пятница, 20 марта 2015 г.

З днем народження, Ліно Василівно!


20 березня в Ізмаїльській міській бібліотеці ім.. І. П. Котляревського відбулась літературно-поетична зустріч, присвячена дню народження нашої улюбленої українки – Ліни Костенко.

Ведуча, майже тезка Ліни Василівни – Олена Костенко, бібліотекар абонементу, відчинила двері для студентів ІГГУ та ІІВТ в дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського митця Ліни Василівни Костенко, яка 19 березня 2015 року зустріла свою 85-ту весну.

На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як «нерозгадане чудо», як «неймовірний птах», як «голос народу». Маючи воістину Божий дар слова, Ліна Василівна є ще й лицарем честі, взірцем громадянської мужності. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій не лише своєї нації, а й усього людства.

Загалом, українській літературі щастить на великих жінок. Поруч з талановитими, легендарними українками (від піснетворки Марусі Чурай до розстріляної фашистами Олени Телигі) постає сьогодні перед нами оця красива, мудра, мужня, талановита жінка з вічною таємницею в очах.

Отже, сьогодні гостям бібліотеки запропонували «скуштувати» замість торту іменинниці трохи не менш смачної поезії Л.В. Костенко.

Вслухайтесь в слово Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь в його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих, і поетичних.






четверг, 19 марта 2015 г.

"Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі"

Ліно Василівно! Ми від души вітаємо Вас з днем народження! Ви для нас, наче зірочка, за якою ми намагаємось йти. Дивлячись на Ваш життєвий та творчий шлях, перечитуючи Ваші вірші ми стаємо трохи кращими, ми наче згадуємо, якою має бути людина. Ліно Василівно, будьте нам здорові ще багато-багато років. Ми Вас любимо!!!

85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української поетеси, громадської діячки. Народилася в місті Ржищів на Київщині в сім’ї вчителів. Навчалася в Московському літературному інституті імені Горького. 1965 року підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. За три роки написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього дев’ять років писала «у шухляду». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» (1979) була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. 2005 року відмовилася від звання Героя України. 2010 року вийшов друком її прозовий роман «Записки українського самашедшего». «Вона – самотня людина. Ну що можуть їй дати всякі ці президенти чи парламентарі, крім того, що з’їсти час? Скільки політичних партій намагалися прорватися до Ліни Костенко! Колись на одному вечорі соціалісти від Мороза якусь нагороду хотіли їй вручити. Вона сказала: «Я цю політичну біжутерію не приймаю». Ліна Василівна добре навчилася мовчати. Її тексти написані ніби у вічність. Уявіть, що через 100 років людина отримає пошту з початку третього тисячоліття, і цим листом будуть поезії Ліни Костенко… 

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

четверг, 12 марта 2015 г.

Творець українського Гімну - Михайло Вербицький


 10 марта в Измаильской центральной библиотеке им. Котляревского прошел литературно-исторический вечер "Творець українського Гімну - Михайло Вербицький" к 200-летию со дня рождения Михаила Вербицкого и 150-летию исполнения национального Гимна страны.

Библиотекарь читального зала Тамара Степаненко рассказала гостям встречи - учащимся ОШ№2, вечерней школы и Измаильского профессионального лицея (бывшее ПТУ №38) - о значении слова "гимн", а также о становлении Национального Гимна Украины.

Возрождаются, воскресают национальные традиции Украины: ее символика, патриотические и духовные гимны. Тысячи и тысячи верных сынов народа с этим гимном на устах боролись и борются за свободу Украины.

Браво, Поэзия!


В среду, 11 марта, известная поэтесса и журналист Оксана Картельян передала бразды правления измаильским городским литобъединением им. М. Василюка своей молодой коллеге по литературному цеху Юлии Радом.

Перу Юлии Ярославовны принадлежит сборник стихов и эссе "Во мне есть все", она магистр филологии - преподает в Придунайском филиале МАУП и, кроме того, является главным редактором глянцевого журнала "Город".

 - Моя первая задача, - говорит Юлия, - объединить творческие силы города в области литературы, музыки и театра. В Измаиле много талантливых молодых людей, которые пишут, что называется "в стол", мы о них вообще ничего не знаем! А это неправильно - мы должны быть друзьями и единомышленниками.


Начинания Юлии Радом благословила аксакал придунайской лирики Тамила Кибкало. Тамила Алексеевна поделилась воспоминаниями о подобном молодежном проекте, который она создавала в Измаиле ровно четверть века назад - в 1990-м. Он назывался литературный клуб "Причал". Именно там раскрылся талант Артема Колодия, Нелли Прусс, Андрея Бутакова, Дмитрия Кибкало и ряда других самобытных поэтов, некоторых из которых сегодня, увы, с нами нет.

На нынешнее заседание ЛИТО, которое проходило в читальном зале библиотеки им. Котляревского, были приглашены студенты и молодые преподаватели городских школ и вузов. Читали свои стихи студенты Александр Вигер и Наталья Задорожная, педагог ДМШ №2Юлия Корниенко, журналистка и преподаватель ДХШ Ирина Атанасова, а также ряд других молодых людей, которые только начинают свой путь в поэзии.

Наряду с ними выступила и Оксана Картельян. Напомним, она дважды возглавляла городское ЛИТО им. М. Василюка: с 1999 по 2009, а затем, после отъезда из Измаила экс-председателя этого творческого объединения Марины Копаной, со второй половины прошлого года по 11 марта настоящего.

Выступление Оксаны стало своеобразным мастер-классом стихосложения. Радует, что, сложив с себя полномочия председателя ЛИТО, эта поэтесса отнюдь не собирается покидать литературную сцену Измаила.

Изюминкой мероприятия стало выступление жителя г. Ильичевска Максима Макарова, который прочитал любимое стихотворение о войне и победе.
"Этот стих я случайно прочитал в одном из журналов в тот момент, когда находился в зоне АТО. Именно там я его и смог прочувствовать так сильно", - рассказал Максим.
В завершении этого теплого и душевного вечера Юлия Радом поблагодарила библиотеку Котляревского и лично библиотекаря читального зала Оксану Ульянову за радушный прием и помощь в организации заседания.





Источник: http://www.izmacity.com/novosti/kultura/10757-u-litob-edineniya-izmaila-novyj-predsedatel
http://www.izmail-rada.gov.ua/component/content/article/37-2010-02-23-08-37-13/5311-2015-03-12-07-22-58

среда, 4 марта 2015 г.

Творець Українського гімну – Михайло Вербицький (До 200 річчя з дня народження)


( 4 березня 1815 – 7 грудня 1870 рр.)
Михайло Вербицький - автор національного гімну України. І це закономірно, бо він є однією з найсвітліших і найпривабливіших постатей в історії української музики. Його життя і творчість позначені дивовижним сплетінням контрастів. Ізольоване від мистецького світу, скромне, навіть вбоге існування сільського священика несподівано поєдналися з великою напругою та високою результативністю творчого процесу, відсутність гучних патріотичних декларацій - із глибинним відчуттям приналежності до українського народу, прагненням самовідданою працею на ниві рідної культури утверджувати її самобутність і велич.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник Руський недалеко Перемишля в сім'ї священика, а помер 7 грудня 1870 року, похований в селі Млини на Яворівщині (тепер Польща).

Доля розпорядилася так, що уже в дитячому віці він та його молодший брат втратили батька та по суті залишилися сиротами. Однак хлопцям повезло їх взяв на виховання далекий родич, Перемишлянський єпископ і високоосвічена людина Іван Снігурський. Так вони опинилися в особливо мистецьки насиченому середовищі.
Перемишль, з яким пов'язана діяльність таких видатних просвітителів як Іван Могильний, Йосиф Левицький, став на той час важливим центром відродження української культури. Він набув зокрема великого значення як музичний осередок.

вторник, 3 марта 2015 г.

Шевченко мобилизует

В день рождения Тараса Шевченко, 9 марта, состоится радиомарафон «Шевченко мобилизует», в рамках которого с 6 утра до 12 ночи бойцы АТО, волонтеры, политики, деятели науки и культуры будут читать стихи поэта

В марафоне примут участие 360 человек, каждому из которых выделят по 2 минуты радиоэфира. Его будут транслировать на канале «Культура» Национальной радиокомпании с включениями на первом канале Украинского радио и Первом национальном телеканале.

Измаильская ЦБС для взрослых присоединяется к марафону. С 4 - по 6 марта в Центральной городской библиотеке им. И. П. Котляревского будут звучать стихотворения Тараса Григорьевича, песни на его стихи, транслироваться документальные фильмы о жизни и творчестве поэта. Все желающие приглашаются послушать и почитать стихотворения. На абонементе и в читальном зале Центральной библиотеки, а также на всех филиалах  вниманию пользователей представлены книжные выставки, посвященные Кобзарю.

Літературна зустріч «Шляхами великого Кобзаря»



3 березня в бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбулась літературна зустріч «Шляхами великого Кобзаря»
Біографія Шевченка відома всім, та не перестає вона вражати нас. 24 роки кріпацької неволі, 10 – солдатчини, 13 – волі під наглядом недолі. І як несправедливо мало відміряла йому доля – всього 47 років, але яке всеохопне й містке Слово лишив нам, воно зігріває цілий народ, підносить його і возвеличує.
Автор та ведуча зустрічі - бібліотекар читальної зали Тамара Степаненко

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...