"Біля витоків слов'янської писемності

 

     24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності та культури. Це свято просвітництва, культури, літератури рідного                              слова. Цього дня згадують творців слов'янського алфавіту Кирила                       та Мефодія. Саме вони стали основоположниками слов'янської писемності. Кожна людина має пишатися та дорожити своєю культурою та історією, повинна знати та зберігати у своїй пам'яті імена перших слов'янських просвітителів.

     Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб.                 У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.                      

     Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.

     Солунські брати Кирило та Мефодій є символами слов'янського письма та культури. Вони створили першу слов'янську мову (кирилицю), яка надалі вплинула на формування літературних мов багатьох слов'янських народів. Цю мову прийнято в науці називати старослов'янською.

     Кирило та Мефодій – слов'янські просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники християнства.  Як відомо, брати походили зі знатного роду та проживали у грецькому місті Солуні. 

     Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – просвітителів,

творців слов'янської писемності та абетки, перших пам'яток слов'янської писемності й старослов'янської мови, яка була створена в IX столітті. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» в честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

    Згідно з однією з афонських легенд, батько братів, Лев, був слов'янином, болгарином, він обіймав посаду «друнгарія під стратигом» (військового вождя), а мати була гречанкою. Мефодій і Костянтин (старший і молодший брати у великій родині) з дитинства добре знали як грецьку, так і слов'янську мови.

     Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.

     У 863 році Кирило і Мефодій розпочали свою місію зі створення слов'янської писемності. Про неї йдеться в «Повісті временних літ»:                        «І раділи слов'яни, що почули про велич Божу своєю мовою». Саме Кирило та Мефодій створили слов'янську абетку, яку ми користуємося донині. Крім того, вони перекладали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир та інші богослужбові книги.

    Паросток православної духовності, прищеплений ними до дерева слов'янської культури, не зів'яв і приніс свої плоди в іншому місці та в інший час: у 865 році учні Костянтин і Мефодій охрестили Болгарію.

    Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського. Кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році.

     Мови слов'янської групи мають унікальну тисячолітню історію, складну географію і безліч подібностей і відмінностей. А коріння                    Дня слов'янської писемності та культури сягає Болгарії, де це свято відзначається з початку XIX століття.

 

    На виставці «Біля витоків слов’янської писемності» представлені книги, що оповідають про історію розвитку мови, легенди, оповіді, а також книги, які дозволяють дізнаватися багато цікавого про життя слів прислів'їв про крилаті висловлювання, про виникнення писемності, цікаві факти про життя Кирила та Мефодія, їхню просвітницьку місію.

    Вона знайомить читача з різноманітними виразами письмової культури, які різняться за використаною в них графікою та мовою, за взятим для письма матеріалом та ін.

    Знайомимо Вас з літературою, що сягає  сивої давнини – це книга  Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ»: Літописні оповіді /Переказ В.С. Близнеця.- 3 Вид. зі змінами.- К.: Веселка. – 2002. – 228 с.: іл

     Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія. Варто відзначити, що саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності».

     Славетна пам’ятка письменства Київської Русі – поема «Слово о полку Ігоревім»./ Махновець І.О. упорядник Лисенко О. – К.:Веселка, 2008. – 134 с.

А/б, ч/з, ф2, ф6.

   є одним із шедеврів світової культури. Безсмертне «Слово о полку Ігоревім» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі.

     Це героїчна поема, яка розповідає про похід князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році.

    «Остроми́рове Євангеліє» –  одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, яка була створена на Русі. Пам'ятка української мови. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови, які стали нормою української літературної мови.

    «Остромирове Євангеліє». В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія.  К.: 1995.

Євангеліє– апракос короткий = Остромирове Євангеліє; Письменник Григорій, диякон Дата видання/створення 1056 – 1057. Обсяг видання 294 л.

містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056 – 1057 роках із болгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира.

    «Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят. Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов'янської мови.

     На відміну від інших пам'яток XI ст. в «Остромировому Євангелії» спостерігається правильна передача редукованих голосних звуків літерами «ъ», «ь».

«Шляхами слов'янської писемності»

 Віртуальний історичний екскурс 

До Дня слов'янської писемності і культури – 24.05.

                Щороку 24 травня у багатьох слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури. Крім українців дане свято відзначають болгари, серби, македонці, чорногорці та інші.  В цей день у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. 

                Тематичну літературу, представлену на виставці, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Дві колиски, дві Батьківщини»

23 травня в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшла зустріч до Дня слов’янської писемності та культури, який традиційно відзначають 24 травня. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Відомості про слов’янських просвітителів Кирила та Мефодія, як виникли українська і болгарська мови та презентація другої збірки поезій із серії «Поезія Буджака» - «Дві колиски, дві Батьківщини», багато поезії та пісень - все це гармонійно поєдналося на цьому заході.

Провели захід бібліотекарі відділу абонементу Інна Драганова та Олена Костенко. Кількість гостей була обмеженою, враховуючи воєнний стан та високу ймовірність повітряних тривог. Присутніми були представники Ізмаїльської болгарської громади ім. Св. Софії, Обласного центру національних культур та біблотек міста, не оминули увагою і читачі.

В рамках презентації поетичної збірки «Дві колиски, дві Батьківщини. Поезія бесарабських болгар в українських перекладах» коротко охарактеризовано художній доробок українських поетів болгарського походження, представлений у паралельному перекладі українською мовою. Продекламовано як відомі поетичні твори, так і вірші поетів молодого покоління. Назві збірки послугували рядки однойменного вірша поетеси Анни Терзівець, який звучав болгарською мовою у прочитанні бібліотекаря Інни Драганової та в перекладі українською мовою у прочитанні бібліотекаря Інни Зубко. Поезію цієї ж авторки продекламувала бібліограф Валентина Семенова. Особливий інтерес у присутніх викликали пісні болгарською та українською мовами у виконанні Сергія Нейчева та Дори Куртєвої. Дякуємо колегам з Обласного центру національних культур за співпрацю та яскраві виступи!

Відділ читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготував книжкову виставку «Ми - Слов’яни», де зібрано літературу до Дня слов’янської писемності та культури. Ще в бібліотеці відкрито Центр колекції транскордонних традицій, де представлено національні костюми народів, що проживають на території Бессарабії, у тому числі й болгар.

Дякуємо гостям за атмосферну зустріч і бажаємо творчої наснаги та мирного неба над головою!

Бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Шляхами слов'янської писемності»

 Віртуальна пізнавальна виставка

До Дня слов'янської писемності і культури (24.05.)
та 1160-річчя із часу утворення Кирилом і Мефодієм слов’янської азбуки (863)

             Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будьякого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. З утвердженням християнства на Русі разом із писцями та богослужбовими книгами із Болгарії прийшло слов’янське письмо – кирилиця. 

          Створили слов’янську абетку православні ченці брати Кирило і Мефодій. Більше тисячі років тому просвітителі Кирило та Мефодій винайшли слов'янську азбуку, літературну мову, збагатили її новими словами і поняттями. Створена ними азбука стала фундаментом української та інших слов'янських мов, посприяла єднанню народів і розвитку багатогранної слов'янської культури. 

             Кирилична писемність містить 19 додаткових літер, яких не знали греки, тому може вважатися цілком самостійною системою письма. Будь-яка писемність є основним компонентом кожної культури, тому кирилична була для Київської Русі могутнім загальнокультурним фактором розвитку країни, розвитку самосвідомості всього народу. 

            В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня. 

Мунін Г. та ін. Видатні болгари в історії України. - К., 2012. - 256 с.

Воронков, В. Кирилиці 1150 років [Текст] / В. Воронков // Голос України .- 2013.- 24 травня.- С.10.

«У витоків слов’янської писемності»

Історична мандрівка

До Дня слов’янської писемності та культури - 24.05

      Щорічно 24 травня в усіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. У цей день православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які були православними ченцями і створили слов’янську абетку у грецькому монастирі.

     В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 р. і відзначається щорічно 24 травня.

     Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

Матеріал підготували бібліограф Титаренко Валентина та бібліотекар відділу абонементу Драганова Інна.

24 травня – День слов’янської писемності й культури

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.

В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.

Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.  

Джерело