Палітра писанок

     Точно невідомо де і коли зародилося мистецтво писанкарства, але воно не могло не зародитися, тим більше коли писанка і взагалі яйця – один з найглибших атрибутів загальнолюдських вірувань про мир і природу. А якщо так, то це мистецтво зародилося цілком інтуїтивно – коли зовсім незнайомі люди, у різних куточках світу, які ніколи не зустрічалися, не перетиналися, раптом почали робити одну й ту саму справу – розмальовувати яйця, писати писанки.

    І ось писанки вже розмальовують стародавні слов'яни, перси, кельти, греки, римляни. Останні вірили, що розбивши таке яйце, можна прогнати злих духів.

    Історія писанки як явища починається з далекого минулого, від язичницького культу, в якому вона була важливим елементом різноманітних обрядів та ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями нашими далекими предками про створення світу, з родючістю та поклонінням йому, з урочистими ритуалами приуроченими до річного циклу відродження природи та оспівування її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відоме було всім народам у давнину таким воно залишилося й донині. Малюнки писанок повторюють мотиви розписної кераміки трипільської культури.

    З приходом християнства, давній язичницький символ життя – яйце, дуже плавно і гармонійно влився у новий християнський світогляд і вже серед ранніх християн з'являється хороша традиція – на Великдень дарувати одне одному фарбовані яйця. Є навіть давня легенда про те, як Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія. з християнською проповіддю та подарувала йому звичайне яйце. Коли вона розповіла про чудесне Воскресіння Христове, Тіберій не повірив: «Як хтось може воскреснути з мертвих. Це так само неможливо, якби це яйце раптом стало червоним». І відразу на очах здивованого імператора відбулося диво, яйце несподівано почервоніло. Ця історія лише легенда і не має під собою історичного ґрунту, але як би там не було, і чудеса трапляються, головне в них вірити…

       За часів середньовіччя писанки символізували Воскресіння Христове і протягом століть на Великдень існував звичай вішати                              їх у соборах та церквах. Особливо великий розквіт писанкарства припав на правління французького короля Людовіка XIV століття, тоді за французького двору популярністю користувалися фарбовані страусині яйця, які розписували золотом і сріблом найкращі придворні художники.

    У багатьох країнах фарбовані яйця робили з дерева, кістки, порцеляни, кришталю. Ними займалися як звичайні майстри, так і віртуозні ювеліри, а знамениті яйця Фабереже зараз коштують мільйони доларів.

Яйця Фаберже.

     У давнину, ще за часів до прийняття християнства, писанка служила оберегом для її власника. У середину керамічних яєць-писанок вкладали кульки, які при струшуванні постукували і відганяли цим звуком злих духів та нечисту силу. Такі писанки археологи знаходили у похованнях у Новгороді та Києві. Саме ці перші міста були свого часу центрами мистецтва розпису писанок у період Київської Русі. Загалом археологи знайшли близько 20 місць на території нашої країни, в яких було поширене мистецтво писанкарства.

    Яйце – споконвіку було символом Життя та моделлю Всесвіту, первісного Творіння та Родючості. У чималій кількості міфів різних народів світу розповідається про те, як Всесвіт виник з яйця. Наші пращури вважали, що оскільки яйце - це мікромодель Всесвіту, значить, наносячи на нього певні знаки та символи, можна впливати на макромодель - сам Всесвіт.

    Тому виготовлення писанок – це не просто данина традиції та творча розвага, це обряд самоналаштування та налаштування свого життєвого простору на реалізацію задуманого. Наносячи на яйце стародавні символи, ми програмуємо майбутнє, закладаємо в нього позитив, гармонію та любов. Незабаром створене нами майбутнє стане сьогоденням.

     Згідно з віруваннями наших далеких предків, писанка мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, добробут, захищала свого власника від зла. Писанку іноді закопували у землю, щоб яйце зробило врожай багатим та щедрим. Писанки розкладалися по могилах предків, а закохані писанками висловлювали свої почуття. Люди вважали, що це ціле мистецтво – розписати яйце так, щоб воно стало справжнім оберегом щоб зображена у ньому символіка виконувала своє важливе призначення. Для цього потрібно знати, коли саме почати виготовлення писанки, як правильно молитися перед тим, кому саме піде на подарунок та чи інша писанка.                                               

   Минув час, і символіка втратила своє глибоко сакральне значення.

   Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. Виготовляють писанки окремі люди, оскільки ця праця клопітка, вимагає терпіння, зосередженості, а також знань символів, які зображаються на пташиних яйцях. Писанку за всіх часів дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю.

    Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Писанки усієї України не схожі між собою, вони різняться нанесеними елементами і символами. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки.

    Саме колірний розклад повно доповнює, вкладений графічними символами сенс. Чим більше в писанці кольорів, тим більше можна розкрити конкретний зміст, хоча, і складніше.

• білий колір на писанці символізує чистоту;

• жовтий – місяць та зірки, урожай;

• зелений – колір весни, воскресіння, багатства рослинного світу;

• блакитний – чисте небо, здоров'я;

• червоний колір усимволізовував радість життя, любов.

    А ось про червоного барвника варто розповісти докладніше.      Перший місяць найдавнішого слов'янського календаря називався «красень» або «червень»(червень). Він наступав тоді, коли на поверхні землі з'являлася вогняного кольору комашка-«фарба»: польська кошеніль - комаха із сімейства червців. То був вірний знак, що земля вже прогріта, і можна сіяти.

• коричневий – матінка-земля;

• чорний з білим – пошану до померлих родичів.

• чорний – колір ночі, потойбіч, всього невідомого, нескінченність життя людини, продовження буття після смерті. У писанці він – тло, яке розкриває силу інших кольорів.

     На території України традиція малювання писанок передавалася з покоління до покоління протягом багатьох століть.

Поділ яйця

    Для наших пращурів числа були священними, тому яйця ділили на певну кількість елементів недарма.

    Поділ навпіл передавав уявлення про два світи. На три частини ділили найчастіше по вертикалі, позначаючи так три небесні сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світла. А класичний розподіл півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена ще на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями.

    На Київщині малюнок крупний, такий самий на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини – дрібненький. Існує чотири види розписаних яєць – крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Крашанки

     Крашанки - від слова фарбувати. Фарбувати яйця можна по-різному. Одні господині варять круто яйця, а потім на 10-15 хвилин занурюють у розчин теплої води з харчовим барвником, який можна купити в магазині.

    Інші господині люблять фарбувати яйця у відварі цибулинного лушпиння. Для цього сирі яйця поміщають у каструлю з водою, додають лушпиння цибулин і варять 15-20 хвилин, поки яєчка не набудуть потрібний колір.

    А раніше яйця фарбували по-особливому: обмотували його сухим листям дуба, берези, кропиви, перев'язували нитками та варили. Виходили красиві «мармурові» яйця.

Драпанки

    Для драпанки краще брати яйця коричневого відтінку. Шкаралупа таких яєць міцніша, ніж білих.

    Спочатку яйця варять, потім фарбують у якийсь колір потемніше, потім сушать. Візерунок наносять на шкаралупу гострим предметом - ножем, шилом, ножицями, товстою голкою, канцелярським ножем. Але перш, ніж подряпати візерунок, його необхідно нанести на яйце гострим олівцем. Під час роботи яйце тримають у лівій руці, а гострий предмет – у правій.

Ажурний малюнок на драпанці добре виглядає на коричневій або іншій темній фарбі.

    Малюнок на драпанці може бути будь-яким, на відміну від писанки з її традиційними геометричними малюнками. Вістрям канцелярського ножа подряпуємо контури малюнка. Для створення відтінків усередині контурів прошкрябуємо малюнок не вістрям, а всією поверхнею леза ножа. Олівцевий малюнок стираємо гумкою. Малюнок готовий. Для блиску можна протерти яйце ваткою з краплею олії.

 Крапанки

      Крапанки— від українського слова «крапати», тобто покривати краплями.

Спочатку яйце фарбують одним кольором, потім, коли воно висохне та охолоне, на нього наносять краплі гарячого воску.

    Як тільки віск охолоне, яйце кладуть у розчин іншого кольору.

Після висихання фарби яйце опускають у гарячу воду.

Віск тане, і виходить дуже кумедне яйце.

Віск можна і акуратно зіскребти.

Писанки

    Писанки це майстерно розписані великодні яйця. Українські писанки – справжні твори народної творчості.

Для малюнку писанки використовують елементи рослинного та тваринного світу, геометричні фігури. У кожній області України був свій характерний орнамент та колір. У Прикарпатті яйця фарбували у жовтий, червоний та чорний кольори, на Чернігівщині – у червоний, чорний та білий, на Полтавщині – у жовтий, світло-зелений, білий.

