«Андрій Кокотюха - феномен сучасності»

 Віртуальна експозиція творів 

До 55-річчя від дня народження Андрія Кокотюхи – 17.11.

                Андрій Кокотюха – відомий український письменник, сценарист, журналіст, майстер детективного жанру, засновник премії «Золотий пістоль» за кращий гостросюжетний твір. Він – автор понад 70 книг і понад 100 сценаріїв, серед яких детективні, готичні та історичні романи, пригодницькі повісті для дітей, історико-біографічні розвідки тощо.

                Романи Андрія Кокотюхи неодноразово екранізувалися, а перелік літературних нагород вражає – «Коронація слова» в номінації «роман», «кіносценарій» та спеціальна відзнака «вибір видавців». У 2012 році автор отримав почесне звання – «Золотий письменник України».

                Андрій Кокотюха має одну звичку, яку варто наслідувати кожному: читає щодня по 100 сторінок.

                На виставці представлені романи цього унікального письменника. Отже, знайомтесь…

                Тематичну літературу, представлену у відео, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

Підготувала:

бібліограф ІІ категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Книжкові обрії»

                                                    Як хотілося б зазирнути у майбутнє  і побачити,
                                                    якими стануть книги через сторіччя?

Джон Леббок

«Гімн книгам», 1887 рік.

 

     Шановні читачі! Продовжуємо знайомство з надходженнями до ЦМБ ім. І.П. Котляревського та пропонуємо до вашої уваги огляд нових книг.

    Роль літератури і книжки у житті важко оцінити, вони вчать прекрасному, доброму, формує моральні принципи. З покоління до покоління за допомогою книг передавався досвід, знання, відкриття.

     Кожна хороша книга впливає на людину, набагато довше, ніж час, який потрібний для її прочитання. В даний час вибір величезний і у кожного є можливість, прочитати найцікавіші книги.  

     Для вас представлені книги на будь-який смак – інтелектуальна книга, твори найсучасніших українських письменників.

 

    У кожного свій шлях до мови. Хтось розмовляє нею з колиски, а хтось обирає

її свідомо.  

     Слово – зброя. Історично склалося так, що мову використовують як ознаку національної приналежності.

    До вашої уваги книга Демська-Кульчицька, Орися. «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» [Текст]   /Орися Демська-Кульчицька.. – К.:  Видавництво Vivat. –2023. – 304 с.

    На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.

     Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.

    Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.

Калинич, Олеся. «Паляниця». Українська для початківців : посібник - практикум з аудіосупроводом. [Текст] / О.  Калинич, Л. Коткова, Т.Кремень –

Тернопіль: Астон, 2023. – 160 с.

    Посібник-практикум з української мови для початківців «Паляниця» містить загальні відомості щодо вимови, 20 тематичних блоків (у кожному з них – опорні запитання та твердження, правильне наголошування слів, редагування, утворення словосполучень, пояснення фразеологізмів, кросворди, анаграми тощо), хрестоматія. Усі тексти та окремі вправи озвучено вчителем-практиком. За QR-кодами подано правильні відповіді до завдань.

Хіт-парад сучасної української книги!

Частина ІІ.

                  Книги українською - як і українська літературна традиція – явище хоч і молоде, однак, цілком сформоване і самобутнє. Причин тому чимало, та головна з них – непроста українська історія. Народне лихо – родючий ґрунт для виникнення генерації талановитих людей і міцних мов кремінь переконань. Далеко не всі наші світила – песимісти, співці "загублених поколінь", є і романтики, й сатирики, і фантасти. Наша воля – найнезламніша в Європі, а слово – "найбронебійніше" у світі!

Хіт-парад сучасної української книги!

Частина І.

             Сучасна українська література «блукає», шукаючи свій стиль. Читачам не завжди до вподоби експерименти, які проводять письменники у своїх творах, проте така тенденція є невідємною частиною літературного процесу загалом. Тоже сьогодні пропонуємо ознайомитися з творами сучасних авторів, які останнім часом набирають популярність.

Українська електронна бібліотека

Створено електрону бібліотеку, де зібрані твори сучасних українських літераторів. Завітайте за адресою: http://libruk.in.ua/, не пожалкуєте!

Libruk – ресурс, на якому зібрано твори різних за жанром і часом українських письменників-класиків та сучасних авторів. На сайті Ви зможете завантажити книги у найбільш популярних електронних форматах – fb2, epub, mobi. Також книги доступні для читання онлайн, де є змога не тільки запам'ятати останню прочитану сторінку, а й налаштувати під себе відображення книги. При цьому Вам не потрібно проходити реєстрацію.

На сторінках електронної бібліотеки Libruk є можливість прочитати скорочену біографію для знайомства з життєвим та творчим шляхом письменників України.

LIbruk був створений з любов'ю до рідної мови, виключно з метою донесення до читача чудових творінь талановитих українців. 

Казацкие истории художника-иллюстратора Максима Паленко

Мы давно уже выросли, давным давно читаем книжки взрослые, без картинок, но... как здорово полистать книги, приобретенные для деток. Рассматривать иллюстрации талантливых художников, никогда не взрослеющих фантазеров, погружаться в прекрасный мир, где деревья живые, зайцы разговаривают, а казаки воюют со всем мировым злом, в самых причудливых его формах. Особенно хороши книги, иллюстрированные и изданные с любовью.

Речь пойдет о художнике, графике и иллюстраторе Максиме Паленко который сотрудничает с Издательством Старого Льва и А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га

Родился в селе Новоалександровка Днепропетровской области. Окончил Днепропетровское художественное училище в 1996 году. Учился в Украинской Академии книгопечатания во Львове. По окончании обучения, поработав несколько лет в рекламе, начал присылать собственную графику издательствам. Первым откликнулось «Видавництво Старого Лева». Одной из первых проиллюстрированных книг для этого издательства стала «Ракета на четырех лапах» Джереми Стронга, вышедшая в свет в 2005 году. С тех времен начал заниматься оформление книг.

Лучше всего в своем творечество Максим Паленко чувствует себя среди необозримой степи, там, где когда-то запорожские казаки устраивали засады на татар, отбивали в них ясырь, сопровождали чумаков, которые возвращались с солью из Крыма. Собственно, все это можно найти в его иллюстрациях.
Информация отсюда

Українська сучасна література: Сергій та Марина Дьяченки

Подружжя Марина та Сергій – єдина сімейна пара письменників, які творять на ниві сучасної фантастики, фентезі, філософських та дитячих творів. Автори 26 романів, сотень повістей  та оповідань. Лауреати багатьох літературних премій в галузі фантастики. На Всесвітніх та Всеєвропейських зборах їх визнано найкращими письменниками – фантастами Європи, голосуванням представників 24 країн.

Сергій Дьяченко в минулому лікар – психіатр (це говорить про неабияке знання людської психології) і кандидат біологічних наук (що говорить про аналітичний склад розуму).

Марина Дьяченко – в минулому актриса театру та кіно (що говорить про деякий вроджений романтизм та здатність до перевтілення. Марина розпочала свою літературну кар’єру раніше, ніж почала писати, в чотири з половиною роки вона вже була автором виданих в одному екземплярі книжок «Сказка про паровоз» та «Проделки вора». Закінчила Київський театральний інститут, але знайшла пристанище перед екраном комп’ютера. Подружжям вони стали в 1993 році, і з тих пір пишуть в співавторстві.

В 1994 році вийшов їх перший роман «Привратник». Роман отримав приз «Хрустальний стол» і був визнаний кращим дебютом на конкурсі «Єврокон» (1995). З того часу престижні премії отримувала майже кожна книга С. та М. Дьяченків. Якщо перші їх роботи «Привратник» та «Авантюрист» були написані в стилі класичного фентазі, то починаючи з слідуючих творів автори все частіше намагаються вийти з тісних рамок жанру, займаючись розробкою незвичайних образів, тонких психологічних портретів персонажів, надаючи можливість глибокого філософського осмислення їх діям та рішенням.

Так, роман «Ритуал», який вийшов 1996 року розповідає про справжнє кохання принцеси та дракона – перевертня, в якого автори вклали живу людську душу.

