Котляревка
Сайт Ізмаїльської центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського
Сторінки
Головна сторінка
Наша бібліотека
Виставки та інсталяції
ЗМІ про бібліотеку
Історія бібліотеки
В колі друзів
«Ти як?»
Юнацький клуб «Контакт»
Забути неможливо
Міжнародні програми
ПДГ
Творчість наших співробітників
Інтернет-ресурси
ПЄІ
25 травня 2026
«Свіжий погляд: огляд сучасної літератури»
Немає коментарів:
Дописати коментар
Новіша публікація
Старіша публікація
Головна сторінка
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
![Краєзнавство вчить любити не тільки свої рідні місця, але вчить знання про них. Шаталова, Наталія «Мала моя Батьківщино» [Текст]:[новели, нариси.]/Н. Шаталова – Одеса, – Друк-Південь, 2025 –100 с. УДК 821.161.2’06 (477/74)-32 Ш 28 Наталія Шаталова є професійною педагогинею — вона працює вчителькою початкових класів в Одеському ліцеї № 40 Одеської міської ради. Авторка входить до складу Міжрегіональної спілки письменників України. Спеціалізується на малій прозі — новелах, есеях, художньо-документальних нарисах та замальовках. У її творчості чітко простежуються краєзнавча, патріотична та лірико-філософська лінії. Її збірка «Мала моя Батьківщино» містить твори у жанрі малої прози — новели та нариси, написані українською мовою. Тексти мають глибокий патріотичний та краєзнавчий характер, фокусуючись на темі любові до рідного краю та Одещини. Книга «Мала моя Батьківщино» стала важливою складовою сучасної української регіональної прози, яка фіксує ментальну карту України через особисті історії її мешканців.](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgrhOIQhBqul4aPsbrIa2MujQT_3qz0DyvuAuhWTAM3DHOFV-SdfXlTemxWRqeD5mFRg8Q3KLkXoCQp1-Eri7kYLT602esYmctFFMaqNQFYUImdZTmbS7SauRxQ9myzKjoUmRm5FuPLulsvmaOw0cXyeqjXsgC7-qdQwzrpRWtfT2JCtg7dIpEfu1We61c/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-04.png)
![Сьогодні ми представляємо до вашої уваги книгу віршів поетеси Інни Василькової. Василькова, Інна .«Через пороги неповернень» [Текст]:[Філософська поема]/ Інна Василькова. -м. Чорноморськ, Одеська область Видавництво: «Елтон, Гратек», 2024. – 56 с. УДК 821.161.2’06-1 В 19 Інна Василькова — з Вінниччини, а формувався поетичний талант Інни Василькової усе-таки на чорноморському березі. Ще в ранньому дитинстві уперше побувала в цьому краю, отоді й запали у серце їй ці краєвиди і це несподіване відчуття — енергія, завзяття народження нового міста. Відтоді мрія про нього не полишала її. Отак і опинилась тут по закінченні тоді ще педагогічного інституту ім. Михайла Коцюбинського. Й саме тут вона формувалась як особистість. Нещодавно прийняли Інну Василькову в Національну спілку письменників України. Інна Іванівна Василькова (поетка, громадська діячка, завідувачка музею історії Чорноморського морського торговельного порту та ексголова Іллічівського міського об'єднання ВУТ «Просвіта»). Поезія — як оце море, і цей степ, і як те й те разом. Поетеса відкрита, відверта, як сама природа, як щира людська душа. У її творчості багато громадянської поезії, а поема про війну є фундаментальним твором. Вона пише з серцем, з болем, це вирізняє її в нашому поетичному світі… Без сумніву, це пов’язане з тим, що поезія в цьому місті розквітала від самого його заснування. Вона — одна з прекрасних гілок саду української поезії в Чорноморську… «Місто, зіткане з сонця й роси, Я у віршах своїх оспіваю…» Любов і поезія невіддільні; властиво, поезія — це і є любов. До життя, до людей, до Батьківщини, до коханої чи коханого, до матері… Це і є поезія Інни Василькової. Книга «Через пороги неповернень» — це філософська поема української письменниці та поетки Інни Василькової, видана на початку 2024 року.](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEia0YGRFQONFzt1IH7bGnF7-oAu6wNg7Qms951kPyhm6aNZnHykdEUf7CuencPUggfACpq067RgPdouUBG7nRlkoARaAeXDu5dfJivc4TlsPPXeUL8s5QUrU-9MZSKt716QJ78XVSTZipbJkEKervsLesa3sWj60OLNTY4AecNg4DrAAnjW6Kodl52wnq8/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-05.png)