Писанку не малювали, не розписували, а писали на сирому курячому яйці.

    Будь-яка лінія на писанці – дуга. Дуги утворюють кола та овали і, перехрещуючись, ділять поверхню яйця на поля, ім'я яким – хрестильна сорочка писанки.

    Фарбувати писанки належало з першим ударом дзвона. Спершу яйце поринало в жовту фарбу - «яблуньку», і трималося в ній протягом трьох «отченашей». Кожен колір візерунка захищався воском. До кінця роботи яйця перетворювалися на чорні похмурі колобки. Їх опускали у гарячу воду чи підносили до вогню. Віск плавився, і народжувалась писанка, як народжується сонечко з чорноти ночі.

     Щоб писанка сяяла, її змащували жиром. Клали віночком навколо паски – для Бога, на блюдо із зерном – для людей, а фарбування на вівсі – для батьків. І три свічки горіли на честь Отця та Сина та Духа Святого.

Мальованка

     Мальованка - яйце, розписане своїм придуманим візерунком.

Вони не мають символічного значення, можуть розписуватися фарбою (а не воском).

    Назва «мальованка» прийшла від слова малювати, великодні яйця розписують вигаданими візерунками, використовуючи фарби.

Художники, розмальовуючи крашанки, найчастіше крім візерунків малюють сюжетні картинки, квіти, пейзажі, ландшафти.

Яйчата

    Яйчата - яйця вирізані з дерева та каменю, виготовлені з порцеляни та глини виготовлялися на Русі ще в 13-му столітті.

Пізніше яйця стали прикрашати бісером, мереживом, в'язанням тощо.

    Найвідоміші у світі «Яйчата» виготовляв імператорський ювелір Карл Фаберже.

      Мати Лесі Українки Олена Пчілка у 1876 році навіть видала книгу «Український народний орнамент», в якій, зокрема, було подано безліч різних орнаментів та візерунків, які використовувалися при малюванні писанок із найдавніших часів.

    У наш час стародавнє мистецтво писанкарства розквітло з новою силою, а традиція, що прийшла до нас із глибин віків, продовжує жити і розвиватися. Мистецтво розписувати писанки відроджується. Відновлюється забута техніка, з'являються нові майстри. У місті Коломия Івано-Франківської області створено музей писанки.

    Сама  найбільша у світі писанка, встановлена ​​у Канадському місті Вегревіль, силами українських емігрантів у Канаді. Адже писанка – не просто невід'ємний супутник будь-яких великодніх святкувань, а ще величезний пласт нашої рідної української культури, яку слід оберігати та підтримувати.

    Українська писанка не втрачає своєї популярності, наповнюється новими барвами нашого життя і стає цінним надбанням української національної культури. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого.

                                                                  «Як кувала зозуленька,

                                                      Як цвіла калина,

Що найкраща писаночка –

 Наша Україна»

 

 

    Писанки зазвичай робляться для членів сім'ї та шановних сторонніх. Дарувати писанку - значить подарувати символічний подарунок життю, тому яйце має залишатися цілим. Крім того, малюнок, поєднання мотивів та фарб традиційної народної писанки, має глибокий символічний зміст. Традиційно писанка дається з урахуванням її символічного значення, будь то побажання захисту, родючості чи кохання. Зазвичай писанки виставлялися на чільному місці в громадських кімнатах будинку.

    У великій родині до Великого четверга жінки мали заповнити                    60 або більше яєць. (Чим більше дочок було в сім'ї, тим більше писанок було виготовлено.) Яйця потім приносили до церкви у неділю великодню для благословення, після чого їх віддавали.                 Ось неповний список того, як будуть використовуватися писанки:

Один чи два будуть віддані священикові.

Троє чи четверо було доставлено на цвинтар і покладено на могили сім'ї.

Десять чи двадцять було віддано дітям чи хрещеникам.

Десять чи дванадцять були обмінені незаміжніми дівчатами з відповідними чоловіками у громаді.

Деякі були збережені для розміщення у труні близьких, які могли померти протягом року.

Деякі з них були врятовані для захисту від вогню, блискавок та штормів у будинку.

Двоє чи троє були поміщені в годівниці для корів та коней, щоб забезпечити безпечний готель та жеребкування, а також гарне молоко для молодняку.

