Історія бібліотеки

Ізмаїльська центральна міська бібліотека
ім. І. П. Котляревського 

Історичні відомості

В жовтні 2019 року Ізмаїльській центральній міській бібліотеці ім. І.П. Котляревського виповнилося 75 років.

Відлік її діяльності починається з 1944 р, коли, через 2 місяці після возз'єднання Бессарабії з Україною, вона відчинила свої двері для читачів.

Однак у бібліотеки є своя передісторія.

Розвиток бібліотечної справи в м. Ізмаїлі тісно пов'язаний з історією міста, краю. У філії Одеського обласного архіву зберігається документ "Повідомлення інспектора народних училищ Бессарабської губернії 4 району Левицького інспектору народних училищ Бессарабської губернії 5 району про відкриття в місті Ізмаїлі першої бібліотеки" датований 2 березня 1898 року. З повідомлення випливає, що спочатку Левицький написав у міську управу прохання про асигнування коштів для відкриття в місті народної бібліотеки, але міська влада відмовила, після чого Левицький звернувся до найбільш почесних та заможних громадян міста Ізмаїл з проханням надати посильну допомогу і пожертвувати кошти на створення бібліотеки. Наміри Левицького мали успіх: достатня сума була зібрана. Інспектор Левицький знову звертається до міської управи з пропозицією створити міську народну бібліотеку. Завдяки активному сприянню міського голови І.А. Захаріаді міська управа асигнувала відсутні 300 рублів. У місті Ізмаїл відкрилася перша народна бібліотека, щорічно на утримання якої міською управою виділялося 120 рублів.

З 1918 року до 1940 року м. Ізмаїл було під владою Румунії.

Влітку 1940 року в місті організована загальнодоступна безкоштовна обласна бібліотека., розташована в ті роки в приміщенні середньої жіночої гімназії №2.

Спочатку в бібліотеці було дуже мало книг, не більше 500. Поповнювався фонд перший час за рахунок бібліотек, які були залишені жителями, що виїхали до Румунії. Пізніше стали комплектувати книгами з бібколектора, книгарні, а також з військторгу.

Перші бібліотекарі, імена яких нам відомі: Любов Григорівна Пенко, Галина Іванівна Шевцова. Вони працювали з величезним ентузіазмом. Саме ці самовіддані люди в складні роки поступово відновлювали, прищеплювали любов до читання містянам. Відкривається відділ «передвіжек» з якого видавали книги військовим і флотським частинам, довколишнім селам.

За спогадами Л.Г. Пенко, буквально через кілька днів після відходу румунів вони відкрили бібліотеку для користування читачів. В бібліотеці при румунсько-боярському режимі працював бібліотекар, який добре ставився до культури Бессарабії. До цього висновку вона прийшла, бо, незважаючи на таблички «Говоріть тільки румунською мовою», в куточку під стійкою були виявлені книги мовами народів краю.

Працівники бібліотеки не мали спеціальної бібліотечної освіти, але вони були ентузіастами своєї справи. Тому все, що вони робили, робили сумлінно, прагнучи якомога краще поповнювати бібліотеку книгами. Працювали без вихідних і до пізнього вечора. Потім штат бібліотеки поповнився ще трьома працівниками, вже зі спеціальною бібліотечною освітою. І тоді зі штатом в п'ять осіб стали проводити велику пропагандистську роботу. Усі працівники були агітаторами, ходили по так званим «десятідворкам» закликали до читання книг, брали участь у всіх політичних кампаніях. І люди йшли в бібліотеку, тяглися до знань, до культури.

Відділом комплектування та обробки книжкових фондів завідувала Галина Іванівна Шевцова, вона підтвердила спогади Л.Г. Пенко.

Г.І. Шевцова розповіла про те, що уряд не шкодував грошей для комплектування фонду бібліотеки. Облбібколлектор був тут же в Ізмаїлі, тому вони могли добре комплектувати книжкові фонди. Молодь Ізмаїла любила бібліотеку, було багато читаючої молоді, особливо учнів вечірньої школи. При бібліотеці працювали курси політпрацівників. Сюди приїжджали слухачі з Рені, Болграда та Кілії.

