Показ дописів із міткою вірші. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою вірші. Показати всі дописи

20 березня 2026

«Поезії дивнії чари»

Віртуальний поетичний вернісаж До Всесвітнього дня поезії
               Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
               Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурно му різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
               Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.
               Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.
               Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.
я спалив собі мозок об тебе я горів і не раз і не два я тепер безвідмовний як небо і порожня моя голова  я тепер – наче попіл від снігу я тепер – мов із попелу сніг я втомився від дикого бігу скільки зміг – за тобою пробіг  за тобою проповз наче вуж я половину зміїних доріг ти мені опиралася мужньо не пустивши й на крок за поріг  і тепер я – практично ніколи і тепер я – практично ніде білий попіл на білому полі по якому ніхто не іде  я спалив собі мозок об тебе я спалився на тобі і вмер і відтóді безмовний як небо над тобою я – тут і тепер. Юрій Іздрик
Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами.  Ви як любов, що весни не зазнала і як вечірня зоря одсіяла. Айстри задумані, квіти останії, осені пізньої сльози багрянії… Володимир Сосюра
Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.  Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.  Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати.  Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.  Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні,  Лопотіли крилати і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям.  Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові.  Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені.  Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.  Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.  За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата.  І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі.  Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть.  Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко

22 березня 2024

Тиждень поезії: «Дорога до дому»

          Державна установа «Український інститут книги» проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», тема якої – «дім». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

         В рамках Національного тижня поезії ЦМБ ім. І.П. Котляревського публікуємо вірш місцевого поета Івана Дерменжи «Дорога до дому». 

          Долучайтесь до акції: поділіться своїми читацькими поетичними вподобаннями, які повʼязані з тематикою тижня поезії. Радимо використовувати в своїх дописах тематичний хештег #тижденьпоезії2024 та візуальні матеріали, спеціально створені Українським інститутом книги до цієї події.

Іван Дерменжи Дорога до дому Їду додому… дорога до дому… Обличчя наповнене сумом. Погляд потуплений, стерня колюча Дитяча печаль така неминуча. Стелиться дим, ллється дорога, Обставини правлять бал. Сумую. До батьківського порога, Треба частіше. Мій ритуал! Стелиться дим дзвінкою верствою –  Я наближаюсь до рідного дому. Бессарабіє, завжди смакую тобою, Все рідне у тобі й таке знайоме. Руки рідні, розмови і страви, Далеко від них залишились справи. В душі моїй смутку більше немає, А на обличчі вже посмішка грає.

21 березня 2024

Тиждень поезії: «Мої дороги»

         Державна установа «Український інститут книги» проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», тема якої – «дім». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

         В рамках Національного тижня поезії ЦМБ ім. І.П. Котляревського публікуємо вірш відомого місцевого поета Михайла Василюка «Мої дороги». 

          Долучайтесь до акції: поділіться своїми читацькими поетичними вподобаннями, які повʼязані з тематикою тижня поезії. Радимо використовувати в своїх дописах тематичний хештег #тижденьпоезії2024 та візуальні матеріали, спеціально створені Українським інститутом книги до цієї події.

Михайло Василюк "Мої дороги"        Усе моє поквапливе ходіння – Товстий гарапник пройдених доріг: Поплутане реміння та проміння, В якім струмить хода, мов кровобіг. У плетеві отім стежки дотичні, Доріженьки ґрунтові по сльоті, Асфальтові дороги й залізничні, Морські і повітряні шляхи. Дитинство відгулялося одними, По інших я всю молодість пройшов,  Додому повертав щораз новими Й оновлений у світ пускався знов. Та, як переплетіння переходить У ремінець, в'юнкіший на ходу, Так із усіх доріг мене виводить Дорога, по якій сьогодні йду. Веди ж мене вперед, моя дорого! Та знай, що у завулках чужини Мені не заблудитися, небого, Хоч чортові у зуби зажени! Бо певен я: куди б я не полинув, Мені не зрадить траса вороття, -  Для тих, хто вірно любить Батьківщину, Та вільна путь відкрита все життя! Тож, як незаклубочуйся зміїно, Я все одно зведу синовій зір І подумки майну на Україну, Усій твоїй крутні наперекір! Веди мене вперед, моя дорого. Лиш про одне благаю, - не згубись! Й в останню мить – перед обличчя мого «Чумацьким шляхом» в небі озовись!

19 березня 2024

Тиждень поезії: «Дружино, розслабся від втоми...»

