Показ дописів із міткою повітряна тривога. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою повітряна тривога. Показати всі дописи

18 жовтня 2024

«Ти як?» тепер у додатку «Повітряна тривога»

                У застосунку «Повітряна тривога» з’явилися техніки самодопомоги від Всеукраїнської програми «Ти як?».
                Разом з push-повідомленням про відбій повітряної тривоги користувачам приходитиме питання «Ти як?». Натиснувши на повідомлення, користувач потрапляє в підрозділ «Аптечка психологічної самодопомоги» з порадами для дорослих, дітей та ветеранів.

                У цьому підменю зібрані техніки допомоги собі та дітям, ігри та вправи для стабілізації емоційного стану, а також контакти спеціалістів.
                Окрім цього є методичка з порадами про те, як підтримати людей з досвідом війни.
                Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» ініційована першою леді України Оленою Зеленською. Техніки самодопомоги в застосунок «Повітряна тривога» інтегровані за експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України і включає в себе набір спеціальних вправ та порад, які допоможуть стабілізувати емоційний стан під час повітряної тривоги, вибухів чи інших стресових ситуацій.
                Oновлення поступово ставатиме доступним всім користувачам застосунку на iOS та Android.

01 березня 2024

«Ти як?» Чому під час повітряної тривоги нам хочеться чути звуки вибухів?

Чому під час повітряної тривоги... нам хочеться чути звуки вибухів?
              Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає.

             Забіжимо наперед, аби заспокоїти тих, кому ці відчуття теж знайомі: ви точно не збожеволіли і не стали жорстокими — так працюють захисні механізми нашої психіки (і це добре, що вони працюють). 

             Як і чому виникає ця гра нашого розуму, пояснює психологиня UNICEF Ukraine Надія Браницька.

Романтизація небезпеки - можливий наслідок роботи захисних механізмів нашої психіки. Вони допомагають нам легше пережити сильний стрес. На такі відчуття можуть впливати одразу кілька процесів.
#1 Емоційна спрага. Через стрес наш рівень емоційної чутливості знижується. Розум так вчиняє, аби ми витримали емоційне навантаження внаслідок подій, які відбуваються. Якщо стрес триває надто довго, чутливість притуплюється і виникає так звана емоційна депривація - щось подібне до спраги. Буденні речі не здатні її втамувати, і людина підсвідомо потребує сильного потрясіння, аби відчути якусь емоцію.

01 вересня 2023

«Ти як?» Як допомогти дитині подолати страх повітряної тривоги?

Поради педіатрині

«Увага! Повітряна тривога!» Раптовий звук сирени щоразу змушує здригатися. Здавалося б, ми вже знаємо, що це, і як треба діяти, але ніби підвисаємо і нічого не можемо з собою зробити — ці кілька секунд треба пережити. Для дітей все значно складніше.
За словами педіатрині Юлії Крушельницької, у малюків все частіше проявляється страх раптової небезпеки — шуму, вибухів, сирени. Зустрічаються випадки, коли діти ховаються під ліжко чи у шафу. Як зарадити в такій ситуації?
Важливо пам’ятати, що діти дуже емпатичні, вони вбирають емоції та поводяться так само, як батьки. Тож аби знизити рівень тривоги у дитини:
🔹навчіться зберігати спокій;
🔹уникайте психологічних напружень у родині;
🔹сформуйте для дитини особисту навичку заміни.
І у цьому дописі поговоримо про те, що таке навичка заміни, та як її сформувати.
           Нагадаємо, за ініціативою першої леді Олени Зеленської розпочалася всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», яка покликана створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними способами та дієвими механізмами підтримати українців у складні часи повномасштабної війни. Дізнатися більше інформації можна на сайті Програми, а також на сторінках у соціальних мережах: Facebook, InstagramYouTubeTwitterTelegramTikTok, Viber.