![До Вашої уваги художньо-біографічна книга Олександра Балабко, присвячена життю та творчому шляху Соломії Крушельницькій. Балабко, О. В. Ролі й манекени. Із життя Соломії Крушельницької [Текст]:[роман]./Олександр Балабко -Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2025. - 512 с. УДК 821.161.2'06 Б20 Балабко Олександр Васильович (нар. 24 квітня 1955, с. Лісконоги, Чернігівська область) – український публіцист, прозаїк, поет-пісняр, журналіст. Член Національної спілки журналістів України з 1982 року, Національної спілки письменників України з 2006 року, член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України з 2019 року. Найбільший резонанс останнім часом в Україні та за кордоном викликали романи Олександра Балабка про видатну оперну співачку Соломію Крушельницьку — «Кімоно для Батерфляй» та «Ролі й манекені». Презентація першого відбулася у рамках загальнодержавного святкування 150-річчя Крушельницької у 2022 році у Львові, і роман було номіновано на Національну премію України імені Тараса Шевченка. Другу книгу було видано у 2025 році за сприяння Українського інституту книги для бібліотек України. Новий роман про Соломію Крушельницьку можна читати як продовження попереднього – «Кімоно для Баттефляй», - і як окремий твір. Видатна примадонна, донька греко-католицького священника, а тепер - дружина масона Чезаре Річчоні, постає у віллі «Саломея», у вікні якої на манекені мало не щодня змінюють костюми героїнь співачки. Цей сюжетний хід допомагає автору згадати минулі тріумфи співачки на оперних сценах, а далі - і на концертних, - зібрати під дахом вілли у Віареджо видатних гостей. Приміром, Елеонору Дузе й Айседору Дункан, яка після концерту Соломії вчить її сестру Ганну танцювати на пляжі. Було багато сподівань на її успішну кар'єру, але назаваді - війна, закриття більшості театрів і «ворожий» австрійський паспорт.](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiJ0daQ4EIoJLsNFM8VTVL1j9q4uzk1jBpEZpO33cP3P3AMCZq_T6YvR5ruZMps_LGb0ooQNw320cT_LeO9Sr7O1omzuGaBbo0v7iT6dZ0WtnjkhGU7f-ne1RcQwObZfroIBqts6On0P-IYXTASQatHAAn9N15OQjDuOzIhtN87epvMoxytxoMZ35Y6rv4/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-06.png)
![Широка панорама подій на основі реальних фактів, домислу і уяви письменника переносить читача до Риму, де опиняється Ганна; Мілана, де Соломія має останню оперну прем'єру; Неаполя, де відбуваються її прощальні вистави. На цьому тлі - окупація царськими військами Львова, заборона українських видань; заслання до Сибіру родичів і друзів родини Крушельницьких; смерті Павлика і Франка; радість від удержавлення України. А після поразки ЗУНР і УНР Крушельницька у концертах містами Італії, Галичини, за океаном означує себе українською співачкою. Поезія Юлії Бережко-Камінської класична за формою, глибока за змістом, наповнена неперевершеними образами та вражаючою густотою авторської думки, тож неспроста з кожним новим виданням набирає все більшої популярності в Україні. Бережко-Камінська,Ю. «Це було з нами». Історії-свідчення очевидців повномасштабної війни в Україні [Текст]/Ю. Бережко-Камінська, Інеса Доленик, Олена Олійник. – Київ : ТОВ «Видавництво «Кліо», 2025. – 288 с. Юлія Миколаївна Бережко-Камінська народилася 29 травня 1982 р. на Херсонщині. З дитинства почала писати вірші, перемагала у багатьох конкурсах і точно знала, чим хоче займатися в житті, але саме поезія стала її життєвим кредо. Авторка понад 500 журналістських і літературних публікацій у регіональній і всеукраїнській пресі. Юлія Бережко-Камінська – член Всеукраїнської літературної асоціації «Конгрес літераторів України», Міжнародної організації «Жінки за мир в усьому світі», з 2015 року - член Національної спілки письменників України, а з 2019 року вона стала секретарем Національної спілки письменників України й очолила напрямок роботи з молодими авторами. ЇЇ книга «Це було з нами» - історій реальних людей. Книга болю і несамовитої жаги до життя - життя у своїй країні, під рідними прапорами; книга вчинків - від найменших, малопомітних, про які зазвичай не розповідають на загал, до тих, які змінюють долі багатьох. Книга невідворотних подій і доленосних рішень, незапланованих сценаріїв і несподіваних](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjEtr3UjaWtbQOoMT67lXBYTpSp0WaTgGqzq1niHutam4WUgntnYcEXMJJBFFlU1644WVsxWkUQv7ccvDaWesgp3TqFqu_Q17sSSlEy1e1BxjXP-6UbyMuwCNKUMLj6k4zU3GzqQfGteKxiBlMQ_7H_-hhZ7tFPe1VOqYEerdZh6XtdOIXzUoMvNDYkRa4/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-07.png)