В романі «Ведьмин вік» 1997 рік присутні персонажі з української міфології.

Роман «Печера» (1998 рік) отримав премію «Лунный меч» (1999 року), як кращій твір в жанрі містичної літератури 1997 – 1999 років.

Роман «Армагед – дом» (1999) – великий роман в жанрі соціальної фантастики, в якому показані етапи життя людини і суспільства навколо нього.

В 2011 році вийшов роман «Одержима». Вона – сучасна відьма авантюристка, ворожить та знімає порчу, але вірить тільки в гроші. Він – демон, що вселився в неї. Вона – одержима, вона – гонча. Він – жорстокий хазяїн. Двоє ненавидять одне одного і пов’язані спільною місією. Варто хоч раз помилитись, спізнитись, прорахуватись – і відьма і демон потрапляють в пекло. Але в такій складній праці помилка – всього лиш питання часу...

                                                 За матеріалами Олени Костенко

Українська сучасна література: Таня Малярчук

Таня Малярчук

Народилась Таня Малярчук у 1983 році у Івано – Франківську. Закінчила Прикарпатський університет ім.. В. Стефаника, за фахом філолог. Мешкає у Києві. Працює на телебаченні на 5 каналі. Прозаїк, есеїст, автор 5 книг прози: «Ендшпіль Адольфо або троянда для Лізи» (2004 рік), «З гори вниз. Книга страхів» (2006 рік), «Як я стала святою» (2007 рік), «Говорити» (2007 рік), «Звірослов» (2009 рік)

                                                                        
                                                                             «Як я стала святою»

Невідомо, чи авторка цієї книжки насправді стала святою, однак чудес і мученицьких смертей у її текстах пре достатньо.

Герої   пересуваються багатоповерхівками на каное, їхні серця розбиваються, як кокосові горіхи, а від падіння з вікна рятує борода Бога… У книжці бажаючи можуть розпізнати український, скандинавський та арабський фольклор, англійський детектив, високий та низький жанри барокової драматургії, навіть пост модернізм.

Книжку «Як я стала святою» скомпонували три тексти – «Комплекс Шахразади», «Ми, колективний архетип», «Як я стала святою». Як вважають критики другий текст є необов’язковий і для самої збірки і для художнього смаку Тані Малярчук. У ньому чи мало уразливих місць.

За стилем книга близька до магічного реалізму. Моя улюблена повість – Комплекс Шахразади (в пансіонаті живуть дивні люди: чоловік, що постійно читає, хоча не вміє читати; чоловік, що, напиваючись кави, весь день спить; дівчина, яка що ранку прокидається, як у фільмі про день Сурка, тою ж самою, що була вчора. Всі вони, чоловіки й жінки закохані в поштарку, яка приносить їм листи.

Десь там між снами та реальністю існують її персонажі. І з кожною сторінкою все більше і більше чудес. Сама Таня говорить: «Я перетворююсь на фанатку лузерів».

Таня Малярчук обіцяє написати детектив. Але поки цей час не наступив і письменниця пише прозу, яка балансує між сюрреалізмом і реалізмом, а критик Михайло Бриних називає Таню «экзальтированной сказочницей, где ее повествовательный мир завораживает».

                                                                      За матеріалами Олени Костенко

Любко Дереш та сучасна українська література

Сучасна українська література -  українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками. Термін сучасна українська література багатозначний, проте,  не зазначено, від якого моменту літературу називають сучасною, часто маючи на увазі сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною Незалежності в 19991 році. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов’язкового для СРСР стилю соцреалізму та скасуванням радянської цензури. Принципові зміни в українській літературі відбулися ще у роки перебудови і особливо після Чорнобильської катастрофи.

В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів  та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література, здебільшого, відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем (голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка), використанням нових стилістичних прийомів (прийоми постмодернізм, неовангарду, нецензурної лексики, використання суржику), різноманітністю та змішенням жанрів, але своєрідним епатажем, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам’яті.

