Українські ЗМІ - ювіляри 2018

ОГЛЯД

Інформаційно - бібліографічний відділ Ізмаїльської ЦБС для дорослих бібліотеки ім. І.П. Котляревського представляє в огляді «Українські ЗМІ ювіляри »інформацію про українські газети та журнали, які в 2018 році відзначають святкову дату, з моменту їх виходу в світ.

Запрошуємо усіх бажаючих перегорнути сторінки журналів -ювілярів 2018 року!

Газеті «Культура та життя»  105 років.
«Культура і життя» – загальнодержавна українська щотижнева газета. Засновники видання – Міністерство культури України, Український комітет профспілки працівників культури України, трудовий колектив редакції. Видавець – ДП «Національне газетно-журнальне видавництво».

Видавниче товариство під назвою «Культура і життя» було засноване у Харкові Гнатом Хоткевичем, після його повернення до міста 1912 року. Він же з січня 1913 став редактором тижневика «Вісник культури і життя», що видавався в Києві.

У виданні висвітлювалися новини культури, під якою розумілися будь-які галузі людської діяльності та їх наслідки: мистецтва (література, малярство, скульптура, музика), наука і техніка, спорт, організація й самоорганізація людей у цілеспрямовані спільноти, задачі й загадки, ін.

Спроба тривала місяць. Усього вийшло чотири числа періодичного видання. Тим не менше інформаційний досвід цього щотижневика новин заслуговує на всіляке схвалення й вивчення. Журнал замислювався саме як інформаційний (а не літературний чи публіцистичний) проект. Складався він з трьох виразних частин, які, однак, не були відділені в окремі рубрики. Першу частину складали літературні твори, другу наукові праці про мистецтва та з історії, третю – найбільшу – частину становила широка хроніка з різноманітних галузей культури. З огляду на те, що часопис створювався по суті однією особою, більшість матеріалів у ньому мали дайджестовий характер, особливо ті, що ті, що належали до відділу хроніки. Сучасна назва «Культура і життя» – з 3 травня 1965 року.

Після проголошення незалежності України газета стала офіційним друкованим органом Міністерства культури України. Фінансується з державного бюджету. Найбільші перебої з державним фінансуванням газети були у 1999–2000 рр. Так, 1999-го перший номер вийшов друком 6 січня, а другий– 28 серпня; 2000-го побачило світ тільки 6 номерів газети, при чому перший – 11 листопада. «КІЖівці» пояснили невихід газети «руйнівним подихом доби»

Починаючи з № 12 за 24 березня 2017 року у вихідних даних друкованої версії газети «Культура і життя» зазначено ліцензування CC BY. Таким чином «Культура і життя» стала першим в Україні і одним із перших у світі друкованим засобом масової інформації, що видається під ліцензією Creative Commons.

 Журнал «Однокласник» є найстарішим дитячим журналом України. Безперервно виходить з жовтня 1923 року. Його назва неодноразово змінювалася: спочатку журнал називався «Червоні квіти», у 1931 році об'єднався з виданням для молодших школярів «Більшовиченятко» і став «Піонерією», а з січня 1991р. –«Однокласник». Отже – журналу 95 років.

За весь час існування журналу на сторінках надруковано багато творів відомих українських письменників: Миколи Трублаїні, Віктора Близнеця, Всеволода Нестайка, Григора Тютюнника, Михайла Стельмаха, Бориса Олійника, Оксани Забужко, Братів Капранових, Богдана Жолдака, Михайла Слабошпицького, Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Юрка Позаяка, Сергія Оксеника, Галини Малик.

Видання завжди мало сильну літературну складову, деякий час виходили літературні спецвипуски. З жовтня 2011 року виходить додаток «Літературний Однокласник».

В «Однокласнику» поєднують освітню, пізнавальну та розважальну тематики. Значну частину друкованого видання займають статті активних читачів. У журналі неодноразово проводили конкурси серед читачів, найпопулярнішим з яких став «Твій погляд» — серед юних журналістів у номінаціях «Текст» і «Фото».


