«Аеропорт… Пекельна смуга»

 Віртуальна виставка-шана

До Дня вшанування захисників Донецького аеропорту – 20.01.

   Усе розпочалося близько 3-ї години ночі на 26 травня 2014 року, коли на територію аеропорту вдерлися близько 80-ти добре озброєних бойовиків «ДНР», які висунули вимоги щодо виведення українських військових, що на той час охороняли внутрішній периметр ДАПу. Спроби штурму донецького аеропорту  відтоді були регулярними, проте українські військові успішно їх відбивали. Тоді й народилася легенда про «кіборгів». І першими українських бійців так почали називати саме бойовики за надлюдську стійкість в обороні.

Фінальна фаза протистояння в аеропорту розпочалася 13 січня 2015 року. Після масованих артилерійських та танкових обстрілів з боку «ДНР» завалилася диспетчерська вежа аеропорту, яка в народі стала символом його оборони. Того ж дня було висунуто «кіборгам» ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і відтоді зіткнення в аеропорту вже не вщухали.

19 січня бойовики підірвали другий поверх нового термінала, а в ніч на 22 січня бойовики  замінували будівлю й зруйнували її остаточно. Від неї залишився тільки каркас, тож обороняти було більше нічого. Тільки тоді українські військові відійшли до інших будівель аеропорту та навколишніх населених пунктів.

Вовк, І. Донецький аеропорт. Справжня історія. Частина 1. Новий термінал. / Ірина Вовк. – Харків: Фоліо, 2022. – 416 с.

    Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.

    Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.

    У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.  

«Ти як?» Знайди свій спосіб справді відпочити

Іноді ти спиш ще більше, коли насправді треба просто виговоритися. Йдеш на тренування, коли його краще пропустити, або намагаєшся зібратись із думками, коли варто побути в тиші. І це окей. У дописі знайдеш три типи втоми й прості способи, як відновитися по-справжньому. Комбінуй їх, якщо потрібно, і не забувай дбати про себе. Домовились? 👀

Поглянь, який відпочинок тобі зараз потрібен👆

«Ти як?» Один вдома: чому корисно побути наодинці?

«Богдан Хмельницький: від історичних фактів до національної пам’яті»

«Світло у темряві: азбука Брайля»

Віртуальний бібліотечний квілт

До Всесвітнього дня азбуки Брайля – 04.01.

                4 січня відзначається Всесвітній день азбуки Брайля, започаткований на честь дня народження винахідника шрифту для незрячих Луї Брайля. У дитинстві він осліп, проте адаптувався до нового способу життя й створив відому на весь світ систему – шрифт Брайля. 

                У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день азбуки Брайля, щоб підвищити обізнаність суспільства про значення азбуки для незрячих та слабозорих.

Що таке азбука Брайля?

                Це – тактильний шрифт, який за допомогою 6 точок дозволяє передати всі літери, цифри, музичні, математичні та наукові символи. Він у всьому світі використовується незрячими для читання й забезпечує передачу важливої інформації. 

                Азбука Брайля надзвичайно важлива у контексті соціальної інтеграції. У світі нараховують приблизно понад 2,2 мільярди незрячих людей чи з порушенням зору. 

                За даними ВООЗ, приблизно 1 мільярд випадків сліпоти або порушень зору є наслідком відсутності профілактики та лікування.

                Всесвітній день азбуки Брайля — нагадування про важливість доступності та незалежності для незрячих або людей з вадами зору. Реальність така, що багато закладів — ресторанів, банків, лікарень — не оснащені меню, виписками чи рахунками зі шрифтом Брайля. Це означає, що сліпим або людям з вадами зору не надається свобода вибирати собі вечерю або зберігати конфіденційність своїх фінансів.