Показ дописів із міткою Точка зрения. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Точка зрения. Показати всі дописи

14 березня 2012

Посткроссинг в Измаиле?


Вчера рассказала вам о буккроссинге в Измаиле, а сегодня из блога Мысли, не произнесенные вслух, узнала о посткроссинге. Вместо книг путешествуют почтовые открытки.







Как информирует Википедия - посткроссинг — проект, созданный для возможности получения открыток со всего мира; возник под влиянием буккроссинга. В основе принципа обмена открытками лежит единая база всех участников проекта, а также механизм выдачи адресов, направленный на то, чтобы разница между отправленными и полученными открытками у каждого участника была минимальной. При этом в посткроссинге имеет место система непрямого обмена, то есть отправляя открытки одним пользователям, участник получает их от других.

Что же это получается? Интернет – Интернетом, а люди хотят более «живого» общения. И хотя респондент вашей открытки определяется случайным выбором компьютера на определенных сайтах посткроссинга, но в руках вы будете держать реальную вещь, отправленную для вас совершенно незнакомым человеком. Очевидно, может завязаться переписка, дружба, поездки в гости друг к другу, а может все ограничится собирательством. Очень похоже на соц. сети, но в реале.
И все таки, можно попробовать написать парочку открыток, а вдруг понравится! Адреса, по совету ilona из указанного блога, можно найти здесь http://www.postcrossing.com/welcome 

05 березня 2012

Буктрейлер - рекламные ролики для продвижения книг

Для повышения читательского спроса  на литературу издатели книг придумали буктрейлер. Это короткий видио ролик по мотивам книги. Задача буктрейлера рассказать о книге интересно, захватывающе, так, чтобы зритель обязательно загорелся желанием ее, эту книгу, прочесть.  Найти такие ролики в Инете не сложно. Также читайте блог Иволги

28 листопада 2011

Марія Матіос. «Щоденник страченої»

                                                                                                                   ВЛАСНА ДУМКА
Розпочала читати «Щоденник страченої». Взяла книгу  до дому на вихідні із сподіванням получити ту тонку, не з чим не порівняну насолоду від хорошої прози. Натомість відчула здивування. Ні, проза хороша! Проте я зовсім не зрозуміла головної героїні. Не засудила її – це важливо – не зрозуміла. Головна героїня до нестями закохалася, через це кохання перетворила своє життя в нескінченне чекання. Між короткими спалахами щастя, коли до неї з’являється її герой вона робить якісь дивні речі - з кимось спить, сходить з розуму, намагається вчинити самогубство. Вона вбиває свою ненароджену дитину, вирішив, що дитинка буде зайвою в їх всесвіті. А потім героїня несамовито страждає через своє безпліддя (наслідок вбивства). За гарно складеними словами і реченнями ховається неЛюбов. До себе, до життя, до вбитої дитини. Лише хтивість на порозі безумства.