На початку нового тисячоліття у в’яло текучому літературному процесі сталася помітна подія, привід для дискусій, як мінімум, на кілька років наперед. Привід на ім’я Любко Дереш. 17-річний хлопчик з маленького містечка  піді Львовом, закінчив Львівський фізико – математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету (спеціальність – облік та аудит). В 2001 році опублікував свій дебютний роман «Культ». І почалося: 

захоплення: в українській літ. З’явилася нова зірка, наш Пелевін вкупі з Ніцше.

Сумніви: а чи був хлопчик, може це взагалі містифікація, колективний псевдонім кількох дорослих дядьків.

Скептики: юнак, мабуть, виклав у цій книжці весь свій невеличкій досвід, про що він писатиме далі?

Застереження: дивіться, погубити бідну дитину хіба вперше?...

На сьогодні Любко Дереш, якому вже 27 років, написав сім творів:

2001 – Культ

2002 – Поклоніння ящірці

2005 Архе

2006 – Намір

2007 – Трохи пітьми

2009 – Трициліндровий двигун любові

2011 – Голова Якова (підзаголовок «Як стати Богом і не заплакати»),  над яким Дереш працював майже 5 років, вийшов у лютому 2012 року.
         Любко Дереш зазначає: "Коли пишеш про себе, про свої переживання, події свого життя - все це зникає. Тому якщо я і є у своїх книгах, то виключно таким, яким був раніше, або таким, яким хотів би себе побачити. Безумовно, я симпатизую героям своїх романів, і, звичайно, пишу проте, що для них важливо"

Роман Культ

Перший роман Любко Дереша, написаний у 2001 році, автору було 16 років. Я думаю, це одна з тих книжок, яка зорієнтована на аудиторію читачів, яким подобається жанр фентазі. Ця книга не призначена тільки молоді – вона призначена допитливому читачеві. Але це також твір і для старших читачів – інтелектуалів. Оскільки це та книга, у котрій втілено світ за допомогою тексту. Тому багато людей отримують задоволення.

Студент 5 курсу біологічного факультету Юрко Банзай їде на викладацьку практику до коледжу у глуху забиту місцину недалеко від Львову. Там і розгортається найцікавіше. Бідного юнака починають догризати залишки студентського сумління: він звинувачує себе в педофілії. А хто б на його місті встояв перед незвичайною, самотньою, тендітною беззахисною школяркою, що має до того ж неабиякий потяг до біології. При більш близькому знайомстві з Дарицею Борхес  - тією ж самою школяркою – Банзай остаточно підриває свій викладацький авторитет, поводячи себе вкрай не педагогічно. Разом новоспечені друзі вирушають коридорами коледжу, вулицями містечка і лабіринтами снів у пошуках «пізнання вищої істини», а за сумісництвом – всієї правди про вельми загадкову особу охоронця, що у вільну хвилини з захопленням читає роботи інституту транс персональної психології і цікавиться полінезійським віруванням.

Якщо на початку твору все дуже і дуже заплутано, то коли вже кількість прочитаних сторінок сягає за половину,всі вузлики легко розплутуються, кожен герой посідає своє місце. Хтось на боці добра, хтось на боці зла.

Перша частина називається Амальгама. На мою думку, такий підзаголовок може мати весь роман. Насправді «Культ» - це не просто чергова фантастична казочка про боротьбу світла і темряви. Це нескінченно закодований лабіринт з безліччю ілюзій. І воля ваша – помічати їх чи ні.

Автор піднімає у творі величезні пласти: виникає бажання перечитати «В очікуванні Годо» Семюеля  Бекета , ознайомитися з роботами Кастанеди і навіть передивитися такий милий, добрий мультфільм про ведмежатко Умку. Адже все це може допомогти наблизитися хоч трохи до авторського розуміння роману.

Також на певному етапі прочитання «Культ» нагадав мені давно забутого в  «таємній кімнаті» Гаррі Поттера. Та сама школа, той самий таємничо зловісний поверх  - підвал, той самий обіцяний вихід з цього підвалу  Зла всесильного. Ну, звичайно, Зло має агента в цьому світі, і, як завжди, є Бетмен – герой, який з цим агентом воює.
По матеріалам, що предоставлені бібліотекарем абонемента Оленою Костенко