До 160-річчя від дня народження О. Кобилянської - 27.11.
День Гідності та
Свободи відзначається 21 листопада
згідно з указом президента України №872/2014 від 13.11.2014 року. Цей день установлено
«з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації
про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи
й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени
2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей,
прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її
європейського вибору».
10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності
у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади,
яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє.
Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України,
а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні
94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало
продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу,
а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили,
бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.
Запровадження Дня Гідності та Свободи
на державному рівні є свідченням визнання важливості цих цінностей як наріжних для
українського суспільства.
Свобода та Гідність як національна ідея, народжена на Майданах. Видатний українець, вояк армії УНР, поет, громадський діяч Євген Маланюк свого часу писав, що Україна програла у тодішній російсько-українській війні 1917–1921 років, бо не мала власної національної ідеї. Ідеї, яка запалювала би та єднала націю у боротьбі за волю. Яка мала би таку силу, що змогла би протистояти імперській ідеї північного сусіда, його фанатичній вірі у свою обраність та право вершити долю інших, позбавляючи їх волі та гідності.
Іноді ви пишете, що хотіли б обговорити свій стан зі спеціалістом, та від слів «психолог», «психіатр» чи «психотерапевт» у вас мурахи по шкірі. Глухий кут.
По-перше, не варто цього соромитися. Це говорить лише про відсутність досвіду, через що проходить кожен. По-друге, це точно не причина ігнорувати тривожні сигнали організму. Є простіший вихід: зверніться до сімейного лікаря. Так, того самого, який виписує вам ліки від застуди чи довідку в басейн.
Чим саме може допомогти «сімейний» та де шукати лікаря, якщо ваш не має відповідної кваліфікації, розповіла голова Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Наталя Гусак.
«Все норм» — найпростіший спосіб уникнути неприємної розмови. Бо ж раптом ми когось образимо чи здамося надто вразливими. Та чи справді це «норм»?
Фактично ми наполягаємо на тому, що все добре, хоча знаємо, що це не так. Тож а) даємо оточуючим зрозуміти, що певна поведінка є прийнятною; б) вкотре знецінюємо себе та свої емоції; в) робимо це знову й знову. Здається, геть не норм.
Коли відчуваєте, що вам некомфортно, коли вас ображають чи знецінюють ваші переживання, не ховайтеся за звичною фразою — поясніть людині, чому та чи інша ситуація для вас неприйнятна. Бути чесним одне з одним і вимагати взаємоповаги — здається, це норм.
До 100-річчя від часу народження В. Кочевського - 15.11.
До 1040-річчя від дня народження Ярослава Мудрого (983-1054),
Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі
