (10)
    • ►  червня (7)
    • ►  травня (11)
    • ►  квітня (15)
    • ►  березня (23)
    • ►  лютого (12)
    • ►  січня (5)
  • ►  2019 (85)
    • ►  грудня (6)
    • ►  листопада (5)
    • ►  жовтня (5)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (4)
    • ►  липня (3)
    • ►  червня (5)
    • ►  травня (10)
    • ►  квітня (10)
    • ►  березня (11)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (9)
  • ►  2018 (93)
    • ►  грудня (10)
    • ►  листопада (7)
    • ►  жовтня (8)
    • ►  вересня (5)
    • ►  серпня (1)
    • ►  липня (8)
    • ►  червня (7)
    • ►  травня (9)
    • ►  квітня (6)
    • ►  березня (12)
    • ►  лютого (13)
    • ►  січня (7)
  • ►  2017 (92)
    • ►  грудня (8)
    • ►  листопада (7)
    • ►  жовтня (9)
    • ►  вересня (10)
    • ►  серпня (7)
    • ►  липня (6)
    • ►  червня (9)
    • ►  травня (10)
    • ►  квітня (4)
    • ►  березня (6)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (7)
  • ►  2016 (84)
    • ►  грудня (11)
    • ►  листопада (5)
    • ►  жовтня (4)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (3)
    • ►  липня (1)
    • ►  червня (3)
    • ►  травня (13)
    • ►  квітня (11)
    • ►  березня (10)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (6)
  • ►  2015 (89)
    • ►  грудня (7)
    • ►  листопада (10)
    • ►  жовтня (4)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (2)
    • ►  липня (1)
    • ►  червня (12)
    • ►  травня (11)
    • ►  квітня (7)
    • ►  березня (8)
    • ►  лютого (15)
    • ►  січня (4)
  • ►  2014 (80)
    • ►  грудня (4)
    • ►  листопада (7)
    • ►  жовтня (7)
    • ►  вересня (12)
    • ►  серпня (6)
    • ►  липня (2)
    • ►  червня (4)
    • ►  травня (8)
    • ►  квітня (11)
    • ►  березня (6)
    • ►  лютого (7)
    • ►  січня (6)
  • ►  2013 (85)
    • ►  грудня (6)
    • ►  листопада (10)
    • ►  жовтня (10)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (4)
    • ►  липня (2)
    • ►  червня (9)
    • ►  травня (9)
    • ►  квітня (10)
    • ►  березня (8)
    • ►  лютого (6)
    • ►  січня (3)
  • ►  2012 (132)
    • ►  грудня (9)
    • ►  листопада (6)
    • ►  жовтня (21)
    • ►  вересня (3)
    • ►  липня (6)
    • ►  червня (12)
    • ►  травня (19)
    • ►  квітня (14)
    • ►  березня (22)
    • ►  лютого (13)
    • ►  січня (7)
  • ►  2011 (45)
    • ►  грудня (16)
    • ►  листопада (12)
    • ►  жовтня (15)
    • ►  вересня (2)

Підписуйтесь, аби не загубити!

Публікації
Atom
Публікації
Коментарі
Atom
Коментарі

Прогноз погоди:

Sinoptik - logo

Погода на найближчий час

Ізмаїл

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Прихильники

Translate

Пошук на сайті

Налаштування доступності сайту:

Розмір тексту:

Режим читання:

Powered by DaysPedia.com
Поточний Час в місті Измаїл
Вт., 30 Січня
07:28am 09:38 17:06pm

Сьогодні в читальному залі:

Сьогодні в читальному залі:
Постійно діє та оновлюється виставка-огляд літератури «ВетераноТека: книготерапія для військових».

Постійно діє та оновлюється книжкова виставка «Славимо відважних».

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»
Іноді життя випробовує нас так, що неможливо почуватися добре. У таких ситуаціях нормально тривожитися, боятися, не спати. Але з часом негативні емоції виснажують. Що з цим робити? Відповідь на це та багато інших запитань знайдете тут.

Сайт ЦБС для дорослих

Сайт ЦБС для дорослих

Краєзнавчий сайт

Краєзнавчий сайт

Наша бібліотека на YouTube

Наша бібліотека на YouTube

Наша бібліотека у Facebook

Наша бібліотека у Facebook
Святковий календар. Спілкуємося українською мовою



Загальна кількість переглядів сторінки