Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає.
Забіжимо наперед, аби заспокоїти тих, кому ці відчуття теж знайомі: ви точно не збожеволіли і не стали жорстокими — так працюють захисні механізми нашої психіки (і це добре, що вони працюють).
Як і чому виникає ця гра нашого розуму, пояснює психологиня UNICEF Ukraine Надія Браницька.
Нагадаємо, за ініціативою першої леді Олени Зеленської розпочалася всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», яка покликана створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними способами та дієвими механізмами підтримати українців у складні часи повномасштабної війни. Дізнатися більше інформації можна на
сайті Програми, а також на сторінках у соціальних мережах:
Facebook, Instagram,
YouTube,
Twitter,
Telegram,
TikTok, Viber.
Немає коментарів:
Дописати коментар