Щороку, починаючи з 1986 року, у всьому
світі 3 березня відзначається День письменника (повна назва «Всесвітній день
світу для письменника»).
Історія свята пов'язана з діяльністю
Міжнародного ПЕН-клубу, створеного в 1921 році.
Його назва — абревіатура, утворена першими літерами слів «поети»,
«очеркісти» та «автори новел,
романісти». По сукупності ці три літери створюють слово ручка (pen). Ідея створення організації належить
англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт.
1923 року в Лондоні відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу. На ньому був обраний його перший головуючий.
Ним став нобелівський лауреат Джон
Голсуорсі.
Всі були чимало здивовані, що така відома
людина підтримала цей простенький почин. Тим більше, що Голсуорсі не
захоплювався суспільною діяльністю, вважаючи, що основне завдання письменника –
це створення літературних творів.
За час свого головування (а тривало воно 10
років) Голсуорсі активно чинив опір тому, щоб клуб літераторів вплутувався в
політичні інтриги.
На 10 році свого головування письменник
запропонував прийняти Статут клубу, що складається з п'яти положень:
Клуб – це об'єднання літераторів, які
працюють заради мистецтва, а не задля політичних вимог.
Клуб
виступатиме за вільне та доброзичливе спілкування письменників із різних країн.
Члени клубу не повинні нічого писати або
вести будь-яку діяльність, яка може сприяти розпалюванню війни.
Клуб не має нічого спільного з політикою,
політичними партіями та державою.
Клуб не бере участі в політичних баталіях,
і стає на бік жодної із сторін-учасниць політичних конфліктів.
Рішення заявити 3 березня як «Всесвітній
день миру для письменника» було прийнято 12—18 січня 1986 року на 48-му
міжнародному конгресі ПЕН-клубу. На той момент пен-центри вже були більш ніж у
ста державах.
Всесвітній день письменника відзначали практично у всіх країнах.