![сюжетів. А ще - одне з вагомих першоджерел для роботи істориків, науковців, дослідників, журналістів, письменників, які ще не одне десятиліття вивчатимуть усе, що ми переживаємо сьогодні, і потребуватимуть «живого» фактажу, зібраного по гарячих слідах. Монографія Тетяни Кара-Васильєвої «Казимир Малевич та вишивка авангарду» дає змогу по-новому поглянути на витоки творчості видатного українського художника, чий «Чорний квадрат» назавжди змінив світове мистецтво. Кара-Васильєва Т. «Казимир Малевич та вишивка авангарду» [Текст]./ Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 2025. – 112 с. : іл. кольор., фот. кольор. – (Державна програма – 2025). УДК 75:746.3(477) К21 Тетяна Валеріївна Кара-Васильєва нар. 27 жовтня 1941, Київ) – радянський та український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії мистецтв України, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Ф. Рильського НАНУ. Заслужений митець України. У виданні розповідається про унікальне творче співробітництво провідних митців авангарду – Казимира Малевича, Олександри Екстер, Любові Попової, Ніни Генки-Меллер та народних майстрів Ганни Собачко-Шостак, Василя Довгошії, Євгена Пшеченка. Вони співпрацювали у кустарних артілях, організованих у маєтках Анастасії Семіградової у селі Скопці та Наталії Давидової у селі Вербівці. На початку ХХ ст. така взаємодія митців не мала аналогій у світовій практиці. Майстерня у Вербівці стала своєрідною лабораторією авангардного мистецтва, де за ескізами художників народні](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg_KdNCwrPMwx6OaGueStpWqJumEjuOW8wXrpUXrLwQTN00O0t7XEXSTJ1LzP7JDEy-BBg4QiK6rB_mlMcmB_yHcUyq56ympMER_ARN7sY04y4jkS_Xc672ebwE4vm7B2lslQW4AK7sjr8XMq1wgAzRNNtj2mV1J0UvInuMgIjG6o2VlKZcXfbHTQGQbPA/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-08.png)
![майстри створювали нові вишивки, реалізуючи ідеї супрематизму. У виданні публікуються зображення ескізів вишивок, віднайдених у музеях та приватних колекціях, а також ілюстрації відновлених творів. У книзі вперше в українському мистецтвознавстві здійснено аналіз стилістики вишивки авангарду. Видання розраховане на спеціалістів і широке коло любителів українського мистецтва та історії. В історії українського образотворчого мистецтва одне з почесних місць посідає талановитий самобутній художник, графік, ілюстратор, визнаний майстер акварельної мініатюри, етнограф, колекціонер – наш земляк Амвросій Андрійович Ждаха-Смаглій (1855-1927). «Українські обрії Амвросія Ждахи» [Текст]./авт.: Оксана Герій, Дмитро Жданов, Андрій Корнєв [та ін.] ; за наук. ред. О. Герій. – Харків : Раритети України, 2025. – 208 с. : іл. УДК 75/76.071.1(477.74) «18/19»(092) У45 Народився митець в Ізмаїлі 20 (6 за ст. стилем) грудня 1855, Ізмаїл - 8 вересня 1927, Одеса) - український художник, графік, ілюстратор, майстер акварельної мініатюри, бібліофіл. Батько Амвросія Ждахи походив із задунайських запорожців, мати родом з с. Лелеківка, що на Київщині. Згодом родина переселилася до Очакова, а потім до Одеси, яка стала рідним містом майбутнього художника. Малювати Амвросій почав з шести років. У 1871 році закінчив Одеське повітове училище. Паралельно відвідував недільні безкоштовні класи Одеського Товариства красних мистецтв. Книгу присвячено вивченню життєвого шляху і творчої спадщини талановитого українського художника Амвросія Ждахи (1855-1927), майже все життя якого було пов’язане з](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgfivTfC54CBlylRC4ZDZsk3ZMFpUw5bsKYPz1Gwf56UNuYoP1oa8asLY3VWbo2sBuSxYFqXz3o1T2AmGAUNJLWIjctMtNnuGY5VtR1kn93YdCPD34t6d0iILegFgAC3k2_wmrqUJBJQiLhamDH4AQwePO9nUOgu22NhFf9h_r6dsswOJ-jm_0muVPzRS4/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-09.png)
