Пам’ятка

 Інформаційно – бібліографічний відділ.

Пам’ятка

      Українці живуть в умовах війни.   Повітряна тривога – це сигнал попередження населення у разі потенційної загрози нападу противника.

Всім зараз вкрай важливо пам’ятати, що звикати до ігнорування сигналу «Повітряна тривога!» ні в якому разі не можна!

     Ми розповімо про те, як поводитись, якщо ви чуєте сигнал повітряної тривоги.

     Є чіткі правила та алгоритми поводження при повітряній тривозі.

     Сигнали оповіщення покликані виконувати запобіжну функцію у надзвичайних ситуаціях. Правильні та чіткі дії після оповіщення допомагають уникнути численних жертв серед мирного населення.

    Коли пролунала перша повітряна тривога, то найчастіше населення має лише кілька хвилин, щоб забезпечити свою безпеку. Цей час треба використовувати цілеспрямовано, а для цього треба знати, що є оповіщенням про повітряну тривогу: як воно звучить, у яких випадках подається, і якого порядку дій необхідно дотримуватися.

      Слід знати, що оповіщення складається з текстового повідомлення:

«Увага! (2 рази), Громадяни! Повітряна тривога! (2 рази)», а також супроводжується короткими звуковими сигналами і виттям сирени протяжного характеру.

    Триває звучання протягом 3-5 хвилин. У такій ситуації можна буде почути уривчасті гудки або удари по металевих підвішених предметах.

    Постарайтеся не панікувати. Якщо ви чуєте цей сигнал, значить уряд уже в курсі загрози, що насувається. Вживатимуться всі заходи для того, щоб забезпечити безпеку для життя та здоров'я громадян. У ці хвилини важливо зібратися та діяти злагоджено та зосереджено.

     Залежно від вашого місця знаходження під час оповіщення необхідно зробити наступне:

Місце роботи чи навчання.

 

      У цій ситуації існує інструкція із заходами, яка заздалегідь розробляється організацією. Почувши сигнал, припиніть свою робочу чи навчальну діяльність. Виконуйте рекомендації відповідальної людини. Зазвичай він є на кожному поверсі, і впізнати його можна пов'язкою на передпліччя. Якщо у вас немає можливості піти з робочого місця (особливості процесу), знайдіть укриття.

Якщо ви знаходитесь в офісі, -                   по можливості відключити електроприлади та зупинити обладнання, взяти з собою воду                      та переміщатися в укриття.

 

 

Житловий будинок.

     Якщо ви застали сигнал «повітряна тривога» у житловому приміщенні,    вимкніть усі електроприлади, включаючи опалювальні прилади. Не збудьте про камін. Перекрійте воду, газ.

     Одягніть дітей так, що не було відкритих ділянок шкіри. Особливу увагу приділіть захисту органів дихання. Далі треба якнайшвидше опинитися в безпечному приміщенні. Найкраще заздалегідь дізнатися, де у вашому районі знаходиться бомбосховище. Якщо дістатися до нього не виходить, є інші варіанти: станції метрополітену, підвали, цокольні приміщення, підземні паркування, підземні переходи, тунелі, погреби. По дорозі, повідомте сусідам про сигнал та місцезнаходження укриття. Негайно просуйтеся до притулку у вашому населеному пункті.

    При загрозі нападу з повітря вкрай небезпечно залишатися у будинках, особливо високих. Саме вони в першу чергу зазнають руйнування.

    Далеко не всі багатоквартирні будинки в українських містах мають поблизу бомбосховища, метро чи безпечні підвали. Зараз дуже важливо визначити безпечне місце у власному будинку.

    Під час артобстрілу намагайтеся перебувати біля несучих стін. Якщо всі кімнати зовнішні – вийдіть на сходовий майданчик. Визначити, чи стіна несе, досить просто:

-          у цегляному будинку – всі стіни, товщі 38 см – несучі;

-          в панельному - всі стіни, товщі 14см - несучі (це майже всі стіни);

-          у монолітних будинках — стіна, товща за 20 см — несуча.

    Зовнішні стіни становлять «коробку будівлі» і є несучими. До стін, що несуть навантаження та відповідають за стійкість, також відносяться стіни, які звернені до сходового прольоту та внутрішньо квартирні стіни, які звернені до сусідньої квартири.

    Якщо відомо, з якого боку ведеться обстріл, потрібно вибрати найвіддаленішу кімнату з протилежного боку.

Що брати із собою за сигналом «Повітряна тривога».

  Складіть найнеобхідніше: документи, запас їжі, яка не псується, мінімум на      2 доби (бажано сухої їжі);

запас води – 3 л на добу для однієї людини;

    Засоби зв'язку: мобільні телефони, павербанки (все, що допоможе вам якось викликати службу екстреної допомоги у разі потреби); теплі речі.        

     Не беріть багато речей.

     Свисток (можна навіть дитячий);Ліхтарик.

Громадський транспорт

       Весь пасажирський транспорт повинен припинити рух у разі сповіщення про повітряну загрозу. Якщо ви перебуваєте в транспорті, його доведеться негайно покинути. Водії мають випустити пасажирів та знеструмити свій транспортний засіб. Тільки після цього піти у найближчий притулок. Для укриття можна використовувати тунелі, колектори, підземні переходи, земляні заглиблення (ями, канави, траншеї). Вони захистять від ударної хвилі, руйнувань будівель та потоку уламків.

    У громадських місцях і місцях масового скупчення людей треба уважно дотримуватися вказівок поліції, не створювати паніку і штовханини, спокійно рухатися в людському потоці до виходу.

    Пропускати вперед мало мобільних громадян, дітей, літніх та всіх, кому складніше пересуватися. Надати їм допомогу за необхідності

    Перебуваючи у сільській місцевості, слід всю худобу загнати у спеціальні з герметизацією приміщення чи приховати їх у природних поглибленнях. Однак у всіх цих ситуаціях головним правилом є виконання розпоряджень представників місцевої адміністрації чи формувань Громадянської оборони.

Коли можна виходити з укриття?

    Після того, як небезпека минула, ви почуєте новий сигнал – «Відбій повітряної тривоги». Текстове повідомлення передадуть тими самими каналами, як і сигнал «Повітряна тривога».

     Рекомендується ще деякий час тримати у доступному місці предмети першої необхідності, завжди носити з собою документи та стежити за новинами.            

Бажаємо всім мирного неба над головою.

                                                        

                                                           Матеріал підготувала завідувачка

інформаційно – бібліографічного відділу

Семеріна Людмила Семенівна .

 

Березень 2023 року.