четверг, 29 сентября 2016 г.

Поздравляем!


Сергей Алексеевич Тучков. Во имя всепомнящей памяти

29 сентября в библиотеке им. И. П. Котляревского прошло мероприятие, посвященное Сергею Алексеевичу Тучкову, ведь 1 октября не только День города, но и День Рождения основателя Измаила.
О генерал-лейтенанте услышали как о талантливом поэте и переводчике.
В рамках мероприятия прошла презентация книги Раисы Петровны Шишкиной "Сергей Алексеевич Тучков". Раиса Петровна рассказала о том, как ей пришла идея о написании книги про первого градоначальника Измаила, многолетний и кропотливый труд систематизации найденной информации, поездки в лучшие библиотеки Москвы и Санкт-Петербурга, знакомство с директором Государственного Эрмитажа в Санкт-Петербурге, сотрудничестве с кандидатом исторических наук, доцентом кафедры, доцентом кафедры истории Украины ИГГУ Адой Витальевной Дизановой.

Ученики Измаильской детской школы искусств читали стихи и исполняли музыкальные произведения генерал-лейтената С. А. Тучкова.

После мероприятия Раиса Петровна подарила книгу "Сергей Алексеевич Тучков" каждой городской и школьной библиотеке Измаила.
Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Творческая душа генерал-лейтенанта (фото)

Апостол духа и труда

В Измаильском Городском саду в среду, 28 сентября, звучали стихи Ивана Франко и музыка: тут прошел пленэр “Апостол духу і праці”, посвященный 160-летию со дня рождения великого украинского поэта Ивана Франко. Организаторами мероприятия выступили отдел культуры Измаильского горсовета и Центральная библиотека им. И.Котляревского.

В литературно-художественном пленэре приняли участие ученики общеобразовательной школы №4 Никита Епитроп, Диана Деревенчук и Вероника Терехова, воспитанники Образцового детского музыкального театра «Солнечный лучик» Детской музыкальной школы №2 Вячеслав Масюкевич, Даниил Коврыгин, Екатерина Кравцуненко и Ксения Дорошенко, а также народный вокальный ансамбль “Камертон” (руководитель – Алина Чабан). А народный ансамбль танца “Радуга” (художественный руководитель – Ольга Тихонова) подарил участникам пленэра украинский танец “Черемшина”.

Поэтесса и журналист Оксана Картельян прочитала стихи Великого Каменяра и представила свои собственные поэтические произведения.

На суд зрителей и участников литературно – художественного пленэра вынесли свои работы учащиеся Детской художественной школы и члены клуба рукоделия “Фантазия”.

Анастасия Шишман
franko092900003
franko092900004
franko092900005
franko092900006
franko092900007
franko092900008
franko092900009
franko092900010
franko092900011franko092900002

среда, 21 сентября 2016 г.

Модерна бібліотека в мінливому світі


За запрошенням Української бібліотечної асоціації директор Ізмаїльської міської ЦБС для дорослих Галина Дойкова прийняла участь у VІІ Міжнародному Львівському бібліотечному форумі, який відбувся 14-17 вересня 2016 р. в межах 23-го Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові».
Цьогорічна тема Бібліотечного форуму - «Модерна бібліотека в мінливому світі».

У програмі Форуму:
  • міжнародна науково-практична конференція з актуальних проблем розвитку бібліотечної справи;
  • ключові спікери та «зіркові» учасники;
  • професійні дискусії;
  • тренінги та майстер-класи;
  • професійні екскурсії;
  • вуличні адвокаційні акції;
  • «змістовне» дозвілля.
На форумі розглядалися питання бібліотечної освіти в інформаційному суспільстві, адвокації, сучасних ІТ-систем для бібліотек, наукового супроводу та ефективних професійних комунікацій, виклики сучасності для українських бібліотек. На заході були присутні також почесні іноземні гості - фахівці з Литви, Польщі, Молдови та Білорусі.
Галина Анатоліївна була присутня на офіційному відкритті 23-го Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові». Крім того, їм вдалося зустрітися з відомими письменниками та політиками.Також вона взяла участь в культурних заходах великих форумів, дізналася про найбільш ефективні практики колег з Києва, Дніпра, Львова, Миколаєва та інших міст.


