Показ дописів із міткою Всесвітній день поезії. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Всесвітній день поезії. Показати всі дописи

20 березня 2026

«Поезії дивнії чари»

Віртуальний поетичний вернісаж До Всесвітнього дня поезії
               Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
               Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурно му різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
               Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.
               Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.
               Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.
я спалив собі мозок об тебе я горів і не раз і не два я тепер безвідмовний як небо і порожня моя голова  я тепер – наче попіл від снігу я тепер – мов із попелу сніг я втомився від дикого бігу скільки зміг – за тобою пробіг  за тобою проповз наче вуж я половину зміїних доріг ти мені опиралася мужньо не пустивши й на крок за поріг  і тепер я – практично ніколи і тепер я – практично ніде білий попіл на білому полі по якому ніхто не іде  я спалив собі мозок об тебе я спалився на тобі і вмер і відтóді безмовний як небо над тобою я – тут і тепер. Юрій Іздрик
Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами.  Ви як любов, що весни не зазнала і як вечірня зоря одсіяла. Айстри задумані, квіти останії, осені пізньої сльози багрянії… Володимир Сосюра
Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.  Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.  Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати.  Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.  Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні,  Лопотіли крилати і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям.  Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові.  Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені.  Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.  Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.  За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата.  І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі.  Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть.  Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко

«Поезія як усмішка душі»

                20 березня в ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшла поетична година, приурочена до Всесвітнього дня поезії, який традиційно відзначають 21 березня. Її підготувала та провела завідувачка читальним залом Ольга Чебан, насамперед відзначивши, що український народ багатий на літературні таланти і придунайський край в цьому не виняток. На заході перед нами постали справжні майстри пера й віртуози українського магічного слова: Михайло Василюк, Валерій Виходцев, Таміла Кібкало, Галина Лиса, Володимир Рева, Володимир Сімейко…

                В нашій бібліотеці є багато книжок цих поетів, з якими можна ознайомитися на книжковій виставці в читальному залі. Але найбільшу увагу привертає до себе книга « Поміж Дунаєм і Дністром», перша колективна збірка віршів найяскравіших україномовних поетів південної Одещини. Саме вона і стала зіркою програми. Студенти І курсу Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права мали змогу не лише послухати життєвий і творчий шлях митців нашого краю, а й безпосередньо стати учасниками поетичної години. Валерія Пушкова, Ніколь Арабулова, Денис Корольчук, Любов Гуслякова, Микола Солдатов, Андрій Штефанов та Давид Логінов продекламували найяскравіші поезії. Звучали також цікаві факти з біографії поетів, доречні цитати та архівні відео- та аудіоматеріали живого поетичного слова.
                 Наостанок бібліотекарями читального залу на згадку про цю теплу та атмосферну зустріч студентам було подаровано кілька найяскравіших збірок поетів, чиє слово та чий голос звучав на поетичній годині.
                Багата історія Бессарабії, різноцвіття культур, унікальна природа - все це надихає на творчість. Антологія «Поміж Дунаєм і Дністром» відкриває перед широким колом читачів унікальну грань національної культури в її багатстві та розмаїтті. Кожний вірш унікальний, кожен відображає характер людського досвіду, тягу до творчого начала.
Люби і знай свій рідний край,
Буджацький степ, ріку Дунай,
Сріблясто – голубі лимани,
Осінні вранішні тумани,
Гаїв смарагдовий розмай….
Люби свій Придунайський край!
Таміла Кибкало

20 березня 2024

«Поети рідного краю»

 Віртуальна краєзнавча виставка

До Всесвітнього дня поезії – 21.03.

            Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. 
            Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття… Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Тому сьогодні пропонуємо ознайомитись з поетичною творчістю митців Придунав'я.
Підготувала:
бібліограф ІІ категорії
ЦМБ ім. І.П. Котляревського
Валентина Семенова

22 березня 2021

О вечере лирического настроения "И вновь душа поэзии полна"

Титаренко Валентина Анатоліївна

Наличие поэтического слуха - явление столь же нечастое, как и наличие тонкого музыкального слуха. То есть, не все могут отличить хорошие стихотворения от махровой графомании, не говоря уже о самом умении писать стихи. Как говорил Александр Пушкин: «Не тот поэт, кто рифмы плесть умеет».

Мало того, что самих поэтов мало, мало и тех, кто по-настоящему интересуется поэзией и знает в ней толк. Потому ко всемирному Дню поэзии в Центральной городской библиотеке им. И. Котляревского организаторы отошли от принципа «Побольше поэтов хороших и разных» и пригласили всего нескольких человек, чтобы посетители литературной встречи послушали больше качественной поэзии, и у них осталось хорошее послевкусие.

Ведущая мероприятия библиограф Валентина Титаренко рассказала о самом Дне поэзии и о гостях встречи. 

Всемирный день поэзии - ежегодный праздник, отмечаемый 21 марта. Он был учрежден ЮНЕСКО (Организация Объединённых Наций по вопросам образования, науки и культуры) в резолюции 30-й сессии Генеральной конференции ЮНЕСКО в 1999 году. Цель учреждения праздника - «придать новый импульс и новое признание национальным, региональным и международным поэтическим движениям».

Измаильский журналист Руслан Карабаджак рассказал о своём друге, поэте с измаильскими корнями Мишеле Гардоне-Галицине, ныне проживающем в Вене (Австрия), который, кстати, издал книгу со стихами прозой и фотографиями измаильских авторов. Руслан также почитал некоторые из стихотворений Мишеля, пока гости встречи разглядывали фотографии нашего австрийского друга на экране проектора. Выступала также измаильская поэтесса Руслана Головащенко, со стихами о родном городе и о творчестве как таковом.

Прочли свои творения и молодые дарования Наталья Янцос и Валентина Титаренко (ведущая мероприятия), и две самые известные и титулованные измаильские поэтессы Оксана Картельян и Марина Копаной

20 березня 2020

21 березня - Всесвітній день поезії


Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами.

Як багато прекрасних віршів і текстів пісень, написаних великими поетами, зберігаються в нашій пам'яті протягом усього життя! І правда, поезія - це велика сила, яка служить для людей способом вираження почуттів, переживань і захоплень. Римовані рядки, розташовані в смисловій послідовності, здатні зворушити до глибини душі, викликати бурю емоцій і вражень. Щоб висловити подяку всім поетам на Землі, людство відзначає щороку День поезії.

Ідея святкування належить ЮНЕСКО. У 1999 році на 30-й сесії, ця організація підписала резолюцію, згідно з якою День поезії знайшов статус Всесвітнього свята. Через рік його вже відзначали вперше у вузьких творчих колах.

Головною метою проведення Дня поезії стало бажання долучити людей до творчості, відродити віршовану культуру, розвинути творчу діяльність не тільки серед населення, але й в культурних видавництвах і Системах Масової Інформації.

Сама по собі поезія переживала безліч етапів свого формування, починаючи з часів первісної людини. Тим не менш, мистецтво римувати і вміло складати зворушливі тексти дожило до наших часів.

Вітаємо із Днем поезії!

Джерело