Журналу «Музика» 95 років.
«Музика» - український музичний ілюстрований науково-популярний журнал, що висвітлює питання музичної культури України у всьому розмаїтті: історію мистецтва, творчість українських композиторів і виконавців різних жанрів, фестивалі, конкурси, концерти, музичні вистави, проблеми молодіжного мистецтва, освіти, науки, музичної життя української діаспори та інше. Розглядає теоретичні і практичні питання музики, її розвиток на території країни, містить матеріали не тільки вітчизняних авторів, а й переклади статей зарубіжних музикознавців.

Заснований в 1923 році в Києві, як друкований орган Музичного товариства імені Д. Леонтовича. Виходив у 1923-1925 рр. (Щомісяця в Києві; в 1926 виходила «Українська музична газета» ( «Українська музична газета»), в 1927 (раз в 2 місяці, Київ і Харків), в 1928-1930 - під назвою «Музика - масам» («Музика - масам ») і 1931 - «Музика мас» («Музика мас») (щомісяця в Харкові).

У 1933-1934 і 1936-1941 видавався в Києві (раз в 2 місяці) під назвою «Радянська музика» («Радянська музика»), як орган Оргбюро Спілки композиторів України.

З 1970 року журнал «Музика» виходив в Києві (раз в 2 місяці), як орган Міністерства культури Української РСР, Союзу композиторів України (нині Національна спілка композиторів України), Музичного товариства УРСР (тепер Всеукраїнський національний музичний союз).

У «Барвінка» – ювілей! 90 років у світі українського дитинства! «Барві́нок» – щомісячний літературно-художній і загальноосвітній журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку

Одним із «найстаріших» в Україні дитячих журналів є «Барвінок». Це – класика дитячої періодики. Перший номер журналу для учнів початкових класів вийшов у січні 1928 року в м. Харкові. Тоді він називався «Жовтеня», а перший повоєнний номер вийшов у 1945 році у Києві вже під назвою «Барвінок». Отже, в 2018 році журналу «Барвінок» вже 90 років! А відзначає він свій день народження 30 січня, адже цього дня народився улюблений письменник багатьох українських дітей Всеволод Нестайко. Перше його оповідання «Шура і Шурко» було надруковане саме в «Барвінку». Отож на знак пошанування письменника день народження «Барвінку» – 30 січня.

В журналі безліч цікавих різноманітних рубрик. «Барвінок» намагається культивувати престиж читання. В ньому друкуються літературні твори українських письменників та авторські першодруки.

«Вітчизна» – у минулому український літературний часопис. Був найстарішим часописом українських письменників. Проіснував з 1933 по 2012 рік. 85 років з виходу першого номера.

Створений у січні 1933 року у Харкові під назвою «Радянська література», орган Спілки письменників України (перші два роки – оргкомітету цієї спілки), спочатку в Харкові, з 1934 – в Києві. Був першим літературним журналом, в та мав призначення уніфікованого органу для утвердження соцреалізму.

З восьми членів першої редколегії журналу, яку очолював голова новоствореної Спілки письменників України, відомий поет Іван Кулик.

Зі сторінок журналу виходили у світ твори, які продовжували багаті традиції національної класики. Біля витоків стояли видатні майстри слова –Максим Рильський, Іван Сенченко, Іван Микитенко, Володимир Сосюра, Олекса Слісаренко, Андрій Головко, Остап Вишня, Іван Кочерга та інші.

Це єдиний україномовний літературний журнал, який приходив до читача навіть у грозову воєнну пору під назвою «Українська література».

В публікаціях 1946 року на сторінках часопису з’являються «Альпи» – перша повість знаменитої трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Згодом у журналі побачать світ наступні повісті письменника – «Голубий Дунай» і «Злата Прага. У повоєнні роки Олесь Гончар очолив колектив «Вітчизни». Саме «Вітчизна» уперше порушила кригу мовчання навколо імені найфундаментальнішого дослідника вітчизняної історії – Михайла Грушевського, публікуючи його заборонену довгі роки двотомну працю «Історія української козаччини».

