Ікона світло несе сліпцям
Дасть слабким сил
Допоможе вистояти бійцям
У вогні горнил!
Вона від недругів врятує
Рідний край!
Здоров'я хворим принесе,
Прощеним - Рай.
Микола Бірюков
Наша бібліотека робить це шляхом популяризації серед читачів кращих зразків літератури духовно-моральної тематики, виховання у читача художнього смаку і читацької культури. Велику увагу приділяємо вивченню православ'я краю. Збираємо по крихтах матеріал даної тематики. Даний бібліографічний огляд: «Українська ікона: образи та символи» приурочений до 1030-річчя Хрещення Київської Русі підготував інформаційно бібліографічний відділ.
Світова культура як своєрідний килим, де кожен народ вишиває своїми барвами ту квітку, яку вважає найкращою. Саме тому світова культура реалізується у мозаїках і фресках Софійського та Михайлівського Златоверхого соборів, у іконах Богоматері Великої Панагії, Дорогобузької та Волинської Богоматері Одигітрії.
Ікона в Українській Православній Церкві - одна з її догматичних засад, невід'ємна частина української народної традиції. Перші ікони з'явилися на Україні у Х ст. Православному християнину образ Божий супроводжував від народження до смерті, маючи важливе значення в духовному становленні особистості. До ікон прикладали новонароджених; іконою благословляли на шлюб, в дорогу, на подвиг, освячували будинок, перед ними браталися і давали обіцянку; шукали розраду в жалі; служили молебні в свята і в часи нещасть.
Українці-іконописці намагалися наблизити народ до святині, а святих - до народу. Цікавою була кольорова символіка ікон. Золотий колір означав небесне царство, блакитний - чисте і благородне життя на землі, пурпурний - владу Господа та ін.
Українська ікона - унікальне явище в контексті не тільки загальнонаціональної культури, а й світової. Беручи свої витоки від візантійського мистецтва й зазнаючи в подальшому певних західноєвропейських впливів, українська ікона викристалізувала власний, особливий стиль, де образ вгадується завдяки характерному «українському походженню». Про це яскраво засвідчують книги, представлені в нашому огляді.
Протягом понад двох століть, з кінця XVI до початку ХІХ-го український іконопис розвивався під знаком взаємодії двох течій — барокко і народного мистецтва. У книзі-альбомі
Степовик, Д. В. Історія української ікони: [з іконотворчості Христини Дохват. Текстівки і рез. англ.]/ Д. В. Степовик - К.: Мистецтво, 2005,- 304 с: iл.
на основі аналізу іконотворчості видатної української майстрині Христини Дохват, уродженки Тернопільщини, простежуються характерні особливості сучасної української ікони, зокрема другої половини XX - початку XXI ст. Наукове мистецтвознавче видання висвітлює богословсько-філософські та художньо-естетичні підвалини сучасного ікономалярства, вплив на сучасну українську ікону національної традиції і світових досягнень у сакральному мистецтві. Прекрасна колекція ікон XIX ст. Образи Христа, Богородиці на цих іконах аж надто приземлені, десакралізовані. Святих Микиту, Георгія представлено як героїв народної казки.
Призначено для мистецтвознавців, викладачів та студентів вищих духовних і мистецьких навчальних закладів, художників, культурологів, усіх, хто цікавиться історією ікони, іконотворчістю, загальними питаннями храмовлаштування та духовного відродження людини і суспільства.
Український іконопис XII-XIX ст. з колекції НХМУ: [альбом / авт. ст. Л. Членова; наук. консультант Л. Міляєва; упоряд. Ю. Литвинець; ред. О. Климчук; передм. А. Мельник; авт. проекту А. Мельник; Нац. худож. музей України, Фонд сприяння розв. НХМУ]. - Хмельницький: Галерея ; К. : Артанія Нова, 2005. – 256 с.: іл. – Текст укр., англ. – Кат. ікон: с. 206 – 254.
Творче життя Національного художнього музею України — плоть од плоті духовне життя країни, що оновлюється, стає багатшим і справжнім. Представляємо альбом іконопису — побудований за хронологічним принципом, в альбомі яскраві взірці волинського кола пам'яток («Богоматір Одигітрія» XIV ст.), галицького (самобутні, спрощені до наїву «Апостоли Петро і Павло» кінця XV ст.), ікони празникового ряду іконостасу з церкви, що знаходилась в передмісті Калуша на Івано-Франківщині, — характеризують західноукраїнський іконопис. Вершину барокового мистецтва представляють ікони з Лівобережної України — з Березнянського іконостаса Чернігівщини, з Успенського собору Києво-Печерської Лаври.
Ікони, до певної міри репрезентують розвиток та еволюцію українського іконопису. Каталог наприкінці альбому подає головну інформацію про походження ікон. До послуг читача — багатий довідковий матеріал.
Степовик, Д. В. Сучасна українська ікона: [з іконотворчості Христини Дохват]. / Д. В. Степовик. – К.: Мистецтво, 2005, – 304 с: iл. - Текстівки і рез. англ.
У книзі-альбомі на основі аналізу іконотворчості видатної української майстрині Христини Дохват, уродженки Тернопільщини, простежуються характерні особливості сучасної української ікони, зокрема другої половини XX - початку XXI ст. Наукове мистецтвознавче видання висвітлює богословсько-філософські та художньо-естетичні підвалини сучасного ікономалярства, вплив на сучасну українську ікону національної традиції і світових досягнень у сакральному мистецтві.
