04 січня 2024

«Лицар українського слова»

 Віртуальна виставка-портрет

До 190-річчя від дня народження Степана Руданського – 06.01.

Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. Початкову освіту здобув у сільського дяка. У 1842—1849 pp. хлопець навчався в Шаргородській бурсі, потім, до 1855р. — в Подільській духовній семінарії. Під час навчання захоплювався читанням журналів "Отечественные записки", "Современник", творів Т. Шевченка. У 1856р. Руданський переїхав до Петербурга й проти волі батька вступив до медико-хірургічної академії. Продовжував захоплюватись вивченням літератури. У Петербурзі Руданський сильно бідував, захворів на сухоти. У цей час він упорядкував дві книжки своїх поезій, які тоді не були надруковані.
У 1861 р. Руданський закінчив академію, одержав звання повітового лікаря і дозвіл працювати в Криму, куди він переїхав і де сподівався поправити своє підірване здоров'я. Протягом 1861 — 1873 pp. — працював міським лікарем в Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова, докладав багато зусиль для піднесення благоустрою міста як лікар і почесний мировий суддя Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи, водночас цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість, багато перекладав. З травня 1873 р. Степан Руданський помер, похований у Ялті на Масандрівському кладовищі.
Сімферопольсько-Ялтинської мирової Петербурзький період найбільш плідний в житті Руданського-поета. В цей час помітно загострились громадянські мотиви його творчості ("До дуба", "Гей, бики!"), відточувалась майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії — віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної. Одночасно Руданський продовжував писати балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми, перекладав з російської та інших мов. Готуючи свої твори до видання, С. Руданський укладав їх у рукописні збірки. Колесник П. Степан Руданський. Літературний портрет. – К., 1971. – 111 с.
Основні твори С. Руданського складають три томи, переписані й оформлені самим поетом. Перший, під назвою "Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857", вміщує пісні та балади в хронологічній послідовності їх написання. Другий — "Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857—1858 і 1859" — складається з 235 поезій, гуморесок,-названих "приказками", й вірша "Студент". Третій — "Співомовки козака Вінка Руданського, 1859—1860" — це пісні, приказки, легенди, Історичні поеми. Крім цієї першої авторської редакції творіа Руданського, відомі автографи збірок, укладених за жанрово-тематичним принципом у різні часи й призначених до видання. Степанові Руданському. – Одеса, 1968. – 260 с.
За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику "Русский мир" (1859), удвох номерах "Основи" (1862), в "Опыте южнорусского словаря" Шейковського (1861), в журналі "Правда". Більшість творів поета побачила світ у 80-х — на початку 90-х pp. XIX ст. уже після його смерті в львівських виданнях "Правда", "Зоря", в "Киевской старине". А перше видання "Співомовок" окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в Києві Олена Пчілка 1880р. під псевдонімом "Н-й Г-ъ Волинський" (Невеличкий гурток волинський). Руданський С. Твори: Співомовки. – К., 2005. – 400 с.
З 1926 р. і до наших днів твори С Руданського перевидавалися багато разів. Крім оригінальних творів, Руданський упорядковував збірники народних пісень з власних записів. За життя поета вони не були опубліковані, а після його смерті довгий час залишалися в приватних руках. Найчастіше всі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Руданський називав "співомовками". Цей термін закріпив за гуморесками І. Франко. З того часу традиційним стало саме ІХ іменувати "співомовками". Це виявилося найбільш зручним, оскільки саме гуморески (співомовки) Руданського являли собою новий різновид гумористично-сатиричних віршованих творів, яких раніше в українській поезії не було і поява яких потребувала закріплення відповідним терміном. "І знову живий я світ оглядаю".
Підготувала: бібліограф ІІ категорії 
ЦМБ ім. І.П. Котляревського 
Валентина Семенова
at
Хештеги: , , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)