ІНФОРМАЦІЙНО – БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ
«Цікаві факти про Олександрійську Бібліотеку»
У Олександрії
колись розташовувалася одна з найбільших і найбільш значних бібліотек
стародавнього світу. Вона була надбанням науково-дослідного інституту в Єгипті
під назвою Олександрійського мусейону.
У давнину Олександрійська бібліотека
вважалася одним із семи чудес світу.
Заснована Олександрія була
Олександром Македонським, великим полководцем, якому на короткий термін вдалося
створити величезну імперію, що об'єднала схід та захід.
Олександрійська бібліотека була
більш академією, ніж звичайне зібрання книг: тут жили і працювали вчені, які
займалися як дослідженнями, так і викладанням.
При Олександрійській бібліотеці
були відкриті зоологічний та ботанічний сади, механічна та фізична майстерня.
Тут вивчали філософію, історію, математику та астрономію.
Найвищого розквіту за часів
античності Олександрійська бібліотека досягла за часів правління Птоломея
Третього, який мав славу великим шанувальником витончених мистецтв.
Птоломей також був пристрасним
колекціонером рукописів і вирішив зібрати в Олександрійській бібліотеці все, що
колись видавалося грецькою мовою.
Тому він не шкодував коштів і скуповував
абсолютно все, віддаючи перевагу оригіналам. Так, наприклад, у фондах
Олександрійської бібліотеки з'явилися оригінальні тексти трагедій Есхіла та
Софокла.
Нащадки Птоломея продовжували активно
скуповувати книги, а за 200 років їхнього правління в Єгипті в Олександрійській
бібліотеці налічувалося близько 700 000 рукописів античних авторів.
На жаль, Олександрійській бібліотеці
судилося загинути вже в античні часи. Ще в 47 році до н. бібліотека була
спалена римськими легіонерами, коли Цезар із чотирма легіонами утримував
Олександрію.
Ідея відродження стародавньої
Олександрійської бібліотеки в сучасну епоху була вперше запропонована у 1974
році, коли Лотфі Довідар був президентом Олександрійського університету. У травні 1986 року Єгипет звернувся до
виконавчої ради ЮНЕСКО із проханням дозволити міжнародній організації провести
техніко-економічне обґрунтування проекту.
Це ознаменувало початок участі
ЮНЕСКО та міжнародної спільноти у спробах довести проект до кінця. Починаючи з
1988 року, ЮНЕСКО та ПРООН працювали над підтримкою міжнародного архітектурного
конкурсу на найкращий проект бібліотеки. Єгипет виділив чотири гектари землі
під будівлю бібліотеки та заснував Національну вищу комісію з Олександрійської
бібліотеки.
Президент Єгипту Хосні Мубарак
виявив особистий інтерес до проекту, що значною мірою сприяло його
просуванню. У 1989 році відбувся
міжнародний архітектурний конкурс, переможцем якого стала норвезька
архітектурна фірма Snøhetta.
Урочисте відкриття бібліотеки
Олександрина відбулося 16 жовтня 2002 року. Значних розмірів бібліотека може зберігати
понад вісім мільйонів книг, а простора читальна зала розпростерлася на 11
рівнях каскадного типу, загальною площею 70 000 квадратних метрів.
Олександрійська бібліотека тепер функціонує як сучасна бібліотека та культурний
центр, що зберігає пам'ять про оригінальну Олександрійську бібліотеку.
Відповідно до місії Великої
Олександрійської бібліотеки, в Олександрійській бібліотеці також знаходиться
Міжнародна школа інформаційних наук, школа для студентів, які готуються до
отримання високоспеціалізованих післядипломних ступенів, метою якої є
підготовка професійних кадрів для бібліотек в Єгипті та на Близькому Сході.
Інтернет ресурси:
Бібліотека
Олександрина в Олександрії [Електронний ресурс] // Весь світ як у долоні. –
Режим доступу: http://lifeglobe.net/entry/3702,
вільний. - Загл. з екрану.
Таємниця
Олександрійської бібліотеки [Електронний ресурс] // Авторський сайт Бударіна
М.Д. – Режим доступу: http://kometa-vozmezdie.ru/196-aleksandriyskaya-biblioteka.html,
вільний. - Загл. з екрану.
Запрошуємо Вас до
ЦМБ ім. І.П. Котляревського
за адресою: м. Ізмаїл,
вул. Національної гвардії України, 41
Матеріал підготувала завідувачка
інформаційно-бібліографічним відділом
Семеріна Людмила Семенівна.
Серпень 2025 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар