«Мистецтво лікувати»

Інформаційно-бібліографічний відділ

 

«Мистецтво лікувати»

Огляд-виставка книг про лікарів:

цікаві романи.

 

     В Україні щорічно відзначається День медичних працівників                               27 липня,  згідно з Указом  Президента України від 13 червня 2023 року № 327/2023 починаючи з 2023.

     Україна пишається лікарями, бойовими медиками, медичними сестрами і братами, які, попри всі складнощі, працюють дійсно віддано.

     З нагоди Дня медичного працівника Інформаційно-бібліографічний відділ підготував огляд-виставку «Мистецтво лікувати».

    

   Люди, які активно читають художню літературу, здатні краще розуміти інших людей, співпереживати їм і дивитися на світ з їхніх позицій.

      Зіткнувшись з військовими діями, ми стали частіше замислюватися про те, наскільки важлива робота лікарів. Вони рятують найцінніше, що маємо, – здоров'я та життя. Вони роблять важку, небезпечну, іноді невдячну роботу, часто наражаючи себе на ризик.

     Незважаючи на всю складність та відповідальність професії лікарів, у багатьох медики асоціюються з романтикою.

     І це не дивно, адже вони щодня рятують життя, стикаються з людськими долями та різними курйозними ситуаціями. Але головне, що вони мають величезний багаж знань та завжди готові поділитись ними з оточуючими.

    Література і медицина – споріднені дисципліни. Обидві – про травми, і про близькість смерті. І мета в обох (у всякому разі, в їх початкових станах) зменшити кількість болю. Герої книг отримують поранення, хворіють, народжують дітей , впадають в кому і в безумство, втрачають кінцівки й пам’ять. Будь-яка травма - хвороба – це завжди об’єкт пильної    уваги не тільки лікаря, але й письменника.

    Тому, напевно, особливе місце на книжковій полиці історії займають романи, в яких йдеться про медицину. І справа тут навіть не в романтичних значеннях білого халата і червоного хреста. Це інше. Будь-яка історія про стосунки лікаря і пацієнта завжди прагне стати притчею: «Нас троє, я ти й хвороба, на чию сторону станеш – той і переможе» (це Авіценна сказав).

     У нашій добірці – найкращі книги про історію медицини, працівників медицини: художні, науково-популярні та автобіографічні. Це історії про професіоналізм, самовідданість, обов'язок і людяність. Вони нагадують про цінність життя, допомагають знайти покликання та розповідають про непросту працю медичних працівників.

     У кожного автора в житті траплялись різні цікаві події, які могли вплинути на його творчість. До того ж у кожного з них в особистій колекції є збірки, великі або маленькі твори, знамениті та не дуже.     А тому перед тим, як почати читати книжки, варто дізнатися біографію або автобіографію письменника, побачити його фотографії.

 

     Історія медицини є одним з розділів загальної історії

культури людства. Вона розглядає розвиток знань, пов'язаних із

захворюваннями, лікуванням людини, збереженням і

зміцненням її здоров’я.

      Верхратський Сергій Авраамович народився 1894 р. у Крижополі на Вінниччині. У 1916 р. закінчив медичний факультет Одеського університету. Під час першої світової війни працював у польовому госпіталі на Кавказькому фронті, з 1919 по 1936 р. у районних лікарнях Вінницької та Дніпропетровської областей, потім до 1939 р. у хірургічному відділенні міської лікарні в Черкасах, з 1939 р. старшим асистентом клініки факультетської хірургії Донецького медичного інституту. Під час Великої Вітчизняної війни С. А. Верхратський головний хірург фронтового госпіталю.                                           

      З 1946 р. до виходу на пенсію у 1971 р. завідуючий кафедрою госпітальної хірургії Івано-Франківського (кол. Станіславського) медичного інституту. Помер у 1988році.  Тож, разом з автором, запрошуємо вас в цікавий і захоплюючий світ історії медицини.

 Верхратський С.А. Історія медицини [Текст] /С. А. Верхратський.– К.: Здоров'я, 2011. – 352 с.

    У книзі провідного історика медицини С. Верхратського висвітлені етапи розвитку медичної науки від стародавніх часів до кінця ХХ століття. Велику увагу приділено внеску українських учених-медиків.

    Окремі розділи присвячені медичній допомозі на Запорізькій Січі, на західноукраїнських землях. Описані принципи цехової медицини, діяльність перших міських та повітових лікарів, перших лікарень в Україні, роль Києво-Могилянської академії у підготовці українських учених тощо.   

                «Не сподівайтесь, що лікарі   

                  зроблять вас здоровими.

                  Вони можуть врятувати життя,

                  навіть вилікувати хворобу.

                  Але вони лише підведуть до старту,

                   а далі, щоб жити надійно,

            вчіться покладатися на себе.»

Н. М. Амосов

 

    Микола Михайлович Амосов (народився 1913 р. – пом.12 декабря 2002р.)  – це один із найвідоміших у світі кардіохірургів, талановитий науковець, основоположник біокібернетики в Україні, письменник, який здобув широке визнання в Україні та за кордоном. Будучи одним із найвідоміших у світі хірургів, Амосов вважав головною справою свого життя операції на стравоході, легенях, особливо на серці. Він завжди брався за скальпель при загрозі швидкої смерті хворого, часто в умовах, коли ніхто інший їх зробити не міг. В Україні їм було створено цілу школу кардіохірургів - під його керівництвом захищено 35 докторських та 85 кандидатських дисертацій. Піонер кібернетичних досліджень у СРСР, Амосов розробляв спрямовані моделі організму людини, працював над «штучним інтелектом» та намагався побудувати модель «оптимального суспільства». Після себе вчений залишив близько 400 наукових праць, у тому числі 20 монографій, з питань захворювань серця та судин, нагноєльних захворювань та серця та судин, нагноєльних захворювань та туберкульозу легень, проблем фізіологічної, соціологічної та психологічної кібернетики.

     Микола Михайлович широко відомий, як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні і за кордоном.

Амосов Н. М. Повісті [Текст]: [проза]/ Н. М. Амосов; / Худ. В. Гринько. – К.: Дніпро, 1984. – 616 с.

     Академік Микола Амосов розповідає про героїзм та мужність медиків у роки Другої світової війни.

     Показує, як хірург, що йде незатореною дорогою, перемагає у боротьбі за життя людини – «Думки і серце». Ставить у фантастичні повісті гострі моральні питання, пов'язані з новітніми досягненнями медичної науки та техніки «Записки з майбутнього».

       Видання містить твори: «ППГ-2266: записки військового хірурга», «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Відкрите серце».

Незвичайний сучасний філософ, письменник, Нобелівській лауреат (1957).

    Письменникам притаманне розвинуте відчуття часу, яке допомагає їм схопити дух своєї доби. Вони дихають тією атмосферою і не можуть писати поза нею.

     «В історії було стільки ж епідемій, скільки і війн», - пише Альбер Камю. «І все ж таки епідемії та війни однаково застають людей зненацька».

      Поширення корона вірусу в усьому світі пожвавило продаж роману «Чуму» Альбера Камю.

 

          Альбер Камю народився 7 листопада 1913 року в містечку Мондові в Алжирі, яке на той час було французькою колонією, у сім’ї найманого сільськогосподарського робітника, що через рік після народження сина помер від поранення на полі бою Першої світової війни.

 У 1944 Камю пише роман «Чума», який став основною книжкою про фашизм. У цьому романі фашизм виступає уособленням насильства і зла (побачив світ лише 1947).    «Чуму» Камю відносять до романів про антифашистську боротьбу, автор прямо проголошував: «Явний зміст «Чуми» –  це боротьба проти фашизму». 4 січня 1960 – загинув в автокатастрофі.

     Пропонуємо вам книгу, яка порушує питання людського існування, добра і зла, боротьби з абсурдом та смерті, а також пропонує роздуми про поведінку людей у кризових ситуаціях.

     Книга про тих, хто чинить опір, а не про тих, хто здався, книга про сенс існування, що знаходився серед безглуздості сущого...

      В романі Альбера Камю «Чума» хвороба, представлена в якості фізичної недуги, є метафорою для більш широких проблем, таких як нацизм, зло і буттєва абсурдність життя.    Роман не є медичним текстом, але він використовує медичну тему для дослідження людського стану та моральних дилем.

Камю А. Чума [Текст]: [роман]/ Альберт Камю. – Х.: Фоліо, 2012. – 462 с.

     Філософський роман-притча французького письменника Альбера Камю, виданий у 1947 році.

