Кулінарні фіґлі Марії Матіос

В нашій бібліотеці з’явилась новенька несерйозна книжка від вельми поважної та серйозної писательки Марії Матіос під чудною назвою «Кулінарні фіґлі». Яка  ж розумна й гарна жінка, ця Матіос. Вона, мабуть, найбільша цінність в свого чоловіка: книжки розумні пише, на історії знається, політик, суспільний діяч, хороша мати вже дорослого сина. До всього того ще й чудова господиня та кулінарка(про це я дізналась, читаючи її  «Кулінарні фіґлі»)

Але про себе вона пише так:

«Коли б я насправді знала секрет ключів до космосу людської Душі і людського щастя, я б не на жарти пишалася цим відкриттям, і до смерті втішалася б маленькій щасливій самотині удвох із своїм коханим, і нікому не морочила б голову книжками, не змушувала б ридати і сміятися над чужими долями ні себе, ні того, хто довіряє моєму слову.»

Отже, секретів Марія не знає, та чи виконування кулінарних забаганок власного чоловіка – це не один з секретів до щастя? Якщо так, то Марія Матіос навчить нас щасливого життя: ...Бідний чоловік! Йому знову доведеться вибирати. Ви думаєте, його більше привабить блиск лаку на Ваших чудових нігтиках, навіть якщо лак із берегів Сени? Та побий мене кицька лапкою!

Його ласий, тренований зір яструбом упаде на білосніжні вершини ще не баченого, а значить, не підкореного, як сніги Кіліманджаро, торта. Ви, звичайно, думаєте, що то лише принадна назва і моя вигадка — дамські пальчики? Аж зовсім ні! Подивіться на свій мізинний пальчик. І не забудьте подивитися на кожен пальчик, випечений за моїм рецептом. Але перед приготуванням цього торта не забудьте ввімкнути легку музику. Саксофон, наприклад. Я дуже люблю саксофон. Його звуки дають великий простір для імпровізацій. І хоча понад усе я люблю ще й кулінарні імпрові-зи, все ж застерігаю: боронь, Боже, Вас імпровізувати з рецептом цього торта. Інакше вийдуть не пальчики, а тещин язик. Знаєте, є такий вазон, пласке листя якого якраз відповідає суті тещиного язика. Глядіть мені! Не перелякайте обранця натяком невдалої форми торта — близькою перспективою зустрічі із тещиним язиком, а не Вашими мізинчиками. Отже, дамські пальчики. Беремо каструлю, наливаємо 1,5 склянки води. Додаємо 150 грамів коров'ячого масла. Коли маса закипає, додаємо 1,5 склянки муки, добре розмішуємо і знімаємо з вогню. Чекаємо, поки вистигне. Тоді поступово вливаємо шестеро яєць. Через кулінарний шприц або дірочку в поліетиленовому мішечкові на деко витискаємо тісто довжиною якраз із Ваш мізинець чи вказівний палець. То залежить головним чином від того, як

Ви налаштовані на майбутнє із своїм обранцем — манити його мізинчиком чи вказувати вказівним пальцем. Отже, на холодне деко, змащене смальцем, витискаємо тісто у вигляді пальчиків і печемо в не дуже гарячій духовці. Ого-о-о, скільки тих пальчиків набралося! Окремо робимо крем. Раджу Вам сметани не шкодувати, бо пальчики добре вбирають крем і, якщо «економити» сметану, торт може вийти сухим. А це, перепрошую, все одно, що суха шкіра жіночої руки. Отже, сметану (3-4 склянки) змішуємо із двома склянками цукрової пудри. На середину тортівниці кладемо пляшку шампанського, знизу на третину обгорнуту фольгою, а навколо пляшки робимо гірку із пальчиків, обкачаних у кремі. Хочу Вам сказати, що білий колір торта (зверху крем іще можна посипати білою кокосовою стружкою) якнайкраще пасує до урочистості Вашої першої спільної трапези. Іще хочу сказати, що від солодкості крему і довжини печених пальчиків прямо залежатиме черговість смакування тортом і обціловування кожного Вашого пальчика Вашим візаві. ..."

Фото торту з Інтернету