середа, 31 жовтня 2018 р.

Живе Чорне море

31 жовтня - Міжнародний день Чорного моря

У календарі дат багато різних свят і значущих днів. Але є серед них дійсно корисні і потрібні. Ті, що з перспективою на століття. І одним з них можна впевнено назвати 31 жовтня, яке у світі відзначається як Міжнародний день Чорного моря, по суті своїй став оберегом для "самого синього з морів".

Відбувається це в пам'ять про подію 1996 року, коли шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна підписали Стратегічний план дій по реабілітації й захисту Чорного моря.  Ця подія, перш за все, спрямована на збереження унікальної екосистеми Чорного моря, привернення уваги до проблем і пошуку шляхів вирішення найбільш гострих з них.
Чорне море (або Аксинське, або Евксинське, або Скіфське, або Руське, або Понтійське) є внутрішнім морем між Європою і західною Азією, пов’язане з Середземним морем на півдні і Азовським – на півночі.

Неймовірно, та ще 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером, дещо схожим на Каспійське море. Воно набуло нинішнього вигляду внаслідок землетрусу та розколу суші.

Максимальна глибина моря – 2210 м. Однак нижче відмітки 150-200 метрів немає ніякого життя, окрім деяких бактерій – це одна з головних особливостей Чорного моря.

Вся справа у сірководні, котрим насичені морські глибини нижче цієї відмітки.
Одна з версій, чому так відбувається, – накопичення відмерлої органіки з поверхневого шару та нанесеної з річок, а також через недостатнє постачання нижчих шарів киснем, що характерне для такого внутрішнього й майже відокремленого моря, як Чорне.

Але і це б нічого, якби не спричинена людиною зміна клімату. Для Чорного моря очевидні три основних наслідки – це зменшення прісноводного стоку, підняття рівня моря та розселення видів-чужинців. Поступове зменшення водності річок України, яку відмічають гідрологи, характерне і для основних артерій Чорного моря – Дніпра та Дунаю.

Тож тепер відбувається підвищення солоності моря, та можливе підняття сірководневого шару. А це – зміни серед місцевих видів, у т.ч. промислових, й втрата ендемічних, характерних тільки для умов низької солоності, мешканців Чорного моря.

Рослинний світ Чорного моря надзвичайно багатий. Він включає 270 видів багатоклітинних зелених, бурих, червоних донних водоростей, у ньому знаходиться більше 600 видів фітопланктону, у морі мешкає 2500 видів тварин. Найнебезпечнішою з мешканців Чорного моря є морський дракончик, або змійка – найотруйніша риба не лише для українських водойм, але й для всього європейського континенту.
Колючки спинного плавника і зябр морського дракончика містять сильну отруту. Навіть з мертвим дракончиком треба поводитися дуже обережно, щоб не вколотися його шипом.

Неприємна зустріч може чекати на людину із хвостоколом, або морським котом. Цей скат "озброєний" отруйним шипом. Після удару шип залишається у жертві, а у хвостокола виростає новий.
За своє життя морській кіт здатен відростити декілька шипів, навіть до 35 см завдовжки.
Істота занесена до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, однак даних про них недостатньо, щоб присвоїти природоохоронний статус.
Єдина акула, яка живе в Чорному морі – катран. Вона боїться людини і тому рідко з'являється біля берегів. Ця тварина занесена до міжнародного Червоного списку МСОП, статус – "вразливий", але для людини вона не є загрозою. Навпаки – людина є найбільшою загрозою для цієї акули.

Крім того, увесь Причорноморський курортно-рекреаційним районом славиться по за межами України сучасною розвиненою інфраструктурою, якісним наданням рекреаційно-туристичних, санаторно-курортних і бальнеологічних послуг. Однак, на сьогоднішній день в екосистемі Чорного моря існує цілий ряд екологічних проблем. А саме: неконтрольоване освоєння Азово-Чорноморського узбережжя, зникнення багатих Причорноморських ландшафтів, скорочення місць проживання унікальної флори і фауни, нерестовищ цінних видів риб.

Зберегти Чорне море - першочергове завдання сьогодні. Особливо після 2007 року, коли внаслідок потужного шторму сім судів, серед яких були танкери, що перевозили горючі речовини, отримали серйозні руйнування. Серйозна аварія викликала витік в море семи тисяч тонн сірки. В результаті подій, Таманський півострів практично повністю був залитий нафтомісткими продуктами.

Екологічна катастрофа 2007-го року стала причиною загибелі десятків тисяч птахів і риби, що населяють море мікроорганізмів і найпростіших. За заявами Грінпіс, відчувати наслідки цього, люди будуть не менше десяти років. Створена мережа міжнародних і національних центрів Чорноморської екологічної програми, які щоденно моніторять ситуацію з забрудненням водного басейну, борються за збереження біорізноманіття Чорного моря, контролюють рибальство і судноплавство.

Крім того, через два роки після підписання Стратегічного плану захисту моря і навколишнього середовища, у 1998-му з'явилася ще одна угода - ACCOBAMS, захищає китоподібних, що мешкають в Чорному морі. Завдяки чому з'явилася надія врятувати унікальну біосистему у цій частині Світового океану.


Список рекомендованої літератури:
Михайлов В. И., и др. Вопросы рационального использования ресурсов Черного моря. // Екологія і суспільство: Збірник наукових праць/ Одеська державна наукова бібліотека им. М. Горького. – Одеса: ОДНБ, 2002. – С.47.

Балацкая Т. Знаете ли вы, что…(о Черном море) интересные факты //Дельта и человек. – 2003. – 5 декабря. – С. 3.

Тодоров Т. Экологические проблемы Черного моря в рамках Черноморского экономического сотрудничества. //Экономика Украины. – 2005. – №2. – С.88.

Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до конвенції про захист Чорного моря від забруднення. [Текст] //Причерноморський екологічний бюлетень. – 2009. - №1 – (березень) – С. 33-34.

Гриневецкий С. Р. и др. Черноморская єнциклопедия./Авт. сост. С. Р. Гриневецкий, И. С. Зонн, С.С. Жильцов. –М.: Междунар. отношен., 2006. -664 с.

Бузнякова О. С. Экологические проблемы Черного моря. [Текст] //Причерноморський екологічний бюлетень. – 2010. - №4 – (грудень) – С. 198-200.

Козюра В. «Спасая «Самое синее в мире…» [Экология Черного моря] / В. Козюра. //Одесские известия. – 2013. – 16 февраля. – С.5.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...