         Державна установа «Український інститут книги» проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», тема якої – «дім». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

         В рамках Національного тижня поезії ЦМБ ім. І.П. Котляревського публікуємо вірш місцевого поета Валодимира Реви «Дружино, розслабся від втоми...». 

          Долучайтесь до акції: поділіться своїми читацькими поетичними вподобаннями, які повʼязані з тематикою тижня поезії. Радимо використовувати в своїх дописах тематичний хештег #тижденьпоезії2024 та візуальні матеріали, спеціально створені Українським інститутом книги до цієї події.

Володимир Рева *** Дружино, розслабся від втоми, - нам треба перечекати, хай пройде цей біль проклятий, пора повертатися додому у тихе тепле гніздечко, до Богом забутої хати. В далекі краї зимувати летить лебедина вервечка. І вже обгоріли тополі. І вже обгоріли верби. Багряне жовтневе дербі і ми – у знайомому колі. Це осінь, і що тут робити? На згарище осені – сині періщать дощі в Україні, -  а нам треба якось жити…

15 березня 2024

«Національний тиждень читання. Тиждень поезії»

          Державна установа «Український інститут книги» проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», мета якої – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії. 

           Тема Тижня поезії – «дім». Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Завдяки темі «дім», яка лунатиме протягом тижня поезії, Акція підкреслить важливість дому для військових, які захищають наші домівки і водночас хочуть відчути тепло й затишок своїх рідних домівок, цивільних, які через війну змушені були переїхати в інші регіони України чи за кордон, людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і чекають повернення додому – всіх українців, для яких дім тепер більше, ніж просто точка на мапі.

           Пропонуємо долучитися до Акції та поділитися своїми читацькими поетичними вподобаннями, які повʼязані з тематикою тижня поезії. Радимо використовувати в своїх дописах тематичний хештег #тижденьпоезії2024 та візуальні матеріали, спеціально створені Українським інститутом книги до цієї події.

09 вересня 2022

"Життя як нагорода": помер талановитий місцевий поет

Віртуальна виставка-біографія


Якщо Вам сподобались вірші Валентина Борисовича або Ви хочете більш детально дізнатися про його творчість, звертайтеся за електронною адресою: artem.ordynsky@gmail.com, чи у месенджерах Viber/Telegram +380979962903.

15 березня 2021

"Вітаю Ліну Костенко"


           Вже за декілька днів свій день народження святкуватиме Ліна Костенко - українська поетеса, прозаїк, громадська діячка. Центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського долучається до Всеукраїнського флешмобу у соціальній мережі Facebook відеочитань до дня народження поетеси із віршем "Між іншим" (читає - Титаренко Валентина).

           Ліна Костенко автор понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. 

           Для багатьох українців вона – беззаперечний моральний авторитет, адже за свій вік не заплямувала себе підлими компромісами з жодною владою. Тоді, як більшість співвітчизників заплющувала очі на всілякі беззаконня, слухняно киваючи головою й підтакуючи «власть имущим», – у неї вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне “ні”. Ні – підлості, брехні, зрадництву, глупоті, цинізму. 

19 листопада 2020

"Поет мрії"

Віртуальна виставка одного автора

140 років від дня народження Олександра Блока - 28.11

          О. Блок - одна з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «Срібної доби». Для багатьох своїх сучасників - майстрів слів, критиків, величезної аудиторії читачів - він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст. і відкривача шляхів поезії століття XХ, лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музикою революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював у своїх художніх картинах «нетутешній» світ. 
           Деякі твердження у цьому хвалебному хорі, здавалося, заперечували одне одного. Скажімо, якщо талановитий критик Ю. Тинянов висував тезу: «Блок - найбільша тема Блока», по суті зводячи творчість митця до літопису його власного внутрішнього життя, то поетеса А. Ахматова називала автора «Віршів про Прекрасну Даму» «трагічним тенором епохи», наголошуючи на тому, що мистецтво Блока насамперед увиразнювало «дух часу». Втім, жодного протиріччя тут немає. Принаймні сам Блок був переконаний, що повнота творчості досягається лише тоді, коли «особистісний» і «епохальний» її зміст збігаються: «...розквіт поезії: поет знайшов себе і разом з тим влучив у свою епоху. Відтак моменти його особистого життя перебігають синхронно з моментами його століття, які, у свою чергу, є одночасними з моментами творчості. Тут така легкість і плавність, наче в ідеальній системі зубчатих колес». 
                Саме таким поетом був О. Блок.