Художник світла та радості

 

«Ми малюємо, щоб нас любили,

і коли ми творимо,

то самі стаємо здатні дарувати радість

і любити інших,

оскільки творчістю ми наближаємо себе

до образу та подоби Творця».

                                                                                                                                           В. М. Дудник.

 

     Придунав'я – розвивається, зберігаючи культурні традиції та професійне мистецтво. Важливу роль цьому процесі грають ізмаїльські художники. Яскрава, самобутня та багатопланова палітра їх творів пробуджує прагнення до прекрасного, закликає замислитися над вічними питаннями, стверджує неминучі цінності.

Ізмаїльські художники відносяться до різних поколінь і працюють у різних видах та жанрах образотворчого мистецтва. У тому числі живописці, скульптори, графіки, майстри декоративно-ужиткового мистецтва, художники – монументалісти. Вони створюють образи своїх сучасників, неповторне обличчя рідного краю, історія і доля якого є невичерпним джерелом натхнення.

     Однією з головних причин популярності ізмаїльських художників є високий рівень майстерності.    Вони мають унікальні техніки і прийоми, які дозволяють їм створювати яскраві й незабутні роботи. Крім того, ізмаїльські художники часто звертаються до місцевих мотивів та тем, що робить їх роботи ще більш привабливими для глядачів.

     Однією із найвідоміших творчих особистостей південної Бессарабії – мультинаціонального регіону на півдні Одеської області  є–  художник Володимир Дудник.

      Володимир Миколайович – іменитий художник, майстер пейзажу, член Національної Спілки художників України та Ізмаїла, креативна і нестандартно-мисляча людина, що заражає своєю енергією всіх і кожного, чиї роботи добре  відомі як в Бессарабії, так і далеко за її межами.

     Володимир Дудник народився 12 лютого 1959 року у місті Ізмаїл Одеської області. У 1978 р. закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б. Грекова, мальовничо-педагогічний факультет та Львівський поліграфічний інститут.

     З 1978 р. викладав в Ізмаїльській дитячій художній школі, а з 1987 р. став директором. Разом із групою ізмаїльських художників у 1991 р. створював Спілку художників Ізмаїла, яку очолював упродовж дев'яти років. Результатом створення  Спілки художників Ізмаїла відбулося відкриття в Ізмаїлі Будинку художників, а згодом – Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України. Член Спілки художників Ізмаїла з 1991р., член Національної спілки художників України з 2008р.

        У дев'яностих роках повністю зайнявся творчістю та виставковою діяльністю. Створив «АРТ БАТ галерею Ізмаїльських художників», організував та провів «АРТ БАТ ПЛЕНЕР 2009». З 2011 р. в Ізмаїлі проводить «АРТ БАТ ФЕСТ» – щорічний  фестиваль образотворчого мистецтва художників Придунав'я.

    Володимир Дудник  має багато персональних виставок, а також сайт-галерею в Інтернеті.

    У своїх роботах художник зберіг той позитивний, добрий, творчий і гармонійний бік мистецтва, який робить його картини цілющими для душі сучасника.

   Кожен глядач знайде серед робіт Володимира Миколайовича Дудника що небуть собі до смаку. Творчість художника багатогранна: пейзажі, портрети, натюрморти написані не тільки в академічній манері.

    Символічні і полотна філософського спрямування, які творить митець на основі фантазії, мрій та уяви.
     На основі обігравання символіки геометричних фігур (коло, квадрат, куб, піраміда) з реалістичними образами, у своїх роботах художник творчо інтерпретує тезу про єдність та боротьбу протилежностей. Філософські полотна Володимира Дудника – один із шляхів пізнання духовних таємниць світобудови.

     Кожна з ціх картин  – індивідуальна, і сприймається як окремий твір із власною захоплюючою сюжетною лінією та прихованим глибинним філософським змістом.

    Балансуючі на межі символізму та сюрреалізму роботи Володимира Дудника змушують глядача зайняти споглядальну позицію і, підключивши фантазію, поринути у думки про сутність буття та місце людини у світобудові.

    Живопис не тільки відображає життя, а й формує його. Він закликає нас до совісті, спонукає задуматися, як ми живемо, як робимо, робить людську душу багатшою.

    Пейзажні картини вчать бачити по-справжньому природу, розуміти її красу. Художня суть пейзажу в тому і полягає, що художник, показуючи на полотні природу, розкриває не лише її об'єктивну сутність, а й використовує асоціативні зв'язки людини та природи.

      Пейзажний живопис складає основний фонд робіт Володимира Дудника. Діалог із природою є основою художнього сприйняття майстра. Ним створені сотні бессарабських пейзажів, в яких втілено буйство південних літніх фарб, колірне багатство осені, краса снігових покривів, що зачаровує, боязке весняне пробудження природи. Величний Дунай, Вілківські єрики, бессарабські озера Ялпуг та Кугурлуй, степові простори Буджака оживають на полотнах художника, а провінційні мотиви із життя міст і сіл Бессарабії

викликають почуття спокою, умиротворення, непорушності патріархального устрою. Реалістичні пейзажі органічно доповнюють мотиви шляхів, споглядання, пошуку вічних цінностей.     

    Пейзажні полотна Володимира Дудника – чудовий початок знайомства з природою Бессарабії.

У природі стільки краси –

Придивися, і ти зрозумієш,

Навіщо росяні кущі

Огортає тремтіння.

Куди, дзюрча, струмок біжить,

Прозоріше за скло,

Про що надвечір, в полі жита,

Птахи співають ...

Нехай стане серцю твоєму

                Зрозуміла пташина мова

                    І ти навчишся тому,

                     Як це все берегти.

   Серед міської метушні ми рідко звертаємо увагу на звичну архітектуру, провулки та парки. Однак є люди, яким вдається бачити щось більше, ніж повсякденні фасади будівель, юрби пішоходів та потоки машин.

    Картини у жанрі міського пейзажу допомагають нам зберегти пам'ять про місто, спостерігати, як воно змінюється з часом. Для архітекторів, істориків вони становлять неоціненну цінність.  

    Твори Володимира Дудника відображають стан душі художника, ставлення до зображуваного: захоплення, умиротворення, романтичну піднесеність, неприховане хвилювання, спричинене спогадами. І це місто художника, тому що в картинах воно відтворене не фотографічно документальним, а творчо перетвореним, пропущеним через душу та серце художника.

    Мета художника показати чарівність, красу та затишок, створений не одним поколінням ізмаїльчан.

    Майстерність художника Володимира Дудника дає нам цінну можливість насолодитись красою нашого міста, розглянути дрібниці, що надають нашому місту родзинку. На картинах Володимира Миколайовича час наче завмирає на полотні.

    Ізмаїл на картинах виглядає зовсім не так, як під час прогулянки містом. Ви дивитесь на той до болю знайомий собор, набережну, але бачите набагато більше ніж у метушні буднів. Пейзаж міста ставить особливий настрій. Споглядаючи його картини можна по-справжньому оцінити красу нашого міста.

    Володимир Дудник працює в техніках олійного живопису, а також пастелі, акрилу, акварелі, володіючи великою амплітудою технічних засобів – від детального опрацювання до експресивного, широкого, корпусного мазка пензлем або мастихіном, від гладкої мальовничої поверхні до фактурної маси на одній картинній площині.

    Володимир Миколайович бере активну участь у міжнародних виставках та фестивалях. Його роботи часто стають лауреатами престижних премій та нагород. Це свідчить про високий рівень професіоналізму та визнання творчості Володимира Дудника за межами регіону.

      

   Вміння радіти та дарувати цю радість людям – шлях творчого пошуку Володимира Дудника. У той час, коли світ стає раціональним і електронним, живе дихання землі, неба, квітів, пропущене через серце автора, що любить, стає краплею живлющої води в полуденному степу Буджака.

    Бажаємо Володимиру Миколайовичу розвивати свою майстерність, знаходити натхнення в оточуючих. Нехай люди, які побачили створені вами картини, відкривають для себе нові горизонти, знаходять у них джерело життєвих сил та почуття прекрасного.

 

Рекомендована література:

 

Алфьоров, Д. Істина Володимира Дудника. [Текст]: [про ізмаїльського художника] / Д. Алфьоров. //Ізмаїльські відомості. - 2004. - 7 травня. - С.3.

Арсеньєва, Т. Від свого не зрікаються. [Текст]: [про звітну виставку художників м. Ізмаїла подружжя Т.Соколової та В.Дудника в м. Одесі] / Т.Арсеньєва. //Вечірня Одеса. - 2005. - 8 грудня. - С.3.

Бистрика, В. М. Трепетна палітра Володимира і Тетяни. [Текст] /М. Бистрика                                     // Придунайські вісті. - 2007. - 16 червня. - С. 5.

Левчук, В. Поетичний пейзаж Володимира Дудника [Текст]/В. Левчук // Вечірня Одеса. 2002. - 31 січня.

Павлова, О. Виставка, присвячена Великодню. [Текст]: [художник Н. Дудник] /О.Павлова. // Повітовий телеграф. - 2004. - 14 квітня. - С.2.

Пейков, В. Діалог за допомогою кисті та полотна. [Текст]: [виставка ізмаїльських художників В. М.Дудника та Т.В. Соколової в Одесі] / В.Пейков. //Співрозмовник Ізмаїла. - 2005. - 4 січня.-С.2.

Пейков, В. Діалог за допомогою пензля та полотна [Текст] / В. Пейков. // Співрозмовник Ізмаїла. -2006. – 4 січня.

Раух, К. Володимир Дудник та Тетяна Соколова! »Діалог у живопису. [Текст]: [художники м. Ізмаїла автори нової експозиції в Одесі] / К. Раух. //Тиква. - 2008. - 2 липня. - (27). - С. 16.

Тимохова, І. Діалог на мосту [Текст]/І. Тимохова. // Вечірня Одеса. -2008. -                         21 серпня.

Дудник Володимир Миколайович / О. Д. Кара // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-881164

Матеріал підготувала завідувачка 

інформаційно-бібліографічним відділом

   Семеріна Людмила Семенівна 

 

2024 рік