среда, 14 сентября 2016 г.

Гетьман Лівобережної України

(370 років від дня народження
І. І. Скоропадського)

Взяти булаву "гетьмана України по обидва боки Дніпра" полковникові Івану Скоропадському (1646-1722) судилось у найтрагічніші для України дні - коли вирішувалася доля антиросійського повстання гетьмана Івана Мазепи. Це сталося, коли Скоропадському було вже 62 роки і, судячи з усього, цілком несподівано для полковника, який вже, мабуть, вважав, що, дбаючи про здоров'я, йому час узагалі відходити від козацьких справ.

Це був чоловік добре освічений, умудрений життям. Походив з давнього козацько-шляхетського роду. Численна родина Скоропадських у 1674 р. майже в повному складі перейшла на службу до лівобережного гетьмана Самойловича. Іван починав свою кар’єру в Генеральній військовій канцелярії канцеляристом (1675), старшим військовим канцеляристом (1676), згодом став чернігівським полковим писарем (1681), генеральним бунчужним (1698) і, нарешті, генеральним осавулом (1701). Брав участь практично у всіх виправах гетьманського війська, починаючи від Чигиринських походів 1677—1678 рр., проте не виявив особливих військових талантів, більшою мірою тяжіючи до виконання дипломатичних доручень Івана Мазепи, який ставився до нього з довірою і симпатією. У 1706 р. був призначений стародубським полковником і, за свідченням сучасників, розглядався Мазепою як один з імовірних наступників на гетьманстві.

Восени 1708 р., не дочекавшись підходу шведського війська, Скоропадський був змушений здати Стародуб корпусу Меншикова, який випередив шведів і прибув до міста раніше. На раді в Глухові в листопаді 1708 р. поряд з Павлом Полуботком був одним із кандидатів на булаву. Справу «обрання» Скоропадського гетьманом вирішила особиста приязнь до нього Петра І. Подальше правління тривало під пильним контролем російської влади і планомірним наступом на автономію Гетьманщини, що виявилося у виданні нової редакції українсько-російських договірних статей, розташуванні на Лівобережжі полків російської армії, залученні козацтва до виснажливих війн із Персією, будівництві комунікацій та фортець. Останнім акордом гетьманування Скоропадського стало заснування 1722 р. Малоросійської колегії для управління Україною, проти якого він активно, але безрезультатно виступав.

І. Скоропадський помер у 1722 р. у Глухові. Доля його була відображена в окремих творах української класичної літератури (зокрема в поемі С. Руданського «Іван Скоропада»).

Література:



Шевчук В. Козацька держава. – К.: Абрис, 1995. – 392 с.

Книга відомого сучасного українського письменника та історика розповідає про становлення, розвиток та загибель Козацької української держави. Автор використовує великий літературний і документальний матеріал, досліджує процес становлення української самосвідомості.

Сушинський Б. І. Козацькі вожді України: Історія України в  образах ії вождів та полководців в XV-XIX ст. Історичні есе у 2-х томах. Том ІІ. – / Оформл. О. П. Чередниченка – Одеса: «ВМВ», 2004. – 584с.

Унікальне видання, в якому подаються історико-літературні есе про відомих, маловідомих, або й зовсім невідомих широкому загалу військових діячів України, через долю яких пізнаємо мужню, трагічну і, водночас, славну півтисячолітню історію нашої Вітчизни.

Шудря М. А. Січ-мати. – К., 2008. – 560с. 

Книга спогадів про українських козаків та їхніх видатних ватажків.


Історія України в особах: ІХ-ХVІІІ ст./В. Замлинський(кер. авт. кол.), І. Войцеховська, В. Галаган та ін. – К.: Україна. 1993. – 396с.

Науково-популярне видання, що висвітлює значення особи в процесі історичного розвитку України з часів її зародження й до ХVІІІст.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...