Напружену мирну працю людей було несподівано перервано: почалася Друга Світова війна. Г.І.Шевцова згадує, що в приміщенні школи №2 організували призовний пункт, і бібліотечні працівники понесли туди книги. Таким чином останні книги в 1941р. на початку війни видані призовникам.

Територія краю знову належить Румунії.

26 серпня 1944 року частини Радянської Армії увійшли в місто Ізмаїл.

За рішенням місцевої влади всі установи зайняли приміщення, в яких знаходилися до початку війни. Обласна бібліотека для дорослих знову розмістилася в приміщенні середньої жіночої гімназії (школа №2).

У бухгалтерських документах, що зберігаються в бібліотеці, є дані про отримання заробітної плати співробітниками бібліотеки з вересня 1944 року.

За даними «Реєстру актів з обліку збитку, заподіяного підприємствам і установам Ізмаїла німецько-фашистськими загарбниками і їх спільниками» (від 15.11.1944 р акт № 17, 11.23.1944 р зареєстрований, запис № 32) обласній бібліотеці завдано збитків на суму 200 250 руб.


У формуванні книжкових фондів бібліотеки активно брали участь жителі міста. З підвалів, горищ і льохів було витягнуто близько 14 тисяч книг, дивом уцілілих під час окупації. Близько 4 тисяч книг і брошур зібрано населенням. Більше 5 тис. різних книг, серед яких багато історичної та технічної літератури, отримані в дар від бібліотек Одеси. Щодня в бібліотеку приходили десятки містян: робітники і службовці, люди похилого віку і молодь. Уже налічує близько 2000 читачів. З перших же днів організації бібліотеки почав працювати читальний зал, де відвідувачі знаходили свіжі газети, журнали, альбоми, стежили за зведеннями Радінформбюро (стаття Е. Краснощековой «В обласній бібліотеці» опублікована в газеті «Придунайська правда» за 1945 р. 20 квітня).

​
В кінці жовтня 1944 року Ізмаїльська обласна бібліотека для дорослих відчинила двері для читачів. Саме з цього моменту ведеться відлік діяльності бібліотеки.


В бібліотеці працювало 3 співробітника, її завідуючою була Анна Михайлівна Шевченко. Поступово з'являються нові посади: з жовтня - завідувач абонементом, з листопада - методист, з грудня - завідувач читальним залом.

Через деякий час бібліотека перейшла в будівлю по вул. Шкільній (нині Бендерська, 24).


З січня 1945 року директором обласної бібліотеки стає Ольга Максимівна Остафова. Уже на початку 1945 року бібліотекою організовано 7 передвіжек, мета яких була наблизити книгу до мас. Бібліотека почала проводити масову роботу, жваво відгукуватися на всі події, що відбуваються в країні.

Абонемент – 50-і рр.

З червня по листопад 1946 року бібліотеку очолював М.А. Буніковскій грамотний, ерудований чоловік. Його лекції, виступи, бесіди з читачами вражали глибиною думки, красивим літературним словом.

З кожним роком бібліотека розширює масштаби своєї роботи. Колектив працівників веде широку пропаганду творів класиків марксизму-ленінізму, постанов партії і уряду з ідеологічних питань, сприяє вихованню трудящих, мобілізують на дострокове виконання п'ятирічних планів. В жовтня 1948 року вперше в історії бібліотеки відбулася зустріч з І. Еренбург, який розповів про історію написання роману «Буря» поділився своїми творчими планами на майбутнє. Цікавою була зустріч і з українським поетом В. Сосюрою.

Штат бібліотеки поповнюється новими працівниками із спеціальною бібліотечною освітою. Це сприяє поліпшенню обслуговування читачів книгою, тому кількість читачів зростає.

Якименко Федор Іванович -

директор бібліотеки с жовтня1948 р. по 1965 р.

З грудня 1946 року по червень 1948 року директор бібліотеки – П.М. Гудошников; з липня по вересень 1948 року - М.А. Щербакова; з жовтня 1948 року по 1965 рік бібліотеку очолював Ф.І. Якименко.

В 40-і роки в бібліотеку прийшли нові фахівці, для яких бібліотечна справа стала професією на все життя: Танская (Калмикова) Надія Василівна, Хіжая Любов Іванівна, Кузьмук Людмила Федорівна, Співак Ольга Романівна.

На 1-е січня 1947 в Обласній бібліотеці працювало 14 бібліотекарів, її фонд становив 40429 прим, кількість читачів - 3578 чол. На початок 1948 показники вже склали: фонд - 64700 екз, читачі - 5060 осіб, книговидача - 152260 прим.

Колектив бібліотеки в 50-і рр. (директор Якименко Ф. І.) 

Стоять: Танская Н.В., Коршик Т.А., Хижая Л.І., Белиогло А.И., Слинько А.С., Лебедева О.М., Кузьмук Л.Ф. 

Сидять: Мерзянина А.С., Спивак О. Р., Недригайлов Ю.И., Якименко Ф. І., Ковтун Ф.К., Полякова Л.І.

На 1-е січня 1951 книжковий фонд бібліотеки вже склав 102722 прим, а книговидача - 152 401 прим, кількість читачів - 5022 людини. В обслуговуванні читачів працівники бібліотеки підходять більш диференційовано, з урахуванням їхніх запитів і підготовки. Але в звіті про роботу бібліотеки за 1950 вказується, що ще недостатньо задовольняються запити читачів, оскільки склад книжкового фонду бібліотеки не відповідає своєму призначенню: багато технічної літератури, на яку дуже маленький попит, і мало художньої літератури. У той час це було правильно, тому що промисловість Ізмаїла тоді була ще дуже слабко розвинена. І попит на технічну літературу був дійсно дуже низьким. У 1950 році колектив працівників бібліотеки вже тримає тісний зв'язок з підприємствами, колгоспами, школами, збільшуючи кількість пересувних бібліотек.

У перебігу року організовано 59 передвіжек. Працівникам пересувних бібліотек здійснювалась методична та практична допомога. Проводились семінари, на яких обговорювалися питання: диференційоване керівництво читанням, облік роботи пересувної бібліотеки та ін. В бібліотеці відкрито заочний абонемент, яким у 1950 році скористалося 79 осіб. Серед них були активними читачами Герої соціалістичної праці: Бойченко, Остапенко, Бугаєв, які протягом ряду років вирощували високі врожаї винограду. По заочному абонементу вони виписували книги з виноградарства, а також суспільно-політичну та іншу літературу.

У 1950 році бібліотека вже обслуговувала по МБА 16 міських і районних бібліотек, а також виписувала книги з бібліотек Москви, Ленінграда і Харкова.

                                                  Читальний зал – 50-е рр.

Велика масова робота проводилась в цей період в бібліотеці: оформлялися книжкові виставки, проводилися літературно-мистецькі вечори, читацькі конференції, оформлялися бібліотечні плакати, проводилися групові та індивідуальні бесіди з читачами. Працівники бібліотеки надавали методичну та практичну допомогу районним, сільським та колгоспним бібліотекам. Працівники методичного відділу систематично виїжджали в райони і села: перевіряли якісний склад фонду, правильність ведення обліку, приділяли увагу питанням індивідуальної та масової роботи.

У 50-ті роки прийшло нове покоління бібліотекарів: Шляпкіна Ксенія Олександрівна, Агаян Ніна Спиридонівна, Ковтун Дора Кіндратівна, Іваненкова Анна Єгорівна, Лочу Росаль Руфіна, Баришева Сусанна Миронівна, Алексєєнко Зінаїда Іллівна.

В цей час Ізмаїл почав жити новим, великий і яскравим життям, розвиваються промислові підприємства, збільшуються масштаби їхньої роботи. Провідне місце посідає Радянське Дунайське пароплавство. Бібліотека організовує зустрічі з такими письменниками як: М. Стельмах, Ю. Трусов, Л. Забашта, М. Чабанівскій та інші, багато з яких подарували бібліотеці свої твори з дарчим написом.