«Вітчизна» першою з письменницьких часописів заснувала літературну премію. Вона присуджувалася за кращі твори новелістики і носила ім’я видатного прозаїка, одного з редакторів журналу Юрія Яновського

У цьому році ще один часопис святкує свій ювілей – літературно-мистецькому і громадсько-політичному журналу «Київ» – 35 років.

Журнал «Київ» було створено у 1983 році. Першим його головним редактором став письменник Володимир Дрозд, який очолював видання з 1983 по 1986 рік.

Наступним керівником журналу став поет Петро Перебийніс (працював з 1986 по 2000 рр.) Саме у цей час на сторінках часопису друкуються «Скрип колиски» Івана Чендея, ранні оповідання Володимира Винниченка, «Третя рота», «Каїн», «Христос» Володимира Сосюри, його ж поема «Мазепа», «Спомини» та «Історія України-Руси» Михайла Грушевського, «Огненне коло» Івана Багряного... Якраз на той час тираж журналу перевищує п′ятдесят тисяч екземплярів на місяць.

З 2000 по 2004 рік головним редактором працює прозаїк Олександр Васильківський. Про роки роботи у журналі він напише: «Ми робили свою справу чесно, зоряне небо було над нами, а моральний закон у нас. Свідчення тому найправдивіше, котре вже не перепишеш – майже сорок тисяч журнальних сторінок, це ж скільки томів літературно-мистецької хроніки... Починали в одній держав – продовжуємо в іншій.»

Письменник Віктор Баранов очолював журнал із 2004 по 2014 рік. Про своє редакторування він згадував: «Ті, що нарекли себе українською елітою, абсолютно байдужі до наших проблем».

З листопада 2014 року головний редактор журналу – письменниця Теодозія Зарівна.

З номера в номер «Київ» подає широку палітру культурно-мистецького життя України. Тут виступають провідні мистецтвознавці, історики, культурологи, науковці (рубрики «Київський Монмартр», «Народознавство», «Пам'ять», «Суспільствознавство», «Архів», «Незабутні», «Пряма мова», «Пошуки і знахідки»).

«Педагогіка і психологія» Науково-теоретичний та інформаційний журнал Академії педагогічних наук України.

У вересні цього року журналу виповнюється 25 років.

Науково-методичний журнал з проблем теорії, методики і прак­тики професійної освіти адресовано науковцям, студентам, викладачам професійно-технічних і вищих навчальних закладів, аспірантам, докторантам, усім, хто цікавиться проблемами педагогіки і психології професійної освіти.


На весні 2013 року з'явився перший випуск журналу «Город».

Глянцевий журнал про наше місто, про відомих людей, про найважливіші події Ізмаїла. Виходить він раз у сезон. Тематичний журнал розбитий на рубрики, наприклад, «Місця» – про кафе і клубах, «Мода і стиль» – про магазини сучасного одягу, «Будинок» - про стилі інтер'єру, «Люди міста» і «Гості міста» – тут назва говорить саме за себе. Обкладинки прикрашають фотографії ізмаільчанок. А ще в журналі є цікава фотодобірка «Знайди себе в місті» - тут відображені ізмаільчане, яких фотограф «зловив» в об'єктив на якомусь масовому заході.

Журнал «Город» – журнал для всієї родини! Багато корисних статей, відверті інтерв'ю про особисте, кращі товари та послуги в Ізмаїлі, – в безкоштовному доступі для читання в кафе, ресторанах, кав'ярнях, салонах краси, медцентрах, центрах розвитку, спортзалах і багатьох інших місцях. У 2018 році журналу «Город» п’ять років.

Інформаційно - бібліографічний відділ 

2018 рік.