18 травня 2026

«Кримські татари: роки поневірянь і надії»

Віртуальний перегляд літератури

До Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу – 18.05.

1944
18 травня - день пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла у 2015 році. Цього дня ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті-решт смертю.
Депорта́ція кри́мських тата́р — примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, розпочате НКВС 18 травня 1944 року. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною.
Офіційною причиною примусового вивезення стало звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Хоча близько 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії. Серед справжніх причин дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.
В етнокультурологічних нарисах, присвячених традиційному буттю пересічного українця XIX — першої половини XX ст., йдеться про свята й будні, звичаї та обряди, повір'я і символіку та багато що інше. Разом зі свідченнями очевидців, узагальненнями дослідників та маловідомим ілюстративним матеріалом із архівів та малярських майстерень усе це складає своєрідну мозаїчну панораму народного світосприйняття. Для всіх, хто цікавиться українською минувщиною.
У книзі із залученням великого документального матеріалу розповідається про спільну історичну долю Криму й України. Зокрема, звертається увага на українську більшість півострова в період Кримського ханства, на включення Криму до українського народногосподарського організму вже з кінця XVIII ст. Детально аналізується перебіг подій, пов'язаних з процесом об'єднання Криму з Україною в 1918 р. і передання півострова УРСР в 1954 р. Наводяться також конкретні аргументи на користь того,що населення півострова завжди пов'язувало зростання свого добробуту в єднанні з Україною. Розрахована на студентів, викладачів - усіх, хто цікавиться історією України.
Крим називають перлиною України, її Південними ворітьми. При згадці Крим у нашій уяві постає безмежне синє море, високі зелені гори і залитий сонцем степ. Цей край здавна був заселений різними племенами, на нього зазіхало багато держав. У книзі "Що ми знаємо про Крим" подана коротка історія півострова, наголошено на трагічній долі його автохтонного населення, кримських татар, у зв'язку з їх депортацією у 1944 році. Подано відомості про діячів української культури на кримській землі. Автор не обминає складної проблеми поліетнічного Криму, основних шляхів його розвитку сьогодні. Книга може бути корисною, як навчальний посібник, а також для широкого кола читачів, які цікавляться історією Криму.
Книга присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду - з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим - кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років.
літературна спроба відтворити історичні сюжети боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній батьківщині через участь в ній кількох поколінь відомої і шанованої родини Умерових. У центрі уваги перебувають два її представники — український кримськотатарський політик Ільмі Умеров та його брат Бекір Умеров — натхненник і організатор протестних акцій кримських татар «Москва–1987». У книзі викладено маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар в депортації; про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації й відверті подробиці акції «Москва–1987»; про звичаєво-правові форми вирішення земельного та житлового питань в Криму після повернення кримських татар; про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те, як практично був анексований Крим.
Кримські татари. На долю цього народу випало чимало випробувань… Боротьба за виживання, династичні війни, міжусобиці, намагання побудувати впливову державу, майже тисячолітнє протистояння з Російською імперією, що продовжується й сьогодні… Були друзі, були вороги. І незважаючи на все це, кримськотатарський народ зумів зберегти свою ідентичність, бо: жив за власними законами, шанував своїх героїв, складав свої легенди, розбудовував країну, виховував свою інтелігенцію, включаючись у світові культурні процеси. Ця книга присвячена кримським татарам, завдяки діянням яких кримськотатарська держава і народ увійшли у всесвітню історію, і яких народ пам’ятатиме вічно.
Як це — бути персоною нон ґрата на рідній землі? Витратити роки наполегливої боротьби, все втратити, але не здаватися? Як ніхто інший про це знає Мустафа Джемілєв — колишній політв'язень, активіст, борець за права людини. У 1991 році він зміг вперше за довгі роки повернутися на батьківщину. У 2014 році він знову її втратив. Але «Мустафа Джемілєв. Незламний» — не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва, які тісно пов'язані один з одним. Дана робота молодих кримськотатарських журналістів актуальна як ніколи. Вона дає уявлення про долю кримських татар та боротьбу цієї нації за вільне життя, а також їх особисте бачення цієї боротьби.
Кожен може вшанувати пам’ять жертв геноциду кримських татар хвилиною мовчання 18 травня з 12:00 до 12:01 за київським часом.
Тематичну літературу, представлену на виставці, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського. ДЕякі книги отримані від Державної установи “Український інститут книги”. Шукайте нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.
Підготувала: бібліограф І категорії ЦМБ ім. І.П. Котляревського Валентина Семенова
Котляревка травень, 2026
at
Хештеги: , , , , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)