Приміщення бібліотеки по вул. Адмирала Холостякова, 41 до реконструкції

У 1953 році Рішенням Обласної Ради депутатів трудящих № 920 від 19 серпня 1953 Ізмаїльська обласна бібліотека для дорослих переведена в більшу будівлю за адресою: вул. Дунайська, 29 (нині вул. Адмірала Холостякова, 41). Було виділено приміщення з 13 кімнатами, площа яких становила 620 м2, 9 голландськими печами. Подвір'я з верандою і колонами становила 220 м2.

На капітальний ремонт будівлі з колонами Ізмаїльською обласною радою виділено 14 тис. рублів.

З часом прибираються колони, їх місце посідає стіна, розширюється читальний зал бібліотеки.

З лютого 1954 року Ізмаїльська область скасована і включена до складу Одеської області. Ізмаїльська обласна бібліотека для дорослих стає міський.

На 1 січня 1954 книжковий фонд становить 154 909 прим. книг, читачів -. 6958 осіб, книговидача 179033 екз.

Абонемент – 60-е гг.

Проводиться велика робота у зв'язку з історичною датою - возз'єднання України з Росією, 300-річчя якого відзначалося в 1954 році. Організовуються книжкові виставки, на підприємствах і в бібліотеці проводиться цикл бесід та лекцій. Успішно пройшли читацькі конференції: «Трьохсотріччя возз'єднання України з Росією» і за книгою Н. Рибака «Переяславська Рада».

За досягнуті успіхи в роботі під час Республіканського огляду культурно-просвітніх установ в 1958 році, Ізмаїльська міська бібліотека нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури УРСР.

У 1964 році Ізмаїльська міська бібліотека стає методичним центром міста і району, їй присвоюється звання «Бібліотека відмінної роботи».

Іваненкова Ганна Егорівна - 

директор бібліотеки с 1966 р. по 1979 р.

З січня 1966 по 1979 р бібліотекою керує Іваненкова Анна Єгорівна – грамотний фахівець, людина уважна і вимоглива до роботи. В бібліотеці трудиться нове покоління бібліотекарів: Морозова В.Г., Макарова Любов Семенівна, Медник Тетяна Борисівна, Семенова Алла Сергіївна, Ветева Єва Семенівна, Вахрамєєва Людмила Іванівна, Філатова Людмила Василівна, Єременко Людмила Миколаївна - освічені, закохані в свою справу, вони чесно виконують свій службовий обов'язок. За цей період вдосконалюється робота бібліотек, відкриваються бібліотеки в різних мікрорайонах міста. В 70-і рр. в бібліотеку приходять нові фахівці: Горбатюк Людмила Олександрівна, Чернишова Людмила Григорівна, Ніценко Алла Анатоліївна, Александрова Світлана Іванівна, Іващенко Валентина Захарівна, художник Щербина Алла Петрівна, Кильчік Лариса Марківна і ін.

Колектив бібліотеки в 70-е рр (директор Іваненкова Ганна Егорівна)

Стоять: друга зліва – Горбатюк Л.А., Макарова Л.С., Ветева Е.С., Барышева С.М. Филатова Л.В., Полторацкая А., Еременко Л.Н. 

Сидять: Щербина А.П., Семенова А.С., Іваненкова А. Е., Танская Н.В., Медник Т.Б

Відповідно до Рішення Виконкому № 405 від 07.24.1968 р. Міська бібліотека №1 для дорослих стала Центральною міською бібліотекою.

Читальний зал – 70-е рр.

Рішенням Виконкому міської ради в 1969 році бібліотеці присвоюється ім'я українського письменника Івана Петровича Котляревського з нагоди 200-річчя від дня його народження. Письменник був у нашому місті, брав участь у штурмі фортеці Ізмаїл, брав найактивнішу участь в дипломатичних переговорах перед і після штурму.

З часом до 60-річчя заснування ЦМЛ портрет І.П. Котляревського бібліотеці подарував ізмаїльчанин, заслужений художник України П.П. Чакир.

У 1976 році, на підставі Рішення Ізмаїльської міської ради № 396 від 06.18.1976 р., бібліотеці було передано додаткове приміщення за адресою вул. Калініна, 32.

Марчан Антонина  Юхимівна – директор бібліотеки с червня 1979 р. по грудень 2006 р.

