Марія Матіос. «Щоденник страченої»

                                                                                                                   ВЛАСНА ДУМКА
Розпочала читати «Щоденник страченої». Взяла книгу  до дому на вихідні із сподіванням получити ту тонку, не з чим не порівняну насолоду від хорошої прози. Натомість відчула здивування. Ні, проза хороша! Проте я зовсім не зрозуміла головної героїні. Не засудила її – це важливо – не зрозуміла. Головна героїня до нестями закохалася, через це кохання перетворила своє життя в нескінченне чекання. Між короткими спалахами щастя, коли до неї з’являється її герой вона робить якісь дивні речі - з кимось спить, сходить з розуму, намагається вчинити самогубство. Вона вбиває свою ненароджену дитину, вирішив, що дитинка буде зайвою в їх всесвіті. А потім героїня несамовито страждає через своє безпліддя (наслідок вбивства). За гарно складеними словами і реченнями ховається неЛюбов. До себе, до життя, до вбитої дитини. Лише хтивість на порозі безумства.

Кожна жінка прагне щастя. Для того і народжується.  І народжує. Для життя потрібна лише любов. А якщо в серці немає любові навіть для своєї не народженої дитинки – не обманюйте себе – ви не щаслива. Навіть якщо ви все маєте! Чоловіка, достаток, народжених дітей. Або не маєте… все одно. Подивіться собі у вічі, в серце. Це дуже складно – не збрехати собі. Що там, в душі? Що керує вчинками? Страх осуду в очах сусідів? Гонитва за радощами цього світу? Бажання безтурботного життя? Безумна хтивість? Вимога чоловіка, чи ще когось? А де ж ви, ваша свобода вибору? Ви можете вибрати життя для своєї дитини.  Як тільки жінка приймає рішення народжувати, увесь світ навколо неї змінюється. І це велика благодать – прийняти Божу волю, попри всі – всі заперечення та життєві негаразди. Коли рішення прийняте, на душі встановлюється мир. А коли відчує жінка перший погляд, перший дотик дитинки, то сама на себе здивується: невже це я могла думати про вбивство?  Життя наповнюється незбагненним сенсом, тим сенсом, якого не вистачає героїні Матіос. І тоді знайдуться і гроші на дитинку, і підтримка навіть від тих, від кого жінка найбільше боялась почути осуд. І все навколо стане гармонічним та врівноваженим. Труднощі, звісно, не зникнуть за мить. Але тягар вбивства важчий за всі можливі земні негаразди.

Марія Матіос – велика майстриня – читайте її твори, намагайтеся вчитися чужих похибок, та боронь вас Боже, не вбивайте дітей.