«З днем ​​народження, книги!»

 Інформаційно бібліографічний відділ.

«З днем ​​народження, книги!»

Твори ювіляри 2025 року.

Календар

Твори українських письменників.

840 років - «Слово о полку Ігоревім»: пам’ятка давньоукраїнської літератури (1185-1187).

190 - «Сватання на Гончарівці»: п’єса (1835), Григорій Квітка-Основ’яненко.

185 - «Кобзар»: перша поетична збірка (1840), Тарас Шевченко.

170 - «Близнюки», «Капітанша», «Нещасний»: повісті (1855), Тарас Шевченко.

160 - «Кармелюк»: оповідання (1865), Марко Вовчок.

150 - «Хіба ревуть воли, як ясла повні»: роман (1875), Панас Мирний.

150 - «Маруся Богуславка»: драма (1875), Іван Нечуй Левицький.

140 - «Наймичка»: соціально-психологічна драма: (1885), Іван Карпенко-Карий.

135 - «Олеся»: оповідання (1890), Борис Грінченко.

135 - «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: п’єса (1890), Михайло Старицький.

135 - «Сontra spem spero»: вірш (1890), Леся Українка.

125 - «Хазяїн»: п’єса (1900), Іван Карпенко-Карий.

125 - «Іван Вишенський»: поема (1900), Іван Франко.

115 - «Бояриня»: драматична поема (1910), Леся Українка.

105 - «Княжа Україна»: збірка поезій (1920), Олександр Олесь.

100 - «Запорошені силуети»: збірка оповідань (1925), Борис Антоненко–Давидович.

100 - «Пригоди Мак–Лейстона, Гаррі Руперта та інших»: роман (1925), Майк Йогансен.

95 - «Свіччине весілля»: драматична поема (1930), Іван Кочерга.

90 - «Рінь»: збірка віршів (1935), Олег Ольжич.

90 - «Вершники»: роман (1935), Юрій Яновський.

75 - «Сад Гетсиманський»: роман (1950), Іван Багряний.

60 - «Людина біжить над прірвою»: роман (1965), Іван Багряний.

60 - «На калиновім мості»: автобіографічний роман (1965), Петро Панч.

50 - «Євпраксія»: роман (1975), Павло Загребельний.

45 - «Роксолана»: роман (1980), Павло Загребельний.

45 - «Князь Кий»: роман (1980), Володимир Малик.

«Витязь молодої української поезії»

 Віртуальна ювілейна виставка

До 90-річчя від дня народження Василя Симоненка – 08.01.

        8 січня народився Василь Симоненко — журналіст, поет та дисидент з Полтавщини. Відомо, що Олесь Гончар вважав Василя «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом із Шевченкових долин». А Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Лицар нескореного покоління»

            8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали «поетом без каменю за душею». Передусім Симоненка вирізняє трагічна історія. Народившись в мініатюрних Біївцях на Полтавщині, значну частину життя він провів студентом в Києві та журналістом в Черкасах. За життя Симоненко встиг видати лише одну поетичну збірку і помер, не доживши до свого 29-річчя декілька тижнів. Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України. 

            До ювілею поета у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову виставку-одкровення «Лицар нескореного покоління», де представлено різноманітну літературу та періодичні видання, що яскраво висвітлюють як життєвий, так і творчий шлях Василя Симоненка.

            «Для пісні своєї, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він – за прикладом наших кращих поетів – відплатив їй синівською вірністю, чистим горінням душі», – так ємно сказав про поета Василя Симоненка та його творчість письменник Олесь Гончар.

            Любов до України – наскрізна тема всієї творчості Василя Симоненка. На вірші Василя Симоненка створено десятки пісень. Їх виконують і кобзарі, і поп-виконавці, і метал-гурти, їх співає молодь під гітару. Вітер часу не остудив творчі послання Симоненка, тому вогнем душі, синівською любов’ю і турботою жаріють вони і сьогодні.

«Ти як?» 10 способів зробити будні яскравішими

Одещина: земля, що об’єднує