       Сюжет роману ґрунтується на подіях чумного року в Орані (Французький Алжир), жахливої епідемії, яка штовхнула городян у безодню страждань і смерті. Розповідає про це доктор Ріє — людина, що визнає лише факти, прагне до точності їх викладу, не вдаючись ні до якого «художнього» прикрашення. За вдачею, світосприйняттям, характером занять, перебігом подій він орієнтується лише на розум та логіку, не визнає двозначності, хаосу, ірраціональності. Ріє виконує свій обов'язок лікаря, допомагає хворим, ризикує власним життям, жодного разу не піддавши сумніву свою роль у боротьбі з конкретною хворобою, зі злом взагалі.

      Франца Кафку варто читати, щоб отримати унікальний погляд на людське існування, відчуження, абсурдність життя та пошук сенсу. Його твори спонукають до роздумів про проблеми людської природи, взаємовідносини з оточуючим світом та місце людини в ньому.

     Франтішек Кафка народився 3 липня 1883 року в єврейській сім'ї, у Празі (Богемія), що на той час належала до Австро-Угорщини Франтішек Кафка народився 3 липня 1883 року в Празі, Чехія. Помер від туберкульозу в гортані 3 червня 1924 р. у місті Кірлінг, Клостернойбург, Австрія. Похований на єврейському цвинтарі в Празі - Страшніц.

    Творчий доробок письменника складається з романів, новел, притч, афоризмів, щоденників, кореспонденції. За життя Кафки було опубліковано лише три збірки новел: «Спостереження» (1913), «Сільський лікар» (1919) і «Голодомайстер» (1922), до яких увійшли новели «Вирок», «Перевтілення», «У виправній колонії». Його романи стали доступні читачам уже після його смерті: «Процес» – у 1925 р., «Замок» – у 1926 р., «Америка» – у 1927 р.

     Життя його героїв абсурдне. Воно проходить без злетів і падінь, злодійства і героїзму, а тому позбавлене права навіть на трагізм.

     Австрійський письменник, не був популярний за життя. А зміст багатьох написаних ним книг став відомий тільки завдяки його другові, що, всупереч волі автора, не спалив рукописи, а опублікував. Книги Франца Кафки цікаві будуть тим читачам, кого не лякає література з «діагнозом», характерним для західноєвропейської думки початку XX століття. Коли, втративши Бога, людина втратила і сенс буття. За кількістю видань і праць про нього Франц Кафка став одним із найпопулярніших письменників у світі.

    Історія Франтішека Кафки про те, як найкращі наміри можуть призвести до катастрофи у світі, де править хаос і несправедливість, а ціна допомоги іноді виявляється страшнішою за саму хворобу.

Кафка, Франц. Романи. Оповідання. Щоденники. Лісти Сільський лікар [Текст]: [оповідання]/ Франц Кафка /переклад: Єв. Поповича, О. Логвиненка, П. Таращука за редакцією Івана Малковича К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2023 . –  592с.

     Сільському лікарю треба їхати до хворої дитини, але немає жодних можливостей до цього. Раптом з'ясовується, що у сараї захована

пара коней. Однак ціна, яку згодом доведеться заплатити лікарю, висока і вельми фантасмагорична.

     В оповіданні Кафки «Сільський лікар» автор говорить , про  безсилля лікаря перед світом. Він не може врятувати служницю, тому що, йому потрібно їхати на виклик.

    Одна із центральних ідей,  полягає в тому, що люди чекають від лікарів дива. Він працює дуже важко, йому погано платять, і все ж люди очікують, що він зробить неможливе. Він злий, що здійснив цю поїздку, тому що це сталося за рахунок його служниці Рози. Насправді він нічого не міг зробити для хлопчика,

    Оповідання  «Сільський лікар» свідчить про безсилля героя, на якого покладено особливу місію відповідальності за сільських жителів.

     Люди, що рятують життя щодня, повинні бути вмотивованими, задоволеними та впевненими в тому, що їхня праця оцінена відповідним чином.

     До вашої уваги надзвичайна книжка: водночас весела і сумна, місцями огидна, часом трагічна. Книга  Кей, Адама Річарда «Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора».                             

    Адам Річард Кей (народився 12 червня 1980 року; Брайтон, Англія) – британський сценарист, лауреат премії BAFTA, письменник, комік, і колишній лікар.

    Кей  навчався в Далицькому коледжі, який закінчив у 1997 році, та Імперському коледжі Лондона, де він вивчав медицину та отримав ступінь бакалавра медицини та хірургії (MBBS) у 2004 році. Під час навчання в медичній школі, Кей почав виступати в студентському шоу, заснував музично-комедійний гурт «Amateur Transplants» (Любицькі трансплантати) і писав для BBC Radio 4.

     Він працював молодшим лікарем у пологовому відділенні, коли в хірургії стався жахливий випадок, що підштовхнув чоловіка полишити медицину.

Під час роботи Адам вів щоденник, який використав для написання своїх мемуарів.

       У 2017 році написав свій перший роман «Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора». За книжкою згодом також було знято серіал.

     За два роки після дебюту опублікував книгу Twas the Nightshift before Christmas.     Згодом Кей упорядкував видання Dear NHS, до якого увійшли тексти видатних музикантів, авторів, журналістів і телеведучих.

    Книги Адама Кея є сумішшю чорного гумору у шпитальних умовах, записів особистого щоденника, болісної правди про життя лікарів, їхнє професійне вигорання під тиском суспільних очікувань і безжальної критики британської системи охорони здоров'я. Творчість автора також має риси публіцистики та сатири на лікарське щодення. Кей працював лікарем з 2004 по 2010 рік, залишивши професію після трагічного інциденту.

     Кей, Адам Річард. «Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора» [Текст]: [роман] /Адам Річард  Кей.- Х.: Віват, 2021. – 256с. аб.

      Книга Адама Кея «Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора» - щоденник буднів акушер-гінеколога від початку інтернатури до отримання повноцінної посади лікаря-ординатора. Щирі дотепні історії про те, чи існує у медиків життя поза роботою, чим їм доводиться жертвувати аби стати гарними спеціалістами відкриють вам не завжди приємну правду про медичну систему та місце пацієнтів і лікарів у ній.     Сьогодні він успішний у стендап-кар’єрі, пише книги та сценарії. Зокрема, українською вже можна прочитати інші бестселери Адама Кея.

       Символізм безсилля людини перед абсурдністю та жорстокістю світу, несправедливістю долі. Лікар уособлює спробу робити добро і слідувати обов'язку в системі, де добро карається, а допомога обертається зрадою. Незнайомець — втілення незрозумілого зла чи безжальних обставин, які потребують непомірної плати.

     Кеннет Елтон «Кен» Кізі - американський письменник, драматург, журналіст. Відомий, зокрема, як автор роману «Пролітаючи над гніздом зозулі». Автор вважається одним із головних письменників біт-покоління та покоління хіпі, що вплинув на формування цих рухів та їх культуру. Народився майбутній письменник 17 вересня 1935 в невеликому містечку Ла-Хонда, штат Колорадо. Закінчив факультет журналістики Університету штату Орегон, потім вступив на курси письменницької майстерності в Стендфордський університет. Під час навчання в Стенфордському університеті, для додаткового заробітку, Кізі працював санітаром у госпіталі ветеранів. Результатом частого спілкування з пацієнтами госпіталю став сюжет роману «Над гніздом зозулі». Кен Кізі не рахував цих пацієнтів божевільними, а вірив, що це скоріше суспільство відкинуло їх, тому що вони не вписувалися в загальноприйняті уявлення про «нормальність». У 1962 році роман був опублікований. Це був справжній успіх, так давно очікуваний письменником. В даний час роман «Над гніздом зозулі» включений в список 100 кращих англомовних творів з 1923 по 2005 за версією журналу Time. Помер письменник 10 листопада 2001 у віці 66 років.

Кен Кізі. «Пролітаючи над гніздом зозулі». [Текст]: [роман]/Переклад з англійської: Наталя Тисовська. –/Кен Кізі. Київ: KM Books, 2017. – 352 с

   Психіатрична лікарня, яку автор представляє як відображення соціальної дійсності, що перетворює особистість на автомат, що справне діє, перебуває у владі тирана – старша сестра.

     Події розгортаються в психіатричній палаті лікарні в Орегоні, і їх розповідає один із пацієнтів палати Бромден. Він відчуває параною та часті галюцинації, включаючи густий туман, який затьмарює його сприйняття щоразу, коли персонал лікарні впливає на нього.

     Історія розпочинається з того, що у лікарні з'являється новий пацієнт – Рендл Макмерфі, якого перевели з робочої ферми, де його агресивна поведінка відзначила його як потенційного психопата. Макмерфі швидко дізнається, що палата знаходиться під контролем медсестрі Ретчед, головної медсестрі палати, яка суворо дотримується низки, здавалося б, довільних правил.

 

     Чи подобаються Вам містичні романи українського письменника Сергія Пономаренка? Його книги дарують кількість приємних годин читання.

     Сергій Анатолійович Пономаренко — український письменник, чия творча дорога сформувалась у поєднанні життєвого досвіду, філософського мислення та захоплення фантастикою.     Народився 18 березня 1955 року в місті Магнітогорськ. Згодом родина переїхала до Києва, де й розпочалося його дитинство та перші кроки до пізнання світу.

     У 1990-х роках його оповідання з’являються у друкованих виданнях, хоча на початках частіше зустрічав відмови, ніж підтримку. Усе змінилося у 2001 році, коли він створює повість «Сьома свіча». Текст зацікавив видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», проте для повноцінного видання твору не вистачало обсягу. Сергій вирішив розширити сюжет, і вже наступного року книга виходить тридцятитисячним накладом.

    З цього моменту починається його справжня літературна кар'єра. Творчість Пономаренка охоплює як містичну прозу, так і фантастичні, детективні, психологічні історії. Його книги впізнаванні за атмосфернітю, напругою й захопливими сюжетними лініями.

      Серед найвідоміших творів автора – «Психостриптиз», «Санітар моргу, або Місячне затемнення в зимовому саду», «Ключ до безсмертя», «Час Самайна», «Лик Діви», «Хроніка лікаря».

Пономаренко, С.А. «Санітар моргу, або Місячне затемнення в зимовому саду» [Текст]: [ роман у жанрі містики та жахів.] / С.А. Пономаренко. – Харків: КСД, 2003. – 446с.

    Людина часто нарікає на сірість своїх буднів, але чи готова вона опинитися в центрі загадкових подій, особливо коли вони становлять загрозу для її життя? Початківець письменник, який зазнав фіаско в сімейному житті та кропив свій твір у нічний тиші районного моргу, з подивом зауважує, що вигадані їм події та герої отримують реальне втілення. Що це – геніальність його уяви чи чийсь злий розіграш?

      «Доктор Терн», мабуть, найдраматичніший твір Г.Р.Хаггарда. Його тема сьогодні звучить особливо актуально: чим можна пожертвувати заради грошей та кар'єри? І можна обійтися без наслідків угоди з власною совістю?

   Генрі Райдер Хаггард (народився, 22 червня 1856 р. Браденем (графство Норфолк) – 14 травня 1925 р. Лондон) – англійський прозаїк, юрист і спеціаліст з агрономії та ґрунтознавства; класик світової пригодницької літератури.

     Після закінчення адвокатури між 1875 і 1881 жив у Південній Африці: був спочатку секретарем Генрі Булвера - губернатора провінції Наталь, потім у 1878 став управителем і реєстратором Верховного суду в Трансваалі.

    Хаггард з неабияким успіхом пробував свої сили в  історичних, психологічних та фантастичних оповідань. Все ним створене відзначено багатою уявою, надзвичайною правдоподібністю та масштабністю розповіді. На нагороду за працю на благо Британської імперії він був зведений на лицарську гідність (1912). Всесвітню популярність Хаггарду принесли романи про пригоди у Південній Африці, у яких істотну роль відіграє фантастичний елемент; постійна завороженість автора загубленими світами, руїнами давніх загадкових цивілізацій, архаїчними культами безсмертя та перетворення душ зробили його (в очах багатьох критиків) одним з безумовних предтечі сучасного фентезі. Популярний герой Хаггарда, білий мисливець та шукач пригод Аллан Квотермейн є центральним персонажем багатьох книг.

     Хаггард, Г.Р. Доктор Терн [Текст]: [роман]                           /пер. с англ. В. Михалюк / Генри Райдер Хаггард, Эндрю Лэнг. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 1992.–348с. – (Світ пригод).

    «Доктор Терн» малює історію молодого лікаря, який потрапив під вплив Стефана Стронга. Стронг радить лікареві обиратися до парламенту, обіцяючи хороші гроші для виборчої кампанії, обіцяючи грошове утримання, а натомість просить трохи – підтримати його політичні вимоги: збільшення прибуткового податку, який, як він каже, сприятиме підвищенню пенсій, а також підтримати кампанію проти вакцинації.

     Восени 1896 року в Англії на всю лютувала віспа. Тисячі померлих, багато хто з живих виявився назавжди спотворений. Причина цього банальна – відмова від профілактичної вакцинації. Через активну пропаганду «антиприщепників» гарячу підтримку яким у якийсь момент став надавати і доктор Терн, стався такий страшний фінал.

 

      Один з ключових письменників XX століття, видатний представник «втраченого покоління». Пізнавши гіркоту війни, безвихідь життя повоєнних емігрантів і тяжкість звичайної праці, Ремарк не зламався і вміло реалізував увесь набутий досвід у романах.  

Ремарк, Еріх Марія (22.06.1898 –25.09.1970) – німецький письменник. Народився в сім'ї палітурника, власника невеличкої книгарні.

    У 1916 р. з гімназійної лави подався добровольцем до війська, і до кінця війни перебував в окопах Західного фронту. П'ять разів був поранений.

     Після війни часто змінював професії. Був бібліотекарем, бізнесменом, редактором в журналі «Echo Continental» і навіть продавцем надгробків, органістом при каплиці в лікарні для божевільних.

     Перші твори Ремарка були написані в 1916 році. Пізніше письменник взяв псевдонім Еріх Марія Ремарк – на честь померлої матері.

     У 1928— 1929 pp. його яскравий літературний талант швидко помітили, Ремарк обійняв посаду заступника редактора популярного журналу "Sport im Bild" («Ілюстрований спорт»).

    Свої враження від жорстокості війни Ремарк зобразив у творі «На західному фронті без змін» в 1929. Крім того опублікував ще кілька подібних творів, але всі вони були спалені нацистами в 1933. У тому ж році Ремарк переїхав до Швейцарії.

      1931 року Ремарка номінували на Нобелівську премію. Проте, через спротив з боку політичних сил Німеччини, Нобелівський комітет нагороди йому не дав.

     Роман «Тріумфальна арка» Ремарк написав в 1945 році під враженням від відносин з Марлен Дітріх.

     Помер 25 вересня 1970 року у віці 72-х років у місті Локарно. Похований на швейцарському цвинтарі Ронко в кантоні Тічіно.

    Роман «Тріумфальна арка» Еріха Марії Ремарка варто прочитати, оскільки він розкриває глибокі теми кохання, втрати, пошуку сенсу життя та впливу війни на людську психологію, а також пропонує цікавий погляд на людські стосунки та складність вибору.

    У творі Ремарк, Е. М. «Тріумфальна арка» [Текст]: [роман]/ Е. М. Ремарк; пер. з нім. Є. О. Поповича, передм. Д. Затонського - Х. : Фоліо, 2006.– 480с. - оповідає гірку історію кохання на тлі зануреного у злидні повоєнного Парижа. Прототипом головної героїні Жоан була Марлен Дітріх, яку Ремарк любив довгі роки і з якою жив у Парижі перед початком Другої світової війни. Головний герой, лікар, намагається занурюватися у роботу, але і тут потреба часто повідомляти страшні новини пацієнтам не додає фарб у життя.

     Дія відбувається у Франції у 1938-1939 роках. Равік, учасник Першої світової війни, німецький хірург, який не має громадянства, живе в Парижі та оперує пацієнтів замість менш кваліфікованих французьких хірургів. Він один із безлічі емігрантів без паспортів або будь-яких інших документів, які постійно перебувають під загрозою арешту та висилки з країни.

    Це книга про нелегкі людські долі, які веде за собою єдине – вогник надії.

   Художні книги про лікарів можуть бути надзвичайно корисними для читачів, оскільки вони пропонують унікальний погляд на людські історії, емоції та складні моральні дилеми, з якими стикаються медичні працівники. Такі книги можуть розширити світогляд, поглибити розуміння медицини та емпатії, а також надихнути на роздуми про життя та смерть.

    Читання історій про лікарів, які долають труднощі, рятують життя та змінюють світ на краще, може надихнути читачів на власні досягнення, саморозвиток та прагнення до кращого.

 

Завітайте до нашої бібліотеки за адресою:

м. Ізмаїл,

вул. Національної гвардії України , 41

 

                                          Матеріал підготувала завідувачка

                                          інформаційно-бібліографічним відділом

                                          Семеріна Людмила Семенівна.

 

Липень 2025року.