Принаймні одне яйце було поміщене під бджолиний вулик, щоб забезпечити гарне виробництво меду.

По одному копили на кожну тварину, що пасуться, яку навесні виводили на поля з пастухами.

У гнізда курей поміщали кілька писанок, щоби стимулювати відкладання яєць.

Писанку на Великдень отримали все від молодшого до найстаршого. Молодим подарували писанки із яскравим малюнком; темні писанки давали людям похилого віку.

Писанки Одещини.

     Кожна молода людина повинна цінувати досягнення предків, культуру свого народу. Наша Одеська область – багатонаціональна. Її традиції та культуру молодь повинна відроджувати та розвивати. Старі писанки Одещини – це невелика частка української культури. Символікою писанок Одеської області є характеристика різних символів (вогню, води, рослинних, тваринних, християнських та інших орнаментів).

     Кольорова гама писанок зумовлена місцем знаходження регіону. Сонячні барви Одещини передалися і писанкам.

     Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недарма в народній мові він зблизився з поняттям, красивого, слово «красний» - «гарний» стали взаємовідповідними. Червона фарба символізує добро, радість життя, для молодих – надію на щасливий шлюб.

Писанки села Катерінівка Ананьївського повіту (тепер Любашівський район Одеської області)

Писанки села Іллінка Одеського повіту (тепер Біляївський район Одеської області)

     Одеситка Катерина Шелигіна створила традиційні великодні писанки  з морських скельць.

    Дослідження про походження писанки на Одещині в майбутньому допоможе усвідомити її історичну цінність, духовність, глибокий символічний зміст та вишукану майстерність, щоб зберегти та передати її нащадкам. Нехай про історію писанки нашого краю ще мало відомо, але це мета для молодих науковців для подальших досліджень. Хай живе відроджена писанка  нашого краю!

                                               «Писанка – це неповторне багатство…

 Його треба берегти, як безцінний скарб!

                                              Нам слід пишатися ним перед світом!»

(Олександр Довженко)

Писанки Бессарабії.

    Окремо необхідно сказати про історію писанок у Бессарабії. Бессарабські орнаменти писанок складаються з білих, жовтих, червоних ліній. Зустрічається і зелений колір. Увагу привертає інформація про червону барву.

    Червона барва на бессарабських писанках передана різними відтінками — рожевим, кармазиновим, малиновим. Згадка про малиновий відтінок прямо вказує на те, що для приготування барвників використовували кошеніль (відвар з кошенілі дає характерний малиновий відтінок). Фарбували також привозними сандалами та «бразолією» — трісочками фернамбукового дерева. Ці барвники швидкі та легкі в приготуванні.

    Більшість назв болгарських і молдавських писанок співпадають з українськими. З болгарських назв науковці приводить такі: «гре´бенче» (гребінці), «ве´лчи зэ´-битя» (вовчі  зуби), «ла´стовишка упа´шка» (ластівчині хвостики), «чу´пенъ крестъ» (ламаний хрест), «па´язе» (павук), «пэ´лна ружа» (повна рожа) та інші. Місяць на небі обожнювався у зв’язку з тим, що серп півмісяця схожий на роги. Цей символ відображений на писанках Одещини. Фото 21, 27

    Про писанку складалися легенди, деякі залишилися і до наших днів. Одна з них, наприклад, каже, що доля всього світу залежить від кількості писанок, які розписуються щороку. І поки писанки взагалі виготовляють, мир у безпеці, але щойно цей звичай забудеться або його проігнорують, диявол звільниться від залізних кайданів, якими він зараз знерухомлений, і світ буде знищений. Живе диявол під землею, і залізний ланцюг приковує його до скелі. І щороку він шле своїх прислужників у подорож навколо світу, щоб побачити їх очима, чи пишуться, як і раніше, писанки, чи багато їх ще створюється. Якщо їх все ще багато - пута залишаються міцними, а сила диявола менша, адже людська любов понад усе, і ніяке зло не може встояти перед нею. Тому чим більше кожен із нас створить писанок – тим більше любові і добра пануватиме у світі. А настрій у перед великодні дні доречно допоможе створити прекрасні розписні яйця з побажаннями добра, здоров'я та процвітання своїм рідним і близьким.

Список літератури:

Вишневська Л.  Писанкарство / Людмила Вишневська // Дніпро. – 2016. – № 4. – С. 178–183.

Вірші про писанку // Позакласний час. – 2008. – № 3. – С. 67–70.