З 1979 року по 2006 рік бібліотекою керувала Антоніна Юхимівна Марчан - талановитий керівник, ініціатор всього цікавого, нового, сучасного. Антоніна Юхимівна внесла вагомий вклад у розвиток культури, бібліотечної справи в регіоні.

Колектив бібліотеки 79-й рік (директор Марчан Антонина Юхимівна )

Стоят: вторая слева – Іващенко В.З., Щербина А.П., пятая – Ветева Е.С., Филатова Л.В.

Сидят: Вахрамеева Л.И., Еременко Л.Н., Семенова А.С., Марчан А.Е., Танская Н.В., Ниценко А.А.

З липня 1980 року в результаті централізації Центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського очолила Ізмаїльську Централізовану бібліотечну систему для дорослих. У Центральну бібліотеку приходять молоді бібліотекарі: Юрчук Лідія Михайлівна, Акімова Світлана, Радилова Євдокія Федорівна, Степаненко Наталія Володимирівна, Семеріна Людмила Семенівна, Солохина Олена Іванівна, Димитрова Алла Михайлівна, Дойкова Галина Анатоліївна, Ковалишина Любов Миколаївна, Баринова Ірина Федорівна, Дженкова Тетяна Петрівна, Філатова Валерія Валентинівна, Чилик Тетяна Іванівна.

Читальний зал – 80-ті рр..

З 1984 року при бібліотеці починає роботу Літературно-музична вітальня «У колі друзів», яка об'єднує любителів літератури і мистецтва. У ці ж роки створюється клуб «Данко» для роботи з юнацтвом.

Бібліотека активно співпрацює з викладачами вечірньої музичної школи № 2, Будинком культури ім. Т.Г. Шевченко громадськими організаціями.

У 1991 р., після здобуття Україною незалежності, настали нелегкі часи становлення держави. Ці проблеми торкнулися і бібліотек: низька і не вчасно сплачена зарплата, скорочення ставок, неувага з боку влади різного рівня. І найголовніше - відсутність фінансів на оновлення та поповнення фондів, в результаті чого були введені платні послуги. Однак, кількість читачів значно збільшується. Новий погляд на історію України, нові політичні віяння наші читачі черпали з періодичних видань, які часто можна було знайти тільки в ЦМБ.

В цей складний час в бібліотеку прийшли нові фахівці: Салманова Віра Дмитрівна, Стойкова Олена Петрівна, Володіна Ірина Федорівна, Ткач Елеонора та ін.

Часи змінюються. Міжнародна організація ЮНЕСКО визначила бібліотеки як публічні центри регіональної інформації. Вийшов Указ Президента про формування та збереження бібліотек та їхніх фондів, а 14 травня 1998 року Президентом України видав Указ про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек, який щорічно тепер відзначається 30 вересня.

1999 рік

Слева направо: Дойкова Г.А., Іваненкова А.Е., Марчан А.Ю.

У 1997 році проведено ряд заходів щодо поліпшення матеріально-технічного стану бібліотеки: встановлено автономне газове опалення будівлі, обладнані решітками 35 вікон та 4 дверей.

У 2002 році відновлено скорочені в 90-і роки ставки фахівців. Завдяки сприянню облдержадміністрації та допомозі міської влади в 2003 році бібліотека обладнана двома комп'ютерами і ксерокопіювальним апаратом. З 2004 року в бюджет для бібліотечної системи закладаються кошти на придбання літератури та на підписку періодичних видань. Бібліотеки стали отримувати книги за державною програмою «Українська книга».

Приходять молоді бібліотекарі: Чимшир Тетяна Петрівна, Ульянова Оксана Анатоліївна, Білоусова Наталя Олександрівна, Мяхкова Олена Анатоліївна, Порвен Галина Вікторівна, Махонина Анна Сергіївна, Костенко Олена Віталіївна, Стоянова Марина Харлампіївна, Рубана Ольга Миколаївна, Пирву Тетяна Степанівна, художник Тумакова Маріанна Сергіївна та ін.

Дойкова Галина Анатоліївна -

директор бібліотеки с грудня 2006 р.

У 2006 р. ЦМБ оснащена сучасною охоронною та пожежною сигналізацією.

