«Ти як?» Перші ознаки емоційного вигорання

День спільнодії — не лише про розмови, а й про дії

                На підсилення просвітницького компоненту Всеукраїнської програми ментального здоров’я — ініціативи першої леді Олени Зеленської, 15 травня 2025 року проводимо День спільнодії.
                Мета акції – показати, що турбота про ментальне здоров’я є спільною відповідальністю, а взаємопідтримка, емпатія та відчуття належності є ключовими ресурсами для збереження внутрішньої рівноваги й стійкості. Таким чином створюємо безпечний і підтримуючий простір для переосмислення, перезавантаження та збагачення ресурсами, що наповнюють та живлять.

                Вітаємо, перед вами «Альбом віжуалів «Ти як?». Це збірка візуальних матеріалів, розроблених в межах комунікаційних кампаній і хвиль, реалізованих Всеукраїнською програмою ментального здоров’я за ініціативою першої леді Олени Зеленської «Ти як?».

https://drive.google.com/file/d/1DC4a3Wc9jxuaH1fep6Pqv58biDg5rAUT/view

«Українське вбрання – частка українського народу»

Віртуальна етновиставка

До Дня вишиванки – 15.05.

                2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
                Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

                З цікавими книгами, наявними у фондах нашої бібліотеки можете ознайомитись на віртуальній етновиставці «Вишита мудрість поколінь».

                Вишите вбрання у нашій країні мало неабияке значення – за вишивкою жінки проводили майже увесь свій вільний час. Вишивали геть усе: сорочки, рушники, спідниці, жилети, пояса, хоругви, скатертини, подушки… Це був один з найвагоміших показників хазяйновитості та благополуччя родини.

                В українському народному костюмі втілилася історична доля народу, його культура і традиції. Національний одяг зберігає в собі особливості різних культурних епох, тому він є одним з найважливіших історичних джерел вивчення культурних особливостей українського народу.

                Археологічні розкопки свідчать, що український народний костюм з'явився ще в часи Київської Русі. Вже тоді чітко виявлялися регіональні відмінності в одязі. Це, перш за все стосувалося прикрас і орнаментів на сорочках. Аж до кінця XIX століття український костюм зберігав явні регіональні відмінності, і лише на початку XX століття вони злегка розмилися. Дізнатися більше про український національний одяг можете переглянувши перший епізод відеопроєкту про українську культуру на сторінках книг, втіленому нашою бібліотекою у 2023 році, який отримав символічну назву «Український Всесвіт».

                Бібліотекарями читального залу було підготовлено та оформлено книжкову виставку до цієї дати «Літопис української вишивки», де представлено різноманітну тематичну літературу, а також зразок жіночої вишитої сорочки «Поділля». 

Стоп насильству!

    Домашнє насильство — одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі.

     Ми часто чуємо про насильство в сім'ї, знущання з жінок і дітей.                      Але є ще одна категорія людей, які теж зазнають домашнього насильства, потребують захисту, але від скарг, яких багато хто часто відмахується.

    Йдеться про людей похилого віку.

Згідно з визначенням, прийнятим Організацією Об'єднаних Націй, насильство над людьми старшого віку – це «поодинока чи повторювана дія, яка відбувається в рамках будь-яких відносин, де існує передумова довіри та турботи, що завдає шкоди або стресу літній людині».

    У статті 1 Загальної Декларації правами людини (1948 рік) говориться: «Усі народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах». Водночас рівність перед законами заборона дискримінації за ознакою статі визнається у всіх міжнародних договорах з прав людини, а дискримінація за ознакою віку в явному вигляді згадується лише у Міжнародній конвенції про права трудящих мігрантів та членів їхніх сімей. Дискримінація за віком прямо не визнається у регіональних документах з прав людини, за винятком Хартії основних прав Європейського союзу (2007 р.) та двох прийнятих документів, присвячених правам людей похилого віку: Міжамериканської конвенції про захист прав людини Літніх людей (2015 рік) та

 набула чинності у січні 2017 року, та Протоколу до Африканської

хартії прав людини та народів про права людей похилого віку в Африці, який був прийнятий у 2016 році, але ще не набрав чинності, оскільки не ратифікований необхідним кількістю держав.

    У деяких країнах немає законодавства, що забороняє дискримінацію за ознакою віку у будь-якій сфері життя, в інших країнах існує законодавство, яке забороняє дискримінацію за віком у обмежених сферах життя.

     Навіть у тих випадках, коли дискримінація за ознакою віку та статі заборонена законом, не завжди можливо, щоб жінки похилого віку могли пред'являти претензії за обома ознаками, оскільки вони старші і тому, що вони є жінками.

    Існування проблеми насильства в сім'ї в Україні офіційно та публічно було визнано лише останніми роками. Позитивні зрушення, як у законодавстві, і у доступі до послуг, були досягнуті завдяки жіночим організаціям. Але питання про різні форми насильства щодо людей похилого віку ігноруються, незважаючи на існуюче міжнародне законодавство, покликане забезпечити безпеку та гідність цієї групи людей.

    Тим не менш, організації, які працюють з людьми похилого віку, згодом дійшли переконання, що насильство щодо літніх людей має місце в країні.

    Домашнє насильство в Україні тривалий час залишалося проблемою, про яку не було прийнято говорити.

     Винуватцями насильства щодо людини старшого віку найчастіше стають ті члени сім'ї, які перебувають у тісному контакті з нею, несуть відповідальність щодо забезпечення людини старшого віку всіма життєве важливими засобами  (Лікарськими препаратами, засобами особистої гігієни, продуктами харчування, медичною технікою та ін.).     Люди старшого віку найчастіше зазнають насильства з боку інтимного партнера та (або) дорослих дітей.

    Пік припав на період коронавірусних обмежень.

«Пам’ятаємо! Перемагаємо!»

Онлайн-інформування

До Дня пам’яті та перемоги - 08.05.

                8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті.

                Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму.

                У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.