Щорічно 9
листопада ми визначаємо День української писемності та мови і вшановуємо пам’ять
Преподобного Нестора Літописця. Це свято закріплено Указом Президента України,
який було підписано 1997 року.
Сьогодні в Центральній
міській бібліотеці ім.. І. П. Котляревського до свята нашої мови відбулась
бесіда «Українська писемність та мова: витоки становлення та розвитку», яку провела бібліотекар читального зала Тамара Степаненко для
студентів ІІВТ.
З часу виникнення
писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало
можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпляти її
в часі. Перші спроби письма відносять приблизно до 35-50 віків до н.е.
Люди сторіччями йшли до створення першої
літери. Першу слов’янську абетку створили брати Кирило і Мефодій у 862 році.
Солунські брати прибули з Болгарії на прохання слов’янських князів – Ростислава
і Святополка.
Існує два різновиди
старослов’янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця. На основі кирилиці
сьогодні побудовано українську, білоруську та російську абетку.
В історії нашої
мови та писемності було немало гірких дат і подій. Що перешкоджали, ставали на
шляху її розвитку. Це 1796 рік – за часів Петра І - коли було заборонено друкувати книжки
українською мовою. 1863 рік – Валуєвський циркуляр. 1914 рік – російський цар
Микола ІІ лик видував українську пресу. 1938 рік – Сталінський уряд підтинає коріння
мови, видавши постанову про обов’язкове вивчення російської та інше.
Вперше українську
народну мову було піднесено до рівня літературної напр. XVIII ст. з виходу у 1798 році першого видання «Енеїди» І. П. Котляревського,
який є зачинателем нової української літературної мови.
Наша мова дуже
багата, яскрава та гарна . Одним з свідчень її багатства є наступний текст,
кожне слово якого починається з літери «Б»: Біля білої берези блукав
білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів.
Бандура болісно бриніла.
Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато
брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно,
безперервно боротися. Благати благословення Божого.
Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько –
батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!.
Шануймо нашу
мову, бо якщо ми цього не будемо робити, то хто буде рахуватись з нашою
державою та народом?
Немає коментарів:
Дописати коментар