З грудня 2006 р ЦБС для дорослих і ЦМБ ім. І.П. Котляревського очолює Дойкова Галина Анатоліївна.

У 2008 році було проведено капітальний ремонт читального залу ЦМБ ім. Котляревського.

В цей період бібліотеки беруть активну участь в обласних та міжнародних конкурсах. Бібліотека неодноразово нагороджувалася грамотами та дипломами за участь в обласних конкурсах, таких як: "Бібліотека клуб і: спільна діяльність" (2008 р), "Читаюча Одещина» (2009 р), «Я молодість твоя, Україно" (2009 р ) і ін.

Колектив бібліотеки – 2014 р. (директор Дойкова Галина Анатоліївна)

Зліва направо - Стоять: Белоусова Н.А., Скоробреха Н.В., Ульянова О.А., Клименко В.І., Степаненко Т.Ю., Салманова В.Д., Рубаная О. Н. , Солохина Е.И., Жовтанська Ю. А., Мусиенко А.А., Костенко Е.В. Пырву Т.П.

Сидять: Мяхкова Е.А., Юрчук Л.М. Димитрова А.М., Дойкова Г.А., Семерина Л.С., Володина І.Ф., Стоянова М. Х.

У 2010 р. ЦБС для дорослих стала переможцем 1-го пілотного проекту Міжнародної програми «Бібліоміст» «Організація нових бібліотечних послуг через відкритий доступ до Інтернет», і першою в Одеській області отримала 15 комплектів комп'ютерної техніки з ліцензійним програмним забезпеченням, 6 з яких встановлені в ЦМБ ім. І.П. Котляревського. Кардинально змінилася специфіка діяльності бібліотеки. Користувачам надається безкоштовний доступ до мережі Інтернет в освітніх, професійних і пізнавальних цілях. Бібліотекарі отримали можливість переймати досвід колег з усієї України та інших країн завдяки глобальній мережі та участі в Ярмарках інноваційних бібліотечних послуг (м. Київ, м. Сімферополь). За вагомий внесок у створення духовних цінностей та високу професійну майстерність ЦМБ ім. І.П. Котляревського у 2012 році нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури України.

Бібліотека почала активно популяризувати свою діяльність в Інтернет-мережі (2011 р.). З'являється блог «Котляревка», який веде новий працівник - Скоробреха Наталія Валеріївна. Блог неодноразово отримував нагороди, такі як «Чудо-блог», а також - Диплом «Кращий блог для дорослих читачів серед бібліотек країн СНД» та ін).

Створено сайт ЦБС для дорослих, ведеться активне спілкування з користувачами соц-мереж.

В Обласному тренінговому центрі ООУНБ ім. М. Грушевського співробітники взяли участь у ряді тренінгів та практичних семінарів.

ЦМБ ім. І.П. Котляревського організувала проведення у м Ізмаїлі ХІІІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині».

В роботі бібліотеки з'явилися інноваційні форми і методи: флешмоб, бібліоресторан, літературно-поетичний пленер, бібліоніч, бібліовечерінка, ретро-відео салон, відеоуроки, відеоекскурсії, майстер-класи та ін.

У цю роботу органічно включається нове покоління бібліотечних працівників: Степаненко Тамара Юріївна, Жовтанская Юлія Олександрівна, Махора Лариса Станіславівна, Клименко Валентина Іванівна, художник - Кравченко Ірина Ігорівна.

Сьогодні ЦМБ ім. І.П. Котляревського є одним з найбільш затребуваних і відвідуваних закладів культури.

Бібліотека має в своєму розпорядженні книжковий фонд в 160 000 прим., Виписує 40 найменувань журналів і 20 найменувань газет, щорічно обслуговує більше 14 тис. читачів, половина з яких - юнацтво, яким видається понад 300 тисяч примірників видань. ЦМБ веде активну інформаційно-освітню роботу серед мешканців міста. Продовжують творчу діяльність літературно-музична вітальня «У колі друзів» і юнацький клуб «Данко».

Бібліотека є однією з кращих в Одеській області. Фахівці бібліотеки - висококваліфіковані творчі люди, які залишаються вірними своєму покликанню - прищеплювати любов до книги.