Власенко, Т. Г. Гарна писанка у мене / Т. Г. Власенко // Шк. б-ка. – 2014. – № 3. – С. 37-39

Ігнатенко Л. І.  Свято великодньої писанки : [сценарій] / Л. І. Ігнатенко // Позакласний час. – 2014. – № 3. – С. 26–27.

Історія походження та виготовлення писанок // Шк. б-ка. – 2013. – № 7-8. – С. 138

Козак Н.  Писанкарство в дитсадку / Н. Козак // Дошкільне виховання. – 2005. – № 4. – С. 16–17.

Крип'якевич-Димид І.  Писанки Ганни Косів / І. Крип'якевич-Димид, Р. Василик, М. Косів // Дзвін. – 2016. – № 7. – С. 230–232.

Малиновська М.  Світлий образ дитинства в поезії «Писанки» Ігоря Калинця / М. Малиновська // Українська мова та література. Шкільний світ. – 2009. – № 13. – С. 16–17.

Найбільші писанки світу / підгот. Є. Будько // Міжнародний туризм. – 2010. – № 2. – С. 102–109.

Пастернак О.  Писанки пишуть із чистими помислами / О. Пастернак / Позакласний час. – 2010. – № 3. – С. 115–116.

Писанка – символ життя // Поз. час. – 2009. – березень (№ 5/6). – С. 99-102.

Писанка: [розробки уроків, сценарії.] // Розкажіть онуку. – 2009. – № 5–6. – С. 91–106.

Ткаченко В.  Писанкарство в Україні: історіографія (1910–1980-і рр.) / В. Ткаченко // Народна творчість та етнографія. – 2005. – № 2. – С. 92–97.

Ткаченко В.  Писанкарство та писанки села Гладковичі на Овруччині в першій чверті XX століття (за архівними матеріалами) / Віктор Ткаченко // Народна творчість та етнологія. – 2014. – № 5. – C. 35–42. – Бібліогр. в кінці ст.

Ткаченко В.  Рукописна спадщина Василя Кравченка про походження крашанки та писанки / Віктор Ткаченко // Народна творчість та етнологія. – 2013. – № 2. – С. 133–138.

Ткаченко В.  Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку XX століття / Віктор Ткаченко // Народна творчість та етнологія. – 2017. – № 2. – С. 96–98. – Бібліогр. наприкінці ст.

Ткаченко В.  Фольклорно-етнографічні матеріали, зібрані в різних областях України в 1928–1929 рр., як джерело дослідження писанкарства / Віктор Ткаченко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2015. – Вип. 2, ч. 3. – С. 184–187.

 Україна-Румунія. Два боки однієї писанки // Міжнародний туризм. – 2009. – № 1. – С. 130–137.

З віртуальних джерел:                                                                                                                Великодні мініатюри: схеми вишивки та ідеї [для писанок] // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Великодні писанки: візерунки, символи, значення // KOLYBA. Портал про Закарпаття. – Режим доступу: kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/2404-velikodni-pisanki-vizerunki-simvoli-znachennja (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Вишиті писанки. І такі бувають // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Декоруємо великодні яйця нитками: 20 ідей // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Дряпанки: найпростіший варіант розпису великодніх яєць // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Значення символів на писанках // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Ідеї декупажу писанок + майстер-класи // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Квіткові писанки. Нові ідеї традиційного декору [майстер-клас від Lelia Art]. – Режим доступу: https://youtu.be/KvlObhM9Efg (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Крашанки на натуральних барвниках: як досягнути яскравого кольору // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Малюємо писанки з дітьми: 25 ідей для наймолодших // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Мініатюрна великодня вишивка: схеми писанок та крашанок // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Олінішевська М. 5 технік створення великодніх писанок //Gazeta.ua. – Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/science/_5-tehnik-stvorennya-velikodnih-pisanok/695354 (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Пасхальні яйця в стилі декупаж: 25 ідей // Ідеї декору. – Режим доступу: https://idei-dekoru.com/tag/великдень/ (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

Писанка своїми руками: майстер-клас від майстрині Юлії Шкурлатович. – Режим доступу: youtube.com/watch?v=jMTd954MXXk (дата звернення: 30.03.2020). – Назва з екрану.

 

                                 Матеріал підготувала завідувачка

інформаційно – бібліографічного відділу

                              Семеріна Людмила Семенівна .

 

Квітень 2023 року.