![Одесою. Велика частка його творчих зусиль була спрямована на вивчення та популяризацію українського народного мистецтва та етнографії. Авторський колектив з Одеси, Харкова, Києва та Львова на матеріалах українських архівів, бібліотечних і музейних фондів аналізує мистецький доробок А. Ждахи у різних видах і жанрах, розгортає панорамну картину розмаїтої творчості митця, висвітлює невідомі факти його біографії та творчі контакти. Для істориків, мистецтвознавців, студентів закладів гуманітарної освіти, школярів, краєзнавців та усіх, хто цікавиться культурою України. До Вашої уваги мистецтвознавче видання «Михайло Жук : персональний каталог». об’єднало багаторічну дослідницьку роботу та стало результатом співпраці музейних і наукових співробітників. Михайло Жук – відомий український художник-модерніст, письменник, перекладач і педагог, професору УАМ, Одеського політехнікуму мистецтв (пізніше ОХУ), один із яскравих представників української сецесії (сецесійний стиль)У Центральній Європі наприкінці XIX — на початку XX століття це поняття стало синонімом стилю модерн (або ар-нуво). Слово означало протест прогресивних митців проти консервативних, академічних рамок.) та інших напрямів мистецтва початку ХХ ст. Останні чотири десятиліття життя Михайла Івановича Жука (1883–1964) були пов’язані з Одесою і саме в неофіційних колах цього міста з початку 1970-х воскрес інтерес до напівзабутого майстра. Захоплювався фотографією, писав вірші та прозу. «Михайло Жук : персональний каталог». Краківський, перший чернігівський та київський періоди, 1900–1919 рр. Ч. 1 / авт.-упоряд. та авт. вступ. ст. В.А. Кудлач ; пер. англ. Н.М. Диба. – Одеса : [Друк Південь], 2025. – 170 с. : іл. – Біогр. довідка, вступ. ст.](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgtsHaOFjAUFGZlY7SqLvOIRish1kZqmglvtnMT5RrUpljtjI1cO6Zn0yjs_SYreC8FYnah2Nu_KLwZgZY4_ixWZwjathePoa2C2vZ3BGrYerH4eah48dTvz5DZrG7rvV23VSzCRQinHi4S37rRqgQu7K76TXplfJfHaT4W7M1pCm7u5hQXmUendOGvw6Y/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-10.png)
![паралельно укр., англ. УДК75/76+738]:071.1(477) «1900/1919» Видання присвячене Михайлу Івановичу Жуку (1883-1964) – одному з яскравих представників української сецесії, художнику, письменнику, перекладачу і педагогу, професору Української академії мистецтв, а з 1925 по 1953 р. – Одеського політехнікуму образотворчих мистецтв (далі Одеський художній інститут, Одеське художнє училище). Каталог включає найбільш повний перелік творів живопису, графіки та кераміки, а також окремі архівні артефакти майстра, що знаходяться в музейних фондах та приватних зібраннях України. Автор-упорядник – одеський художник, мистецтвознавець, журналіст Володимир Кудлач. Це дослідження є логічним продовженням створеного ним онлайн-каталогу «Твори Михайла Жука в музейних та приватних колекціях України», реалізованого в рамках проєкту Музею сучасного мистецтва Одеси за підтримки Українського культурного фонду «Михайло Жук – вісник Відродження». Книжка буде цікава мистецтвознавцям, галеристам, колекціонерам, краєзнавцям, викладачам і студентам художніх вишів, а також усім, хто цікавиться мистецтвом. Автор книги Гирич, Ігор «Київ у переддень змагань за українську державу (середина XIX – початок XX ст.)» оцінює внесок науковців у скарбницю національної історіографії та додає адреси їхнього мешкання в Києві протягом життя. Гирич, Ігор. «Київ у переддень змагань за українську державу (середина XIX – початок XX ст.)» / І. Б. Гирич. – Київ : Кліо, 2025. – 320 с. : фот. – (Державна програма – 2025). УДК 929(477-25) «18/19» Г51 Ігор Борисович Гирич — київський історик та журналіст. Шеф-редактор журналу «Пам'ятки України: історія та культура» (2011—2015). Фахівець з проблем історії–у праці «Київ у переддень змагань за українську державу (середина ХІХ – початок ХХ ст.)» звертається до середовища, яке формувало модерну українську націю. Видання від «Кліо» зосереджене на постатях київської еліти, чия діяльність передувала подіям 1917–1921 років і створила підґрунтя для державницьких процесів.](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh5XDkyJUU8lFNBGlVUw21AdZvi4V8q5jxQx-ce5thtdUepMwQ5496gE5wQ7eeoviUhsDznvvpZKJ9TMAWC3F-p5rfYh1hz5o8sFMabyG8S3CAAyecnH4Oqoxx6bmGqXn0583PSTGL_RnOTq-BaC9olT-TYMTFCRGyjvFc2qBvbvx7UUh0RykLTjshxuc4/s2339/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D1%87%20%D1%83%D0%BA%D1%80%20%D0%BB%D1%80%D0%B8-11.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар