«Пам'ять про минуле та сьогодення – для майбутнього»

 «Пам'ять про минуле та сьогодення –

для майбутнього»

(книги ювіляри 2023 року)

 «Якщо пошукаєш у книгах мудрості уважно, 

то знайдеш велику користь для душі своєї»

                                              Нестор-літописець

     Сьогодні на вас чекає приємна зустріч із краєзнавчими книгами ювілярами 2023 року. Образ Книги, як правило, не відокремлений від образу Часу.

    Якщо точно дізнатися про дату виходу літературного шедевра не завжди можливо, то рік публікації добре відомий.

    Кожна книга має свій характер, свою долю, свій шлях до читача.

     Інформаційно бібліографічний відділ ЦМБ ім. І.П. Котляревського Ізмаїльської ЦБС для дорослих  пропонує вашій увазі огляд краєзнавчих книг «Пам'ять про минуле та сьогодення – для майбутнього».  60, 70, 80 років – такі вони довгожителі і, як і раніше, цікаві читачеві.

     Давайте заглянемо в історію, події, замислимося про те, як змінюється людський світогляд, ставлення до тих чи інших історичних моментів, змальованих у книгах.

     Деколи тримаєш у руках таке видання і важко повірити, що книзі вже більше 100, а іноді 150 років.

    Серед представлених видань – книги, які люблять та читають багато поколінь книголюбів, а також «молоді» ювіляри, знайомство з якими допоможе читачам відкрити нові імена та літературні сторінки.

     Історія України, в світлі подій, як останніх років так і її минулого, викликає як незаперечну зацікавленість так і велику кількість запитань. Відповідь на них надають документальні факти, неспростовним підтвердженням яких є рукописні та друковані першоджерела- своєрідні зрізи історичного минулого, також  й науково – популярні видання.

     Ми вибрали кілька книг, про річку Дунай, щоб показати, як ріки вплинули на всі сфери людського життя, історія та культура крутяться навколо них. Вони схожі на кровоносну систему, яка проходить через усі країни та континенти, і люди без них як без рук.

    Шлях річки від села до міста — це шлях людського прогресу, коли від сіл і маленьких дерев'яних містків люди прийшли до перших пароплавів та залізниць, а потім до великих теплоходів, багатоповерхових будинків та електростанцій. І далі шлях лежить у відкрите море. 

    Одна з найбільших річок Європи Дунай несе свої води через десять держав від витоків у горах Шварцвальда в Німеччині, через Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію Сербію, Болгарію, Румунію, Молдову та Україну, і впадає в Чорне море.

В цьому році відзначає 70 ювілей книга:

«Дунайская сельдь и биологические основы ее промысла» : [Сборник статей / Ред. коллегия: чл.-кор. АН УССР Я.В. Ролл (отв. ред.) и др.]. - Киев : Изд-во Акад. наук Укр. ССР, 1953. - 260 с. : ил. ; 27 см. - (Академия наук Украинской ССР. Труды Института гидробиологии ; № 28). - Библиогр. в конце статей

    Дунайський оселедець, незважаючи на порівняно невеликі улови його, широко відомий як першокласний харчовий продукт. Останнім і пояснюється особлива увага, яку приділяють рибогосподарські організації її промислу.  Дунайський оселедець здавна служил об'єктом промислу в пониззі Дунаю і завжди привертал увагу дослідників.

     Після 1945 року Інститут гідробіології АН УРСР за повної підтримки та сприяння як з боку Міністерства рибної промисловості УРСР, так і з боку місцевих рибо-господарських організацій (Ізмаїльського рибтресту, Вилківського рибозаводу та Вилківської МРС) почав проводити роботи з вивчення риб та рибного промислу пониззя Дунаю, зокрема дунайського оселедця.

    Дунайський оселедець дуже жирний і смачний. М'ясо її делікатесне, воно ідеально підходить для засолювання, маринування чи відварювання. А виловлюють Дунайку зазвичай один раз на рік, протягом місяця, це приблизно в лютому-квітні.

    Дунайський оселедець істотно відрізняється від інших видів. Достатньо подивитися спинку оселедця. У Дунайки спина завжди темніша. Тривалість життя оселедця обмежується сімома роками; основу уловів становлять трирічні та чотирирічні риби. Основні місця нересту дунайського оселедця розташовані Дунаї на відстані 500—600 км від гирла; нижня межа нерестової ділянки може спускатися приблизно до 200 км від гирла (вважаючи Сулінським каналом). А унікальність рибки в тому, що вона наприкінці квітня йде на нерест вгору, Дунай. Якийсь час живиться там водоростями, а потім уже виловлюється

 «Лоція річки Дунай від гирла до порту Браїла». М. 1958.

     Перша Лоція річки Дунай від Чорного моря до порту Браїла побачила світ 65 років  тому (1958 р.); вона була складена на основі матеріалів, зібраних та оброблених у відділі начальника Гідрографічної служби Чорноморського флоту. Через нерегулярний надходження коректури для підтримки лоції на рівні сучасності в 1963 р. лоція була знята з постачання як непридатна для навігаційних цілей.

    Вдруге Лоція річки Дунай від гирла до порту Браїла була видана в                      1971 р. і була найбільш повним описом цієї ділянки річки Дунай. У 1983 р. Лоція перевидавалася втретє. У 1991 р. лоція перевидається вчетверте.

     Справжнє видання є першим, який підготував державний заклад «Держгідрографія» України.

    Річка Дунай, що впадає у Чорне море, є найбільшою річкою Центральної та Південно-Східної Європи. За довжиною (2850 км) та площею водозбору (817000 км2) річка Дунай – друга після Волги річка в Європі. Річка Дунай

приймає 34 судноплавні притоки та судноплавна від міста Ульм (Німеччина) до гирла протягом 2742 км. На ділянці Дунаю від морського рейду гирла Бістро до порту Рені лоцманське обслуговування здійснюється виключно державними морськими лоцманами України державного підприємства.

       60 років тому була опублікована книга:

 «Гидрология устьевой области Дуная» / под ред. Я.Д. Никифорова,  К. А. Дьякону; [А.М. Алмазов, К. Бондар, Н.Ф. Вагин и др.]- М., Гидрометиздат, 1963 г. – 383 с. 23 л. ил., карт. : черт., карт.;

    Слід зазначити, що інтенсивне вивчення дунайської дельти розпочалося у середині ХIХ століття. Доти систематичні дослідження тут не проводилися. Достовірно відомо лише про розгалуженість Кілійської дельти у цей період, тобто про кількість гирл, що з'єднують Кілійський рукав із морем. Більш виразно особливість розвитку дунайської дельти охарактеризували вчені-гідрологи на початку 60-х років ХХ століття: «У період 1850-1900 років виявлялися природні тенденції до збільшення стоку Кілійського рукава та зменшення стоку рукавів Тулчинського, Сулінського та особливо Георгіївського».

    До 80-х ХІХ століття однією з головних закономірностей розвитку Кілійської дельти було превалювання освіти нових гирл над відмиранням старих. 1775 року тут було 2 рукави, 1800-го їх стало 8, 1856-го – 20, а 1883-го – вже 56. Це дані з колективної роботи радянських і румунських гідрологів «Гідрологія гирлової області Дунаю». Румунський дослідник Дунаю І.Г.Попеску назвав ще більшу цифру - 67. (Попеску І.Г. «Дельта Ду». виробленим у період 1880 - 1902 рр., що призвело до збільшення стоку Тульчинського рукава і, відповідно, зменшення стоку Кілійського рукава. За цей же період значно зменшився стік бічних відгалужень Кілійського рукава.» Іншими словами, втручання людини в гідрологічні процеси у вершині дельти Дунаю призвело до великих змін у всій дельті.

    Але майже ніхто, крім фахівців-гідрологів, цього не помітив. Адже з початку спорудження Сулинського каналу минуло вже понад 120 років. Жодних серйозних гідротехнічних споруд, на яких могло б позначитися зменшення об'єму води, що протікає по Кілійському гирлу, на початку XX століття по цей бік кордону не було.

        60 років тому побачила світ книга:

Петреску, Иоан Г. «Дельта Дуная»: Происхождение и развитие [Текст]                                / Перевод с румын. Н. Ф. Леонтьева ; Ред. и послесл. Я. Д. Никифорова. – М/ : Изд-во Иностр. лит., 1963. - 279 с., 2 л. карт. : черт.,карт.; 22 с.

     Монографія І. Г. Петреску, присвячена дельті Дунаю і  набула особливого значення.

     Книга, заснована на великому науковому матеріалі та досвіді, представляє теоретичну та практичну цінність не тільки для географів та гідрологів, але й для широкого кола фахівців, які працюють над проблемами.

     Відмінною рисою даної роботи є те, що вона зводиться до однієї ідеї. З початку і до кінця всі подані в ній матеріали — з галузі географії, історії, геології, гідротехніки — підпорядковані цій ідеї, яка знаходить своє вираження у всіх розділах роботи.

   Головним фактором у походженні та розвитку дельти Дунаю, згідно з цією концепцією, є води Дунаю і, що особливо важливо, також і води Чорного моря. Геологічна історія дельти Дунаю більше пов'язана з геологічною історією басейну Чорного моря, ніж з геологічною історією території, розташованої вгору Дунаєм.

    Вже після появи румунського видання цієї книги почалося комплексне освоєння багатств дельти Дунаю. Багато заходів, які тоді були лише намічені, набули дуже великого розвитку.

    У горах Шварцвальда на висоті 678 метрів над рівнем моря зливаються два гірські струмки - Берге та Бригах. Так починається Дунай. Приймаючи шляхом води трьохсот приток, тече він через Центральну і Південно-Східну Європу, поступово перетворюючись на повноводну величну річку. На берегах Дунаю розташовані міста та села восьми країн, і значення річки в їхньому житті надзвичайно велике.

     45 років по тому вийшов у світ путівник Миколи Олександровича Гусака «Маршрути Придунайського краю»: Путівник. – Одеса: Видавництво «Маяк», 1978. – 103 с., 12 л. ілю.

    Путівник портовими містами – Ізмаїлом, Килією, Вилковим, Рені – розповідає про розквіт Придунайського краю, містить історико-географічну характеристику Нижнього Дунаю. Путівник російською, німецькою та румунською мова ми.

    30 років тому видано книгу:

Харченко, Т. А. «Гидроэкология Украинского участка Дуная и сопредельных водоемов» [Текст] / Т. А. Харченко, В. М. Тимченко, А. А. Ковальчук [и др.] ; Отв. ред. В. Д. Романенко ; Акад. наук Украины ин-т гидробиологии. - К. : Наук. думка, 1993. - 328 с. : ил., табл. - Библиогр.: с. 267-

    Гідроекологія є частиною географічної екології, але на якісно вищому рівні.    Гідроекологія – результат диференціювання загальної екології та геоекології, процесу характерного більшості природничих наук. Багато наукових досліджень в даний час проводяться на стику гідрології, біології, екології, географії. Тому можна характеризувати гідроекологію як наслідок інтеграції цих наук.

     Значну частину свого наукового життя Тарас Андрійович Харченко присвятив вивченню Дунаю — другої за величиною річки Європи. Дослідження було розпочато в кінці 1970-х рр. в зв'язку з реалізацією проекту перекидання стоку для обводнення посушливих регіонів півдня України (водогосподарський комплекс Дунай — Дніпро). У той же час було реалізовано першу стадію проекту — опріснення солоного лиману Сасик і створення транзитного водосховища Дунай-Дністровської зрошувальної системи. Отримано унікальний досвід глобального перетворення природної екосистеми: створення прісноводного водоймища на місці солоного лиману.

20 років тому вийшла  книга

Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Жмуд О.І. та ін. «Дунайський біосферний заповідник.»Рослинний світ. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – 459 с.

     Створення Дунайського біосферного заповідника  «Дельта Дунаю» - важлива подія у світовій практиці заповідної справи  і розв’язанні  проблеми формування мережі міждержавних природоохоронних  об’єктив. 

У монографії дається історія ботанічних досліджень Дунайського біосферного заповідника НАНУ, наведено результати аналізу та детальну характеристику флористичного і ценотичного різноманіття.

Розглядаються питання динаміки рослинності, зокрема сезонних, різнорічних і багаторічних змін. Значна увага приділяється прогнозу ймовірних змін рослинності, що відбудуться під впливом природних та новітніх антропогенних факторів. Висвітлюються сучасний стан та розглядаються основні завдання охорони рослинного світу біосферного заповідника як складової частини білатерального румунсько-українського резервату «Дельта Дунаю». Вперше наведено «Червоний список судинних рослин» зазначеного резервату. На основі узагальнення отриманих результатів розглядаються питання стратегії охорони фіторізноманіття всього Дунайського річково-долинного ландшафтного комплексу як складової частини Азово-Чорноморського природного коридору національної екомережі України.

Для ботаніків, географів, гідробіологів, зоологів, спеціалістів з охорони природи, водного і сільського господарства, викладачів і студентів природничих факультетів вузів.

    Становлення нової освітньої парадигми в Україні відбувається в умовах стрімкого розвитку глобальної інтеграції у світове співтовариство. У такій соціокультурній ситуації рівень цивілізованості суспільства залежить від якості системи освіти.

   

  Найважливішою частиною людської культури є образотворче мистецтво.

До вашої уваги книга, яка вийшла п’ять років тому. 

 

- Пастир, І. В. Основи педагогіки художньої творчості : монографія / Іван Пастир ; Ізмаїл. держ. гуманітар. ун-т.  – Ізмаїл: Ірбіс, 2018. – 444 с.                                                                                                  

                              УДК: 378.147   7:378.016

 

                У монографії представлено спробу уніфікованого погляду на процес становлення творчого педагога-художника, обґрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх учителів до образотворчої діяльності, пропоновано механізм взаємозв’язку екологічного та художньо-естетичного виховання студентів, які набувають педагогічні спеціальності у вищій школі на основі новопоставлених завдань. Автором розглянуто проблеми креативного становлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва, кваліфікації законів композиції, універсальну знакову систему немовного спілкування, висвітлено взаємозв’язок візуального мистецтва із закономірностями діяльності особистості.

  

    Маленький, але все ж таки ювілей, 10 років тому вийшла книга авторів  Ганжа А. И., Пундик Н. В.  «Буджакский излом».  / Андрей Ганжа, Николай Пундик. – Одесса: Астропринт, 2013. – 167 с., [16] л. вкл. ил.: ил.

 

    Книга присвячена історії та сьогоднішньому дню Буджака, території між гирлом Дунаю та Дністровським лиманом. Книга, робота над якою велася шість років, у популярній формі розповідає про історію та сучасні проблеми Буджака – південну частину Бессарабії між Дунаєм, Дністром та Чорним морем.   

 Книгу, яку ми пропонуємо до вашої уваги, написав не професійний письменник, а журналіст, який працював у газетах ізмаїльського району. 2023 року виповнюється 10 років з дня її публікації.

Храмцов, В.И. Сборник рассказов / Иван Храмцов. – Измаил. - Донецк: Из-во Ландон – XXI, 2013. – 329с.

    Весь життєвий досвід письменника вилився у вірші-вітання, вірші-пародії, і найголовніше – у розповіді. Свої твори Василь Іванович  вистав на літературні сайти. За своє цікаве насичене подіями життя Василь Іванович опинявся у багатьох географічних точках країни, багато бачив та багато чув. Це стало основою його численних оповідань.

 

«Плывут со всего необъятного мира

В родной Измаил корабли.

В порту – непрерывное «майна» и «вира»,

Чтоб грузы потоками шли.

Цвети над широким Дунаем

И славься трудом, Измаил,

Чтоб крепла Отчизна родная,

прошедшая пламя горнил.

Дунайский моряк и собрат- пехотинец

Тебя отстояли в бою.

И принял все нации здесь украинец

В одну трудовую семью.»

    Вірші та поеми Леоніда Андрєєва досить добре відомі ізмаїльському читачеві. Вони вирізняються щирістю поетичного почуття, добродушною іронією та неприйняття пристосуванства.

      2003 року (20 років тому) вийшла збірка: Андреев, Леонид Андреевич. Стихотворения и поэмы [Текст] / Л. А. Андреев. - Измаил: СМИЛ [б.и.], 2003. - 180 с.

     Вірші Леоніда Андрєєва близькі та зрозумілі багатьом людям. Їхня основна перевага – життєва правда. У пропонованій вашій увазі збірці більшість віршів – схвильована лірична розповідь про вірність у коханні та дружбі, про красу світу та людського буття. Видно нероздільні – мужність і любов, праця та краса, боротьба та романтика. І тому вірші Леоніда Андрєєва потрібні і двадцятирічним, і тим, кому було двадцять півстоліття тому.

     Ми маємо знати літературу своєї малої батьківщини! Читайте, дізнавайтеся і пишайтесь своїм краєм!

 

Запрошуємо Вас до

ЦМБ ім І.П. Котляревського

за адресою:

м. Ізмаїл, вул. Адмірала Холостякова, 41

т.0484120536

04842 20604

Матеріал підготовлено

Інформаційно – бібліографічним відділом 

2023 р.