Призначено для мистецтвознавців, викладачів та студентів вищих духовних і мистецьких навчальних закладів, художників, культурологів, усіх, хто цікавиться історією ікони, іконотворчістю, загальними питаннями храмовлаштування та духовного відродження людини і суспільства.
Овсійчук, Володимир Антонович.
Оповідь про ікону:[ред. М. Горбаль. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. ... століття) : научное издание. ] / В.А. Овсійчук, Д.П. Крвавич; – Сімферополь : Тавріда, 2000. М: АСТ : Ермак : Астрель, 2003. – 398 с. : ил
«Оповідь про ікону» є першим в Україні такого типу виданням, в якому на основі богословської, історичної, мистецтвознавчої літератури розкривається її походження, розвиток і місце в іконостасі. Ікона – складі гай твір, що має літургійне призначення й, разом з тим, є людські їм документом присутності часу – це відкрите «вікно» в духовний світ минулого й у світ вічного буття.
Для учнівської та студентської молоді, для всіх, хто цікавиться богослов'ям, історією і культурою країни. Видання здійснене на замовлення Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України за Національною програмою випуску соціально вагомих видань.
Поява християнства на українських землях ще наприкінці І тисячоліття, з його величною атрибутикою, якими були храми, ікони, богословські книги, церковно -ритуальні аксесуари тощо, переросте у стан внутрішньої потреби християнської віри. У прийнятті русичами-українцями християнства проявиться певний феномен - за надто короткий період, не більше півстоліття, у Київській державі буде споруджено величезне число церков, внутрішня частина яких Обставлена високомистецькими іконами.
Музей волинської ікони: [книга-альбом. /Александрович B.C., Василевська С.І. Вигодник А.П., Єлісєєва Т.М., КарпюкЛ.А., Ковальчук Є.І., Міляєва Л.С., СилюкАЛІ.] К.: АДЕФ-Україна, 2012. –400 с.
Альбом, запропонований Вашій увазі, репрезентує твори Волинського іконопису, релігійного живопису західноєвропейської традиції, церковної різьби та скульптури XVI - початку XIX ст. з колекції Музею волинської ікони у Луцьку. Видання знайомить шанувальників мистецтва з унікальними волинськими іконами, які складають скарбницю духовної спадщини Волині, є безцінним надбанням українського народу, джерело світлої радості і духовного удосконалення. У книзі представлена пам'ятка візантійської мистецтва XI ст. - Холмська ікона Богородиці, шанована у християнському світі як Чудотворна.
Шедеври українського живопису: [альбом / авт.-упоряд. Д. Горбачов.] —: Мистецтво, 2008. — 608 с: іл. Рез. і текстівки англ., фр. та рос. мовами ISBN 978-966-577-004-6
У великоформатному альбомі репродукуються твори українського живопису з — середини 20 сторіччя від Алімпія Печерського до Казимира Малевича, які зберігаються переваж но в музеях України. Автор подає нову мистецтвознавчу концепцію еволюції українського живопису Великий часовий діапазон дає можливість проілюструвати різні жанри живопису, висвітлити процеси формування і розвитку основних художніх стилів на теренах України в розділах "Візантійсько-руський стиль", "Православна готика", "Ренесанс", "Бароко", "Рококо", "Просвітництво", "Бідермаєр", "Романтизм неоромантизм", "Реалізм і пленеризм", "Постімпресіонізм", "Сецесія", "Авангард", "Бойчукізм", "Новий реалізм", "Народне мистецтво".
Ікона, як вид малярства, є унікальне явище у світовому мистецтві, тому що має завдання перш за все сакральне. Виникла вона на тяглості розвитку людства, на його шляху до істини, шляху до пізнання вічності. Того, що ми називаємо: До Бога.
Альбом, запропонований Вашій увазі, репрезентує твори Волинського іконопису, релігійного живопису західноєвропейської традиції, церковної різьби та скульптури XVI - початку XIX ст. з колекції Музею волинської ікони у Луцьку. Видання знайомить шанувальників мистецтва з унікальними волинськими іконами, які складають скарбницю духовної спадщини Волині, є безцінним надбанням українського народу, джерело світлої радості і духовного удосконалення. У книзі представлена пам'ятка візантійської мистецтва XI ст. - Холмська ікона Богородиці, шанована у християнському світі як Чудотворна.
Шедеври українського живопису: [альбом / авт.-упоряд. Д. Горбачов.] —: Мистецтво, 2008. — 608 с: іл. Рез. і текстівки англ., фр. та рос. мовами ISBN 978-966-577-004-6
У великоформатному альбомі репродукуються твори українського живопису з — середини 20 сторіччя від Алімпія Печерського до Казимира Малевича, які зберігаються переваж но в музеях України. Автор подає нову мистецтвознавчу концепцію еволюції українського живопису Великий часовий діапазон дає можливість проілюструвати різні жанри живопису, висвітлити процеси формування і розвитку основних художніх стилів на теренах України в розділах "Візантійсько-руський стиль", "Православна готика", "Ренесанс", "Бароко", "Рококо", "Просвітництво", "Бідермаєр", "Романтизм неоромантизм", "Реалізм і пленеризм", "Постімпресіонізм", "Сецесія", "Авангард", "Бойчукізм", "Новий реалізм", "Народне мистецтво".
Ікона, як вид малярства, є унікальне явище у світовому мистецтві, тому що має завдання перш за все сакральне. Виникла вона на тяглості розвитку людства, на його шляху до істини, шляху до пізнання вічності. Того, що ми називаємо: До Бога.
Інформаційно – бібліографічний відділ
2018 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар