В Ізмаїлі обговорили нагальні проблеми місцевих громад ромів

20 лютого 2015 року в приміщенні Ізмаїльської центральної міської бібліотеки ім.І.П.Котляревського пройшов "круглий стіл" на тему: "Локальний рівень виконання Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року: здобутки та пріоритети", участь у якому взяли представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, широке коло громадськості, ЗМІ.

Обговорення нагальних проблем місцевих громад ромів були конструктивними та раціональними.

Присутній зворотній зв’язок продемонстрував загальні зусилля держави та громадського сектору до плідної співпраці та конкретного результату.

Ініціаторами проведення заходу виступили управління культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, громадська організація "Правозахисний ромський центр", Ізмаїльська міська рада.Источник: http://culture.odessa.gov.ua/novosti/v-zmal-obgovorili-nagaln-problemi-mscevih-gromad-romv/

Смешные идиомы языков всего мира

В продолжение темы красоты и самобытности родного языка - нашлось на просторах Интернета кое-что интересное))) - не могу не поделиться!!!

На испанском языке можно очень красиво попросить человека убраться вон, а на болгарском удивительным образом сказать о событии, которое вряд ли когда-либо произойдет, буквально: «Когда свинья в желтых шлепанцах на грушу залезет».

AdMe.ru собрал несколько занятных идиоматических выражений со всего мира. Весьма интересно узнать, как некоторые фразы переводятся дословно.


Китайский язык: «你坐在井 - 看到天空» — «иметь ограниченный кругозор».
Буквально: «сидишь в колодце — видишь небо».

Турецкий язык: «At bulunur, meydan bulunmaz — meydan bulunur, at bulunmaz» — «всегда чего-то не хватает».
Буквально: «лошадь есть — места нет, место есть — лошади нет».

Испанский язык: «¡Сómprate un bosque y ¡piérdete en él!» — «убирайся вон!».
Буквально: «купи себе лес и заблудись в нем».

Немецкий язык: «Feierabend!» — «на сегодня — все!».
Буквально: «канун праздника».

Исландский язык: «Leggja árar í bát» — «прекращать».
Буквально: «сложить весла».

Итальянский язык: «In bocca al lupo!» — «ни пуха ни пера!».
Буквально: «[идите] в пасть волка!».

Испанский язык: «Hacerse sueco» — «притворяться глухим».
Буквально: «прикидываться шведом».

Французский язык: «Voler de ses propres ailes» — «вырасти из пеленок».
Буквально: «летать на собственных крыльях».

Английский язык: «To be all at sea» — «быть сбитым с толку».
Буквально: «быть в море».

Португальский язык: «Cabeca de alho chocho» — «крыша поехала».
Буквально: «голова как гнилой чеснок».

Английский язык: «As easy as falling off a log» — «ежу понятно».
Буквально: «легко, как с бревна упасть».

Сербский язык: «Пади киша уби миша» — «льет как из ведра».
Буквально: «дождь идет, мышей убивает».

Болгарский язык: «Кога се покачи свиня с жълти чехли на круша» — один аналог русского «когда рак на горе свистнет».
Буквально: «когда свинья в желтых шлепанцах на грушу залезет».

Немецкий язык: «Bringt jemanden auf die Palme» — «разозлить, довести до бешенства».
Буквально: «загнать на пальму».

Английский язык: «The lights are on but nobody’s home» — «без царя в голове».
Буквально: «свет горит, а дома никого нет».

Иврит: «אפילו לוזר הנצחי יהיה אושר» - аналог выражения «будет и на нашей улице праздник».
Буквально: «даже вечный неудачник будет иметь счастье».

В Бразилии говорят: «Nao a minha praia» — «не моя тема».
Буквально: «это не мой пляж».

Греческий язык: «Του Αγίου ποτέ ανήμερα» — еще один аналог «когда рак на горе свистнет».
Буквально: «в день святого Никого».

Монгольский вариант этого выражения — слово «завтра» (маргааш). Это связано с тем, что у монголов есть поговорка: «В Монголии завтра не наступит никогда». А в Испании, если девушка не хочет продолжения знакомства, на вопрос «Когда встретимся?» она тоже отвечает: «Завтра» (mañana), — что так же означает «никогда».

Источник: http://www.adme.ru/svoboda-kultura/kupi-sebe-les-i-zabludis-v-nem-i-esche-20-idiom-so-vsego-mira-860410/?vksrc=vksrc860410 © AdMe.ru

Народа каждого язык понятен и велик...

23 февраля в читальном зале библиотеки им. И. П. Котляревского состоялся «Праздник родного языка».

Зрители – студенты ИИВТ

 Проректор ИИВТ по профориентационной работе Чернявский Игорь Павлович

Декан ИИВТ, кандидат психологических наук, доцент Котляр Людмила Ивановна

 Студенты ИИВТ в национальных костюмах народностей Бессарабии продекламировали отрывки художественных произведений на украинском, русском, болгарском, гагаузском языках.

Старший преподаватель кафедры современных языков и перевода Ольга Николаевна Огнева поздравила студентов и преподавателей с праздником -  Международным днем родного языка, который отмечается 21 февраля.

К 125-летию со дня рождения Бориса Пастернака

Литературно-музыкальная встреча "Мне памятником будут эти строки", посвященная 125-летию Бориса Пастернака прошла 19 февраля ЦГБ им. И. П. Котляревского.

Борис Пастернак – крупнейший поэт ХХ века, «талант исключительного своеобразия», как сказал о нем М. Горький. В этом году мы отмечаем 125 лет со дня рождения Пастернака. Он родился и жил в эпоху великих преобразований, переворотов, революций. Он пережил царя, Временное правительство, 3 революции, 2 Мировые войны. Всё это не могло не отразиться на его поэзии.

На протяжении жизни поэт проходит несколько творческих циклов, проделывает несколько витков вверх по спирали постижения природы, общества, духовного мира. И вместе с ним тот же путь проходим и мы, его читатели, чтобы понять поэта… Но уже сейчас очевидно и доказано, что наследие Пастернака входит в сокровищницу русской и мировой культуры ХХв.

 Ведущая - библиотекарь читального зала Елена Мяхкова

Гомер ХХ століття (110 років від дня народження Уласа Самчука)

“Я не тому письменник українського народу,

що вмію писати. Я тому письменник, що 

відчуваю обов’язок перед народом. 

Бог вложив у мої руки перо. Хай буде 

дозволено мені використати його для

доброго, для потрібного.” 

Улас Самчук

Улас Самчук — український прозаїк, який жив і писав в еміграції. Серед майстрів української прози ХХ ст. постать Самчука чи не найсамобутніша. Реаліст, проте сповідує ідеал сильної української особистості, більш притаманний романтикам. Ця особистість може й уміє протистояти злу, знайти вихід з будь-якого становища, захистити свою гідність.

Народився Улас Самчук 20 лютого 1905 року в селі Дермань (тепер – Ровенська область). Початкову освіту здобув у сільській школі. Далі навчався у Кременецькій гімназії, де і виявилися його літературні зацікавлення.

Покликаний до строкової служби в польській армії і проходячи її в Західній Польщі, Самчук у 1927 р. дезертирував і нелегально перейшов через кордон до Німеччини. Вступив до Бреславського університету, але невдовзі переїхав до Чехословаччини і за кілька років закінчив Український Вільний Університет у Празі.

Творча спадщина Уласа Самчука досить велика. Систематично він почав друкуватися, потрапивши до Праги. У 1929 р. в «Літературно-науковому віснику» з'явилася новела «Образа». У 1936 р. майже вся мала проза складе збірку «Віднайдений рай».

В українській літературі Улас Самчук відомий насамперед як романіст, автор епопеї «Волинь» в якому виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920 — початку 1930 рр., яка прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного й державного становлення.